Соратник загиблого в Києві білоруса Віталія Шишова: Нас попереджали про можливість викрадення, аж до знищення

Третього серпня у Святошинському районі Києва близько 7:40 на території лісового масиву було знайдено повішеним громадянина Білорусі, лідера громадської організації «Білоруський Дім в Україні» Віталія Шишова.

Напередодні у вівторок о 8:58 він вийшов на пробіжку з будинку по вул. Бударіна, де проживав разом із дівчиною, але не повернувся.

На місці виявленого тіла загиблого поліцейські знайшли телефон, а також виявили пеньок зі слідом від взуття. Але кому належить слід наразі сказати не можуть.

Окрім того, в МВС звертають увагу на висоту від зашморгу до землі – 3 м і 8 см. В той час як висота пеньків, виявлених поряд – 60 см і 50 см, зріст загиблого – 1 м 85 см.

З цієї інформації випливає, що вчинити самогубство було би вельми складно. Окрім того, опосередковано підтверджує сумнів у версії самогубства зламаний ніс, про що кажуть друзі загиблого, і здерта шкіра на губі і коліні, що підтверджують в МВС.

Наразі МВС розглядає дві основні версії того, що сталося: самогубство, або умисне вбивство з імітуванням самогубства.

Соратники ж загиблого пов’язують смерть Віталія Шишова з діяльністю громадської організації «Білоруський Дім в Україні», яка займається облаштуванням життя білорусів, які втікають до України від режиму Олександра Лукашенка.

Тільки за перші пів року 2021-го до України приїхали 115 тис. білорусів, а минулого року таких було понад 400 тисяч, кажуть в МВС.

Про версію загибелі побратима, можливого головного свідка, методах роботи КДБ Білорусі, безпеку і взаємодію з владою в Україні в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник голови організації «Білоруський Дім в Україні» Родіон Батулін.

Яка у вас остання інформація про хід слідства, чи опитували силовики вас і дівчину Віталія?

Поліція опитувала дівчину Віталія, ідуть слідчі дії. Зранку його виявили у лісосмузі, де він бігав, але не по маршруту його бігу.

Ваші соратники, зокрема Юрій Шчучко вже розповідали про те, що за членами «Білоруського Дому» ведеться стеження. Хто стежить і чому саме ви вважаєте це стеженням?

У нас були інсайди від білоруських силовиків, які інтегровані у структуру терористичного режиму Лукашенка. Нас попереджали, що готуються провокації, можливі викрадення аж до знищення. Також були попередження від українців, які в курсі і мають певні інсайди.

З Віталієм ми спілкувалися, що ці пробіжки як мінімум небезпечні. Є свідки такого нашого спілкування. Бо він виходив з дому, лісосмуга близько і вона не під камерами спостереження. Він до цього ставився з гумором. Казав, що зате нас медійно помітять, бо зараз ми в інформаційному вакуумі перебуваємо.

Раніше ми помічали випадки стеження, про які повідомляли поліцію. Був випадок, коли з центру Києва нас вела машина практично до будинку, в якому мешкав Віталій. Ми зробили «петлю», повернулися до його будинку, а «бус» тих, хто стежив, стояв біля будинку. Номери автомобіля ми повідомили поліції.

Принаймні тоді я Віталія дуже попросив, щоби він звернувся до поліції з цим і записав на телефон цю розмову з ними.

На брифінгу поліція заявила, що не заявляли про стеження. Але я дуже сподіваюся, що у телефоні знайдуть запис розмови з поліцією.

Хто саме стежив і з якою ціллю? Ми більше передбачали, що, можливо, це місцеві спецслужби. Бо білоруські спецслужби нав’язують усім таку позицію, що ми нібито готуємо теракти, «міжгалактичне вторгнення». Стеження вперше помітили місяця півтора тому.

Чи спілкувалися ви з тими людьми, які стежили за вашим автомобілем у цьому конкретному випадку, чи в інших випадках?

Конкретно до мене вони не зверталися. Був випадок, коли невідомі люди підходили і спілкувалися з дівчиною Віталія. Це були білоруси, по говору було зрозуміло, по тому як саме спілкуються, які слова добирають.

Був випадок, коли декілька людей намагалися записувати спілкування своє з дівчиною Віталія. Тобто один з них спілкувався, інший на відстані намагався записати відео. Але в нього випав випадково перехідник від петлички, він розвернувся і пішов у бік соратника, вилаявся.

Був ще третій, той, хто «замикає». То він також розвернувся і поплентався за тими двома. Це була цілеспрямована спроба налагодити контакти з дівчиною, «слабкою ланкою», мабуть, як вони вважали.

Тобто дівчина Віталія бачила обличчя цих людей і могла би впізнати?

Думаю, що вона згадає цих людей. Але не в ці дні тому, що зараз їй дуже важко. Їй дали певні препарати, щоби вирівняти емоційний фон. З нею спілкується поліція, її підтримують.

Чи ставите ви питання перед українськими силовиками щодо необхідності надання охорони цій дівчині як можливому ключовому свідку?

Ні, питання так не ставиться, ми самі його навіть не піднімаємо тому, що це сюрреалістично в реаліях України.

Якщо українські силовики, наприклад, СБУ вам повідомляли, що готуються певні акції проти вас, можуть бути викрадення чи знищення, чому тоді не убезпечили? У вас є відповідь на це питання?

Ми офіційно щодо цього питання не зверталися і нам неофіційно про все це повідомляли, застерігали під час дружніх бесід.

Просто люди бачать, чим ми займаємося, вони моніторять нашу діяльність, розуміють, що ми не злочинці.

Є два варіанти: або згортати діяльність, сидіти вдома, закритися, змінити адресу проживання, прізвище і стать, або продовжувати свою діяльність, що ми і обрали. Зрозуміло, чим це загрожує, але інших варіантів немає. Або повільно помирати у білоруському концтаборі, або пробувати щось змінити. Звичайно, все це з ризиком для життя.

Ви особисто боїтеся за свою безпеку? Що збираєтеся робити для її збільшення?

Я не боюся за свою безпеку. Розумію, що я не перебуваю у безпеці, прекрасно це розумів і до цього випадку, який стався. По суті нічого не змінилося. Ті заходи безпеки, які я вживаю, застосовую по мірі сил і можливостей свого оточення.

Подивимося, наскільки це допоможе. Найголовніше, щоби ці всі дії не гальмували основні наші дії по звільненню Білорусі. Для нас це важливіше. Якби розставляти пріоритети інакше, мабуть, нам би нічого не загрожувало. Тобто або займатися весь час своєю безпекою, або діяльністю, яка незручна для режиму Лукашенка.

То що це за діяльність, якій протистоїть режим?

Є певний «кейс» людей, які були в Білорусі у розшуках, «незрозумілим» чином з’являлися в Україні. Більшість з тих людей їдуть далі, бо в Україні не так безпечно, що і показують події крайніх днів.

Ми допомагали і допомагатимемо людям уникати каральних методів в їх бік, коли проти них заводять кримінальні справи. За можливості і надалі перетягуватимемо людей сюди, це одна з наших задач.

У нас розроблений принцип горизонтальних зв’язків, який не дозволяє зрозуміти, як на нас вплинути, як усунути. Немає у нас чітко вираженого лідера, таким називали або Віталія, або мене. Це просто тому, що медійно ми більше світилися.

Потрібно розуміти, що в нашому русі багато людей задіяні, більшість не світять свої обличчя з причини того, щоби був максимальний коефіцієнт корисної дії з мінімумом наслідків. Ми часто не потрапляємо до протестного поля, бо люди просто не розуміють, звідки ноги ростуть, хто нами керує, будують якісь конспірологічні теорії.

Віталій Шишов

Якщо у вас в організації немає чітко вираженого лідера, чому тоді під прицілом опинився саме Віталій Шишов?

Це невипадково, бо він був одним із найактивніших учасників «Білоруського Дому в Україні», медійною фігурою. Він не приховував свого обличчя, інформацію про нього просто було знайти в реєстрі даних нашої організації як власне і інформацію про мене, бо я його заступник. Бити по лідеру – це логічно.

Цей випадок, звичайно, вибиває з колії морально. Але також змушує нас ще з більшим завзяттям продовжувати нашу діяльність.

З ким із лідерів білоруської політичної опозиції контактуєте? Можливо саме через такі контакти режим Лукашенка вас переслідує?

Звичайно, у нас є зв’язки з політичними опозиційними діячами «через руку», не напряму. Ми не політизуємо наш рух. У нашій організації є як представники крайніх «правих», так і крайніх «лівих», чи ліберальних поглядів люди. Ми знаходимо з усіма консенсус, виробляємо стратегію дій і стараємося не політизувати суспільство, аби його не розколювати.

Слід розуміти, що один рік тому сотні тисяч, а то і мільйони людей у нас в країні вийшли на протести, вони були далекими від політики. Бо понад 20 років режиму Лукашенка були направленні на зачищення від будь-якої політичної опозиції. Більшість з них абсолютно аполітичні і ми не хочемо їх політизувати.

Чи запропонували вам допомогу після цього трагічного випадку українські політики, або чиновники? Яку саме?

На даний момент з нами не виходили на зв’язок. В інформаційному полі ми бачимо багатьох представників політичних партій, які роблять гучні заяви про те, що будуть допомагати. Подивимося, але мені здається, що це багато в чому, звичайно, популізм.

«Білоруського Дому» в Україні пропонували допомогу. Але вона в підсумку була мінімальною, деталізувати не хочу. Ми стараємося контактувати не з конкретними партіями, а з державою Україна і вирішувати свої питання, наприклад, шляхом звернення до МЗС, до структур, наближених до Офісу президента України.

Це все робимо для того, щоби українські політики, за спинами яких стоять олігархи, просто не мали якийсь певний гешефт з протестного сегменту білорусів. А також, щоб не було відторгнення людей, які не погоджуються з політикою тієї, чи іншої партії в Україні.

Якої підтримки потребує ваша організація, чим могла би допомогти Україна сьогодні?

Справа не в «Білоруському Домі» в Україні, а в кількості протестно налаштованих білорусів, які перебувають в Україні. Таких питань багато: безпеки, легалізації, медичної допомоги, освіти. Ми тут в Україні намагаємося формувати своє білоруське громадянське суспільство, бо в Білорусі це робити нині не можливо.

Для цього стараємося не асимілюватися, а інтегруватися в українське суспільство, аби потім саджанці громадянського суспільства пересадити в білоруський ґрунт. Було би здорово, якби можна було спростити можливість офіційного працевлаштування білорусів в Україні, сплачувати податки тут. Не бути утриманцями, а зробити так, щоби люди вчилися жити в нормальній державі, переймали би досвід. Це довготривалий процес.

Як зміниться діяльність «Білоруського Дому»?

Вірогідно, якось зміниться. Робитимемо роботу над помилками. Ми не складаємо руки, не опускаємо голову. Нарешті є медійний прорив. Нехай у такому ключі, але щось почали вживати.

Скільки білорусів в Україні, скільком допомогла ваша організація?

Не ведеться ніякий підрахунок. Але переїхали сотні тисяч. Проблема в тому, що більшість білорусів Україну розглядають як транзитну зону. Скільки саме залишається, ніхто не знає.

Чи відштовхне випадок загибелі Віталія Шишова від того, щоби люди приїжджали надалі і залишалися в Україні?

І так дуже багатьох відштовхувало приїздити, бо багато наших людей не вважають Україну безпечною. Це одна з причин, чому легітимно обрана президенткою Світлана Тихановська досі не відвідала Україну. Також МЗС України її не запрошувало, але головна причина – безпека. Про це нам прямо кажуть з офісу Тихановської.

У Telegram каналі «Білоруського Дому» можна зустріти думки про те, що Україні слід розірвати дипломатичні відносини з Білоруссю. Яка позиція більшості у вашій організації, яка особисто ваша думка?

Так, ми за повний розрив дипломатичних відносин, культурних, всіляких відносин з терористичним режимом. Єдине, що ми просили залишити – це коридор для біженців, щоби люди могли виїжджати з концтабору, який влаштував Лукашенко.

Михайло Глуховський, «Главком»