Суд скасував 2,5 млн грн штрафу для аеропорту «Київ»

Господарський суд Києва скасував рішення Антимонопольного комітету щодо порушення КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) та ТОВ «Мастер-Авіа» конкурентного законодавства на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу. Про це свідчить рішення суду від 18 квітня.

Позивачами виступили ТОВ «Мастер-Авіа» та аеропорт. Предметом оскарження стало рішення АМКУ від листопада 2018-го, згідно з яким позивачі отримали загалом 2,48 млн грн штрафу за антиконкурентні узгоджені дії на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу.

Порушення стало можливим за рахунок укладеної між МА «Київ» та «Мастер-Авіа» генеральної угоди про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден. Згідно з документом від січня 2014 року, компанія «Мастер-Авіа» отримала право надавати послуги з наземного обслуговування повітряних суден перевізників на території аеропорту, самостійно укладаючи для цього договори з перевізниками, а також – право залучати для надання послуг сертифіковані хендлінгові компанії.

Як встановили в Комітеті, уже невдовзі фірма «Мастер-Авіа» почала створювати умови для усунення конкурентів із ринку хендлінгових послуг на території аеропорту.

У суді оштрафовані компанії назвали рішення АМКУ незаконним, а факт витиснення ними компанії «Транс-Аерохендлінг» з ринку – недоведеним. Так, аеропорт на пару із «Мастер-Авіа» заявили, що антимонопольники помилились, коли назвали передачу «Мастер-Авіа» права укладати договори із хендлінговими компаніями порушенням Повітряного кодексу України. Позивачі зазначили, що між ними наявні відносини контролю, відтак вони не є «потенційними конкурентами», як зазначено у матеріалах справи. Зокрема, ці обставини в принципі виключають можливість вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Суддя Господарського суду Києва Валерій Пінчук підтримав позицію позивачів, зазначивши, що не знайшов у матеріалах справи доказів, які б доводили причинно-наслідковий зв’язок між укладенням генеральної угоди та потенційним обмеженням конкуренції на ринку.

Також перша інстанція пояснила, що факт того, що після укладення у 2014 році генеральної угоди між позивачами кількість суб’єктів господарювання, які надавали послуги з наземного обслуговування, зменшилася із семи суб’єктів господарювання у 2013-му до двох суб’єктів у 2017-му, не підтверджує того, що саме через укладення спірної генеральної угоди з ринку пішли п’ять суб’єктів господарювання.

Врешті суд не зрозумів, «у чому саме полягали антиконкурентні узгоджені дії позивачів у другій половині 2015 року, коли у пунктах 122 та 123 рішення вказується, що порушення антимонопольного законодавства позивачами тривало з 01.01.2014 року по 01.03.2015 року».

Таким чином, суд визнав спірне рішення Антимонопольного комітету недійсним та таким, що підлягає скасуванню.