Глава Департаменту муніципальної безпеки столиці: «Коли нічого не вибухає – народ розслабляється»
Мабуть, ще жоден День незалежності Україна не очікувала з такою тривогою. Замість обговорення сценаріїв святкових заходів, деякі міста оголошують комендантську годину на кілька днів, правоохоронці попереджають про можливі ракетні удари по урядовому кварталу, а тим, хто працює в ньому, тимчасово рекомендовано перейти на віддалений режим.
Ніхто не знає, як Росія захоче «привітати» українців зі святом. Особливо з урахуванням зацикленості кремлівської верхівки на символічних датах. У столиці скасовані всі масові заходи, а Держдеп радить американцям покинути Україну, бо цілями ворога тепер можуть стати цивільні та урядові будівлі.
Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міськадміністрації Роман Ткачук розповідає «Главкому», як місто готується до можливих російських провокацій, скаржиться, що кияни нехтують правилами безпеки, та розмірковує, чи варто повертатися до столиці тим, хто залишив її з початком війни.
«Після того, як закінчилися бойові дії навколо Києва, дехто вирішив, що і війна закінчилася»
Як Київ готується до можливої атаки на День Незалежності і наскільки у безпековому плані місто готове?
Київ готовий до можливих надзвичайних ситуацій, пов'язаних із бойовими діями, ще з 24 лютого. З того моменту тривають загрози ракетних або бомбових обстрілів та ударів. Буквально кілька місяців тому у нас був останній приліт на Татарці, при якому постраждав житловий будинок. Тому це для нас не новина. За цей час ми ще додатково створили громадське формування «Швидка дія», в якому беруть участь волонтери цивільного захисту, які допомагають нам розбирати завали. До початку опалювального періоду місто закінчує відновлювальні роботи у зруйнованих будинках, їх підключатимуть до опалення. Тому це просто чергова загроза, чергова дата, до якої ми готові. В адміністративних будинках усі працівники перейшли на дистанційну роботу у ці дні. Принаймні ми усвідомлюємо, що живемо у війні, і ця війна в будь-яку секунду може прийти до нас. Ми щодня отримуємо інформацію від Служби безпеки, розвідки, Збройних сил – що можливі удари там чи там.
МВС закликало киян в ці дні спускатися в укриття, коли лунає сирена. Тобто, виходить, в інші дні це необов’язково?
Ні, за будь-якої повітряної тривоги необхідно спускатися в укриття і себе захищати. Інших варіантів тут немає. Люди, які це ігнорують, просто грають зі своїм життям у хованки. Це ж добре, що в нас зараз немає бойових дій з боку Ірпеня та Пущі-Водиці, але це не виключає факту такого прильоту, як на Татарці. Є варіант того, що навіть якщо над містом буде збита ракета, вона може впасти будь-де і як завгодно. Тому ми продовжуємо говорити, що в нашій країні війна, необхідно реагувати на сигнали повітряної тривоги і життя вибудовувати відповідним чином. Це, на жаль, створює дуже багато проблем і зі зміною місця проживання, і з роботою, і з тим, як дістатися до роботи, і з в'їздом до міста, і з комендантською годиною.
Керівництво міста та уряд намагаються це довести до нашого населення не для того, щоб якимось чином ще більше закрутити гайки. Ми реагуємо на кожне звернення мешканців, де закривають укриття. Бо чомусь власники підвальних приміщень, особливо приватної форми власності, після того, як закінчилися бойові дії навколо Києва, вирішили, що і війна закінчилася. Вони просто позакривали підвальні приміщення та об'єкти цивільного захисту, які є у нас на карті. Але ж загроза ударів по Києву залишається завжди.
Тобто народ розслабився?
Коли нічого не вибухає – народ розслаблюється, йому начхати. Я теж звертав увагу, коли проїжджаєш Хрещатиком, особливо у вихідні дні, і звучить повітряна тривога – всі як гуляли та пили каву, так і продовжують гуляти та пити каву.
Ми повинні усвідомлювати, що Київ – це столиця, тут є урядовий квартал, і у цих хворих окупантів у голові може бути що завгодно, розраховувати на якусь адекватність з боку дій противника не доводиться. Тому ми постійно перевіряємо укриття та об'єкти цивільного захисту та залучаємо до цього і муніципальну охорону, і громадські формування.
Ми проводимо тренування та перевіряємо електрогенератори та засоби безперебійного живлення для того, щоб їх можна було підключити. Перевіряємо ще раз лікарні, аж до наявності солярки, щоб було паливо для резервних генераторів, робимо розрахунок інженерної техніки та перепровіряємо її готовність. Будь-яка загроза дає нам можливість провести чергове тренування, яке в нашій системі надзвичайних ситуацій ніколи не буде зайвим.
Я б, до речі, не надто роздмухував цю ситуацію. Найбільше, що ми робимо, – це відправляємо на дистанційну роботу співробітників адміністративних будівель, щоб зайвий раз не наражати їхнє життя на небезпеку. А так уся система перебуває в готовності до гіршого з 24 лютого. Повірте, ми лише у районі травневих свят перестали жити на роботі та почали їздити додому ночувати. Тому ми всі у бойовій готовності і готові відреагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію. Просто це чергова підвищена увага.
«Транспорт має зупинятися під час тривоги. Іншого варіанту захистити народ не існує»
Ви казали, що перевіряєте готовність бомбосховищ, багато з яких просто тепер позакривали. Як би ви оцінили рівень їхньої готовності у випадку загострення ситуації?
Фонд захисних споруд цивільного захисту у місті Києві одночасно дозволяє нам захистити три мільйони людей, а зараз у нас в місті перебуває трохи більше двох мільйонів. У лютому, коли були активні бойові дії, залишалося менше мільйона. Виходячи з цього, захисних споруд у нас достатньо. Є укриття та об'єкти подвійного використання – два основні варіанти, які використовуються для захисту. Об'єкти подвійного використання – це підвали, напівпідвали, підземні паркінги, підземні станції метрополітену. Таких об'єктів у нас чотири тисячі і вони призначені для захисту від елементарних об'єктів ураження як уламки. А укриття – це вже спеціальні об'єкти, що знаходяться на підприємствах і призначені для захисту працюючої зміни. Вони є у лікарнях, або на хлібокомбінатах, які мають в період війни працювати. У таких укриттях можна перебувати кілька днів, там є санвузли, фільтровентиляційні установки. Таких укриттів у нас понад 500.
У нас є інтерактивна карта, яку ми постійно перевіряємо та оновлюємо. На ній ви можете знайти найближче укриття біля місця, де проживаєте, біля вашої роботи, по дорозі на роботу, тому що транспорт зупинятиметься під час повітряної тривоги. Підземні переходи, глибокі станції метрополітену – їх можна використовувати.
До речі, щодо зупинки транспорту під час повітряних, ця ініціатива викликала великий потік критики.
Я вам розповім, чому це необхідно. Я на Куренівці бачив наслідки збитої ракети, що впала і рознесла тролейбус просто в мотлох.
Там же цей тролейбус не був на цей момент в рейсі, наскільки я пам’ятаю.
Так, але я вам наводжу приклад того, що може статися з громадським транспортом, в якому можуть перебувати люди. Транспорт має зупинятися, люди мають переходити у укриття. Іншого варіанту захиститися не існує. Знову повторюся – у нас війна і треба коригувати своє життя і розуміти, що можуть бути незручності.
Торговий центр у Кременчуці, який працював під час тривоги, – ось вам проста історія, від якої ніхто не застрахований. У нас у Києві були прильоти в Retroville, але вночі, коли він не працював. Я вам наведу приклад дитячого садка на Татарці, куди прилетіла збита ракета. Вони ж не в садок стріляли, а по об'єктах інфраструктури, але збита ракета впала на територію садка. Тому мені здається, що намагатися знаходити тут якісь нюанси недоречно, бо це наше життя та безпека. Все дуже добре до того моменту, поки, не дай Боже, у місті знову щось вибухне. Усі коментарі та скарги на ці обмеження будуть тривати, поки знову не станеться якась надзвичайна ситуація.
Ну ви ж, мабуть, спілкуєтеся з колегами з інших міст, де таких обмежень нема.
Київ – все-таки столиця, і вона з самого початку була ціллю захоплення ворогом. Вони можуть завдати удару по Києву виходячи з якихось політичних поглядів, а не з метою досягнення якогось стратегічного чи оперативного результату. Вони що – мало повбивали цивільних в Ірпені, Гостомелі, Бородянці та інших містах?
Люди, за вашими спостереженнями, часто прямують в укриття після зупинки транспорту під час тривоги?
Що в торгових центрах, що в транспорті ніхто практично не йде. Всі виходять з торгового центру і стоять чекають, поки він відкриється знову. Закриваються магазини – всі виходять і стоять чекають під магазинами, коли вони відчиняться знову. Хоча поруч за 50 метрів станція метрополітену та підземний перехід. Але у нас немає іншого виходу, окрім як з дитинства прищеплювати людям це як норму.
«Столиця захищена так, як жодний інший регіон»
Багато хто під час тривоги не ховається в бомбосховище, а просто виходить на відкритий простір – наприклад, в парк. Чи є в цьому сенс?
Такого виду захисту не передбачено. Ви можете вийти на простір, викопати траншею і сховатися в ній – це буде найпростіше укриття. А якщо просто вийти в парк і стати між дерев – це немає сенсу. У будинку тоді набагато безпечніше. Там хоча б теорія двох стін краще захищатиме від уламків, ніж просто стояти в парку на відкритій місцевості.
Які б нестандартні варіанти ви б порадили киянам на День незалежності напередодні цих напружених днів? Може, поїхати з міста на природу?
Життя зупинити не можна. Ми повинні жити навіть в умовах війни, продовжувати працювати, вирішувати свої життєві справи. Як би там не було, ми не можемо хрест на собі поставити.
Але мені дуже важко таке порадити, бо в нас повітряна тривога може оголошуватись по всій території України. У нас є обстріли на Вінниччині, у нас є обстріли на Рівненщині, у нас є обстріли по всій Київській області. Ракети можуть прилетіти куди завгодно і як завгодно. Тому боятися треба, тільки дурні не бояться. Страх – це нормальна захисна реакція людини.
На 24 серпня особливу загрозу прогнозують для урядового кварталу, по якому росіяни досі не завдавали ударів. Чи він захищений якось особливо?
Ця загроза існує постійно, від початку війни. Урядовий квартал – природно ласий шматочок для орків. Важко прогнозувати поведінку хворих людей.
Якщо для урядового кварталу наразі є підвищена загроза і людям просто заборонили виходити на роботу, чи не розглядалися варіанти евакуації мешканців, які там просто живуть?
Поки що рішення про примусову евакуацію не прийнято. Люди, які живуть біля об'єктів критичної інфраструктури завжди мають усвідомлювати, що по цих об'єктах може бути завдано удару. Тому кожен самостійно вирішує, чи треба повертатися в місто і жити поряд з цими об'єктами. Насправді, виходячи із системи цивільного захисту, у нас у кожному районі є евакуаційні комісії. Зараз ми за потреби починаємо тренування цих евакуаційних комісій і чудово розуміємо, як проводитимемо евакуацію того чи іншого району, чи всього міста. Ми розглядаємо варіанти аж до примусової евакуації, система має бути готова до цього.
Мер Києва Віталій Кличко закликав тих, хто виїхав з Києва, не повертатись до міста, бо небезпека не минула. Але всі бачили черги на в’їзд до столиці, співставні з тими, що були на виїзд на початку війни. Скільки людей повернулося в місто?
До війни на ніч у місті залишалося 3 млн 700 тис., вдень було приблизно 4 млн 700 тис. Тобто щодобово мільйон громадян приїжджали і виїжджали. Приблизно до чотирьох мільйонів було добова кількість людей у місті, нині приблизно два мільйони.
А ви також вважаєте, що краще поки не повертатися до міста?
Я свою сім'ю повернув до Києва на Великдень. У мене дружина із Рівненської області і перебувала у мами разом із дітьми, а зараз вони зі мною.
А чому ви їх повернули? Тому що відчуваєте, що місто у безпеці?
Якщо почнуться бойові дій з боку Білорусі, вони знову сядуть у машину і разом з усіма виїжджатимуть із міста, як це робилося у лютому-березні. Моя сім'я тоді їхала 15 годин до Рівненської області. Мені так простіше захищати свою сім'ю, коли вони поряд. Я чудово розумію, що наша столиця захищена так, як жодний інший регіон. Звісно, сам я за межі Києва виїхати не можу, бо «при виконанні».
Якщо на Запорізькій АЕС, не дай Боже, окупанти спровокують якийсь інцидент, то його наслідки будуть непередбачуваними. Усім прилетять не ракети, а радіоактивне забруднення. Зараз великий попит на йодид калію, який захищатиме щитовидку в цій ситуації, але ніде в аптеках його вже нема.
Альтернативою йодиду калію є рідкий йод, 40 крапель якого ви капаєте у склянку води чи молока, та випиваєте. Тільки в жодному разі не можна пити концентрований йод.
Київ закупив йодид калія на Монастирищенському фармацевтичному заводі («Монфарм») ще у лютому-березні та роздали його та засоби індивідуального захисту в евакуаційні комісії. Тобто в цьому плані ми готові. Але, з іншого боку, і вдома у вас має бути йодид калію або рідкий йод, щоб прийняти його в перші пів години, якщо ви потрапите до зони забруднення. Але, наскільки я знаю, в київських аптеках йодиду калію немає.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0