Економіст Андрій Новак: Долар восени може коштувати понад 10 гривень

Валютна паніка й нечувана досі економічна криза в сусідній Білорусі викликала ряд аналогій з нинішньою Україною. Білорусь звикла жити в борг і затуляла очі на нарощування зовнішнього боргу та ріст негативного торгівельного сальдо. Гордість країни – соціально орієнтована економіка з її дотаційністю, вимагала жертв, за що, на думку багатьох економістів, білоруси зараз і розраховуються. Минулі президентські вибори в Білорусі, на які влада кинула великі внутрішні грошові резерви, тільки погіршили ситуацію.

Голова комітету економістів України Андрій Новак вважає, що в України ситуація ненабагато краща, і якщо уряд не зреагує на нинішній стан справ в економіці та не виправить ситуацію, то вже восени нас чекатиме обвал гривні, під яким будуть поховані всі реформаторські потуги української влади.

Багато хто з експертів каже, що Україну може чекати та ж ситуація, що й Біларусь. Але все ж таки і економіка в України не така зарегульована, і кредитори більш лояльно налаштовані…

Ми маємо декілька негативних факторів, один з яких повторює білоруський сценарій – це дуже велике зростання негативного зовнішньоторгівельного сальдо. Але в Україні присутні й інші чинники, які потенційно впливають на стабільність гривні.

Другий – це надзвичайно стрімке зростання державного боргу, як зовнішнього, так і внутрішнього. І третій – дуже високі показники реальної інфляції. Ми повинні вже зрозуміти, що ті офіційні показники, які дає Держкомстат, абсолютно не відповідають дійсності. Ці підрахунки ведуться ще за радянською статистичною методологією. А з тих часів в нас суттєво змінилась структура і доходів, і особливо витрат. Реальні показники є в декілька разів вищими. Єдина сфера, де в нас йде паралельний підрахунок за міжнародними стандартами, – це безробіття. За радянською методологією в нас показник безробіття – 2 %, а за стандартами міжнародної організації праці – 9 %. Така ж різниця, а може, навіть, ще більша, між задекларованими і реальними показниками інфляції.

Всі ці три фактори, що я назвав, у сукупності не можуть давати інший результат, ніж девальвація грошової одиниці. Щоб цього не відбулось, треба всі ці фактори або знижувати, або нівелювати повністю. Не збільшувати негативне торгівельне сальдо, не нарощувати державний борг (не кажу вже про те, що треба його знижувати) і вживати реальні заходи по зниженню інфляції.

Чи бачить уряд ці ризики? Що він має робити – умовно кажучи, указкою згори обмежити кредитування, що стимулює той же імпорт?

В уряду є дуже багато економічних інструментів. Для початку не треба робити масові закупівлі імпортного продукту, особливо такого, який вже є класичним для України, – ті ж продукти харчування. А ці суми спрямувати своїм виробникам на субсидії. І, даючи субсидії, можна навіть встановлювати граничні межі цін, тобто вбивати одразу двох зайців. А так виходить, що свій рідний український уряд за гроші платників податків підтримує іноземних виробників.

Щодо державного боргу, то якщо б уряд навчився жити відповідно до доходів, що приносить держбюджет, тоді він би не мав потреби здійснювати такі великі зовнішні та внутрішні запозичення.

Обидва ці фактори, безумовно впливають на рівень цін. Тому вся ця ситуація є під контролем уряду, у якого є всі необхідні механізми, щоб здійснювати нормальну економічну політику. Але для цього повинна з’явитись економічна політика як така, зараз її просто немає.

У випадку валютних коливань чи допоможуть Україні рекордні золотовалютні резерви, про які казав прем’єр?

Наша ситуація зараз не так нагадує білоруську, скільки ж нашу практично ідентичну ситуацію 2008-го року. Тоді на кінець літа у нас так саме було дуже негативне зовнішньоторгівельне сальдо – більше $12 млрд. При цьому золотовалютні резерви Нацбанку були приблизно такі, як зараз – приблизно 35–37 мільярдів, тобто їх було начебто достатньо. І був досить високий ріст цін, хоча офіційна статистика знову ж таки показувала невисоку інфляцію. Тобто всі ці три фактори в нас повторюються. Наприклад, зовнішньоторгівельне негативне сальдо за результатами 2010-року склало мінус більше $9 млрд. Тобто ми вже пройшли три чверті шляху 2008-го року перед девальвацією! І в цьому році за результатами першого кварталу негативне сальдо мінус $3,5 млрд., і тенденція більш динамічного розвитку імпорту порівняно з експортом продовжується. Такими темпами шлях 2008-го року ми пройдемо не за три квартали, як тоді, а вже за два, тобто влітку.

Наскільки, за вашим прогнозом, може впасти гривня?

Якщо уряд не буде нічого міняти, то до осені ми підійдемо до ситуації трирічної давнини, але глибина обвалу буде залежати від справності Нацбанку. Якщо він зреагує миттєво, а не через десять днів після початку девальвації, як було, то можливо вдасться погасити негативні явища на фінансовому ринку, і не буде такої глибокої девальвації. Якщо ж знову буде очікувати, що ринок сам все врегулює, то девальвація буде серйозною – принаймні понад 10 гривень за долар.

Які галузі більше постраждають від такого сценарію?

Найбільше постраждають прості громадяни, які мають вклади, бо їхні вклади одразу знеціняться на декілька десятків відсотків, залежно від глибини девальвації. Постраждає перш за все аграрний сектор, тому що наші уряди до нього ставляться за залишковим принципом з точки зору підтримки державного бюджету, а крім того, багато роблять речей, які негативно впливають на аграріїв. Тобто не тільки не допомагають, а навіть шкодять, наприклад, обмежуючи експорт. Цей сектор експортоорієнтовний, і вкупі з експортними обмеженнями це дуже сильно буде бити по аграріям. Ну, й інші орієнтовані на експорт галузі також постраждають.

Але ж девальвація гривні експортерам, з іншого боку, вигідна.

Ця вигода йде на початку. Якщо говорити про економічну систему, то коли національний виробник виграє тому, що Нацбанк дає йому сприятливий курс, то тільки здається, що це є благо, бо робить нашого виробника неконкурентоздатним в середньостроковій перспективі. Тому що він не працює над зниженням собівартості своєї продукції, а розраховує, що йому Нацбанк чи уряд зроблять привабливий курс, і він на цьому виграє.

Що робити простим українцям перед такими перспективами? Скупляти валюту, вкладатись в золото?

Я завжди говорив, що немає нічого найбільш надійного, ніж золото, а взагалі свої заощадження треба просто диференціювати: розкладати по трьох валютах – долар, євро, гривня. І по можливості ще й не забувати про золото. Але ж ми говоримо про тих громадян, які мають можливості хоча б щось заощаджувати. А таких стає все менше, бо після кризи 2008-го року багато хто попав на кредитах і розплачується з ними по сьогодні.

Як, до речі, банки будуть готуватись до можливої хвилі кризи?

Вони будуть шукати свої форми захисту: може збільшитись попит на купівлю іноземних валют, високоприбуткові цінні папери, державні облігації…

Але ж, кажуть, що в банків і так завелика валютна ліквідність.

Коли все йде до девальвації гривні, тоді валюти забагато не буває. Зараз поки що серед вкладників банків не спостерігається великий попит, бо вони глибоко не аналізують ситуацію, але якщо експертне середовище буде голосно кричати про небезпеки, то може з’явитись підвищений попит на валюту.

Лукашенко каже, що в роздмухуванні кризи на білоруському валютному ринку винні російські ЗМІ. Наскільки українське населення може піддатися паніці ще до осені?

Валютний ринок – це своєрідний нерв, особливо чутливий в слабких економіках. Українська економіка є саме такою, тому навіть підозри на валютні коливання викликають настрої, близькі до панічних. Та ж велика девальвація 1998-го року була зумовлена виключно панікою, тому що економічних умов для обвалу гривні не було.

Багато в чому стабільність на валютному ринку залежить від правильної інформаційної політики. Були приклади, коли навіть крупні українські банки за лічені дні обвалювались через інформаційну атаку на них. Тому особливо Нацбанк повинен постійно проводити роз’яснювальну політику і всіма можливими засобами доводити, що немає ніяких небезпек. Бо фактичні економічні дані, на жаль, показують, що ситуація є досить складною і вона погіршується.

А чи економісти-експерти не стимулюють панічні настрої? Те, що ви кажете, те, що казав Пинзеник на п’ятничному телешоу…

Розумієте, якщо уряд не робить ніяких дій, і Нацбанк при цьому мовчить, то наш обов’язок принаймні продемонструвати та наголосити, що є така проблема. Тобто упередити, бо зараз поки нема критичної ситуації, але якщо далі буде продовжуватись сьогоднішня тенденція, то на осінь ми її отримаємо.