Дмитро Вовк: До кінця 2016-го плануємо обладнати лічильниками тепла 90% будинків

Запровадження єдиної ціни на газ для побутових споживачів і теплокомуненерго було однією з найважливіших вимог МВФ до постмайданного уряду України. Вважається, що цей крок сприятиме  викоріненню корупції в паливно-енергетичному комплексі. Для всіх споживачів  з 1 травня новий Кабінет міністрів, усупереч чинному закону про ринок газу, запровадив єдину ціну - 6879 грн за тисячу кубометрів (крім релігійних організацій – 3913 грн), тоді як вона мала б сформуватися відповідно до ринкової кон’юнктури. 

Нова ціна, згідно з постановою Кабміну №315 від 27 квітня, діятиме по 31 березня 2017 року, тобто 11 місяців. Протягом цього часу, за підрахунками експертів Київоблгазу, населення та тепло-комунальний сектор споживуть 15,7 млрд кубометрів газу, з яких 13,11 млрд – газ, видобутий компанією «Укргазвидобування», ще 2,59 млрд кубометрів – імпортований. До речі, собівартість власного газу приблизно в чотири рази менша порівняно зі встановленою урядом ціною. 

За підрахунками експертів, загалом населення заплатить за спожитий газ близько 108 млрд грн – майже половину цієї суми (49,8 млрд грн) вилучать до державного бюджету як рентну плату і ПДВ (десяту частину від цієї суми пустять на субсидії населенню). Ще 49,1 млрд грн зі сплачених населенням коштів піде в НАК «Нафтогаз України» - з цієї суми 31,9 млрд грн отримає «Укргазвидобування». 

Слідом за подорожчанням газу державний регулятор (НКРЕКП) з 1 липня підніме в середньому на 80% й вартість централізованого теплопостачання та гарячої води. Скасування «соціальної» ціни на газ, що була приблизно вдвічі нижчою за нині встановлену, призведе до того, що простий споживач заради таких газових реформ тугіше затягне пасок, який, хочеться вірити, не стане газовим зашморгом. І буде чекати, коли ж нарешті, завдяки «прозорому» ринку, тарифи почнуть знижуватись, а якість послуг – зростати. 

Та, на жаль, черговий стрибок вартості газу не є стовідсотковою запорукою викорінення корупції. Призупинити шалені зловживання в тепло-комунальному секторі потрібно шляхом налагодження стовідсоткового обліку спожитих комунальних послуг та газу. За останні півтора року показник налагодження обліку спожитого тепла в багатоквартирних будинках стрибнув з 32% до 58%, а до кінця цього року цей показник планується довести до 90-100%!

Зниження вартості газу українцям обіцяють після того, як обсягів власного видобутку стовідсотково вистачатиме для потреб України. В 2016 році планується скоротити споживання газу до 32 млрд кубометрів (2015-й – 33,8 млрд). Стрімке зростання ціни зобов’язує найпотужнішого українського виробника – компанію «Укргазвидобування» - значно наростити інвестиції у розвідку та видобуток блакитного палива, хоча поки що компанія подає дуже слабкі сигнали на можливе відродження колись потужної галузі.

Більш детально про ймовірні цінові зміни в газовому, комунальному та електроенергетичному  секторі, про перспективи налагодження обліку спожитих енергоносіїв, а також про те, що мають зробити енергогенеруючі станції для того, щоб вижити в умовах жорсткої конкуренції з «Енергоатомом»,  «Главкому» розповів глава Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  (НКРЕКП) Дмитро Вовк.  

У новому уряді координацію паливно-енергетичного комплексу здійснює права рука Гройсмана - віце-прем’єр Володимир Кістіон. Чи зустрічалися ви з ним і яким чином домовилися  співпрацювати з метою виведення енергетики з колапсу?

Я можу сказати, що я добре знайомий із новим міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом. Ми неодноразово зустрічалися в профільному комітеті парламенту, він був активним учасником комітету. За ті 2-3 тижні, що працює новий уряд, я намагаюся максимально  допомагати міністру, щоб не були втрачені позитивні напрацювання. Активно співпрацюємо.

Чи дійсно Володимир Кістіон намагається контролювати кадрову політику в Міненерговугілля?  Що ви можете сказати про нові призначення?

Щодо заступників міністра – це точно не моя компетенція, міністру (Насалику, - «Главком») приймати рішення. Я можу пропонувати лише тих людей, у яких впевнений. Частина цих людей працює в НКРЕКП, дарувати когось зі своїх співробітників – не хотілось би.  

Раніше Володимир Кістіон був першим заступником міністра житлово-комунального господарства. Ми зустрічалися на спільних робочих нарадах із приводу функціонування ЖКГ, але в питаннях енергетики та нафто- і газовидобувному секторі  – не мали жодного дотику.

А чи зустрічалися з Кістіоном вже як з віце-прем’єром?

На спільних нарадах - так, але якихось індивідуальних, ініційованих ним зустрічей ще не було.

На цих спільних нарадах вже визначили пріоритетні кроки?

Є найбільш стратегічні завдання. Це запровадження лібералізованого ринку електроенергії, його імплементація зі вторинним законодавством - це досить тривалий процес. Або ж інтеграція української енергосистеми із загальноєвропейською ENTSO-Е, а також лібералізація нашого газового ринку. Пріоритети роботи галузі не повинні змінюватися від зміни уряду, якщо вони адекватні й логічні.  Зміняться лише виконавці цих завдань.

На сайті НКРЕКП з лютого висить оголошення про те, що із запровадженням ринку газу (Закон ухвалено восени 2015-го) Регулятор не має стосунку до встановлення цін на газ. Тоді чому Кабмін не керується цим законом? Виходить, нову ціну встановлено незаконно? 

Із прийняттям нового закону про ринок природного газу, що набув чинності 1 жовтня 2015 р, Комісія дійсно втратила повноваження встановлювати роздрібні ціни на газ для населення. У новому законі є концепція щодо покладення спеціальних обов’язків – вона передбачає, що Кабінет міністрів, зважаючи на соціально-економічну ситуацію в країні, може покласти обов’язки на певного суб’єкта щодо постачання визначеним категоріям споживачів природного газу на певних умовах. При цьому, у випадку, якщо він отримуватиме збиток від такої діяльності, має бути окремий порядок надання компенсацій, розроблений Мінфіном.  

Ми розуміємо, що уряд у жовтні минулого і в квітні цього року, при встановленні спеціальних, не ринкових цін на газ, спирався саме на цю статтю закону – про покладення  спеціальних обов’язків.  

Хочу зауважити, що ідеальним з юридичної точки зору, мало бути рішення, де повинна була  визначатися не роздрібна ціна, яка вже включає й податки, й тарифи природних монополій, які регулює  Комісія, а ціна газу як товару, яку має право визначати КМУ. Те, що вони скопіювали попередню постанову, це - біля правового поля.  

Тобто, поза правовим полем?

Біля правового поля. Як це мало бути в ідеалі? Якщо взяти ціну на газ без податків (це $185 за тисячу кубометрів згідно з формулою Кабміну) і помножити на курс, то це й мала б бути ціна, що встановлюється постановою.  І мало бути зазначено, що плюс податки, а кінцева плата споживача буде  складатися в ідеалі з двох рахунків, як це передбачено законом про ринок природного газу: 1) плати за товар; 2) плати  за користування інфраструктурою газотранспортної мережі України, тобто за потужність. Так мало бути в ідеалі. Поки що ми маємо ситуацію біля правового поля.

Ціну на газ майже 6900 грн – це приблизно $276 - платитимуть усі споживачі, крім релігійних організацій - для них ціна вдвічі менша. Тобто, дірка  для корупції  залишилася.  Чи передбачається в майбутньому коригувати ціну, адже вона прив’язана до вартості імпортованого газу, а на західних ринках вона то знижується, то зростає?  

Має бути в ідеалі так: немає навіть спеціальних обов’язків, а є постачальник останньої надії. Тобто, коли в жодного з контрагентів на ринку споживач в Україні не знайшов газ – чи то побутовий, чи промисловий, тоді він може купити його в постачальника останньої надії. І ціна має залежати від кон’юнктури загального ринку – як внутрішнього, так і зовнішнього.  В ідеалі, я думаю, що уряд, для того випадку, коли ціни на газ падатимуть, для населення коригуватиме ціни поквартально. Вважаю, що це було б правильно і справедливо.

Під час поїздки на Харківську ТЕЦ-5 та енергетичні об’єкти Донбасу, «Главкому» довелося чути від  енергетиків та теплокомунальників,  що насправді ніякого ринку газу в Україні не існує. Через борги за газ «Нафтогаз» відмовляється підписувати з ними договори на постачання газу. Отже, наступної зими будемо мерзнути? 

Хочу дещо спростувати тезу про те, що ринку газу в Україні немає. Закон про ринок газу прийнятий, вторинне законодавство - також. Але у Верховній Раді вже понад рік наявний законопроект номер 3325, за який ніяк не можуть проголосувати. Цим законом планується внести зміни до 19 інших законів України - для того, щоб не було жодних юридичних колізій у функціонуванні ринку газу.  

Майже всі концепції нового закону про ринок газу – вже функціонують де-факто. І одна з них – це та проблема, про яку ви сказали - по Харківській ТЕЦ-5. Одна з норм закону про ринок природного  газу – неможливість зміни постачальника газу у разі наявності заборгованості, окрім як за згодою постачальника. Для чого це зроблено? Щоб споживач не ходив по ринку газу й не брав товар в одного постачальника й не розрахувався, у другого – і знову не розрахувався, у третього… Для цього задумано такий механізм, як неможливість зміни постачальника.

Хочу повідомити гарну новину – у зв’язку з рішенням уряду з 1 квітня для теплоелектроцентралей (ТЕЦ) було встановлено єдину ціну на газ – як для виробництва електроенергії, так і для виробництва теплової енергії – для всіх категорій споживачів: і для населення, і для промисловості.  Хоча раніше було дві, а то й три ціни, що дуже різнилися одна від одної.

То були дірки для корупції?

Тепер їх немає. Я можу сказати більше: коли ми почали аналізувати результати роботи 2014-2015 років, уже тоді ми звернули увагу на дисбаланси, коли структура споживання газу за категоріями відрізняється від структури реалізації теплової енергії. З усіма цими випадками ми звернулися до правоохоронних органів, які потім ініціювали кримінальні провадження.

Тобто, ми розуміємо, якщо один агрегат має структуру спожитого газу, наприклад, 95% для населення (ціна значно нижча, ніж для промисловості), і 5% - для промисловості, а структура відпуску теплової енергії – 85% на 15% (відповідно для населення та промисловості – «Главком»), то є великі питання щодо адекватності цієї звітності.

Енергетики відчувають небезпеку того, що після запуску нової моделі енергоринку, тобто ринку прямих контрактів між споживачами та постачальниками, теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та теплові електростанції (ТЕС) не виживуть у нових конкурентних умовах? Станції давно відпрацювали свій проектний ресурс, а тому показники їхньої роботи вражають неефективністю та екологічною небезпекою.   

Є в проекті закону про енергоринок окремі положення, що захищають теплоелектроцентралі – для них буде перехідний період, протягом якого вони матимуть змогу здійснити реконструкцію і не будуть працювати на ліберальному ринку.

Ціна власного газу  майже в чотири рази перевищує його собівартість (6900 грн – це $276, з яких приблизно $70 – це собівартість видобутку). Оцінюючи небачені до цього обсяги доходів,  уже цього року має статися  колосальне зростання видобутку та прирощення розвіданих запасів газу! Хто повинен контролювати, чи ефективно «Укргазвидобування» витрачає свої прибутки? В  2015-му ця компанія  видобула 14,5 млрд куб. м - якщо помножити цей обсяг на $200, то вийде $2,9 млрд – ці додаткові кошти просто зберуть зі споживачів. Куди їх спрямують?

По-перше, треба більш коректно назвати цифри. Названа ціна - це з податками і тарифами природних монополій.  Ціна без ПДВ, яка закладена в розрахунок - $185.  Якщо ціна газу без податків була визначена $185 і поточна ставка ренти для «Укргазвидобування» зберігається на рівні 70%, тоді чистими компанія отримає $55,5.

Друге зауваження. Наприклад, вартість подорожі на автомобілі складається з бензину, вартості обслуговування й амортизації цього автомобіля. Можна з однієї сторони маніпулювати, з іншої сторони – якщо ви не можете поновити автомобіль, ви продовжуєте лише заправляти його й ремонтувати. Правильно? Відомо, що в компанії «Укргазвидобування» обсяг інвестицій незрівнянно менше, ніж подібних підприємств в інших країнах. Для того щоб збільшувати видобуток, треба значно збільшити інвестиції.

Так, але для залучення інвесторів перш за все потрібно зменшити рентні платежі – вони в Україні вдвічі вищі, ніж в тих країнах, куди йдуть інвестори.  І це незважаючи на те, що цього року ренту вже знизили, але – не для всіх. 

Треба розуміти: якщо рента буде зменшена, ціна газу на локальному ринку не зміниться. Якщо був намір прив’язатися до імпортного паритету, то він від рівня ренти не зміниться. Якщо буде менша рента, тоді в розпорядженні компанії залишиться більше коштів для інвестицій, або для прибутку. У моєму розумінні, більш правильно у випадку ренти для будь-яких видобувних галузей прив’язуватися до цін на продукцію.

І ця рента повинна бути прогресивною, тобто, якщо ціни зростуть, тоді повинен зрости відсоток ренти. Якщо ж ціни падають, зрозуміло, що в розпорядженні компанії буде менше грошей. Тобто, рента в 70% при ціні на газ $170 доларів для видобувних компаній буде значно болісніше, ніж 80% при ціні на газ $300 доларів. Ось про що йдеться.  

У деяких країнах рентні ставки залежать від геологічних умов і це вже один із прикладів, коли береться  до уваги специфіка компаній.  Специфіку діяльності компанії може визначати й кон'юнктура цін: якщо низькі ціни на енергетичні ресурси тривають довго, то за таких умов застосовувати надвисоку ренту неправильно. Але ці питання належать до компетенції міністерств енергетики та фінансів.

Якщо подорожчав газ, то подорожчає й централізоване теплопостачання та гаряче водопостачання?

5-го травня на засіданні Комісії було обговорено це питання. Але в нас порядок прийняття рішення трохи відрізняється від порядку прийняття рішення Кабміну.  Згідно з законом про доступ до публічної інформації, ми на 20 днів розмістимо на офіційному сайті НКРЕКП проект змінених тарифів, де покажемо, яка частина тарифу зросте за рахунок паливної складової, а також що зміниться у непаливній складовій.

У нас вже є досягнення в налагодженні обліку. Хоча такі міста, як Полтава і  Тернопіль пасуть задніх – у них дуже низький рівень оснащеності обліком споживання тепла і вони нічого не роблять. Це наші аутсайдери, до яких ми звертаємося публічно.   

Ми протягом останніх півтора року зробили колосальну роботу в налагодженні обліку тепла. Так, на 1 січня 2015-го рівень оснащення приладами обліку вводів у будинки був приблизно 32% в середньому по Україні. На 1 січня 2016 – стало 52%, а на 1 квітня 2016-го маємо вже  58%.

НКРЕКП схвалено для 86% всіх вводів інвестиційні програми – з метою, щоб досягти 100% обліку. Але залишається ще 14%, які не розглянуті, з них найбільші аутсайдери – це Полтава і Тернопіль.   Ми плануємо до кінця 2016-го року вийти на 90% оснащеності приладами обліку по теплу, тоді як протягом останніх 20-ти років цей показник був на рівні 30%. 

Після затвердження проекту рішення про зростання оплати за теплопостачання який подальший алгоритм розвитку подій?

Протягом 20 днів триватиме обговорення. Після цього ми  маємо отримати від органів місцевої влади в письмовому вигляді їхню позицію – вони за чи проти? Це має бути обґрунтована позиція, і після цього схвалюємо постанову Комісії. Я не очікую якихось аргументів, які будуть кардинально змінювати рівень тарифів, тому що ціна газу, яка формує 90% вартості тарифу – це рішення уряду, і від нас нічого не залежить. Підвищення становитиме від 75% до 90%.  

Ще на початку року ви  спрямували листа до голови КМДА Віталія Кличка з метою нагадати про причетність місцевих органів влади до формування тарифів на централізоване опалення, гаряче водопостачання та інших комунальних послуг згідно з чинним законодавством, адже місцеві  органи самоврядування відмежувалися від формування тарифів на комунальні послуги, хоча цього вимагає законодавство. Ви отримали відповідь від Кличка?

Ні. Ми вирішили організувати  декілька нарад, і більшість мерів були готові підтримати підвищення непаливної складової тарифу в той час, коли буде змінюватися й паливна складова. Після 20-денного обговорення рішення про підвищення тарифу – десь наприкінці травня – ми направимо постанову на державну реєстрацію в Мін'юст, після чого відбудеться публікація документа. Ми очікуємо, що нові тарифи на гарячу воду та централізоване опалення набудуть чинності з 1 липня 2016-го.

Якщо Кличко ніяк не відреагував на ваш лист, то які сподівання на інших мерів?

Висловлення письмово обґрунтованої позиції буде дуже цікавим: якщо зауваження коректні, то ми їх врахуємо. З іншого боку – дурість кожного буде видно, коли пропозиції надійдуть письмово.   Ми повинні розуміти, що органи місцевої влади протягом останніх 2-х років ховалися від відповідальності, пояснюючи це тим, що вони начебто ніяк не впливають на рівень тарифів.

У нас є серія листів до керівників областей, мерів міст та директорів підприємств, де ми їм нагадуємо, які питання входять до їхньої компетенції. Наприклад: затвердження нормативів втрат, затвердження обсягів споживання без обліку, затвердження планів відпуску теплової енергії, затвердження температурних графіків, затвердження інвестиційних програм. А головне – саме вони призначають керівництво комунальних підприємств. Тобто, вплив на менеджмент у них безпосередній.

І якщо вони не задоволені своїм менеджментом або нюансами розрахунку тарифів, то я мушу їх засмутити: велика частина відповідальності по менеджменту і по ефективності – в їхніх руках.

Закон про ринок газу зобов’язував до кінця січня 2016-го року визначитися з моделлю реформування НАК «Нафтогаз України»: потрібно розділити функції транзиту, видобутку і продажу. Але й досі цього не зроблено, бо виникла суперечка на найвищому рівні за вплив на  компанію «Магістральні газопроводи України», яку мали б створити на базі «Укртрансгазу». Днями представник «Нафтогазу» Юрій  Вітренко заявив, що й досі модель не обрали. І до Світового банку зверталися за порадою, але все безрезультатно? 

Рішення про вибір моделі реформування «Нафтогазу» прийматиме уряд. Я згоден, що така дискусія відбувається, і в ідеалі Кабмін повинен розуміти і переваги, і недоліки кожної із запропонованих моделей. Жоден із консультантів остаточної відповіді не дав: консультант показує переваги й недоліки обох варіантів. Це суверенне питання Кабінету міністрів.

Ми розуміємо, що старий склад уряду і його очільник  був більше схильний до версії реформування, яку демонстрував НАК «Нафтогаз України». Нове керівництво уряду, перш ніж займати будь-яку позицію, хоче ще раз вислухати всі аргументи по кожній із запропонованих моделей. Наскільки я знаю, вже були проведені наради під керівництвом прем’єра  із залученням і «Нафтогазу», і Міненерго, де було вирішено залучити ще одних інвестиційних радників – ті покажуть усі за і проти по кожній із моделей.  

А от Юрій Вітренко наприкінці року в  інтерв’ю Інтерфаксу-Україна звинуватив НКРЕКП в тому, що Комісія нібито відсторонила іноземні компанії від розробки вторинного законодавства для запровадження ринку газу – нібито з метою, щоб ринок і далі працював не в інтересах споживача, а заради лише однієї ФПГ Дмитра Фірташа, яка контролює більшість облгазів України?

Це інтерв’ю не було розміщене на сайті НАК «Нафтогаз України», тобто, це була особиста позиція громадянина України Юрія Вітренка, який, скажімо так, вирізняється екстравагантністю. Коли ми прочитали, то побачили половину брехні, недомовок із якимись натяками.

Але ж ви не спростували сказане Вітренком?

Ми звернулися до керівника НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва: що це означає? Планували спільну прес-конференцію… Але я не бачу ніяких помилок у цьому питанні. А щодо відсторонених іноземних експертів, то там були залучені фахівці, але зрештою ми були вимушені самі писати вторинне законодавство.  

А ще Вітренко повідомляв, що «Нафтогаз» подав до суду на НКРЕКП за перевищення своїх повноважень.

Ні, вони до суду не подавали. Ми розуміємо, що вторинне законодавство з першого разу  не може бути ідеальним.  На той момент, коли ми схвалювали все вторинне законодавство до закону про ринок газу, в нас була рецензія від Секретаріату енергетичного співтовариства. Згідно із законодавством, Секретаріат робить аналіз відповідності законодавства про газовий ринок Третьому енергетичному пакету Євросоюзу.

 У жовтні Секретаріат погодив наші розробки, але потім вони зробили більш глибокий аналіз, дали деякі зауваження, які не стосувалися того, що озвучив пресі Вітренко.  Приблизно місяць тому ми розмістили на сайті НКРЕКП проект змін до вторинного законодавства - з урахуванням зауважень від учасників ринку, в тому числі й від НАК «Нафтогаз України». Я не бачу жодних проблем.