Василь Квашук: Повторюю – ніякої повені в Києві не буде

Після аномального снігопаду в кінці березня кияни в очікуванні нового катаклізму – повені. Голова столичної адміністрації Олександр Попов визнав, що підтоплення уникнути не вдасться, а в інформпросторі сьогодні масовано з’явились повідомлення про те, що київська влада готується до евакуації мешканців столиці.

Нагнітає ситуацію і центральний уряд. Віце-прем’єр Олександр Вілкул розповідає про різке підвищення температури, що спровокує різке танення снігу, та наполягає на оповіщенні населення щодо протипаводкових заходів.

Пам’ятаючи апокаліпсис тижневої давнини, кияни готові повірити в найбільш песимістичні сценарії розвитку подій. Проте експерти в справі ліквідації надзвичайних ситуацій не вважають ситуацію критичною. Дехто навіть натякнув «Главкому», що нагнітання ситуації може мати кілька цілей, як політичних, так і фінансових. Хтось зацікавлений у підсумку показати свою ефективність, заявивши, що саме завдяки його зусиллям вдалось уникнути нового колапсу, а хтось, користуючись можливість, планує вибити з бюджету зайвий мільйон.

Чого чекати від розрекламованого танення, і наскільки реальною є загроза великої води для жителів столиці «Главкому» розповів заступник міністра з надзвичайних ситуацій Василь Квашук.

Пане Василю, сьогодні ЗМІ розповсюдили інформацію, що київські служби готують евакуацію киян з деяких районів. Вважаєте, до цього може дійти?

Переконаний, що до цього не дійде. Можуть бути підтоплені найбільш низинні райони міста Києва – в основному, приватний сектор. Житлові будинки, господарчі об’єкти не попадають в зону підтоплення, якщо ми говоримо про розлив річки Дніпро. Але підняття рівня в річці не буде перевищувати середньорічного – ані рівня минулого року, ані навіть рівня 2010-го, найбільш повноводного за останні роки. Ніякої загрози, щоб робити евакуацію, я не бачу. Але якщо мешканці приватних житлових будинків побажають, звичайно, київська влада підготує для них піонерські табори або будинки відпочинку і буде думати, коли їх можна переселити. Такі розрахунки робляться, але не думаю, що до цього дійде.

Які райони знаходяться в найбільшій зоні ризику?

Русанівські дачі, Гнідин, Вишеньки, приватний сектор Осокорків, низинні райони села Троєщина (не мікрорайону).

Кажуть також про район Конча-Заспи з елітними будинками ризикують…

Повірте, там вода не буде підніматися, цього не допустять. Вода буде поглинена в Київському водосховищі – запас вільного об’єму достатній, щоб прийняти всі води з Прип’яті, Десни і Дніпра.

На вашу думку, чи достатньо комунальні служби та служби системи МНС забезпечені технічно?

Не знаю, як готові комунальні служби, але МНС збирає з усієї України насосні станції з областей, яким не загрожує повінь – Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Донецької… Будемо перекачувати воду, щоб знизити ризики затоплення.

Як у вас розподілені обов’язки з київською владою?

Ми працюємо разом, спільно в одному штабі і виконуємо функції, узгоджені з комунальними службами і керівництвом міста Києва.

Коли був снігопад, киянам радили не виходити зайвий раз на вулиці і не користуватися автівками. Які поради будуть цього разу?

Киянам треба жити і працювати, як вони це роблять кожного дня. Ті райони, які попадають в зону підтоплення, кияни прекрасно знають. Мешканцям з зони ризику краще за все буде запастися продуктами і ліками, відключити енергопостачання нижніх підвальних приміщень. Перебратися на більш вищий поверх, залежно від рівня води, і знаходитись на своїх місцях.

Надувні човни не треба готувати?

Ні-ні, я переконаний, що до цього не дійде. Але рибацькі чоботи, звичайно, треба мати.

Віце-прем’єр Олександр Вілкул сказав, що буде застосована технологія підриву льоду. Наскільки вона ефективна?

Ця технологія застосовується тоді, коли на річках утворюються затори льоду. Бо річка теплішає, лід розколюється і тече по течії. Але десь він зупиняється, накопичуються шматки льоду і піднімається рівень води. Цю інформацію треба своєчасно мати, а піротехнічним групам висуватися на плавзасобах та на високопрохідній техніці, щоб робити підриви.

В столичній міськадміністрації кажуть про закупку великої кількості помп для перекачки води. Невже такі закупки можна зробити в оперативному режимі?

Помпи закупає київська влада, а в нас їх достатньо, аби справитись з підтопленням Києва від талих вод, від снігу, який буде танути, в першу чергу, 31 березня і 1 квітня.

Що говорять експерти МНС на рахунок Бортницької станції аерації. Чи може повінь спровокувати забруднення Дніпра нечистотами?

Вода, яка буде підніматися в річці Дніпро, не дійде до підтоплення станції аерації. Ця станція може буде переповнена внаслідок дощів, але синоптики не прогнозують найближчим часом великої кількості опадів у вигляді дощу. Тому ніякої загрози прориву я не бачу. Але станція аерації дійсно потребує реконструкції і капітального ремонту.

Ще киян традиційно лякають проривом дамби.

Не прорве ні при яких умовах, я вас в цьому запевняю. Я неодноразово приймав участь в обстеженні дамби Київської ГЕС. Знаю, що вона в прекрасному стані, там автоматизована система оповіщення і повідомлень про якісь негативні наслідки. В тіло дамби вживлені датчики – як тільки вода з’являється, інформація про перезволоження ґрунту виводиться на комп’ютер оператора. І негайно будуть вжиті всі заходи, щоб не допустити прориву дамби. Ця система, якій немає аналогів навіть в Росії, працює в автоматичному режимі. Місто Київ захищено з цієї точки зору абсолютно стовідсотково.

Де, окрім Києва, в країні можна очікувати паводку та повеней?

Паводок може бути скрізь, де є низини і де буде велика кількість опадів. Найбільш вірогідно - в Волинській та Рівненській областях, по річці Західний Буг у Львівській області, по річці Дністер (місто Коропець) в Тернопільській області, по річці Десна на півночі Чернігівської області, по річці Уборть в Житомирській області. В Київській області це північні райони – річки Уж, Прип’ять. Там передбачається підняття рівня води, яка вийде на заплаву і підтопить ці регіони.

Канікули дітям в столиці продовжено по 4 квітня. Офіційна причина – грип. Чи не треба в ситуації можливого паводку, перерву в навчанні школярів дещо продовжити?

Ще раз повторюю – ніякої повені не буде. Щоб в Києві була повінь, треба щоб три річки – Дніпро, Прип’ять і Десна – мали максимальні витрати в один період. А за прогнозами Гідрометцентру, максимальні витрати в цих річках не збігаються. Буде підтоплення низинних районів талими водами внаслідок снігу і дощу.

Після екстремальних снігопадів, в уряді заговорили про те, що треба організувати ефективну систему оповіщення на такі випадки. Існуюча вже не підходить?

Система оповіщення в державі потребує кардинальних змін. Треба затвердити положення про систему оповіщення і профінансувати програму. До цього часу держава не виділяє коштів, і останні п’ять років жодної копійки на утримання системи оповіщення не було виділено. Сирени, які встановлені в містах, в багатьох випадках не працюють або їх недостатньо, аби оповістити населення. З цим питанням є проблема.

Але зараз є Інтернет, мобільні, чому не можна організувати смс-оповіщення?

Все це треба напрацювати, і все це повинно бути випробувано в режимі надзвичайних ситуацій. Коли прорвало Саяно-Шушенську ГЕС в Росії, ніякий Інтернет і ніякі телефони не працювали. Там система оповіщення взагалі не спрацювала – люди почули тільки дві сирени з чотирьох.

Постійно наголошується, що нинішня ситуація в Києві унікальна і не мала аналогів, але ви дуже з оптимізмом налаштовані…

Я є не оптимістом, а практиком, який стикається з цим кожного року. Я реально оцінюю ситуацію і довіряю прогнозам і розрахункам спеціалістів.

Останнє питання. Теж про надзвичайну ситуацію, але вже в самому Міністерстві. Як проходить процес ліквідації МНС?

Міністерство знаходиться в стадії ліквідації, Державна служба з надзвичайних ситуацій – в стадії створення. До цього часу немає постанови Кабміну, яка б надавала Держслужбі можливість здійснювати свої повноваження на території України. Є положення Президента, за яким служба має певні повноваження, і в його рамках вона виконує свої функції, але вони значно звужені порівняно з міністерством.