«Хорвати роблять усе дуже тихо». Посол Кирилич про санкції, російські яхти і допомогу Україні

«Хорватія надає, здається, більше допомоги, аніж вона має ресурсів»

Протягом останнього року війни із Хорватії на адресу Києва надходили абсолютно суперечливі сигнали. З одного боку, прем’єр-міністр Андрей Пленковіч висловлювався на підтримку України, з іншої – лунали заяви президента Зорана Мілановича про небезпеку такої солідарності.  Це мало доволі дивний вигляд, особливо враховуючи той факт, що Хорватія на собі відчула, що таке агресія сусідів. Упродовж п'ятирічної війни (з 1991 по 1995 рр.) вона також боролась за незалежність і цілісність. Країна протистояла об'єднаним великосербським силам – сербських екстремістів у Хорватії, союзної Югославської Народної Армії та Сербії і Чорногорії.   

З 1 квітня 2009 року Республіка Хорватія є членом НАТО, а з 1 липня 2013 року – членом ЄС. Тому позиція цієї країни так чи інакше теж впливає на загальноєвропейську політику.

«Главком» поспілкувався з послом України у цій країні Василем Кириличем, аби з’ясувати, чому ж існує розбіжність у поглядах між главою держави і главою уряду на нашу війну?

У серпні 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що санкції ЄС проти Росії не працюють і розплачуватися за них зрештою будуть європейські громадяни. Окрім того він заявляв, що Крим ніколи не буде українським. То якою ж є офіційна позиція Хорватії і чи не можна вважати слова Мілановича підігруванням Росії?

З першого дня війни хорватський уряд заявив, що бути з Україною – моральна відповідальність, уряд сильно заангажований в підтримку України та засуджує повномасштабну російську агресію проти України. Уряд сильно підтримує Україну за різними напрямками – фінансово, гуманітарно, експертно та і у військовій сфері також. Хорватія надає, здається, більше допомоги, аніж вона має ресурсів. Вона це робить послідовно і системно. Про цю допомогу уряд не говорить публічно, не виступає із заявами.

Хорвати і хорватки пережили свою історію захисту своєї держави. І від Дубровника до Загреба, від Вуковара до Чаковца більшість підтримує Україну.
Водночас, хорвати обережні і чутливі. Їхня країна невелика, тому вони оцінюють ситуацію з точки зору безпеки. Вони переживають за свою країну і публічно стримані.

Але єдина інформацію, яка була подана офіційно, – про те, що Хорватія виділить 1 млн. євро на генератори для України. А як щодо військової допомоги, адже навіть Марокко передає нам танки?   

Уряд Хорватії надав посильну допомогу. Однак ця тема не є предметом публічного обговорення за згодою обох сторін.

Повертаючись до заяв президента Хорватії. За процедурою, він подає кандидатуру прем’єра, а також має певний вплив на зовнішню політику. Як ви можете розтлумачити позицію президента?

Хорватія – парламентська республіка і, власне, з цієї моделі державного управління випливають всі повноваження посадових осіб. Тут  неформально склалось так, що прем’єрміністр у відносинах з ЄС представляє Хорватію, а президент представляє Хорватію у відносинах з НАТО.  Однак, зовнішня політика визначається парламентом, реалізовується урядом, зокрема, МЗС.

Тобто це не офіційна позиція – його заява, що Хорватія не надасть Україні танків?

Хорвати роблять все дуже тихо. Чому так? Бо якщо це буде робитися голосно, то бажання Хорватії допомогти Україні може ускладнитися. Є чимало популістів, які могли б наробити галасу, а потім все це мало б продовження у вигляді заяв президента. 

Прості хорвати намагаються перейматися виключно своїм життям, кожен хорват двічі на рік планує відпочинок взимку і влітку. Для них все хорватське – найдосконаліше і найкраще. Природа, кухня, мова, культура, історія. Вони дуже гордяться, коли іноземець розмовляє їхньою мовою.

Для нас зараз головне – реальні дії, а не заяви. Наприклад, у жовтні цього року в Загребі буде проведено міжнародну донорську конференцію з розмінування.

Минулого року Хорватія виступила з ініціативою проведення першого міжпарламентського міжнародного саміту Кримської платформи, у якому взяли участь більше, ніж 52 делегації. Деякі інші країни не дуже хотіли, щоб їхні столиці прийняли цей саміт. У Хорватії парламент та уряд, не обговорюючи, миттєво ухвалили таке рішення.

На рівні уряду Хорватії є розуміння безпекових процесів в регіоні, тут не вважають російську агресію чужою війною. Вони прекрасно розуміють, що це вибухівка, яка може дуже сильно резонувати на весь регіон і, власне, на їхню країну.

Зараз готуються візити двох міністрів до України. А потім, безумовно, в Україну приїде і прем’єр-міністр. Зараз це погоджується  службами обох сторін.

«На дискотеках хорватська молодь танцює з прапорами України»

Пане Василю, а чому виникла проблема з навчанням українських військових в Хорватії? Адже навіть міністр оборони Резніков заявив, що наші військові поїдуть на навчання до цієї країни.

(Зітхає) Рішення парламенту тоді не відображало об’єктивну картину підтримки Хорватією України. На превеликий жаль, ця внутрішнє політичне протистояння стало перешкодою для участі Хорватії в Європейській місії з навчання українських військових.

Якихось особливих аргументів проти цього не було. Я щоденно проводив консультації, найбільше з представниками опозиції. Хтось з політиків навіть публічно заявляв, що український посол тепер живе у парламенті.

Справді, правляча більшість внесла ініціативу щодо навчання українських військових у Хорватії. Але  внутрішнє політичне протистояння в країні вплинуло на результат (для прийняття рішення не вистачило чотирьох голосів, рішення приймається  двома третинами парламенту – «Главком»).

Я по сьогоднішній день отримую десятки листів від хорватів, починаючи від пропозицій, чим допомогти, до готовності іти боронити Україну.

По дорозі до посольства зустрівся намальований на стіні жовто-блакитний прапор з написом «Слава Україні» латинськими літерами. Можете сказати, як на побутовому рівні хорвати ставляться до того, що відбувається в Україні?

Згаданий вами напис, що біля однієї із зупинок під горою Медведниця, існує з минулого року, з червня. І він неушкоджений. Ніхто не додав до нього жодної літери чи якогось знака. Це багато про що каже.

На дискотеках хорватська молодь танцює з прапорами України і під синьо-жовте освітлення прожекторів.

Ще один сюжет. На днях у Хорватії завершили відбір учасників на Євробачення, яке пройде у Ліверпулі. Перемогла група Лед-3 з антивоєнною піснею. Я читав її текст. Там сильне послання паліям війни, які ненажерливо заглядають на чужі території і намагаються їх захопити.

«Хорвати дуже чітко дотримуються санкційної політики ЄС»

Не можу не запитати, наскільки великі впливи росіян у Хорватії? Чи правда, що росіяни зараз намагаються переховати свої капітали саме в цій країні?

Для деяких представників цієї держави щось приховувати десь є способом вижити. Вони намагаються щось приховати усюди. Роблять це і тут.  Але тут у рамках уряду працює координаційна рада з питань санкцій, яку очолює державний секретар з політичних питань МЗС. І хорвати дуже чітко дотримуються санкційної політики ЄС. Вони не лише підтримують і підтримали усі десять пакетів санкцій, але й самі виступають з ініціативами. З восьмого пакету на пропозицію Хорватії та декількох інших держав ЄС було вилучено виняток, який би дозволяв країнам Західних Балкан продовжувати постачання  російської нафти, зокрема до Сербії хорватським нафтопроводом JANAF. Тому хорвати абсолютно відстежують усі процеси відповідно до правового поля ЄС.

Але ж сама Хорватія продовжує імпортувати російські нафтопродукти. Тобто виходить що ця країна не приєдналась до санкцій. Чому?

Хорватія чітко підтримує санкційну політику ЄС. Дійсно, одним з продуктів, які імпортує Хорватія з Росії, є вакуумний газойль. Але ця норма була чітко прописана.

Як сталося так, що яхта Irina VU компанії родини російського олігарха Алішера Усманова та його дружини Ірини, яка була в списку «заморожених» активів через санкції ЄС, безперешкодно покинула територію Хорватії? Чи можна це вважати прикладом того, що хорватська влада толерує великий російський бізнес?

Правоохоронні органи Хорватії швидко зреагували, затримали п’ятеро осіб, відкрили кримінальне провадження проти них. Йдеться про хорватів, які дали дозвіл на вихід яхти, начальника порту, капітана і тих, хто керував яхтою. Усередині міністерства транспорту звільнили керівників підрозділу з питань портів. Зараз ведуться слідчі дії, триває розслідування цього правопорушення. 

Повторюсь, влада миттєво спрацювала. Я би наразі не робив якихось припущень, бо тривають слідчі дії. Я думаю, що слідство швидко завершиться і все стане зрозумілим.

А є якась статистика про замороження російських капіталів у Хорватії?

У Хорватії наклали арешт на нерухомість  деяких людей з близького оточення Путіна. Вони тут мали або яхти, або вілли на узбережжі. Хорвати знають, кому вони належать. І, відповідно, як каже координатор з санкцій, якщо людина є в санкційному списку, то її власність підлягає арешту. Дехто з росіян уже почав продавати свою нерухомість хорватам.

А яка ситуація з українськими біженцями тут? Скільки їх, як їх приймають хорвати?

За інформацією міністерства внутрішніх справ, у Хорватії станом на кінець січня зареєстровано 22 843 українців. Це багато для маленької країни. Однак Хорватія зацікавлена в тому, щоб прийняти ще більше українців. Колись прем’єр Хорватії сказав, що вони готові прийняти сто тисяч українців.

Хорвати прийняли українців по-родинному. Дехто віддав свої будинки для проживання. Не квартири – будинки!

Крім того, у хорватському уряді створена спеціальна міжурядова робоча група з прийому українців. Все працює дуже швидко, тут можна зареєструватись за один день. Допомога від влади невелика, але українці мають можливість безкоштовно жити.       

Крім того, сьогодні одним з ключових напрямків роботи посольства і моя відповідальність як посла є оздоровлення членів родин захисників України. Якщо родина захисників України в безпеці, то, очевидно, що впевненіше і міцніше почуває себе сьогодні  захисник.

Це безперервний процес?

Так, це абсолютно не означає, що оздоровлення відбувається тільки влітку. Наприклад, з 16 січня по 1 лютого на острові Кирк перебувала група з 45 дітей захисників України. Діти відвідали Плитвицькі озера і багато інших унікальних місць, пам’ятників культури та архітектури.

А хто оплачував це перебування?

Проживання, екскурсії, харчування – все це бере на себе хорватська сторона. Минулого року я три тижні їздив уздовж узбережжя і вів переговори з мерами міст і керівниками регіонів (жупаній). Переконував, що це найменше, що ви могли б зробити для України – сприянням оздоровленню дітей.

Нещодавно приїхала нова група з 45 дітей, які розміщені в готелі поліцейської академії. Вони кожного дня мають екскурсії, їдуть до моря, відвідують замки.

«Хорватія має цікаві свіжі напрацювання досвіду вступу до ЄС»

Чи може  Хорватія чимось допомогти Україні на шляху до НАТО і ЄС?

Так, дійсно, Хорватія має  найсвіжіший досвід вступу до ЄС. У липні 2023 року виповниться 10 років від цього вступу. Колись прем’єр-міністр Хорватії, будучи ще євродепутатом, запропонував створення Двосторонньої робочої групи з передачі досвіду Хорватії Україні. Але треба розуміти, що контекст і передумови вступу України та Хорватії до ЄС абсолютно різні.

Я мав розмову з міністром юстиції Хорватії і ми домовились, що Хорватія виступить організатором проведення міжнародної конференції щодо кримінального переслідування воєнних злочинців. У Хорватії є прокурори, які мають такий досвід. а також адвокати, які захищали національних героїв Хорватії, проти яких було порушено кримінальні справи.    

Микола Сірук, для «Главкома»