Стадіони, сковорідки, барабани та інші дивні закупівлі часів війни. Що з’ясувала Слідча комісія парламенту
Нардеп Олександр Оліксійчук: «Замовники іноді хочуть купувати товар дорожче, ніж їм продають»
Після літніх канікул Верховна Рада планує розглянути звіт Тимчасової слідчої комісії, що розслідувала порушення при публічних закупівелях під час дії воєнного стану. Відповідний проєкт постанови був зареєстрований в апараті парламенту під час кількатижневої паузи в засіданнях і тепер чекає свого часу.
ТСК була створена ще в серпні 2023 року і, як, власне, випливає з її назви, займалась виловом корупційних блох у різноманітних тендерах, закупівлях без конкурсів та загалом розбиралася із неадекватними прожектами за державний кошт під час війни, на кшталт будівництва стадіонів, яке обходяться у річний бюджет міста. У травні Верховна Рада затвердила проміжний звіт комісії і тепер дійшла черга до фінального.
Член комісії, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Аліксійчук розповідає «Главкому», які зловживання вразили парламентських ревізорів найбільше, як виправдовуються чиновники, яких спіймали на відвертих «розпилах» та чому не варто було поспішати з відбудовою зруйнованих об’єктів у перші місяці війни.
«Будівництво стадіону у Ківерцях – це просто треш»
Ваша комісія пропрацювала великий масив інформації. Xим завершилося розслідування найбільш гучних кейсів?
Одразу зауважу, що функція слідчої комісії – не каральна, а превентивна, аби запобігти масовим зловживанням у сфері закупівель та забезпечити дотримання прозорих правил та принципів. Тому, розглядаючи різноманітні кейси, ми робили звернення до тих чи інших органів, аби отримати якомога більше інформації про закупівлі. Щодо найбільш резонансних випадків кликали представників цих органів на засідання ТСК, де ставили не завжди приємні питання. У нас були представники «Енергоатому», щодо якого завжди багато питань, органів місцевого самоврядування, зокрема, Ківерецької міськради, яка намагалася витратити на ремонт стадіону 145 млн грн.
Загалом ми опрацювали понад 100 закупівель із 52 замовниками, з яких 12 були запрошені на засідання ТСК. Матеріали, які ми зібрали, передані правоохоронним органам, зокрема, в Офіс генпрокурора і, як нам доповідали, вже порушені кримінальні провадження щодо ймовірних зловживань. А результати вже будемо бачити постфактум. У мене нема конкретної інформації щодо розслідувань, можливо, у деяких випадках це є таємницею слідства.
Наразі є ініціатива Кабінету міністрів щодо повернення більшої частини закупівель до системи Prozorro, є рішення Мінекономіки і Мінфіну щодо змін до електронної системи закупівель стосовно індикаторів ризиків, на чому ми наголошували. Сподіваюся, все це буде доведено до логічного завершення. Своєю чергою ми маємо певні поради щодо змін до законодавства і постанов Кабміну на період воєнного стану. Наприклад, щодо зменшення підстав, за якими можна без публічних аукціонів заключати прямі контракти.
Які випадки з цих понад 100 закупівель вразили вас найбільше?
Однозначно будівництво стадіону у Ківерцях – це просто треш. 2022 рік, початок війни, з усіх боків загроза – і для тієї ж Волинської області зі сторони Білорусі. І в цей момент забажали побудувати стадіон майже за 150 млн грн, в той час як люди скидаються на бронежилети, каски, автомобілі, «мавіки»… Просто з неба на місцевий бюджет впав військовий ПДФО і це, до речі, стало однією з причин того, що був прийнятий закон щодо його зарахування на рівень державного бюджету. Місцева влада посилалася на те, що не може ж вона просто так тримати ці гроші на рахунках, бо держава потім забере. Ну, так якщо держава забирає, то очевидно, у неї є потреби у вигляді війська в понад мільйон осіб. А хтось в цей час 150 млн. хоче закатати в асфальт і траву? До речі, ця сума складає майже річний бюджет Ківерців.
Коли представники місцевої ради були на засіданні комісії, то виправдовувалися тим, що військові на цьому стадіоні теж будуть проходити реабілітацію. Але вибачте, є реабілітаційні центри, які потрібно забезпечити відповідним обладнанням, треба навчити достатню кількість реабілітологів, яких не вистачає. Але от такий у цих людей масштаб мислення.
Після цієї історії комісія зробила висновок, що потрібно зобов’язати замовників надавати обґрунтування доречності та нагальності таких закупівель в умовах війни. Окрім того, це обґрунтування має бути оприлюднене в електронній системі закупівель. І наприкінці 2023 року в системі, нарешті, з'явилося додаткове поле, в якому замовники можуть довести доцільність своїх закупівель. Звертали увагу ми і на відсутність ефективної автоматичної системи ризик-індикаторів, і Мінекономіки за подачі ТСК передало розробникам Prozorro, щоб вони це врахували.
А люди, які благословили цю оборудку, були якось покарані?
Сподіваюся, що йде розслідування цього кейсу, якщо ці кошти встигнули освоїти. Є також багато нюансів у закупівлях без конкурсів. Виявилося, що навіть якщо виникає кричуща ситуація, подібна до Ківерців, то відсутні підстави розірвати договір та припинити фінансування, хоча очевидно, що він укладений з порушенням. Тобто якщо вже пішли перші гроші авансу, надалі процес зупинити неможливо.
У випадку із стадіоном процес зупинений.
Зупинений, але це має робитися дуже просто, аби не шукати якихось лазівок.
Стадіон в Ківерцях – це такий масштабний вартісний об’єкт, але багато грошей «пиляють» на ніби дрібницях. Минулого року прогриміла історія, як чиновники однієї з київських райдержадміністрацій закупили для укриттів три сотні шкіряних барабанів на майже 900 тис. грн та електросковорідку за 720 тис. грн.
Я підозрюю, що чиновники просто закуповують те, що прописано у видах діяльності ФОП чи «ТОВок» їхніх знайомих. Історія з барабанами – найяскравіший приклад такої змови. І її зупинили та результати цієї закупівлі скасували якраз через те, що це набуло такого розголосу.
Багато претензій було стосовно вартості та функціональності медичного обладнання. І тут можна казати про загальну проблему: на місцях просто немає фахівців достатньої кваліфікації, аби визначати рівень вартості того чи іншого обладнання, яке, на перший погляд, виконує однакові функції. Тому вдосконалювати треба всю систему медичних закупівель на рівні місцевого самоврядування.
Мене дуже вразив величезний за масштабами обсяг зловживань на закупівлі електроенергії, коли замовники встановлюють поріг не максимальної, а мінімальної ціни, за якою вони її куплять. Уявіть собі: замовник каже, що готовий купити електроенергію на ринку, але не дешевше, ніж за 6,5 грн за кіловат. А якщо ви пропонуєте за 6,45, то він, згідно з прописаних в тендері умов, вже не може її у вас купувати.
Тобто хочуть платити дорожче.
Була ситуація, коли продавець електроенергії виходив з пропозицією продажу, яка була кращою за всі інші на 0,001-0,002 копійки, та практично наближався впритул до нижньої межі вартості, за якої те чи інше підприємство готово було цю електроенергію купляти. Вибачте, треба мати якісь екстрасенсорні здібності, щоб вгадати отак близько-близько і стати переможцем. Тобто це явна змова між покупцем і трейдером. Але це ми так думаємо, але не можемо проводити слідство чи комусь виставляти звинувачення.
Окрема історія – «Енергоатом», де було багато дивних закупівель в частині і обладнання, і бетону, ціни на який були у три-чотири рази дорожчими, ніж на ринку. Була історія, коли скасували тендер із закупівлі товару чи послуги з аргументацією «через відсутність фінансування». Хоча є підозра, що насправді через те, що його виграла не та фірма, яка мала би. І тут же був оголошений тендер на закупівлю товарів-послуг на суму в десять разів більшу, ніж та, що фігурувала в скасованому «через відсутність фінансування». Вони що – встигли гроші надрукувати чи що змінилося? Відповіді ми так і не отримали.
Але той факт, що затримали на хабарі на кругленьку суму заступника міністра енергетики, – вже дає надію. Думаю, там і для НАБУ, і для Офісу генпрокурора – велике поле для діяльності. Сподіваюся, що вони і з результатів роботи нашої комісії почерпнуть щось для себе.
Усі ці кейси нами підготовлені і спрямовані у відповідні правоохоронні органи. Крім того, за період роботи комісії дуже багато договорів без початку фінансування були або розірвані, або зменшені у вартості з різних причин. Тому наша робота була досить непоганою.
«Потрібно повертати правове регулювання публічних закупівель, яке працювало до 2022 року»
Своє слідство в класичному розумінні ви проводити не можете, «кротів» у держструктурах у вас нема. А звідки ви взагалі дізнавалися про порушення, про які невідомо правоохоронним органам?
Ми брали найбільш резонансні історії, які або хтось з колег озвучував, або вони спливали в засобах масової інформації. Потім розслідували їх на своєму рівні і виводили в публічну площину та інформували правоохоронні органи.
Ну, не може депутат просто взяти і оцінити вартість будівництва якогось корпусу на 500 млн грн. Дорого це чи дешево? Якщо є проєкт будівництва, якщо є експертиза, проведена сертифікованим органом, яка підтверджує, що і проєкт, і проєктно-кошторисна документація відповідають будівельним нормам і правилам, згідно з розцінками на момент проведення експертизи, ніяких порушень на той момент не може бути.
Вже потім на якомусь етапі спливають речі, які спричиняють розголос: коли проводиться тендер і у ньому перемогу здобуває якась фірма-«метелик», яку заснували позавчора або в якої немає матеріально-технічної бази для виконання такого об'єму робіт. Але знову-таки – це робота, скоріше, не наша, а аудиторів та інших органів, які відповідають за дотримання всіх правил.
Тобто у вас така цікава функція – бути посередником між ЗМІ і правоохоронцями. А вони що – самі відкрити Інтернет не можуть, дізнатися про якогось потенційного корупціонера і почати розслідувати?
Безумовно, це мало б працювати і без нас, але чомусь не працює. Ми б краще займалися нашими прямими обов'язками: підготовкою законопроєктів, змін до законів.
По-перше, потрібно повертати основне правове регулювання публічних закупівель, яке працювало до 2022 року, і просто встановити якісь виняткові норми, що застосовуються в умовах воєнного стану.
По-друге, зміцнювати роботу Держаудитслужби та її інституційних повноважень. Тому що саме їхня пряма робота – моніторити та подавати прямі сигнали про порушення.
По-третє, – удосконалювати систему Prozorro, наповнювати її окремими маркерами, які б унеможливлювали зловживання. Депутати вже підняли питання запровадження 14 конкретних індикаторів ризиків через Кабмін.
По тій самій торгівлі електроенергією очевидно, що треба прибрати можливість обмежувати нижні пороги ціни в тендерних пропозиціях.
У звіті окремо згадано про будівництво укриттів на третьому році війни. ТСК стверджує, що за деякими позиціями вартість будівельних матеріалів суттєво відрізняється від ринкової, закупівлі відбуваються без використання Prozorro серед своїх постачальників. Ці порушення відбуваються переважно на місцевому рівні?
Я б тут не перекидав відповідальність на місцеву чи центральну владу, у питанні укриттів має бути спільна робота органів місцевого самоврядування, військових обладміністрацій, ДСНС, МВС та Кабміну. Треба розробити різні градації цих укриттів, і ми в звіті вказали на те, що необхідно визначитися, де та які укриття більше потрібні. Тому що укриття в центрі Україні – це одні умови, а на заході – інші. Укриття в умовній Закарпатській області має бути комфортним, сухим, з хорошим надходженням повітря, але може бути розташоване навіть на перших поверхах будівель. У той самий час в умовній Запорізькій області такі укриття – не варіант: вони точно мають бути під землею і на них точно має бути витрачено більше ресурсу. Орган місцевого самоврядування самостійно не витягне облаштувати такі укриття в усіх школах, держава має допомагати.
Умовно кажучи, якщо в селі живуть 700 людей, є школа, але ніколи, слава Богу, не було «прильотів», то точно не можна записувати в документації, що там треба викопати підземне укриття і облаштувати так, як у Запоріжжі. Аудиторам треба дивитися, чи є взагалі в населених пунктах, де на укриття виділяються величезні гроші, стільки дітей, аби їх там розмістити. І взагалі якщо ці кошти виділяються тільки в серпні, то яке укриття в школі можна облаштувати до вересня?
Ваша комісія виявила кілька випадків відбудови зруйнованих внаслідок російських атак об’єктів – у Київській та Чернігівській областях, – де, ймовірно, мали місце порушення під час визначення переможців закупівель, завищення вартості матеріалів, неякісне виконання робіт, сумнівна своєчасність їхнього проведення тощо. Ви приділили цим порушенням особливу увагу, тому що за відбудовою більш уважно слідкують західні партнери, які, власне, і дають на неї кошти?
Насправді, особливої різниці у зловживаннях на тих же тендерах немає. Тендер на відбудову умовної адмінбудівлі, школи, укриття, ремонт дороги або закупівлю обладнання в лікарні – вони всі з однаковими проблемами. Якщо є загроза зловживання і спокуса «заведення» своїх знайомих, то немає значення – чи тендер на мільйон гривень чи на 100 млн.
Ми виявили, що до бюджету Чернігівської області, яка однією з перших постраждала від вторгнення, у травні 2022 році була спрямована субвенція у 135,7 млн грн на відновлення пошкоджених об’єктів. Коли Держаудитслужба порівняла ціни в актах приймання-передачі будівельних матеріалів, то побачила, що за деякими позиціями вартість матеріалів суттєво відрізнялася від ринкової. В обласній військовій адміністрації пояснили, що закупки проводилися всередині квітня 2022 року, коли логістика була порушена через зруйновані під’їзні шляхи до Чернігова. Тому, мовляв, і ціна більша. Але ціни порівнювалися у вересні, коли ситуація у місті стабілізувалася. Тож виникло питання: а чому було не почекати кілька місяців, коли можна було б на цю ж суму закупити куди більше матеріалів і відповідно відновити більшу кількість об’єктів?
Ми направляли звернення замовникам і в прокуратуру. Були заслуховування на комісії з представниками правоохоронних органів, але подальша доля цих звернень мені невідома.
Ви згадували про фірми-«метелики». Нещодавно, завдяки резонасній публікації «Главкома», з’ясувалося, що тільки-но створений учасник виграв консорціум на побудову військового меморіального кладовища. І він був єдиним учасником конкурсу. Депутати цікавилися цією історією?
Ми цей випадок обговорювали на останньому засіданні ТСК і також написали звернення до правоохоронних органів. Це смішно, коли фірма, створена через день після оголошення конкурсу, виграє підряд на такий великий проєкт. Це схоже на те, що було з переможцем на відбудову «Охматдиту». Мені, як представнику влади, соромно навіть коментувати такі речі. Коли питання з цього приводу задають колеги з парламентів інших країн, я навіть не знаю, що відповідати. На щастя, є кейси, коли корупціонерів знаходять і їм висувають звинувачення, і їх багато. Це означає, що правоохоронна та антикорупційна система працюють.
Що, як правило, кажуть у своє виправдання ті чиновники, яких ви викликаєте на засідання ТСК?
Кажуть, що це робили не вони, а хтось інший, але той зараз у відрядженні. А на питання, чого вони тоді прийшли без відповідей на питання, посилаються на те, що їх начальство відправило. Але впевнений, що правоохоронці в багатьох питаннях знайдуть відповідальних – принаймні того, хто ставив свій підпис під оборудками. Втім, щодо тих, хто змушував поставити ці підписи – є питання.
«Київський міський голова був на першому засіданні нашої ТСК. Більше не приходив»
Ви також входите до складу тимчасової спеціальної комісії щодо розслідування функціонування місцевої влади Києва у період воєнного стану. Київська влада вважає її політичною зброєю проти міського голови Віталія Кличка. Що ви вже в цій комісії напрацювали?
Мета роботи цієї комісії: показати необхідність законодавчого регулювання розподілу повноважень Київської міської ради і Київської державної міської адміністрації – самоврядного і центрального органів виконавчої влади. Бо не може ліва рука контролювати праву, а права – ліву в одному організмі. Ми маємо прийти до прийняття закону «Про столицю», який розмежує повноваження цих органів.
А які конкретні недоліки в роботі міської влади за період своєї роботи знайшла комісія?
Наприклад, можна казати про ситуацію в Департаменті містобудування та архітектури Києва, де твориться повний безлад, який призводить до хаотичної забудови, що призводить до руйнування історичних пам'яток архітектури. Останній кейс – це знесення садиби Зеленських.
Ми бачимо в Києві постійний конфлікт інтересів. Так, члени Архітектурно-містобудівної ради, які розглядають звернення від забудовників на будівництво, одночасно виступають виконавцями робіт, архітекторами або проєктантами цих забудовників.
Лишаються проблеми Київського метрополітену, коли місцева влада говорить про будівництво нових гілок, але водночас не дає ради підтіканню і аварійним ситуаціям на вже існуючих.
Ці ситуації треба вирішувати, зокрема, і через розподіл органів влади в столиці. Київський міський голова був на першому засіданні нашої ТСК, після якого подякував головуючому Віталію Безгіну і всім членам за відсутність політичної складової і конструктив у роботі. А вже за день вийшов і сказав, що це – політичний процес, спрямований особисто проти нього. І більше Кличка у нас не було.
Але позиція «слуг народу» щодо розподілу повноважень і раніше була відома, як і позиція команди Кличка. Просто тепер ви створили ще один майданчик, аби про це голосно заявляти. Що конкретно на виході планує дати ця ТСК?
Є дві різниці: Кличко просто говорить, що все нормально, а ми кличемо представників Київської міської ради, центральних органів виконавчої влади, ЗМІ, громадського суспільства і показуємо, чому це треба робити. Ми ж наводимо факти і аргументи.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0