Богдан Соколовський: Україні не дадуть застосувати «газові» санкції проти Росії

З наближенням осені і зими загострюється не тільки події на Сході України, конфлікт, який все частіше називають війною між Україною і Росією, а й «газова» війна між двома країнами. Днями у Держдумі Росії з’явилася ініціативи подати скаргу до СОТ на Україну за намір акціонувати газотранспортну систему України, що, на думку росіян, утискає права «Газпрому». Справа в тому, що Україна має намір провести конкурс, на якому буде обрана компанія-оператор ГТС, якій належатиме 49% акцій трубопроводу. Але «Газпром», скоріше за все, не зможе взяти участь у конкурсі, оскільки українські законодавці мають намір допустити до нього лише компанії з ЄС і США, діяльність яких прозора, на відміну від російського газового монополіста.

СОТ навряд чи задовольнить скаргу, якщо Росія таки вирішить її подати до цієї організації. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив екс-уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Він розповів про те, чому Україні не вдасться вжити «газових» санкцій проти Росії, чи використовуватимуть європейські споживачі «Південний потік», а також про те, скільки триватиме процедура інвентаризації усього радянського майна, ініціатором якої виступила Україна.

В Україні ухвалено закон, який дозволяє ввести санкції проти країни-агресора, зокрема проти Росії за транзит газу по території України. Наскільки велика вірогідність введення Україною таких санкцій?

Є невелика вірогідність введення таких санкцій. Як би там не було, нам зараз дуже не вигідно іти в розріз з Європою. А введення таких санкцій буде не тільки проти Росії, але і проти Європи автоматично. Це буде тому, що Європа узимку може не отримати газ. Все це, що робить зараз Україна, потрібно було починати набагато раніше, скажімо, у березні цього року. Бо сьогодні вже дуже пізно запроваджувати такі санкції, і в найближчий рік, певно, буде нереально також. Саме тому я не вірю у санкції для «Газпрому» стосовно транзиту газу до Європи.

Ви кажете, що потрібно було раніше. Якби, скажімо, відповідний закон ухвалили у березні, які були б наслідки?

За 2 місяці, які практично лишилися до опалювального сезону, досі ніхто не розпочав і не завершив переговори щодо постачань газу (у осінньо-зимовий період – «Главком»), ніхто не підписав відповідні папери. А швидко це не можливо, світовий досвід говорить про те, що для проведення ефективних переговорів потрібен час. Сьогодні єдина технічна можливість отримати необхідний обсяг газу – це те, що зробила компанія НАК «Нафтогаз України». Нині «Укртрансгаз» спільно зі словацькою Eustream розпочали тестові реверсні поставки газу зі Словаччини газопроводом «Вояни – Ужгород». Це старий газопровід, який довго не використовувався. Він відносно невеликий. Із Словаччини цілком реально зараз при збереженні тих обсягів транзиту, які є, качати до 30 млрд куб. метрів газу в рік. Але цього робиться. По-перше тому, що в Європі не має такого обсягу вільного газу, ніхто не доставляє стільки газу, не знаючи, куди далі він по газопроводу піде. І по-друге тому, Росія же зарезервувала транзитні потужності (словацького газопроводу – «Главком») знаючи, що їх ніколи не використають. З цим можна боротися єдиним способом – вести відповідні переговори і домовлятися. У випадку неможливості цього, слід іти до суду… Маючи політичну підтримку у Брюсселі ми у березні могли їхати і домовлятися про реверс, натомість наші делегації чомусь їздили до Москви.

15 європейських країн отримують через Україну від 30% до 100% необхідного обсягу газу. Чи можуть вони заблокувати ініціативи України по введенні санкції проти РФ, і яким чином?

Тому я і кажу, що не вірю в санкції. Вони би нам однозначно не дозволили ввести ці санкції по відношенню до РФ, тому що проблеми воєнних дій на Сході України їх хвилюють так само, як мене погода на Марсі і не більше. Говорячи про це, я виходжу з власного досвіду. Власне, ми також так само маємо реагувати, говорити на весь світ про проблеми України, а не про проблеми інших.

«Газпром» не хоче позбавлятися впливу на українську ГТС, і, вочевидь, не проти взяти участь у конкурсі на купівлю 49% акцій компанії, яка буде її оператором. Натомість за правилами «гри», запропонованими Україною, цього зробити не може. З огляду на це, які європейські, або американські компанії захочуть купити акції ГТС, якщо вони не матимуть гарантій наповненості «труби» від зацікавленої сторони, «Газпрому»?

Давайте розділяти «Газпром» і «газові» компанії з ЄС, чи США. Що стосується «Газпрому», то ця компанія хоче увійти в Україну не для того, щоб інвестувати. А насамперед для того, щоб керувати. «Газпром» вміє керувати. Що стосується компанії з ЄС і США, то навіть якби я знав, я би не став про це широко говорити, які компанії готові прийти. На мою думку, щоб стати компанією-оператором ГТС, їй потрібно завоювати міжнародний авторитет, а потім очікувати, що хтось з інвесторів до нас прийде і вкладе кошти. Для цього потрібен час, для цього потрібні роки. Але якщо буде якесь політичне рішення у Штатах, або в Європі… я ж не знаю його результату.

Про яке політичне рішення ви говорите?

Можуть силою змусити створити якусь компанію і змусити її прийти в Україну. Я боюся передбачати якісь наслідки, якщо це станеться.

Що буде предметом домовленості цієї компанії з тим же «Газпромом», адже без домовленостей ГТС – це лише купа заліза?

Скажу вам так. Хто би не прийшов, яка б компанія не стала оператором, на це повинна бути згода Росії. Ця країна, наприклад, продає газ німецькій компанії RWE (концерн RWE – «Главком»), яка має довготривалий контракт із Росією. Цілком логічно було б переписати ці контракти на користь України. Абсолютно реально, але це буде можливим тільки в тому разі, якщо з’явиться нова компанія-оператор української ГТС, а також за умови побудови газовимірювальних станцій на Сході України. Я вже на кажу про те, що в Європі тій самій RWE слід зробити цікавішу пропозицію, ніж вона має від «Газпрому», аби німці напряму з українцями контракт заключали. Чи здатна Україна у час війни робити такі пропозиції, я не знаю?

Якщо би компанії (оператор і інвестори – «Главком») зайшли до України і сказали би, що вони модернізують ГТС, братимуть газ виключно з української газотранспортної системи – це був би вихід до певної міри, вирішення наших «газових» проблем… Знаєте, скажу вам з практики. Росію дуже важко схилити до рішень, які пропонують інші. Вона як баран, який впреться рогом у щось і робить по-своєму.

Депутат Держдуми Росії, член комітету з енергетики Андрій Крутов направив депутатський запит на ім’я голови Мінерго РФ Олександра Новака і міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва, в якому пропонує подати скаргу до СОТ через утиски прав перш за все «Газпрому» внаслідок акціонування ГТС України. Яка вірогідність, що така скарга буде подана, і чи можуть у СОТ її задовольнити?

Така скарга може бути подана Росією, тому що, як я уже казав, там, у Росії, логіки ніколи неможливо знайти. Але я майже впевнений у тому, що така скарга буде СОТ відхилена. Це моя особиста думка. Ніяких утисків Росія не мала і не має. Навіть у 2009 році, коли ми підписували славнозвісну Брюссельську декларацію (Україна та Єврокомісія підписали у Брюсселі 23 березня 2009 р. декларацію про модернізацію української газотранспортної системи, згідно з якою державна власність, в якій знаходиться ГТС, є суверенним правом України – «Главком»), то Росію запрошували бути присутньою на зустрічі на рівні з усіма, але вона відмовилася. Ця країна хотіла бути «особняком», мати більше прав, ніж інші, але так не буває. Або країна є незалежною, або країна є підлеглою Росії. А ми цього не хочемо.

Але ж якраз сама ідея СОТ полягає в рівності доступу до ринку, зокрема, і до ГТС України. Якщо цей доступ обмежується українськими законами, хіба це не буде дискримінацією і порушенням прав «Газпрома»?

Ні, не думаю, що тут є дискримінація. Якщо вже говорити про чесність, то потрібно спочатку дати відповідь самій Росії на те, наскільки вони чесні, якщо не дозволяють нам контролювати власний кордон. Я вважаю, що обмеження, які введені законом щодо російського «Газпрому», є абсолютно виправдані. Не було б війни, не було би обмежень.

Українські закони допускатимуть до конкурсу щодо визначення компанії-оператора української ГТС прозорі компанії з ЄС і США. А чи є «Газпром» прозорою компанією?

В тому то і справа, що ні. Але російська компанія особливо це і не приховує. «Газпром» є дуже неясною структурою. Якщо ця компанія вважатиме за потрібне оскаржити дії України, то ще потрібно, щоб хтось вислухав «Газпром» і вислухав його доводи, що ми чомусь в даному випадку порушуємо їхні права як непрозорої організації.

Як альтернативу ГТС України, в Росії розглядають побудову «Південного потоку». Російські експерти прогнозують, що цей трубопровід можуть звести буквально за кілька років. Невже Європа дозволить це зробити?

По-перше, «Південний потік» - це є абсурд з економічної точки зору. По-друге, я не бачу можливості припинити побудову цього потоку, якщо Росія справді захоче його збудувати. Я вже казав про відсутність у Кремлі будь якої логіки. Але я сумніваюся, що Європа буде користуватися тим газом, який піде по цьому газопроводу. Якщо Росія знизить ціну на цей газ, тоді Європа погодиться звичайно. Але в такому разі Росія вилетить в трубу, оскільки собівартість того газу, який піде, чи мав би піти по «Південному потоку», буде вищою, ніж транзит через Україну зараз.

Наскільки вищою?

Принаймні удвічі. А в Європі, повірте мені, вміють рахувати кожну копійку.

Що буде з майном «Чорноморнафтогаз» і «вишками Бойка» у Криму зокрема?

Я з ентузіазмом сприйняв ініціативу українського уряду щодо повної інвентаризації українсько-російських стосунків. Думаю, що питання майна у Криму також туди увійде. Чесно кажучи, я не бачу тут перспектив для Росії. Куди не глянь, вони все рівно будуть у мінусі. Буде якось незвично, коли почнуть арештовувати їхні літаки і кораблі при заході у західні порти.

Наскільки швидко буде проведена інвентаризація і можуть відбутися ці арешти російського майна, про які ви говорите?

Я думаю, мова іде про роки, не десятки років, а роки.

Чи буде Росіє розробляти чорноморський шельф, яка його доля в найближчому майбутньому?

Думаю, що ніякої розробки шельфу не буде. Жодна західна компанія не піде на співпрацю за такої невизначеної ситуації. Разом з тим у самої Росії відповідних насамперед технічних можливостей для такої розробки немає. І в такому стані все перебуватиме до тих пір, допоки РФ не поверне Україні Крим.

Санкції зупинять агресію Росії по відношенню до України?

Якщо ті, які у нафтогазовій галузі, то їх занадто мало. А якщо про усі санкції ітиметься, які ввели, то з часом вони серйозно впливатимуть, і на агресію в тому числі.

Через санкції нафтова галузь Росії може недоотримати близько $1 трлн інвестицій у найближчі 30 років. Такий прогноз Bank of America Merrill Lynch (BofA). Що від санкцій по відношенню до Росії виграє Україна?

Насамперед Україна матиме труднощі на початку. Але в кінцевому рахунку виграє. Якщо порівняти із тими проблемами, які нам весь час створює Росія у цій галузі, то, безперечно, в загальному вимірі однозначно, що Україна виграє. Особливо враховуючи останній рік, коли вони вчиняють убивства наших громадян. Без усілякого сумніву, санкції – це позитивна річ. І ми зацікавлені, аби були санкції проти них, або розвал Росії тощо.