Науковці закликають Кличка зберегти місце хрещення киян на Поштовій площі

Краєзнавець, глава ГО «Почайна» Аннабелла Моріна оприлюднила на свій сторінці у Facebook лист Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ до мера Києва Віталія Кличка із закликом зберегти місце хрещення киян в історичному гирлі Почайни на Поштовій площі.

«Ми, як історики релігії, зокрема Київського християнства, кровно зацікавлені у музеєфікації історичних артефактів на місці, яке свідчить про важливість події 988 року, коли була визначена доля багатьох народів Східної Європи, а перш за все – українського народу. Саме в Х ст. київський князь Володимир хрестив киян в річці Почайні при впадінні її в Дніпро, що привело нашу країну в союз європейських народів, сприяло економічному, соціальному, політичному, культурному і духовному розвитку Русі», – йдеться у листі.

«Цей вікопомний період в історії нашої країни завжди цікавив вчених – істориків, філософів, релігієзнавців, лінгвістів, мистецтвознавців, богословів, археологів та ін. Вони, як і літописний Нестор, задавалися питанням: «Звідки пішла Земля Руська і хто в Києві почав першим княжити?». Ставши першим писаним історичним джерелом, «Повість врем’яних літ» дала прозору і чітку відповідь, за якою русичі себе ідентифікували як місцеве населення, що проживало на київських горах та Подолі від V ст. Неодноразово на догоду всяким замовникам подія хрещення киян інтерпретувалася в різний спосіб. Але завжди незмінною темою всіх давньоруських літературних пам’яток було визнання особливої ролі князя Володимира у хрещенні Русі, яке сталося саме тут, в Києві, в річці Почайна 1030 років тому. Існує багато й інших середньовічних джерел, які засвідчують згадані місце і час хрещення киян. Зокрема, про це пише не лише славнозвісний Нестор, а й батько нашої історії Михайло Грушевський», – сказано в листі.

Вчені зазначають, що «збереження віднайдених в результаті розкопок артефактів, стародавніх вулиць, провулків, садиб на місці, на яке вказує вивчення літописних джерел - це наша спільна відповідальність».

В Інституті переконані, що «наукове відкриття, здійснене київськими археологами в ХХІ ст. на Поштовій площі, потрібно зробити надбанням не тільки киян чи українців, але й всіх європейців, які б пересвідчилися, що Україна - це Європа, це цивілізований світ, який в Х ст. вже існував на рівні, а десь і в чомусь може й переважав, деякі Європейські країни, що Русь природно вписалася в європейські пошуки своєї культурної ідентичності, що вона сама стала осереддям (вогнищем) цивілізації для багатьох східнослов’янських земель».

Крім того, вчені підкреслюють, що «є ще й ідеологічні та геополітичні причини для збереження цієї річечки та відновлення історичної пам’яті про події на ній». «Почайна - це не просто водна артерія на географічній карті Києва, це символ, який має сенсову вагу в епоху постправди, коли все піддається оббріхуванню, замовчуванню істини, нав’язуванню не притаманних нам цінностей та інтерпретацій нашої ж історії. Почайна - це особлива переможна зброя в ситуації гібридної війни між Україною і Росією, в процесі якої загарбуються не тільки території, але й наша історична пам’ять, що є незаперечним доказом материнськості, метропольності Києва щодо Москви, першородства Київського християнства і посталих на його ґрунті опісля церков серед східнослов’янських, зокрема російської і білоруської православних спільнот. Почайна - це безцінний аргумент на користь правдивої історії України, прямої наступниці Київської Русі, осілої і миролюбивої народності, що не прагне чужих земель, але боронить і береже свої власні», - зазначили вчені.

(для перегляду документа натисніть на зображення)

Нагадаємо, 19 квітня Київрада має розглянути питання розірвання інвестиційного договору з компанією забудовником та повернення ділянки на Поштовій площі громаді Києва.

Проект рішення Київради, підготовлений депутатом від «Самопомочі» Сергієм Гусовським, передбачає передачу земельної ділянки та недобудованого об'єкта «Музею історії Києва», проведення археологічних досліджень ДП «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» і подальше створення музею за проектом, який здобуде перемогу на міжнародному конкурсі.

Раніше заступник голови КМДА Олександр Спасибко заявив, що питання щодо створення музею стародавнього міста на Поштовій площі будуть вирішувати на міжнародній конференції.

Нагадаємо, кілька років тому під час будівництва підземного торговельного центру на Поштовій площі у Києві археологи розкопали вулицю XI-XII століть. Серед знахідок: печатки княжої доби, наконечники стріл, прикраси, стремена, глиняний посуд.

Роботи учених на цьому місці тривали з весни 2015-го. Але на початку 2017-го процес зупинився через небажання інвестора продовжувати фінансувати дослідження. Забудовником підземного простору площі виступає фірма, яку пов’язують із Андрієм Кравцем, відомим як «завгосп Януковича» (тендер на будівництво торговельного центру виграло створене за два місяці до конкурсу ТОВ «Хенсфорд-Україна» - «Главком»).

Читайте також матеріал «Главкома» Дослідниця історії Києва Аннабелла Моріна: Поштову площу передали фірмі «завгоспа Януковича» за 3,6 млн грн