Новий закон про фінмоніторинг: НБУ розвінчав основні міфи

Новий закон щодо фінансового моніторингу жодним чином не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Про це повідомила перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова у Facebook.

Рожкова зазначила, що вимоги закону не поширюватимуться на:

• сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту до 30 тис. грн;
• оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

Також Рожкова нагадала, що закон набуде чинності 28 квітня та дає НБУ три місяці (до 28 липня 2020 року) на схвалення нормативно-правових актів.

«Але ми розуміємо, що новацій багато. Починаючи від побудови внутрішньої AML-системи, і закінчуючи, дистанційними технологіями при KYC. Тому, нове положення про фінмон для банків ми затвердимо вже до кінця квітня. Проект вже відпрацювали з банками і Держфінмоніторингом. Скоро відправимо на Мінфін і Держфінмоніторинг на затвердження. До кінця квітня все буде», – пояснила вона.

За словами Рожкової, для небанківських фінансових установ нормативні документи будуть розроблені до кінця червня.

«Це буде єдиний документ, як для тих, хто вже під наглядом НБУ, так і для тих, хто перейде після «спліту». До кінця липня точно затвердимо, як цього вимагає закон», – зазначила вона.

Також Рожкова наголосила, що обов'язково буде перехідний період і для банків і для небанків.

«Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки», – сказала вона.

Окрім того, Рожкова спростувала міф про те, що можливість віддаленої ідентифікації буде тільки через BankID, до якого підключені 14 банків.

«Відповідаю. Варіанти дистанційної KYC будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта. Варіантів вистачає», – пояснила заступник голови НБУ.

За словами Рожкової, закон вб’є ринок «сірих» електронних грошей.

«Так, закон зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій», – наголосила вона.

«Короткий підсумок: головна ідея нового закону - це, можливо, не завжди зрозуміле словосполучення «ризик - орієнтований підхід». Пояснюю. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проєкти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; «білий» бізнес, що платить податки тощо. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна», – підсумувала Рожкова.

Нагадаємо, на днях в Українській асоціації платіжних систем заявивли, що з 28 квітня 2020 року не можна буде без ідентифікації оплатити віддалено комуналку, отримати переказ грошей, оплатити сервіси, купити передплачену картку і скористатися безготівковими коштами.