Андрій Шкіль: Формат «за Юлю» закінчився, формат – «за демократію»

Сьогоднішнє засідання Печерського суду по справі Юлії Тимошенко викликало в залі такий ажіотаж, якого не було, мабуть, з першого знайомства екс-премєрки з суддею Кірєєвим. Ці вихідні Тимошенко провела в слідчому ізолятору на Лук’янівці, і всім було цікаво подивитись, як виглядає ЮВТ після трьох ночей у СІЗО. На початку засідання навіть стався інцидент між журналістами, які традиційно займають чергу с самого ранку, аби потрапити до залу, та депутатами, які чергу намагались проігнорувати. Прийшли цього разу підтримати Тимошенко і такі опозиціонери як Анатолій Гриценко, Микола Мартиненко та Арсеній Яценюк, від яких, здавалося б, годі чекати компліментів на адресу Юлії Володимирівни.

Пам’ятаючи про п’ятничний виїзд Тимошенко в автозаку, влада нагнала на Хрещатик та суміжні вулиці безпрецедентну кількість правоохоронців зі всіх регіонів України. Дішло до того, що через натовп біля суду вчасно не було розпочате засідання по ще одній «політичній справі» – Юрія Луценко. І якщо в залу до Луценка журналістів ще пускали, то до Тимошенко було важко потрапити навіть на поверх. Поки суддя лузгав як насіння клопотання захисту підсудної щодо зміни запобіжному заходу, у дворі Печерського суду бродили бютівці, яким не вистачило місця нагорі. Сергій Власенко із стирчавшим з вуха навушником від айподу, меланхолійно скаржився на упередженість судді і своє недопущення до процесу, а Сергій Міщенко та Андрій Шкіль розповідали журналістам про нелегкі будні перебування в СІЗО. Причому депутати знають про будні ізолятора з різних сторін. Якщо Міщенко свого часу перевіряв умови утримання затриманих, то Шкіль рік провів під арештом за активну участь в акції «Україна без Кучми».

Все йде до того, що скоро Тимошенко арештують по-справжньому…

А зараз як – по-дитячому?

Зараз – запобіжний захід, а ми говоримо про обвинувачувальний вирок. Ви, до речі, вірите в нього?

Звісно, вони захочуть довести все до кінця.

Яка доля в такому разі чекає на партію «Батьківщина», коли її лідер буде знаходитись за решіткою?

Партія буде наполегливо працювати і боротися, організовувати акції… Насправді це консолідує партію.

Особливо напередодні парламентських виборів і боротьби за місце в списках…

Я вас прошу, мені завжди дивно ці історії читати. Лідером партії є й залишається Тимошенко. Сподіваюсь, ви не думаєте, що її стратять? Щодо списків, то, звичайно, кожен щось думає своє, але нічого не зміниться від вироку та місця перебування Тимошенко.

А чи стане арешт Тимошенко відправною точкою для об’єднання опозиційних сил?

Це вже сталось. Саме в цей момент відбувається засідання великої групи керівників опозиції щодо вироблення спільного плану дій.

Це ж в більшості своїй партії, що й так були в орбіті Тимошенко.

Немає значення. До того ж – хіба «Фронт змін» був в орбіті? Ми говоримо про всі опозиційні партії.

«Наша Україна», «Свобода»…

Не буде «Свободи», а в «Нашої України» проблема з представником – чи це буде Наливайченко, чи ні. Їм самим треба визначитись, бо в них невеликий конфлікт відбувається. Як тільки він завершиться, думаю, участь в цих нарадах буде брати і Наливайченко.

І який це буде формат об’єднання?

Спільна боротьба із захисту демократії. Чи зараз, чи в жовтні 2012 року на парламентських виборах, чи на президентських, узгодження позиції і спільні дії… Це – хороший симптом.

Яценюк висказав ідею бойкотувати вибори, якщо Тимошенко посадять. Чи ця ідея вам подобається?

Це також добре, бо він висказав це як ідею, що солідаризує всю опозицію з лідером опозиції, що перебуває в ув’язненні. Це привід для дискусії. Я б особисто був проти цього, бо треба брати участь у виборах. Якщо ми виступимо єдиним фронтом, то нашим завданням буде не просто донести свою програму до виборців, а проконтролювати, щоб в нас не вкрали перемогу. Один раз нам це вдалось, чому не вдасться в другий?

Незрозуміло тільки, чому для цього треба, щось когось посадили. А з психологічної точки зору як вам буде працюватись з Яценюком, якого сама Тимошенко ледь не відкрито називала «продажною опозицією». Це ж фактично троянський кінь тоді в вашому таборі.

Консолідація – це й є зміна міфів, які існують. Якщо Яценюк є реальною опозицією, це легко буде довести в політичній роботі. Слова, які сказані в політичній дискусії, треба відрізняти від звичайного хамства. А добра чи погана опозиція, дієва чи бездієва – підкреслюють саме реальні дії.

Минулої п’ятниці бютівці були розгублені, бо відверто не очікували того, що сталося. Рішення розбити наметові містечка на Хрещатику виглядало спонтанним. Ближче до осені логічно чекати розкрутки вуличних акцій – які форми вони можуть прийняти? Один великий Майдан, страйк чи що?

Наше завдання – підтримати і допомогти, а суспільство повинно вийти і сказати – все, досить, ми хочемо жити в європейській демократичній державі, а не в тоталітарних джунглях. Я вважаю, що це найкраща форма протесту, але наші дії повинні бути ненасильницькими, бо зробити їх насильницькими – це завдання влади. Тоді вона буде мати де-факто розв’язані руки, щоб будь-яким чином діяти проти нас.

Так а ви можете якось доступно пояснити меседжи, з якими будете звертатись до народу. Зрозуміло ж, що виключно за Юлю ніхто на Майдан не вийде.

Формат «за Юлю» закінчився, єдиний формат – «за демократію». Погані закони пише поганий парламент, погані парламенти потрібні недолугим президентам, які хочуть мати ручні механізми впливу… Це проста залежність: чому дурний – бо бідний, чому бідний – бо дурний. Демократичні країни не бувають бідними – порівняйте Південну і Північну Кореї.

А ви очікували такої «підписки» за Тимошенко з боку країн Заходу та особливо Росії. І чи очікувала, на вашу думку, таку реакцію українська влада?

Думаю, вони не думали ні про яку реакцію, а думали таким чином: замочим – і усе. І випускати вже її незручно, бо як така сильна влада може злякатись якихось там заяв? І бачите, що реагує на ці заяви тільки МЗС, ніхто з Адміністрації Президента – та ж Ганна Герман – слова не сказав. Нема жодної реакції. Кулуарно вони кажуть: та що там реагувати на слова якогось заступника міністра закордонних справ… Так багато перших осіб зараз просто в відпустці, і не мають права здійснювати під час відпустки своїх зобов’язань. Щоб їх відкликали з відпустки, мають бути надзвичайні обставині всередині країни. Так вони ще приїдуть – і буде наступний удар! Кожен режим, який садив в тюрму опозицію, завжди програвав.

Чи призведе цей «ропот» на Заході, та і на Сході, до конкретних санкцій щодо України та українських чиновників? Перед очима є приклад «справи Магнитського» в Росії.

По-перше, це не «ропот». Ось по Магнитському був «ропот», але це дещо інша історія. Хоча ті санкції відбулися, і на них Медведєв відповів своїми санкціями – що він американців не буде пускати в Росію, і дуже страждають, мабуть, від цього американські чиновники. А у нас конкретні санкції будуть задіяні вже тоді, коли в Україні відбудуться незворотні зміни –наприклад, після висновку Апеляційного суду. Вже всі прізвища названі, всі «чорні списки» складені – і санкції будуть надзвичайні, особливо якщо Росія їх підтримає. Мало хто з них тримає гроші в корейських вонгах, всі їхні гроші в Швейцарії, а Швейцарія підписала всі угоди, щоб діяти одночасно з країнами ЄС, США і Канадою. Цього раніше не було, а тепер ця країна буде підтримувати всі санкції проти осіб та режимів. Наприклад, той же Каддафі 90 % рахунків тримав в Швейцарії.

Чого ви очікуєте від скорого приходу до суду Віктора Ющенко?

Думаю, він буде переказувати все те, що казав Єхануров.