Гендиректор «Укроборонпрому» – про майбутню ліквідацію концерну і стандарти НАТО

 - Гендиректор «Укроборонпрому» – про майбутню ліквідацію концерну і стандарти НАТО
Юрій Гусєв

«15 підприємств концерну передано на продаж»

Цього тижня комітет Верховної Ради з питань національної оборони та розвідки ухвалив до передачі в сесійну залу законопроєкт №3822, який є ключовим в питанні реформування держконцерну «Укроборонпром». Доля цього проєкту виявилася непростою – в першому читанні він був прийнятий ще в січні, але з тих пір обріс купою правок. Як відомо, концерн-гігант пропонується розділити на два холдинги, які будуть поділятися на субхолдинги. Процес відбуватиметься у три етапипідготовка учасників концерну до реорганізації, їхнє перетворення на господарські товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та перетворення самого концерну на акціонерне товариство.

Те, що справа затягнулася так надовго, пояснюється, зокрема, претензіями. Мовляв, у разі ухвалення законопроєкту «Укроборонпром» стане аж надто незалежною від уряду та держави компанією, яка «рулитиме» всіма процесами в реформуванні оборонно-промислового комплексу. «Оборонку», яка, окрім стратегічного значення для держави, є великим бізнесом, планується корпоратизувати за моделлю таких держкомпаній як «Нафтогаз» та «Укрзалізниця».

Слідкувати за цим процесом буде новообрана наглядова рада на чолі з ексміністром економіки Тимофієм Миловановим. Останній сходу встиг потрапити у скандал: очолювана ним «Київська школа економіки» (КШЕ) за день до призначення Милованова в наглядову раду уклала з «дочкою» «Укроборонпрому», «Спецтехноекспортом» контракт на проведення ринкових досліджень на суму в 1,68 млн грн. Після галасу, що здійснявся, було оголошено, що КШЕ відмовляється від цих коштів та зробить дослідження безплатно.

Проводити радикальну реформу державного концерну покладено на Юрія Гусєва, якого у грудні минулого року президент призначив очільником «Укроборонпрому». Економіст і богослов за освітою Гусєв раніше працював очільником Херсонської облдержадміністрації. В одному з інтерв’ю пан Юрій зізнався, що працюючи головою області його родина дуже сильно втратила у заробітках, оскільки його зарплата становила спочатку 21 тис. грн, а потім зросла до 41 тис. грн. Цих грошей було замало й з огляду на те, що наприкінці минулого року його дружина взяла іпотеку на квартиру на суму понад 5 млн грн. Нині зарплата Гусєва, відповідно до декларації, за попередній місяць становила 377,4 тис. грн.

В інтерв’ю «Главкому» Юрій Гусєв розповів, чому затягнулося реформування «Укроборонпрому», прокоментував скандал із замовленням дослідження «Київській школі економіки», а також розповів, за якими критеріями було звільнено Мустафу Найєма.

«Звільнення Мустафи я не коментую»

Коли ви очолили «Укроборонпром», то на першій пресконференції розповіли про плани реформування концерту. Наскільки ви задоволені темпами реформи з огляду на те, що фундаментальний для їх проведення законопроєкт був ухвалений у першому читанні ще у січні, а зараз вже червень? Що заважає пришвидшити реформування?

Державний оборонно-промисловий комплекс треба було реформувати ще в перші роки незалежності України. Перед призначенням Президент України Володимир Зеленський доручив мені реалізувати комплексну реформу «Укроборонпрому», яка полягає у необхідності забезпечити корпоратизацію, створити нові ефективні інституції. І фундаментом цієї реформи є законопроєкт №3822 («Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»). Сьогодні (розмова відбулася 9 червня, – «Главком») законопроєкт розглядався в профільному комітеті парламенту, були внесені технічні правки, його у другому читанні рекомендовано розглянути ще цієї сесії Верховної Ради. Сподіваємось на підтримку народних депутатів.

То чому процес настільки затягнувся?

Тому що понад тисячу правок було запропоновано до другого читання. Комітет уважно працював з ними. Було кілька нарад у президента, які були присвячені реформуванню оборонно-промислового комплексу і створенню власне тих інститутів, які б посилювали державну «оборонку». Зараз ми вже на фінішній прямій щодо цього законопроєкту.

Під реформуванням ви маєте на увазі ліквідацію «Укроборонпрому»?

Його перетворення на сучасні нові інституції, групи компаній, акціонерні товариства, які матимуть систему у кілька рівнів. Буде корпоративний центр з назвою «Оборонні системи України», будуть галузеві бізнес-одиниці, які сприятимуть реалізації галузевих проєктів і програм. Це стосується і бронетанкової галузі, і морських систем, радарних систем, боєприпасної галузі, яку нам фактично треба створювати в Україні, це стосується спеціальної хімії. Власне, концепція трансформації «Укроборонпрому» якраз і полягає в тому, щоб створити ці інституції і ефективно працювати над вирішенням тих завдань, які ставить нам сьогодні вище керівництво держави.

Новий голова наглядової ради «Укроборонпрому» Тимофій Милованов днями висловився за те, що підтримує ліквідацію цього державного концерну. Виходить, що ваші з ним позиції відрізняються?

«Укроборонпром» у вигляді державного концерну дійсно буде ліквідовано, натомість будуть створені нові інституції. Але ця ліквідація відбудеться шляхом трансформації, і це передбачено законопроєктом №3822. З Тимофієм Миловановим, як і з іншими членами наглядової ради, ми це обговорювали на засіданні оновленого складу наглядової ради кілька тижнів тому. Наглядова рада доручила нам підготувати проєкти стратегії трансформації, корпоративної стратегії розвитку нашого концерну, і ми зараз активно над цим працюємо.

Як ви взагалі ставитеся до призначення Милованова головою наглядової ради? І як, власне, ставитеся до того хайпу, який піднявся навколо його фігури, притому, що він сам визнає, що не є великим спеціалістом в «оборонці»?

Хочу підкреслити, що всі рішення на засіданні оновленого складу наглядової ради приймалися одноголосно. Хочу, користуючись нагодою, подякувати Володимиру Павловичу Горбуліну за той внесок, який він зробив як голова наглядової ради задля трансформації концерну. Але нещодавно через хворобу, тобто за станом здоров’я, він був вимушений її залишити.

Тобто він пішов за станом здоров’я і його відхід від справ не є оцінкою його роботи?

Принаймні мені Володимир Павлович сказав, що саме стан здоров’я є причиною того, що він написав заяву і попросив президента його звільнити зі складу наглядової ради.

А що в структурі «оборонки» робили такі люди з неоднозначною репутацією як, наприклад, Павло Барбул (ексдиректор ДП «Спецтехноекспорт») та син колишнього депутата Антон Пашинський? Хто проводить в концерні таку кадрову політику?

Поставте це питання тим, хто призначав цих людей. Зараз ми працюємо над посиленням і оптимізацією структури і державного концерну, і наших підприємств. Їхніх керівників перевіряємо на поліграфі. Тобто перевіряємо, зокрема, керівників структурних підрозділів «Укроборонпрому», керівників підприємств під час укладання відповідних контрактів. Здійснюємо аудиторські перевірки на підприємствах концерну.

Раніше ви говорили про те, що в процесі реформування буде скорочено 10% працівників концерну. Яку кількість уже скоротили?

Я говорив про те, що в рамках оптимізації структури «Укроборонпрому» ми вже звільнили 10% співробітників. На сьогодні ми маємо оптимізовану структуру державного концерну. Після схвалення законопроєкту №3822 працюватимуть конкретні проєктні групи, які спрямовуватимуть зусилля на створення тих галузевих бізнес-одиниць, що мають бути створені в різних напрямках оборонно-промислового комплексу. Щодо тих традиційних підприємств, які у нас виробляють бронетехніку, ракетні, радарні системи. Ми також працюємо над тим, аби забезпечити кібербезпеку і кіберзахист.

Під скорочення потрапив заступник гендиректора з управління активами Мустафа Найєм, який є дуже медійною фігурою. За якими критеріями ви визначали, хто з працівників має бути скорочений, а хто має залишитися працювати?

Вони визначаються тими цілями, які я описав. Наші основні цілі сьогодні – забезпечити виконання державного оборонного замовлення і збільшення виробництва на підприємствах концерну. Скажімо, за чотири місяці ми збільшили виробництво на 20%. Наша ціль – це розширення присутності на глобальному ринку озброєння і військової техніки, і ми вже підписали зовнішньоекономічних контрактів у 2,5 рази більше по експорту нашої продукції та послуг на зовнішніх ринках. Третє – це забезпечення реалізації реформи: ми вже створили проєктний офіс і маємо чітке бачення того, якими мають бути цільова модель, інституції оборонно-промислового комплексу в результаті реформи, і плануємо цю цільову модель презентувати на наглядовій раді. Власне, ці три напрямки є пріоритетними. Я б хотів додати ще четвертий – інноваційний розвиток, аби ми інвестували в ті перспективні розробки, які б створювали зброю майбутнього.

Ви кажете про зростання ефективності як головну ціль. З Найємом ефективності не було?

Якщо ви хочете поставити питання – чому я прийняв рішення про звільнення Мустафи Найєма, моя відповідь є дуже простою. Я свої кадрові рішення не коментую ні щодо Мустафи, якого знаю багато років, ні щодо інших працівників, які залишають нашу команду.

А що він встиг зробити за той час, коли працював?

Поставте йому це питання.

Але ж ви ж його хай і колишній керівник, який має бачити результат роботи і оцінювати.

Ще раз хочу підкреслити, що кадрові рішення щодо призначення або звільнення людей я не коментую.


Гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв: Зараз ми вже на фінішній прямій щодо ключового законопроєкту
Гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв: Зараз ми вже на фінішній прямій щодо ключового законопроєкту

«Підприємства, що виставлені на приватизацію, вже не мали жодного стосунку до ОПК»

Ви казали, що не задоволені часткою держзамовлення минулого року. Президент Володимир Зеленський обіцяв її збільшити. Збільшив?

Президент доручив її збільшити і зараз ми працюємо над тим, щоб ця частка збільшилася за рахунок контрактів, які ми плануємо укласти під державні гарантії. Нещодавно за моєю пропозицією відбулося закрите засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, де розглядались пропозиції і бачення Міноборони щодо реалізації контрактів під державні гарантії. Ми готові і хочемо збільшувати випуск нашої продукції для потреб Міноборони, ми надаємо постійно пропозиції щодо того, чого ми хочемо і бачимо перспективним в тих розробках і в тому виробництві, яке сьогодні здійснюється на наших підприємствах для Міноборони і Збройних сил (ЗСУ). Ми маємо постійний контакт з міністерством, я відвідую місця проведення ООС, аби дізнатися у наших військовослужбовців – якими є зауваження, пропозиції , що нам треба удосконалити, де нам треба доопрацювати наші вироби, нашу техніку, нашу продукцію для ЗСУ. І маємо постійний контакт з Генштабом, отримуємо зауваження, рекомендації і працюємо над тим, щоб ставати кращими.

Такий невеликий відсоток держзамовлення пояснюється тим, що Міноборони не зацікавлене у вашій продукції чи у вас просто не вистачає таких типів озброєння, яких Збройні сили потребують?

За останні роки з’явилася значна частина приватних виробників озброєння військової техніки. Ми, безумовно, зацікавлені в тому, аби частка державного оборонного замовлення збільшувалася на користь підприємств «Укроборонпрому». Між тим, є імпорт, за яким Міноборони закуповує іноземні зразки озброєння і військової техніки. Це стосується всім відомих безпілотників Bayraktar, які закуповуються в Туреччині. Ми ж зацікавлені в тому, щоб в результаті реформи мати змогу забезпечувати трансфер технологій, робити з іноземними партнерами спільні підприємства, проєкти і програми, які б, в першу чергу, були спрямовані на забезпечення ЗСУ тим необхідним озброєнням і технікою, які потрібні українському війську.

Президент нещодавно дав пресконференцію на фоні недобудованого літака. Коли він буде добудований?

Взагалі-то він перебував на фоні трьох літаків. Про який саме (недобудований) ви запитуєте? За спиною президента був АН-124 «Руслан», який знаходиться на регламентних роботах зараз, які мають штатний характер. Здається, праворуч від глави держави була «Мрія-2», для добудови якої ми зараз шукаємо інвестора. Ліворуч від президента був АН-178 – перший з трьох літаків, які будуються на замовлення Міноборони. Якщо ви маєте на увазі АН-178, то в першому кварталі наступного року ми очікуємо, що він полетить, і зараз вже здійснені роботи по встановленню крила. Я регулярно відвідую державне підприємство «Антонов» і контролюю хід виконання цих робіт, тому що це важливий контракт для ЗСУ, яким цікавляться і наші міжнародні партнери. Успішна його реалізація дозволить нам отримати нові замовлення і для Міноборони і МВС, і для наших зовнішніх партнерів.

За вашими словами, замість концерну «Укроборонпром» будуть створені два холдинги з орієнтовними назвами «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Близько 20 підприємств концерну мали бути виставлені на продаж. Яка їхня доля зараз?

Рішення щодо передачі 19 підприємств прийняв уряд ще в грудні минулого року. Ми почали корпоратизацію, етап підготовки (до продажу, – «Главком») в грудні минулого року, коли я підписав відповідний наказ. Зараз проводяться всі роботи щодо інвентаризації, створення необхідних комісій. 15 підприємств вже передано на продаж, ми проводили робочу зустріч з керівництвом Фонду державного майна. Зокрема, мова про херсонський «Судмаш». Все це – підприємства, які протягом багатьох років не мали жодного стосунку до оборонно-промислового комплексу, вони фактично не були оборонними підприємствами, і багато з них втратили потенціал промислового виробництва. Я регулярно відвідую підприємства «Укроборонпрому» в різних регіонах України, спілкуюся з працівниками. Підприємствам, які мають потенціал та перспективи, ми приділяємо додаткову увагу. Підприємства, на яких протягом багатьох років, а іноді десятиліть не реалізуються замовлення для ЗСУ, сектору національної безпеки і оборони і часом неможливо відновити промислове виробництво, будуть приватизовані. Ті ж з них, які мають потенціал, отримають підтримку і замовлення для держзамовників.

Виходить так, що до цих двох нових холдингів, які мають бути створені, увійдуть найуспішніші підприємства. Ви згадали «Судмаш», але це підприємство має заборгованості. Подібна історія з усіма, що виставлені на продаж? Хто купить такі підприємства?

Здебільшого підприємства, які передаються на приватизацію, – це підприємства, ще раз на цьому наголошу, що протягом багатьох років не отримували замовлення і здебільшого накопичували заборгованість і по зарплаті, і по інших платежах. Вони не мають жодного значення для сектору національної безпеки і оборони. Саме тому вони передаються до приватизації. Планується, що в групі компаній державного оборонно-промислового комплексу залишиться 65 підприємств, які і сформують ті галузеві бізнес-одиниці, які працюватимуть над реалізацією завдань, що визначають сьогодні президент, РНБО, уряд і парламент.

65 підприємств – це пропозиція Тимофія Милованова?

Ні, це наша пропозиція, яку ми якраз плануємо на наступному засіданні наглядової ради презентувати її оновленому складу.

Попередній склад наглядової ради пропрацював дуже нетривалий час. Що стало причиною змін?

Указ президента про моє призначення був підписаний президентом 3 грудня минулого року. Тоді наглядова рада складалася з трьох людей: це Ентоні Тетер із США, колишній очільник DARPA, перший заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Валерій Іващенко і перший віцепрезидент НАН Володимир Горбулін. У цьому складі наглядова рада достатньо продуктивно пропрацювала п’ять місяців. Хочу ще раз подякувати пану Горбуліну за продуктивну конструктивну роботу і мудрі поради… Ми з ним домовилися, що будемо продовжувати наше спілкування. Щодо інших членів наглядової ради, то і Ентоні Тетер, і Валерій Іващенко залишилися працювати. Між тим, як ви знаєте, президент призначив трьох нових членів: Тимофія Милованова, Ростислава Шурму, Олександра Носова.

Ви самі вже обжилися на новій посаді, адже раніше працювали головою Херсонської ОДА і тут раптом зайнялися «оборонкою»?

Президент вирішив, що більш корисним я буду на цій посаді, і я працюю над виконанням доручень, які дав глава держави. Попередні результати, які ми маємо по результатах першого кварталу, говорять про те, що ми рухаємося у правильному напрямку. Щодо всіх керівників державного концерну «Укроборонпром» і його підрозділів нами складено карту показників ефективності, де бачимо дотримання чотирьох пріоритетів і виконання завдань, які на них покладаються.


Гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв: Я відвідую місця проведення ООС, аби дізнатися пропозиції наших військовослужбовців
Гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв: Я відвідую місця проведення ООС, аби дізнатися пропозиції наших військовослужбовців

«Нам потрібне дослідження Київської школи економіки»

Хто зараз є основними партнерами України за кордоном, що найбільше закуповують продукцію «Укроборонпрому»?

Це країни Азії, Латинської Америки і Африки. Країни, які є членами НАТО, для нас є партнерами для створення спільних проєктів і трансферу технологій. Ми так само над цим працюємо. Нещодавно я повернувся з Парижу, де провів дуже плідні переговори і з компанією Thales, з компанією Safran, які є відомими на глобальному ринку озброєння. Ми створюємо зараз робочі групи, щоб визначити перспективні спільні проєкти для майбутнього.

Наскільки озброєння, яке виробляється «Укроборонпромом», відповідає стандартам НАТО?

Стандарти НАТО – це річ, яка визначає дуже багато елементів, зокрема, підходи в оборонно-промисловому комплексі, управлінні, підходи в тому, які, наприклад, калібри мають бути у боєприпасів. Ми активно спілкуємось із представником НАТО в Україні Александером Вінніковим. Зараз, до речі, – цього літа – плануємо спільно з представництвом НАТО провести конференцію по інноваціях в оборонці. Ми активно співпрацюємо з натівськими партнерами по впровадженню підходів і стандартів в підприємствах «Укроборонпрому».

На початку червня ви повідомили, що «Спецтехноекспорт» – підприємство, яке входить до «Укроборонпрому», розірвало контракт з «Київською школою економіки» (КШЕ) на 1,68 млн гривень. Потім з’ясувалося, що КШЕ проведе дослідження для вас безплатно. Чия була ідея замовити дослідження у КШЕ і чому саме там, адже до останнього часу невідомо було, аби Школа проводила дослідження в «оборонці»?

Для «Укроборонпрому» дуже важливим є усвідомлення перспективних зовнішніх ринків і взагалі аналіз глобального ринку озброєння і військової техніки… Таке дослідження необхідне в першу чергу для оборонно-промислового комплексу. На державному рівні має бути схвалено стратегію розвитку військово-технічного співробітництва України, тому я вдячний КШЕ за те, що таке дослідження буде проведено без витрат з боку «Спецтехноекспорту» і «Укроборонпрому».

То чому все таки КШЕ, чим керувалися, замовляючи дослідження у них? Те, що вони заявили, що проведуть дослідження безплатно стало наслідком скандалу, в центрі якого опинився Тимофій Милованов.

Ви щойно поставили запитання, чи потрібне це дослідження – так, воно потрібне. КШЕ зараз, наскільки мені відомо, створює окремі напрямки економіки оборонно-промислового комплексу, аналізуючи і глобальні тренди, і глобальну кон’юнктуру ринку озброєння, і військової техніки з точки зору саме економіки.

Так ви можете дати конкретну відповідь на запитання: чия це була ідея, адже в Україні не тільки КШЕ проводить дослідження?

Я повторюся, що нам потрібне це дослідження. Ми спілкуємось і співпрацюємо з КПІ ім. Сікорського в питаннях розвитку інженерів-конструкторів. Я вдячний ректору КПІ Михайлу Згуровському за те, що ця праця є плідною для виховання нового покоління інженерів-конструкторів для підприємств «Укроборонпрому» і для оборонки в цілому. Так само, повторюсь, державі потрібна, на моє особисте переконання, стратегія розвитку військово-технічного співробітництва, яка б надавала відповіді на питання про перспективні ринки, про країни, які можуть стати партнерами у спільному виробництві новітніх видів озброєння і військової техніки.


Голова «Укроборонпрому» Юрій Гусєв : Я подав заяви до Офісу генпрокурора про те, що цілу низку підприємств було доведено до банкрутства
Голова «Укроборонпрому» Юрій Гусєв : Я подав заяви до Офісу генпрокурора про те, що цілу низку підприємств було доведено до банкрутства

«Я подав заяви до Офісу генпрокурора про те, що низку підприємств «Укроборонпрому» доведено до банкрутства»

Ви також говорили, що нині відбувається перевірка щодо укладеного з КШЕ контракту. Які її результати?

8 червня мій заступник з безпеки доповідав, що перевірка триває.

Ми почали нашу розмову із теми законопроєкту №3822, який ви вважаєте ключовим у системі реформування «Укроборонпрому». Натомість документ гостро критикували і минулого року, і цього року після голосування за нього у першому читанні. Зокрема за те, що в разі ухвалення закону, «Укроборонпром» перебере на себе ледь не повноваження всього уряду зі «здійсненням тотального контролю над усіма аспектами функціонування оборонної промисловості». До другого читання документу, як ви самі зазначали, внесено дуже багато правок. З якими конструктивними зауваженнями ви погоджуєтеся, які поділяєте?

Ви зараз говорите не про зауваження, а про огульну критику. Із того, що ви зараз сказали, звичайно, немає жодного конструктиву. Дійсно, є зауваження головного Науково-експортного управління Верховної Ради. На засіданні профільного комітету внесені відповідні правки до фінального тексту законопроєкту. Там виписані спеціальні процедури по трансформації концерну. Якщо говорити про те, яким чином відбувалась корпоратизація, наприклад, «Укрзалізниці», там теж були спеціальні процедури. Чи потрібні спеціальні процедури для «оборонки»? Звичайно, перш за все, для того, аби захистити її активи від незаконного відчуження. На жаль, я був призначений на посаду генерального директора «Укроборонпрому», коли накопичені борги на його підприємствах складали суму понад 14 млрд грн. Я подав заяви до Офісу генпрокурора про те, що цілу низку підприємств було доведено до банкрутства. Правоохоронці мають дати відповідь на питання про те, хто винний в цьому.

Але «Укроборонпром» – це не «Укрзалізниця» чи «Нафтогаз», де також відбуваються реформи. Порівняння не виглядає коректним, це зовсім інша сфера.

При цьому значно більш важлива сфера для країни, яка воює. Там (в законопроєкті) чітко прописані методи реформ. Зокрема про те, що, скажімо, всередині підприємств «Укроборонпрому» майно може передаватися, але відчуження має відбуватися виключно на прозорих механізмах.

Майно може передаватися без погодження з трудовим колективом, але не прописана відповідальність за те, чи буде те чи інше рішення ефективним.

Всередині концерну (може передаватися майно), якщо це потрібно для реалізації тих завдань, які ставить вище керівництво держави. Звичайно, це доцільні механізми, які потрібні зараз для того, щоб навести порядок в державному оборонно-промисловому комплексі.

Реформа концерну буде завершена цього року?

Я впевнений! І наша команда за підтримки Президента робить для цього усе можливе.

Павло Вуєць, Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Гендиректор «Укроборонпрому» – про майбутню ліквідацію концерну і стандарти НАТО