Інфекціоністка Олена Смирнова: Нині «ковід» лікують хірурги, урологи…

Інфекціоністка Олена Смирнова: Нині «ковід» лікують хірурги, урологи…
Олена Смирнова – завідувачка інфекційного відділення Кіровоградської обласної лікарні

«Гроші з «ковідних» 300% надбавок ідуть на кисень і медикаменти»

У Кропивницькому тяжкохворим пацієнтам із коронавірусом лікарі пропонують купувати препарат «Актемра» вартістю близько 60 тис. грн курс за власні гроші. Про це днями повідомило місцеве видання «Гречка». При цьому діюча речовина цих ліків (Tocilizumab) є у переліку препаратів, які мали б закуповувати за державний кошт для боротьби з Covid-19. 

«Главком» уже повідомляв про подібні проблеми у Львові, де пацієнтам також призначають цей вартісний препарат, ефективність якого підтверджують лікарі. І мають на це усі підстави: у вересні «Актемра» потрапила до національного протоколу лікування Сovid-19. Але у людей не завжди є можливості придбати ці ліки. 

Кіровоградщина тривалий час відзначалась більш-менш стабільною епідеміологічною ситуацією. Але з 2 листопада із зеленої зони область перемістилася до помаранчевої. Днями в регіоні був зафіксований рекорд – 116 хворих за добу. Усього ж 1,3 тис жителям області поставлено діагноз Сovid-19. В лікарнях зайняті понад 60% місць, визначених для хворих з коронавірусною хворобою. Ключова у цій справі Кіровоградська обласна лікарня має 90 ліжко-місць, 70 з них уже зайняті. Олена Смирнова – завідувачка інфекційного відділення цієї медустанови. В інтерв’ю «Главкому» лікарка розповіла, чому медпрацівники не отримують 300% доплат у повному обсязі та які проблеми виникають при закупівлі і використанні згаданої «Актемри».

Пані Олено, на Кіровоградщині хворі змушені за власний кошт купувати препарат «Актемра», який лікарі вважають ефективним при подоланні коронавірусу? При цьому ці ліки дуже дорогі, їх немає в аптеках, люди змушені його діставати правдами-неправдами. Чи є така проблема?

Він зараз є (в лікарні). Але є не завжди і не в тих формах, які нам потрібні. До того ж до останнього часу не було документу, який би дозволяв його використання. От нам надіслали останній наказ №2122 (наказ МОЗ України від 17.09.2020 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (Covid-19)», в якому дозволили використання цих ліків в умовах «ковіду». Це єдиний юридичний документ, який дозволяє його використовувати. В той же час цього препарату немає в державному реєстрі саме для лікування «ковіду». Тому закупити за державний кошт для пацієнтів з коронавірусом ми його не можемо. 

«Кошти від меценатів, волонтерів вже закінчилися, всі вже втомилися»

Попри це ви кажете, що він буває в наявності, але не в тій формі. Що маєте на увазі?

Є підшкірний і крапельний. Нам потрібен тільки крапельний, підшкірний не підходить. Натомість зараз нам пропонують (закуповувати) тільки підшкірний, бо крапельний закінчився. Поки в нас був цей препарат в наявності, ми вирішували проблему, використовували його з дозволу адміністрації. Закуповували його для лікування ювенільних артритів. В моменти, коли стояло питання життя і смерті, ми його брали зі складу і з дозволу адміністрації використовували для лікування хворих (на коронавірусну хворобу). Потім він закінчився, у хворих з ювенільними артритами стало питання: а нам що робити? Тоді адміністрація вирішила: тепер для ювенільних артритів ми знову закупили препарати, для людей з ревматоїдними хворобами він є, а для «ковіду» ми повинні закуповувати за якісь інші кошти, яких сьогодні немає. Кошти від меценатів, волонтерів вже закінчилися, всі вже втомилися.

Скільком хворим на коронавірус вдалося допомогти за допомогою «Актемри»?

Точну кількість назвати не можу. Але хочу сказати, що, за нашим досвідом, ефективність цього препарату при Covid-19 за своєчасного призначення складає приблизно 90%. 

Якщо порівнювати ефективність інших препаратів з «ковідного» протоколу з «Актемрою», якою вона є?

Жоден з них не ефективний так, як ефективний тоцилізумаб (активна речовина зокрема, препарату «Актемра»). Я хочу сказати, що вперше ми його спробували на самому початку (епідемії). Для того, щоби його ввести ми дзвонили колегам до Ізраїлю,  Німеччини, США. Дзвонили усім, хто використовував цей препарат у своїй практиці, бо ми ж ніколи його не вводили його хворим з коронавірусною інфекцією. Тобто ми були як сліпі кошенята, бо нічого ж ніде нема, ніхто ж ніколи не лікував таке захворювання, із ним не стикався. Коли ми ввели цей препарат, наприклад, о другій годині дня, а потім через 12 годин, о другій ночі, на ранок під час обходу бачили, що хворий, який синів у нас під апаратом штучної вентиляції, задихався, сидить на ліжку рожевенький, усміхається тобі в очі. Це є ефективність препарату. Так, вона не стовідсоткова, бо є ризик тромбозів і він досить високий. Але я вам кажу так, як воно є, це був перший хворий, якому ми ввели цей препарат і медики тієї зміни дуже переживали, бо робили це вперше. Ми зрозуміли, що попали в точку, що цей препарат ефективний. Можливо, далі вірус мутує, буде нечутливий до нього потім, якісь будуть механізми інші лікування. Але того першого хворого, якому ми ввели препарат, я не забуду ніколи. Я, маючи семимісячний досвід роботи (в умовах епідемії), бачу, кому потрібен, а кому не потрібен, хто виживе без цієї «Актемри», а хто – ні.

В інтерв’ю «Главкому» головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що лікарня сама вирішує, які саме препарати і в якій кількості закуповувати в межах «ковідного» протоколу. 

Його не було у протоколі на лікування «ковіду»! Він був і є в протоколі для лікування ювенільних артритів. Чому головний лікар або адміністрація лікарні повинні були ризикувати, зокрема і кримінальною відповідальністю, за те, що його не вносили і не реєстрували як препарат для лікування коронавірусної інфекції? В той же час, якщо цей препарат закуповують зараз десь в інших лікарнях, то робиться це за кошти меценатів, за кошти якихось людей, які допомагають лікарні… Нам і обіди спочатку возили волонтери, годували нас. Двічі чи тричі на день привозили, а зараз вже всі втомилися, цього немає. Вже ніхто не витримує. Потрібно і проблему з киснем вирішувати. Та часто доводиться обирати: або кисень волонтерам нам купувати, або «Актемру». От і просиш в них, не знаючи, що важливіше. 

В інтерв’ю «Главкому» директорка столичної лікарні №4 Тетяна Мостепан розповідала, що якби не допомога київської влади, коштів з НСЗУ на лікування «ковідних» хворих було би замало. Наскільки вашій лікарні достатньо фінансування з НСЗУ?

Коштів, звичайно, недостатньо. Можете поспілкуватися з нашою адміністрацією, з нашим головним лікарем, вона вам розповість. На одному з останніх зібрань медиків головна лікарка розповіла, скільки коштів на «ковід» виділила держава. Каже, що за ці кошти потрібно побудувати кисневу станцію. Але для цього вона має взяти частину коштів із тих, які призначені на медикаменти, на зарплати. Це теж важливе питання, але чому його вирішує головний лікар, а не держава? 

То 300% додаткових до зарплати не отримуєте?

Десь 240-270% отримуємо. Бо з «ковідних» грошей, в тому числі із зарплатних, лікарня бере на купівлю ліків, кисневих станцій тощо. Все, що залишиться, то на зарплати.

Наскільки ваша лікарня забезпечена киснем, апаратами штучної вентиляції легень? 

Недостатньо ані кисню, ані апаратів штучної вентиляції. У нас найбільша кількість апаратів штучної вентиляції, тому ми завантажені майже на 100%. В інших лікарнях (на Кіровоградщині) кисневих можливостей набагато менше, а всі (важкі)  хворі кисневозалежні. Загалом киснем на 70-80% забезпечені… Є кисень у концентраторах, є у балонах. Той, що у балонах, не безкінечний. Все потребує коштів. 

В інтерв’ю «Главкому» лікаркаОлена Смирнова розповіла, чому медпрацівники не отримують 300%В інтерв’ю «Главкому» Олена Смирнова розповіла, чому медпрацівники не отримують 300% доплат у повному обсязі

Яка ситуація із заповненістю лікарні? Чи є ще вільні місця?

Під Covid-19 відвені у нас провізорне відділення, два інфекційних відділення. Тобто офіційно в нас 90 ліжок для пацієнтів з цією хворобою. Як тільки у нас хворий отримує негативний результат тестування на коронавірус, його переводять до пульмонологічного відділення, де він доліковує свою пневмонію. Це ще 30 ліжок.

Є можливості для збільшення кількості ліжок? 

Та можна наставить хоч 25 ліжок додатково, але біля кожного ліжка повинен бути хоча б кисневий балон, яких не вистачає по всій Україні. Я вже не кажу про «Актемру». 

«У мене із дев’яти підлеглих лікарів семеро лежали під апаратами ШВЛ»

Наскільки змінився стан госпіталізованих пацієнтів у порівнянні з березнем-квітнем, коли тільки почалася епідемія? 

У квітні-березні у нас було 200-300 хворих по всій країні, і ми думали, що це жах. Шпиталізували всіх, щоб не дай боже, воно не поширилося, не пішло далі. На сьогодні понад 8 тис. на добу. Є різниця? Звичайно, тоді у нас були і хворі з легкими формами, тобто ми шпиталізували з епідеміологічною ціллю, з ціллю ізолювати. Та й люди самі боялися, щоб не заразити оточуючих. Наразі лікарні не можуть забезпечити стовідсоткову шпиталізацію усіх. Тому ми, користуючись наказом МОЗ, дай бог здоров’я тим, хто його написав і видав у тому вигляді, шпиталізуємо тільки хворих середньої важкості з певним переліком хронічних захворювань і важких хворих з певними показниками. Бо якщо шпиталізувати всіх, то вся наша лікарня на 900 ліжок може бути заповнена «ковідними» хворими. Звісно, можна заповнити, але їх треба забезпечити киснем, медичним персоналом, який теж хворіє. У мене із дев’яти підлеглих лікарів семеро лежали під апаратами штучної вентиляції легень. Так, всі одужали, але я кажу про проблеми медичного персоналу. Наші можливості не безмежні. Ми закриваємо цілі відділення, бо якщо хтось один захворів, приніс це захворювання в інкубаційному періоді у відділення, то злягає увесь медперсонал. 

Наскільки великий брак медиків? 

Бракує не тільки лікарів, а й середнього медичного персоналу, молодшого медперсоналу.

«Можете – купуєте, не можете –  у нас немає препарату!»

Велика кількість шпиталізованих у важкому стані пов’язана з невчасним зверненням людей до лікаря? 

У мене донька живе у Німеччині, а син в Польщі. Там введені штрафи за порушення карантинних заходів, в тому числі за те, що ви вийшли на вулицю без маски. І штрафи не малі. Запроваджені години для пенсіонерів, які можуть у певний час їздити кудись і заходити в магазин. Стоять у магазинах спеціальні пристрої, щоб проходити дезінфекцію тощо. Поліція слідкує за порядком, за дотриманням епідембезпеки. Чому у нас цього немає? Чому ми людям виписуємо «Актемру»? Та тому що у нас виходу немає: або ми її вводимо і рятуємо людину, або людина помирає у нас на очах. Можете – купуєте, не можете – у нас немає препарату!

Багато людей не сприймають всерйоз коронавірус. Чому вони так ставляться, чому не дослухаються до застережень лікарів? 

Я не знаю, чому таке ставлення. У моєму оточенні таких людей немає, тому я не можу вам сказати. Це питання і журналістів, які повинні на кожному брифінгу ставити питання про те, чому не діють штрафи? Саме штрафи за порушення маскового режиму… Ви бачили те, що робиться у нас в магазинах? 

Наші можливості не безмежні, ми можемо лягти так само, як лягла Італія на початку пандемії. Нині «ковід» лікують хірурги і урологи, ми розписуємо лікування, вони чергують, бо вже немає лікарів-інфекціоністів. У нас було шість місяців для підготовки! Де ті гроші («ковідні»)? Замість апаратів штучної вентиляції у нас будуть дороги?

Чи варто вводити жорсткий карантин? 

Ні, я прихильниця не жорсткого карантину, а дотримання людьми усіх карантинних заходів, і щоби відповідальні за це органи слідкували за дотриманням. 

Що зроблено для того, щоб хворих стало менше? Щоб не завантажувати медичну галузь, щоб не лягали медики поряд із своїми пацієнтами разом із апаратами. У нас медперсонал середньої ланки пішов хворіти по другому колу. Ми теж так не витримаємо, понаписуємо заяви на звільнення. Хто буде працювати? Грошей у тому обсязі, у якому обіцяли, не дають. Ентузіазм, перепрошую, за сім місяців у нас вже закінчився, скільки ж можна терпіти? І хворих менше не стає, їх стає тільки більше.

Михайло Глуховський, «Главком»
Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: