Андрій Магера: Юридичних підстав для скасування виборів не існує

4 квітня була завершена реєстрація кандидатів в президенти: з 46 претендентів відсіялась рівно половина – зареєстровано лише 23. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера вважає, що і цієї кількості претендентів забагато і вона влетить державі в зайву копійку. Раніше Магера вважався одним з небагатьох представників опозиції в ЦВК, зараз ситуація змінилася, більш того, нова влада навіть не ставила питання про зміну голови комісії – відвертого протеже «регіоналів» Михайла Охендовського. Про те, наскільки ЦВК буде неупереджена, як можна зірвати вибори, що робити з виборцями Криму, чому місцеві референдуми не зіграють на руку сепаратистам і за що саме постраждав кандидат Дарт Вейдер, Магера розповів в інтерв’ю «Главкому».

-- «Юридичних підстав для перенесення чи скасування виборів не існує апріорі»

Почнемо з насущного – на тому тижні була завершена реєстрація кандидатів в президенти. Чому було відмовлено в реєстрації Дарту Вейдеру та багатьом іншим кандидатам?

Якщо коротко охарактеризувати, то чи не для всіх відмов була одна й та сама підстава – відсутність грошової застави. Відносно кандидата Вейдера, на перший погляд здавалося, що документи вилизані і грамотно написані, але багатьох моїх колег смутило те, що вони написані різними почерками. Член ЦВК Ігор Жиденко, який безпосередньо відповідав за розгляд цього питання, звернувся як до правоохоронних органів, так і в Одеську область за адресою місця проведення цього так званого з’їзду Інтернет-партії. В документах, що надійшли до ЦВК, указано, що у цьому з’їзді взяли участь 208 учасників, які висунули цього кандидата. Від селищної ради ми отримала інформацію, що адреса приміщення, де нібито проходив цей з’їзд, – двоповерховий багатоквартирний будинок. Зрозуміло, що провести з’їзд партії в такому приміщенні неможливо, тож має місце порушення порядку висування кандидатів партією. Далі виникло питання по програмі – чи це програма кандидата на посаду президента України, чи кандидата на пост монарха земної кулі. Я вже не говорю, що в ній були заклики до війни і інших протиправних дій – зокрема говориться про бойову космічну станцію. І третє – відносно декларації про доходи і майно, кандидат зазначив, що це – декларація Вейдера. Проте прізвище і ім’я він змінив тільки в цьому році, і в 2013-м році, за який була подана декларація, не було ніякого Вейдера.

Але в принципі, якщо документація чиста, за існуючим виборчим законодавством в президенти може і Йосиф Сталін балотуватися, і Рональд Петрович Рейган?

На жаль, закон не розглядає такі патологічні ситуації і розрахований на те, що документи будуть подавати адекватні, психічно здорові люди з серйозними намірами.

Чи ви очікували на таку велику кількість кандидатів, яких не зупинила досить немала застава?

Я думав, що кількість кандидатів буде меншою, ніж на виборах 2010-го року. Розраховував, що буде десь 8-10 кандидатів, а в останні дні був просто шквал надходжень документів до ЦВК. В 2004-му році було 24 кандидати, в 2010-му році – 18, зараз – 23. Звісно, їхня кількість може бути зменшена за рахунок тих, хто зніме свою кандидатуру.

Наскільки така неочікувана кількість кандидатів ускладнила роботу ЦВК? В тому числі, і з фінансової точки зору.

Безумовно, ускладнила, бо ми вели розрахунок із 20 кандидатів. Треба ж було давати попередні розрахунки і Кабінету міністрів, і міністерству фінансів. Важко говорити про конкретну суму, наскільки подорожчали вибори, але вони однозначно будуть дорожче, ніж ми розраховували. Цікавою особливістю цих президентських виборів, є те, що їхнє значення постійно росте від виборів до виборів. Коли раніше в нас балотувалися «великі князі», «царі-червоне сонечко», то цього разу вже документи навіть «королі» подавали. Росте соціальний статус.

Деякі політики закликають провести одночасно з президентськими парламентські вибори. Чи це реально?

Я проти цього в силу багатьох причин. Достроково припинити повноваження Верховної Ради не має права виконуючий обов’язки президента і голови Верховної Ради. До того ж для цього мають бути конституційні підстави, а та підстава, що була використана в 2008-му році, сьогодні використана бути вже не може. Не треба забувати і про те, що має бути якась легітимність влади – не можна всім одразу іти на вибори, особливо в даний період.

Рада внесла зміни до виборчого законодавства, які направлені на те, щоб ускладнити зрив президентських виборів. Пан Янукович з Ростова вже назвав їх антиконституційними. Як ви їх оцінюєте?

Ці зміни покращують ситуацію, вони є більш демократичними, ніж були до того.

Зараз постійно лунають побоювання щодо можливого зриву цих президентських виборів. Наскільки ви вважаєте такий сценарій вірогідним?

Юридичних підстав для перенесення чи скасування виборів не існує апріорі. Певний ризик може полягати в тому разі, якщо в Україні буде оголошений воєнний стан, а в указі президента щодо запровадження такого стану має бути чітко визначена стаття 103 Конституції, чинність якої тимчасово зупиняється в частині реалізації права голосу громадянами України щодо виборів президента. Надзвичайний стан взагалі не може бути введений з тієї причини, що виконуючий обов’язки президента не в праві його запроваджувати. Звісно, можуть вплинути якісь зовнішньополітичні обставини, але в мене немає бачення того, як саме ці вибори можна зірвати.

А якісь заворушення саме в день виборів не можуть стати підставою для визнання їх такими, що не відбулися?

Такого не може бути. Навіть якщо в окремих місцевостях відбуватимуться подібні протиправні дії, то, думаю, влада буде до цього готова. До того ж, сподіваюсь, до того часу наш кордон перестане бути прохідним двором.

-- «Якщо в Донецькій області понад 70 % вважають рідною мовою російську, яка проблема зробити її офіційною?»

Зараз в парламенті застопорилося прийняття змін до законодавства про місцеві вибори. Чому так сталося, на вашу думку?

В законопроекті про зміни до закону про місцеві вибори захотіли досягти максимуму. Але цим законопроектом вирішувалися насущні проблеми. Наприклад, за чинним законом про місцеві вибори особам заборонено входити до складу різних виборчих комісій – які займаються президентськими, парламентськими або місцевими виборами. Цю заборону треба було зняти, бо у разі проведення одночасних виборів нема сенсу на одній дільниці утворювати дві дільничні комісії і витрачати таку велику суму грошей на відповідні заходи. Та й де знайти стільки людей для комісій, приміщення і так далі? Саме цими змінами ця проблема знімалась. Також знімалася б проблема відсутності в Києві районних виборчих комісій. Як проводити місцеві вибори в столиці, коли за діючим законом повинна бути одна міська виборча комісія і понад тисяча дільничних? Як міська комісія має роздати бюлетені цим дільничним комісіям і яким чином потім прийняти від них документи? Без десяти районних комісії у Києві обійтись неможливо і в законопроекті була передбачена необхідність їхнього утворення. Але окрім таких аспектів, в цьому законопроекті було багато питань політичного характеру. Наприклад, питання виборчої системи.

В два тури хотіли мерів обирати.

Як не член ЦВК, а як експерт, я схиляюсь до того, що двохтурова система є набагато кращою, бо не дає прийти до влади абсолютно випадковим людям. Але вважаю, що концептуально неправильно до чергових виборів, навіть в порядку експерименту, змінювати виборчу систему. Адже фактично в Києві і не тільки в ньому голови чи депутати місцевої ради обираються лише на рік – до 2015-го.

Ще одне питання політичної доцільності в законопроекті – надати право центральним органам партії висувати кандидатів на місцевих виборах і їхнє подання вважати пріоритетним відносно подання місцевої організації тієї ж партії. Це багатьом не сподобалось.

Чи, на вашу думку, буде знайдений якийсь консенсус до виборів?

Думаю, буде, хоча б з тієї причини, що норми, які впливають на процедуру і уможливлюють проведення виборів в Києві, просто життєво необхідні. Навіть якщо цей законопроект не буде прийнятий, може бути ініційований якійсь коротенький законопроект, який стосуватиметься виключно точкових питань – того ж питання суміщення членства в різних комісіях. Щоб ви розуміли, закон про місцеві вибори 2010-го року – найгірший з усіх виборчих законів, які Україна мала принаймні протягом останніх десяти років. Він дуже антидемократичний, створює передумови для зловживань і фактично надає можливість територіальним комісіям безпідставно відмовляти в реєстрації кандидатів, скасовувати реєстрацію з надуманих причин. Закон треба змінювати і навіть можна цей законопроект розділити на дві частини – політичну і організаційну. Тоді, можливо, процедурні моменти пройдуть і за них навіть не 226 депутатів проголосують, а 300–400.

Зараз активно мусується тема закону про місцеві референдуми – причому згадують її як ті, кого називають сепаратистами, так і нинішня влада. Наприклад, віце-прем’єр з регіональних питань пан Гройсман. Як ви вважаєте, чи буде прийнятий такий закон у найближчій перспективі?

В найближчий місяць навряд чи, бо над ним треба багато працювати. Але коли хтось думає, що існує небезпека того, що після прийняття цього закону області повиходять зі складу Україну, хочу їх розчарувати. Місцеві референдуми в Україні бувають лише двох видів: місцевий референдум АРК, який передбачений Конституцією України, і референдум громад – сільської, селищної або міської. Там де громади немає, референдуму бути не може. Обласної та районної громади нема – тож обласного та районного референдумів бути не може. Тому я хочу заспокоїти тих, хто вважає, що через закон про місцеві референдуми області будуть вирішувати якісь свої питання. Ніхто нічого не буде. Але є питання місцевого значення, які необхідно вирішити – наприклад, об’єднання або роз’єднання сіл в одну громаду можна визначити тільки референдумом.

А скажімо, мовні питання гіпотетично можуть бути предметом місцевого референдуму?

Обласного і районного – ні. А на рівні міста, села, селища теоретично може, але, як на мене, цю проблему має вирішувати закон, а не референдум. Тому що референдум з мовного питання буде однозначно накаляти пристрасті і роз’єднувати країну. З точки зору інтересів держави не варто проводити такі референдуми. Існує демократичний спосіб вирішення мовного питання: єдина державна мова – українська, через те, що 68 % відсотків українців по даним перепису населення вважають її рідною, а на рівні місцевостей нічого страшного не буде, якщо якась інша мова набуде статусу офіційної. Наприклад, якщо в Донецькій області понад 70 % вважають рідною мовою російську, то яка проблема в тому, щоб застосовувати її як офіційну на рівні з державною і вимагати від чиновників, щоб вони знали обидві мови, причому однаково добре? Це вже справа громадян, якою мовою їм отримувати інформацію або послуги від державних органів. Але я переконаний, що інша мова може набути офіційного статусу тільки там, де кількість жителів, які вважають її рідною, перевищує 50 %. Наприклад, в Берегівському районі Закарпатської області більшість вважає такою угорську. Але якщо 40 % вважають своєю рідною мовою іншу, вони не можуть нав’язувати свою мову 60 %.

-- «Ми будемо виконувати свої обов’язки, поки не завершиться виборчий процес»

Чи ви передбачаєте складнощі в утворенні комісій на загальноукраїнському рівні? Очевидно, що багато хто з кандидатів в президенти зареєструвався лише для продажу своєї квоти в комісіях.

Можуть бути певні труднощі, і ми від цього не застраховані. Якщо кандидат знайшов 2,5 мільйони для застави, цілком логічно, що у ЗМІ з’являється інформація, що кандидати потім можуть торгувати своїми місцями у комісіях, щоб цю суму повернути. Треба думати над тим, яким чином поміняти систему формування виборчих комісій. На парламентських виборах можна надати право формування виборчих комісій виключно парламентським партіям. На президентських виборах також треба робити альтернативний спосіб підтвердження серйозності намірів кандидатів. Грошова застава не має бути єдиним індикатором цього, може бути ще збір підписів осіб, які мають представницький мандат. Умовно кажучи, кандидат має отримати підтримку 45 народних депутатів України або 500 депутатів обласних рад. Ці підписи треба заборонити відкликати і заборонити підписуватись за кількох кандидатів. Грошову заставу можна при цьому залишити. Якщо на вибори йдуть люди без авторитету, яким просто нема куди подіти гроші, можна й 10 мільйонів зробити заставу, але за умови, що буде й альтернативний спосіб.

На багатьох минулих виборах ми були свідками того, що члени комісій просто кудись зникали і комісія не могла ухвалювати рішення. Чи варто очікувати таких саме сценаріїв?

У таких випадках просто треба оперативно працювати комісіям вищого рівня. Якщо мова йде про окружну комісію, ЦВК має терміново припиняти її повноваження за порушення присяги і терміново формувати новий склад окружкому, щоб виборчі права громадян були гарантовані. Те саме стосується дільничних комісій, на бездіяльність яких має негайно реагувати окружна. Якщо є потреба залучення силових структур, відкриття конкретних проваджень, їх теж треба підключати. Всі повинні розуміти, що це не жарти. Коли людина пише заяву, що погоджується працювати в виборчій комісії, ця особа чудово розуміє, яку відповідальність на себе покладає і які наслідки можуть бути за халатне ставлення до виконання обов’язків.

Є підозра, що багато кандидатів пішли в президенти, щоб убезпечити себе від переслідувань нової влади. Чи може це реально зробити їхній кандидатський статус?

З юридичної точки зору статус кандидата на пост президента України не дає жодної недоторканості. Перелік осіб, які мають недоторканість, в Конституції вичерпний, і кандидатів в президенти там нема. Щодо можливих розмов про політичне переслідування таких кандидатів, то повірте – світ настільки вузький і інформація подається настільки широко, що кожен знає, хто чим дихає і хто стоїть за кожним кандидатом. Якщо людина вчинила протиправне діяння, то жоден статус кандидата в президенти їй в цьому не допоможе.

У більшості членів ЦВК, в тому числі, у вас закінчується строк повноважень після першого туру виборів. Що робити з цією колізією?

За чинним законом, сплив семирічного строку з моменту призначення автоматично не забороняє члену ЦВК виконувати обов’язки. У мене і багатьох моїх колег (12 з 15) строк спливає 1 червня, але члена ЦВК звільняє виключно Верховна Рада за поданням президента. Тому ми будемо виконувати свої обов’язки, поки не завершиться виборчий процес і не будуть встановлені офіційні результати. А далі новообраний президент з Верховною Радою внесуть нові 12 кандидатур. Я вважаю, що це абсолютно правильний підхід, бо зміна складу ЦВК у розпал виборчого процесу – це більше зло.

-- «Жителі Криму можуть голосувати на будь-якій материковій частині України»

Як вам працюється з головою ЦВК паном Охендовським, який, що не є секретом, був ставлеником старої влади?

Звісно, це не секрет – він неодноразово пропонувався до складу ЦВК від Партії регіонів і працює в комісії більше десяти років. Він, як і я, вперше склав присягу 19 лютого 2004-го року. Думаю, ніхто в країні не буде заперечувати його дуже високий професійний рівень, і принаймні в складі ЦВК цей рівень ніхто не заперечує. Звісно, в кожної людини можуть бути свої симпатії і антипатії, але якщо це не проявляється публічно, тоді людина не порушує закон.

Нова влада, наскільки я розумію, не піднімала питання зміни Охендовського.

Наскільки мені відомо, така вимога не звучала ні в парламенті, ні за його межами. А питання можуть виникати до будь-кого з 15 членів ЦВК.

Вважалося, що в ЦВК переважають симпатики «біло-блакитного» табору, ви с Усенко-Чорною були у меншості. Яка зараз ситуація, особливо з новими призначеннями?

Ті члени ЦВК, що пішли, теж доклалися до роботи комісії за минулий період. Хтось може оцінювати їх позитивно, хтось – негативно, але вони були її складовою, це історія. З іншого боку, прихід нових молодих членів надає свіжий струмінь. За моїми спостереженнями, це не був поганий вибір Верховної Ради. В них високий професійний рівень і вони вже доросли до ЦВК.

Ви можете мати впевненість, що Охендовський не буде по старій пам’яті тягнути того ж Добкіна?

У будь-якого з членів ЦВК, який намагатиметься когось відверто тягнути, не буде майбутнього в професійному плані – він себе просто дискредитує. Тому я не вірю в варіанти, коли хтось з моїх колег буде таке робити. Тим більше не треба забувати, що ми живемо в 2014-му році.

Так в ЦВК зараз є умовний політичний баланс?

Природно, що при розгляді тих чи інших питань в нас є більшість і меншість. Інколи я буваю в більшості, інколи – в меншості. Є члени комісії, які настроєні досить конструктивно і не настільки безапеляційні в своїх твердженнях – це дає їм змогу в певних випадках підтримувати то одну, то іншу позицію, якщо вони не є взаємопротилежними. Говорити про більшість чи меншість в комісії, як якийсь механізм, було б неправильно.

Чи будуть, по вашим прогнозам, якісь демарші з «особливою думкою», які ви робили на останніх парламентських виборах?

Член ЦВК зобов’язаний підписувати протокол, незалежно від результатів. Якщо він вважає, що на виборах мали місце істотні порушення, зокрема, які вплинули на результати, він має право викласти окрему думку і долучити до протоколу засідання. Я також неодноразово користався цим правом.

Що робити з виборами в Криму? Там є багато людей з українськими паспортами, які захочуть проголосувати на президентських виборах в Україні. Як організувати для них процес голосування?

В питанні Криму не мають права на існування крайні точки зору. Перша крайня точка полягає в тому, щоб утворити на півострові комісії і проводити вибори, як ні в чому не бувало. Я її не поділяю в силу того, що офіційний Київ не контролює цю територію і не може гарантувати незалежність виборчих комісій, прав кандидатів, довірених осіб, спостерігачів і представників ЗМІ. І найголовніше – Київ не може гарантувати, що під час процесу голосування виборці Криму і Севастополя зможуть вільно реалізувати свій вибір і він потім не буде спотворений.

Друга крайня точка зору полягає в тому, щоб взагалі не помічати, що в нас існує автономна республіка Крим і місто Севастополь, і взагалі позбавити тамошніх мешканців права голосувати. Цей підхід я теж вважаю неправильним, бо це українська територія, навіть якщо вона сьогодні є окупованою. Робити нашими ж руками відторгнення цих територій від офіційного Києва було б дуже великою помилкою.

Так а де саме територіально мають бути розташовані місця для голосування для кримчан?

Навіть без зміни виборчого закону такий механізм для них існує. Жителі Криму можуть приїхати будь-куди на материкову частину України, звернутись до органу ведення реєстру виборців, який існує при кожній райдержадміністрації чи виконавчому комітеті міської ради, і подати заяву про тимчасову зміну місця голосування, але без зміни постійної виборчої адреси. Формально вони не зможуть проголосувати в себе вдома, бо їх включать в списки виборців за іншою адресою. Але тут є один нюанс – цю заяву вони повинні подати завчасно, не пізніше як за п’ять днів до дня голосування, тобто до 19 травня. Проблема в тому, що їм або двічі треба буде приїхати – щоб подати заяву, а потім щоб власне проголосувати 25 травня, або приїхати на цілий тиждень.

Тобто вони будь-де на материку можуть подати цю заяву і проголосувати?

Практично так. Звісно, в заяві їм треба буде обґрунтувати, чому вони приїжджають, що вони проживають на окупованій території, де не можна реалізувати право голосу. Можуть бути й інші механізми, які не виключають того, про який я сказав. Але інші механізми обов’язково потребуватимуть змін до закону про вибори – визначення або певних виборчих дільниць в найближчій Херсонській області, які мають додатково утворені і куди можуть приїхати виборці з Криму і Севастополя, або окремо визначених дільниць у кожному з обласних центрів України.

Те, що ви пропонуєте, фактично аналог відкріпних.

Грубо кажучи, це і є відкріпні посвідчення, але вони не паперові, а електронні. Контроль тут кращий, бо є система реєстру і подвійне голосування людини виключається.

На цих виборах зможуть проголосувати і ті, хто вже отримав російські паспорти, при цьому залишивши українські?

Конституція України забороняє подвійне громадянство. Стосовно тих громадян України, які добровільно отримали інше громадянство, може бути застосована процедура припинення українського громадянства.

А як отримати цю інформацію? Робити запити до Росії?

Важливий момент: рішення про припинення громадянства України видає єдиний суб’єкт – президент України. І поки ЦВК і наша служба реєстру не матиме указу президента про припинення громадянства окремо взятого виборця, цю особу ми будемо вважати громадянином України і вона буде голосувати.

Звідки президент України буде мати цю інформацію, якщо, скажімо, Росія не захоче нею ділитися?

При президенті діє як дорадчий орган комісія з питань громадянства. Президент використовує дані органів виконавчої влади, може використовувати дані МЗС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки. Зрештою є відкриті офіційні дані – на «Собрании законодательства Российской Федерации» завжди видаються укази президента РФ про прийняття громадянства Росії інших осіб. Причому зазначається не тільки прізвище та ім’я по батькові такої особи і рік народження, а й з якого регіону ця людина приїхала.

Як ви на цей момент оцінюєте готовність ЦВК до виборів?

Вважаю, що все, що від нас залежить, ми здійснили і процес відбувається за календарним планом. Є окремі побоювання щодо фінансування, але ми сподіваємось, що до часу утворення окружних виборчих комісій у нас буде достатньо коштів, щоб виплачувати членам цих комісій заробітну плату.

І які це суми?

Ця плата залежатиме від середнього розміру зарплати за місцем роботи особи, яка тимчасово іде працювати в виборчу комісію, або, якщо людина не працює, залежатиме від розцінок, які залежать від постанови уряду, які в свою чергу залежать від розміру мінімальної зарплати. З приблизно 2 мільярдів гривень, що виділяються на проведення цих президентських виборів, близько 80–85 % складають видатки на оплату праці членів окружних і дільничних комісій і нарахування на цю оплату. На руки люди отримують більше тисячі гривень на місяць.