Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва: У прифронтових регіонах справжній бум витрат на озеленення

У першій частині інтерв’ю «Главкому» керівниця Держаудитслужби Алла Басалаєва розкривала типові схеми порушень при освоєнні європейських грошей. Чиновниця пояснила, як бізнесу працювати з таким фінансуванням, аби потім не відповідати на питання правоохоронців і не ставити під загрозу міжнародний імідж держави. 

Друга частина розмови з Аллою Басалаєвою присвячена шахрайствам з публічними коштами на місцевому рівні. Після децентралізації, яка наповнила місцеві бюджети грошима, на регіони також полилися кошти на відновлення зруйнованих війною об’єктів. Як з таким фінансовим «навантаженням» справляються місцеві чиновники, системно розбирається Держаудитслужба. У першому півріччі під особливою увагою ревізорів були Львів та Вінниця, у другому черга дійде до Луцька та Києва.

«Яйця за 17 грн – це ж були найменші проблеми на той час в Міністерстві оборони»

Два роки тому Держаудитслужба потрапила в центр уваги через справу з постачальниками Міноборони. В топ-5 кримінальних проваджень за участі ДАСУ у 2024 році три перші місця також займають кейси, що стосуються ЗСУ. Які порушення, де фігурує Міноборони, зафіксовані цього року?

У 2025 році фахівці Держаудитслужби були задіяні як залучені спеціалісти в досудових розслідуваннях в рамках кримінальних проваджень, де фігурує Міністерство оборони. Безумовно, встановлені збитки.

Ми вдячні за те, що після попередньої ревізії Міноборони до нас дослухалися і наразі всі оборонні закупівлі здійснюються централізовано через дві структури: Державний оператор тилу і Агентство оборонних закупівель.

Між іншим, якщо ми переглянемо аналітику, то тепер на першому місці за кількістю розірваних контрактів стоїть не «оборонка», а відновлення, далі – освіта та медицина, оборона галузь десь на четвертій позиції. І це свідчення про правильність процесів в Міноборони.

До речі, НАБУ проводила обшуки в колишнього міністра оборони Олексія Резнікова у зв’язку з закупівлею продуктів для армії за завищеними цінами – у рамках так званої справи про «курячі яйця по 17 гривень». Держаудитслужба виявила ці зловживання, які врешті й призвели до відставки Резнікова. І свого часу ексміністр сказав, що результати цього аудиту він збирається оскаржити в суді. Тобто обшуки НАБУ – підтвердження правоти висновків Держаудитслужби?

Після аудиту Міноборони було відкрито багато кримінальних проваджень, зокрема і щодо зловживань із закупівлею продуктів для Сил Оборони України. Фахівці Держаудитслужби як залучені спеціалісти проводили дослідження матеріалів у цій справі.

Це було справді об’ємне кримінальне провадження. Від нас у ньому працювали відразу вісім фахівців, були вилучені документи щодо постачання харчування із 140 військових частин. Наші ревізори встановили, що дві компанії-постачальники нібито продавали армії великий «комплект» із 409 видів продуктів за так званими каталогами. Але насправді військові отримували лише частину з цього списку. Щоб це приховати, компанії штучно завищували ціни на основні продукти (крупи, м’ясо, яйця). У результаті такої схеми держава переплатила понад 733 млн грн.

Але ми не знаємо, чи пов’язані процесуальні дії НАБУ і обшуки у ексміністра саме з цим епізодом. 

Крім того, щиро кажучи, нам всім треба вже трохи відійти від історії «яєць по 17 грн». Насправді яйця за 17 грн – це ж були найменші проблеми на той час в Міністерстві оборони. Найголовніше, що з тієї історії всі мають винести, – це те, чим вона закінчується. Очевидно, що завдяки резонансу навколо цієї теми нам вдалося зробити систему закупівель в оборонному секторі значно прозорішою.

Експрем’єра Дениса Шмигаля призначено міністром оборони. З огляду на гучні скандали в «оборонці» він звертався до вас з проханням провести аудит? Бо є вже нарікання з боку громадськості і на діяльність згаданих вами Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу. 

Ні, Денис Анатолійович з таким проханням поки не звертався. Переконана, він тривалий час був на посаді глави уряду і добре обізнаний щодо стану справ у Міноборони. А ми й зараз продовжуємо перевіряти оборонну сферу. Військова контррозвідка звертається із запитами про перевірку окремих договорів.

Що стосується Агентства оборонних закупівель, то його створення дозволило певним чином мінімізувати ризики при закупівлі озброєння та товарів подвійного призначення. Ми також працювали з Міноборони над тим, щоб закупівлі товарів ДОТ відбувалися у відкритий і конкурентний спосіб. Таким чином мінімізувавши ризики неефективного використання бюджетних коштів у сфері тилового забезпечення.

Навесні 2024 року «Главком» випустив розслідування про ймовірну крадіжку бюджетних коштів при зведенні фортифікацій у Харківській області. Схожих прикладів у розрізі інших прифронтових територій чимало. Держаудитслужба перевіряла ці процеси?

Ми поки що не проводили таких аудитів та ревізій.

З плану Рахункової палати на 2025 рік відомо, що вони мають цього року здійснити аудит використання коштів на будівництво фортифікацій та інших оборонних об’єктів. Чи доцільно дублювати ці заходи фінансового контролю? Думаю, що – ні.

Проте Держаудитслужба не залишається осторонь зазначеного питання. Наші фахівці у встановленому законом порядку були залучені у кримінальних провадженнях як спеціалісти для перевірки питань, пов’язаних із використанням коштів під час будівництва фортифікаційних споруд.

Голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва

фото: dasu.gov.ua

«У четвертому кварталі ідемо в Луцьк»

Під час презентації публічного звіту про результати діяльності Державної аудиторської служби України за минулий рік ви анонсували, що у 2025-му місцеві бюджети перебуватимуть під особливою увагою аудиторів. Позаду перше півріччя. Які результати вже можна повідомити?

Тут варто вчергове нагадати, що в країні відбулася не лише децентралізація. Тепер регіони отримують багато коштів також на відновлення зруйнованих війною об’єктів. Загалом за перше півріччя нами проведено 72 заходи державного фінансового контролю місцевих бюджетів та органів місцевого самоврядування, за результатами яких виявлено фінансових порушень і недоліків на суму майже 6,3 млрд грн.

Виявлені недоліки в основному є типовими. Найсуттєвіші порушення в громадах зустрічаються у сфері земельних відносин: це – безоплатне використання юридичними та фізичними особами земельних ділянок комунальної власності; використання їх не за цільовим призначенням; орендна плата, яка не відповідає нормативно-грошовій оцінці ділянок; систематична несплата орендарями заборгованості з орендної плати, яка ніде не обліковується та ніким не контролюється.

Де виявляються найбільші порушення?

У сфері управління комунального майна: внаслідок неправомірних дій муніципалітетів встановлюються факти його безоплатного використання, безпідставного відчуження, а також передачі в оренду за заниженою платою.

Наприклад, в одному обласному центрі місцева влада «не помічала», як протягом трьох років суб’єктами господарювання безоплатно використовується майновий комплекс критої льодової арени (мова про Вінницю – «Главком»).

Часто договори оренди комунального майна укладаються на термін понад 30 років, однак внесення змін до вказаних договорів не передбачено. Через це за приміщення площею у тисячі квадратних метрів, які здані в оренду ще у 2000-х роках, до бюджету надходить лише декілька тисяч гривень на місяць.

Окрім того, фіксуються непоодинокі випадки безпідставних виплат премій керівним працівникам міських рад, оплати завищеної вартості та обсягів будівельних робіт, необґрунтованого виділення бюджетних коштів комунальним підприємствам, а також безпідставного використання їх в подальшому.

У січні 2025 року аудиторам вручили державні нагороди від Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів, зокрема за участь фахівців Держаудитслужби в досудових розслідуваннях кримінальних проваджень. На фото разом з Аллою Басалаєвою – Денис Улютін, експерший заступник міністра фінансів (з 17 липня 2025 року – міністр соціальної політики, сім’ї та єдності) та Семен Кривонос – директор Національного антикорупційного бюро України

фото: dasu.gov.ua

І це відбувається в обласних центрах, які завжди на виду, де активна громадськість. А що тоді говорити про невеликі територіальні громади... 

Ось вам приклад. Невелика Українська міська територіальна громада, що розташована неподалік від Києва та межує із усім відомим урочищем «Конча-Заспа», надала фізичним особам в оренду на 49 років земельні ділянки водного фонду для сінокосіння в селі Плюти. Можливо, там хтось колись один раз сіно й скосив. Але, попри те, що ці ділянки розташовані на прибережних захисних смугах річок і будь-яке будівництво на них заборонено, аудитори виявили там елітні будинки з неприступними парканами та перекритим проїздом.

Ще одна ділянка в гектар землі «під сінокосіння» в тій же Українці передана одному із громадян, і на ній тепер триває будівництво житлового комплексу Stugna Residence.

На цьому прикладі історія із безконтрольною забудовою земель цієї громади не завершується. Ще з 2021 року триває процедура виготовлення, узгодження, обговорення та затвердження змін до генерального плану села Плюти, що входить до складу цієї громади. Внесені зміни до генплану не підтримують місцеві депутати. Такі маніпуляції лише сприяють незаконній забудові та призводять до втрат доходів місцевого бюджету від податку на нерухоме майно, оренди землі, інших місцевих податків і зборів.

У цій же громаді встановлено, що міський голова на підставі підписаних ним же розпоряджень виплатив собі премій в сумі понад 500 тис. грн. І це тоді, коли виплата премій має проводитись виключно за рішенням сесії міської ради. Зазначені виплати були повернуті до бюджету громади під час ревізії.

Які міста наступні у вашому плані перевірок?

У четвертому кварталі ідемо в Луцьк. План ще не затверджений, тому з мого інтерв’ю і дізнаються, що вони – на черзі.

Хочу зазначити: основним завданням Державної аудиторської служби залишається не карати порушників, а запобігати злочинам. З цією метою аудитори почали взаємодіяти з Асоціацією міст України та використовувати цей майданчик для донесення інформації на місця.

Для прикладу, лише за І півріччя 2025 року, за результатами проведених аудитів місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування прийнято до виконання ряд пропозицій удосконалення нормативно-правових актів, а також вдалося запобігти та відшкодувати втрати фінансових і матеріальних ресурсів на суму 740 млн грн.

Децентралізація дозволила велику суму місцевих податків збирати на рівні міст. Місцеві громади можуть забирати собі Єдиний соціальний внесок, податок на землю, туристичний та інші збори. Тепер їм не треба бігати в Кабмін, шукати депутата, який вибиватиме субвенцію з державного бюджету. Розвивайтеся самі, збирайте собі податки, але контроль має залишитися за центральною владою. Тому насправді ми перевіряємо, наскільки громада ефективно розпоряджається тим, що в неї вже є.

Минулого разу в розмові з «Главкомом» ви скаржилися на недопуски аудиторів на об’єкти перевірок. Зокрема мова йшла про міськраду Дніпра. Проблема тепер вирішена?

Як юрист за фахом я прогнозувала, що таких інцидентів точно стане менше після запровадження кримінальної відповідальності. У 2023 році Верховна Рада підтримала Державну аудиторську службу і проголосувала за внесення зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими за недопуск державних аудиторів до проведення планових ревізій передбачена кримінальна відповідальність. І з року в рік кількість фактів перешкоджань різко знижується.

Між іншим, один з останніх інцидентів мене відверто здивував. Компанія «Укренергомашини» в Харкові обґрунтувала недопуск аудиторів рішенням РНБО про те, що заборонено тиснути на бізнес. Але рішення РНБО зовсім іншого стосується, а не того, щоб приховувати, як освоюються державні кошти. Тому ми написали звернення до Кабміну, і в результаті – нас допустили на об’єкт.

«Кличко не запрошував, але ми плануємо…»

Після низки гучних корупційних скандалів у столиці ви зазначили, що Держаудитслужба готова провести аудит бюджету Києва. Це був ваш заклик до столичної влади, аби та засвідчила свою прозорість? Як відреагував мер Віталій Кличко, чи запрошував вас з аудитом?

Кличко не запрошував. Ми плануємо розпочати ревізію в Департаменті економіки та інвестицій КМДА. На перший погляд, цей Департамент не є розпорядником значних фінансових ресурсів, однак він відіграє ключову роль в економічному і соціальному розвитку столиці. Цей Департамент є відповідальним за укладання та виконання договорів пайової участі, а також проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва об’єктів комунальної власності громади Києва.

Мушу нагадати, що Держаудитслужба неодноразово звертала увагу на неефективне використання коштів в столиці. З останніх прикладів: переплата 160 млн грн за доставку подарованих вагонів метро з Польщі, дві третини з яких, як нещодавно написали ЗМІ, виявилися непридатними для експлуатації в столичній підземці. Якщо подарували, то вже якось в прийнятний спосіб можна було б їх доставити? Але ж ні: переплатили у шість разів.

Тому Київ не залишаємо поза увагою, тут багато невирішених проблем, які ведуть до зловживань. Та ж недобудована Поштова площа, яка в підземній частині вже руйнується і загрожує затопити тунель.

Свого часу Держаудитслужба провела аудит діяльності КП «Київтранспарксервіс». Були встановлені факти незаконного збору коштів на столичних паркувальних майданчиках. Фактичні площі майданчиків для паркування автомобілів виявилися значно більшими, аніж це було вказано в договорах, укладених підприємством з приватними суб’єктами господарювання щодо кількості машиномісць. Умовно кажучи, на «папері» паркувальний майданчик займав площу шість соток, а по факту використовувалося 10. Загалом ми виявили таких незаконних паркомісць майже 7 тис.! Через що КП зазнало матеріальної шкоди на 50 млн грн. І де ці гроші? Місцевий бюджет також недоотримав – отже пішли комусь в кишеню?

Про ці проблеми ми неодноразово попереджали київську владу, але вона проігнорувала наші рекомендації, тому не дивно, що тепер нею зацікавилися правоохоронні органи.

До «легендарних» туалетних схем Київради у Державної аудиторської служби дійшли руки?

До Департаменту земельних ресурсів ми ще не дійшли.

Проте ми спрацювали превентивно щодо ситуації у Ботсаду ім. Гришка, в якому забудовник збирався начебто здійснювати реконструкцію будівель на території установи. Хоча, як це зазначено у договорі, забудовник отримував право власності на певні «реконструйовані» ним нежитлові та/або житлові приміщення і на власний розсуд міг відчужувати це нерухоме майно будь-яким не забороненим законом способом. Своєю чергою Ботанічному саду могли передаватися житлові приміщення (квартири) в інших районах міста Києва.

До речі, договір із забудовником так і не розірвано, хоча Президія Національної академії наук України рекомендувала це зробити.

Тому ми діяли на випередження, щоб раптом на території Ботсаду не виросли офіс комерційної структури або житлова висотка. Ми «підсвітили» цю тему, яка завдяки небайдужій громадськості отримала широкий резонанс.

Проте Ботсад вирішив в Господарському суді Києва оскаржити дії Держаудитслужби, начебто ця інформація про загрозу забудови була недостовірною. Слід зазначити, що суд не визнав дії аудиторів неправильними, а лише висловив претензії до окремих формулювань в інформації. Ми збираємося це рішення оскаржити в апеляційному порядку.

«В озелененні дуже важко щось зафіксувати. Наприклад, боротьба з амброзією. Що це?»

Ще одна чорна діра – комунальні зеленбуди. Чому ця сфера така корумпована? Лише на «Главкомі» виходили десятки матеріалів про те, які шахрайські схеми там апробовані. І це лише на прикладі Київзеленбуду.

Я навіть не знаю, чи варто це розказувати публічно, бо як тільки розкажемо, мені здається, кількість таких порушень буде лише збільшуватися. В озелененні дуже важко щось зафіксувати. Наприклад, боротьба з амброзією. Що це? Закупили хімічні препарати на мільйони і розвіяли. А чи дійсно вони там розпилені, в якій кількості? Або висаджування квітів: щось прийнялося, щось не прийнялося... Дуже важка для фіксації збитків робота. Бо це природній процес, об’єктивно може щось і не прийнятись. А от в яких масштабах – це вже питання. Або яка кількість добрива внесена? Це неможливо точно перевірити. Тому поле для зловживань велике. 

Але є тут і більш зрозуміла тема – озеленення прифронтових регіонів. Парадокс, але саме там ми фіксуємо справжній бум на послуги з озеленення. Так, Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради закупило «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» у 2024 році за 48,3 млн грн, а вже у 2025 році – майже за 70 млн грн; Чернігівська міськрада закупила аналогічні послуги на 60 млн і 63 млн грн відповідно; Департамент інфраструктури Сумської міської ради на 2025 рік планує витратити на озеленення 32,2 млн грн, в 2024 році витрачено 13 млн; у Харкові цифри за поточний і минулий рік приблизно однакові – 27 млн і 24 млн грн відповідно.

Навіщо в прифронтових районах витрачати шалені кошти на озеленення? І тут ми виходимо з суворими висновками. Коли мова заходить про населені пункти у фронтовій чи прифронтовій зоні, держава і представники влади на місцях мають змінювати підходи.

Хочу зазначити, що, згідно з законом «Про публічні закупівлі», контролюючі органи не мають права втручатися в проведення закупівель. Але за наявності підстав ми негайно реагуємо як превентивно, так і пост-контролем.

Біля зони бойових дій триває не лише масштабне озеленення, а й будівництво. Наприклад, Держаудитслужба зупинила будівництво дороги в Донецькій області, на яку планували витратити 390 млн грн. Чому це не зупиняється автоматично профільними міністерствами та відомствами?

Дійсно, у листопаді 2023 року ми провели моніторинг закупівлі на 390 млн грн, який засвідчив наявність вагомих порушень з боку замовника, та зобов’язали його припинити зобов’язання за договором. Але лише через суд 3 липня 2024 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області розірвала цей договір.

На жаль, так звана практика «зарезервованих» контрактів була поширена в Україні у період до повномасштабного вторгнення. Контракти просто продовжувалися замовниками із року в рік (до п’яти років).

Наприклад, у Нетішині Хмельницької області за 50 млн грн з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії збираються добудовувати заклад дошкільної освіти, будівництво якого було розпочате до війни – у 2021 році. Місцева влада обґрунтувала доцільність нового дитячого садочка тим, що він буде єдиним у мікрорайоні, який вважається перспективним для проживання сімей з дітьми. А для того, щоб залучити субвенції зі спецфонду, в проєкт просто додали будівництво протирадіаційного укриття. Але ж якщо є Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, то є і чітко визначене цільове призначення грошей з нього.

Микола Підвезяний, Станіслав Груздєв «Главком»