Україна втратить підтримку ЄС через податковий тиск Кабміну на зелену енергетику, – експерт

Кабінет міністрів України вводить іноземних інвесторів в оману та порушує законодавство, запроваджуючи збільшення фіскального навантаження на підприємства зеленої енергетики в умовах багатомільярдних боргів і це призведе до втрати підтримки держави з боку ЄС.

Про це в ефірі каналу «Україна 24» заявив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Він вказав, що 30 квітня цього року три провідних асоціації, які представляють більшість інвесторів-виробників зеленої енергетики нагадали представникам влади, що коли підписувався меморандум рік тому, була домовленість з інвесторами, що інвестори погоджуються на скорочення зеленого тарифу для вітру на 7,5% і для сонця від 10 до 15%.

«Як тільки був підписаний меморандум, який погоджувався майже вісім місяців, був прийнятий закон № 710-9, в якому було швидко скорочено зелений тариф. І в цих законах, починаючи з закону про альтернативні джерела енергії, ніяких питань про введення акцизного податку на відновлювані джерела енергії не йдеться», – сказав Конеченков.

«Якщо такий податок може бути введений, але наслідки його будуть для України дуже погані. І головне, що це вплине і на інвестиційний клімат, і на відношення до уряду, коли уряд буде звертатися за допомогою до Європейського Союзу. І Європейський Союз обов’язково згадає, як уряд України виконує свої зобов’язання», – заявив експерт.

За його словами, введення цього нового податку в Податковий кодекс – це порушення діючого законодавства. І головне – це порушення домовленостей перед інвесторами, які добровільно пішли на зниження «зеленого» тарифу.

«Проблема нашого уряду, що він не просто не виконує, а він вводить в оману реально всіх виробників зеленої енергетики. І ви абсолютно правильно помітили, що звертатися до міжнародних арбітражів іноземним компаніям набагато простіше ніж українським. І в першу чергу постраждає саме національний інвестор», – зазначив Конеченков.

Він додав, що такі дії уряду прискорять звернення компаній, в першу чергу великих, до міжнародних арбітражів, до національних судів, щоб захистити свої права і довести, що меморандум є теж державним документом, який уряд запропонував інвесторам і інвестори пішли назустріч.

«Сьогодні все на боці саме зелених. Більш того, те, що депутати саме звернулись до європейського енергетичного співтовариства – це ще один шанс до того, що Європейське енергетичне співтовариство попередить уряд України про порушення правил і домовленостей, які передбачені не тільки в меморандумі, а завдяки, що стосується розвитку зеленої енергетики і «Зеленого переходу», – пояснив голова правління УВЕА.

Нагадаємо, 28 квітня стало відомо, що компанія Modus Energy, яка перебуває у власності громадян Литви, подала позов проти України через те, що держава не виконує свої зобов'язання щодо виплат за вироблену електроенергію і змушує компанію піти на зміни правил, які скорочують її доходи.

У скарзі вказується, що ДП «Гарантований покупець» змусило дочірні компанії Modus Energy підписати Додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів і тому компанія розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу «зеленої» енергії, який діє до 2030 року.

Згідно з документацією, позивач просить арбітражний суд: визнати Україну такою, яка порушила вимоги статей договору про Енергетичну хартію; зобов'язати Україну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, на певних умовах; а також зобов'язати оплатити всі витрати понесені на арбітражне провадження.

Як повідомив партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв, після першого арбітражного позову компанії Modus Energy проти Кабінету міністрів України за здійснення шантажу щодо скорочення «зелених» тарифів можуть подати аналогічні позови ще до 10 інвесторів в «зелену» енергетику України.

За інформацією НБУ, на тлі кризи в «зеленій» енергетиці чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Україну у 2020 році склав 868,2 млн, тоді як у 2019 році чистий приплив склав 5,860 млрд доларів. Відтік інвестицій зафіксовано вперше з 2015 року.