Дипломат Наталія Аношина: По Бельгії за ухилянтами не бігаємо
Тимчасово повірена у справах України у Бельгії: «Вже на другий день повномасштабної війни Бельгія запропонувала допомогу»
Інтерв’ю із тимчасово повіреною у справах України у Королівстві Бельгія Наталією Аношиною «Главком» записав одразу після теракту у Брюсселі.
Нагадаємо, 16 жовтня тунісець Абдесалем Лассуед убив двох шведських футбольних уболівальників. Злочинця шукали усю ніч і виявили лише під ранок. Під час затримання почалася стрілянина, Лассуеда було поранено і згодом він помер у лікарні. Теракт стався у розпал наземної операції, яку Ізраїль проводить у Газі.
«Ми не можемо почуватися в абсолютній безпеці, тому що у нас триває війна і наше посольство не має охорони, яку могла би надати бельгійська сторона», – розповіла Наталія Аношина «Главкому». За її словами, українське дипломатичне відомство неодноразово зверталося до бельгійської сторони з проханням надати охорону, оскільки «неодноразово були провокації щодо посольства». Однак питання досі не вирішене.
Попри це Бельгію можна назвати одним із драйверів допомоги Україні. Федеральний парламент 31 березня 2022 року одним із перших організував виступ президента України. Бельгія є однією з чотирьох держав, які надають Україні F-16 і готують пілотів та обслуговуючий персонал.
Нещодавно Бельгію відвідав глава МЗС України Дмитро Кулеба. А у середині жовтня – президент Володимир Зеленський, глава держави відвідав саміт ЄС і штаб-квартиру НАТО у Брюсселі.
При цьому, попри стратегічну важливість Бельгії для України там з квітня 2021 року немає нашого посла. Після звільнення Миколи Точицького нікого призначено не було. Сьогодні керівником української дипмісії є Наталія Аношина, зі статусом тимчасово повіреної. У великому інтерв’ю «Главкому» дипломатка розповіла, що Бельгія робить для України та для українських біженців і скільки країна готова нам надати літаків F-16.
«Україна буде пріоритетом для Бельгії під час головування у ЄС»
Восьмого листопада глава МЗС України Дмитро Кулеба зустрівся у Бельгії з прем’єром Александром Де Кроо та з главою МЗС Аджою Лабіб. Як ви оцінуєте результати зустрічей?
Це були перші зустрічі у двосторонньому форматі у Брюсселі між міністром Кулебою і прем’єром Бельгії, а також главою МЗС цієї країни. Вони надзвичайно важливі, адже Бельгія заявляє, що підтримуватиме нашу державу в усіх сферах стільки, скільки буде потрібно.
У фокусі уваги була безпекова ситуація, посилення можливостей сил оборони України, військова допомога. Александер Де Кроо підтвердив, що Україна може розраховувати на F-16 від Бельгії, а також на професійну підготовку українських пілотів бельгійцями.
Як відомо, Бельгія головуватиме у Раді ЄС з 1 січня 2024 року. І саме на період бельгійського президентства припадає один із найважливіших етапів на шляху до набуття повноправного членства України в ЄС. У цьому контексті Александер Де Кроо підкреслив, що Україна буде пріоритетом для Бельгії під час її головування у ЄС. І дуже символічним для нас є те, що саме у день зустрічі міністра Кулеби з прем’єр-міністром Бельгії Єврокомісія ухвалила історичне рішення – рекомендувала розпочати переговори щодо членства України у Європейському Союзі. Кулеба також привітав із днем народження прем’єра Бельгії і подарував йому дуже символічний подарунок від наших бійців з 28-ї Окремої механізованої бригади, які зараз звільняють українську землю під Бахмутом. Це державний прапор України з найкращими побажаннями та підписами для бельгійського прем’єра від українських захисників, а також нарукавні шеврони наших героїв.
Однією з ключових тем розмови українського і бельгійської колег було питання євроінтеграційного курсу нашої держави. Бельгійська сторона відзначила збільшення кількості учасників третьої зустрічі радників із питань національної безпеки та дипломатичних радників щодо реалізації української Формули миру, що відбулась 28 жовтня 2023 року на Мальті, на якій був присутній і бельгійський представник у режимі онлайн. Бельгійська сторона підкреслила свою готовність долучитись до реалізації Формули миру.
Бельгія стала першою країною, яка запровадила механізм використання заморожених російських активів на користь України у вигляді оподаткування прибутку на ці активи. Ця країна є лідером серед держав із замороження російських активів – 58,7 млрд євро та російських фінансових операцій (трансакцій юридичних і фізичних осіб) – 191,9 млрд євро. Відтак із податку на прибуток, який за загальним правилом мав бути скерованим до державного бюджету Бельгії, створюється спеціальний фонд для України. Ці кошти слугуватимуть для придбання військової техніки, гуманітарної підтримки, відновлення інфраструктури, участі у відбудові України, наповнення Європейського фонду миру, макрофінансової допомоги нашій державі, а також спрямовуватимуться на інші потреби України. Важлива деталь – Україна матиме можливість використовувати ці кошти не після війни, а вже найближчим часом, з початку 2024 року.
Окремо глава МЗС Бельгії Аджа Лабіб зазначила про готовність країни допомагати Україні у зимовий період генераторами та іншим необхідним електрообладнанням. І ми за це дуже вдячні. Підкреслю, що це буде вже друга зима, коли Бельгія підтримає нашу державу в енергетичній сфері.
Також Бельгія підтвердила зацікавленість у реалізації одного із проєктів першої леді України Олени Зеленської – запровадження українських аудіогідів у бельгійських музеях. Посольство вже провело перемовини із кількома провідними бельгійськими музеями.
Після двосторонньої зустрічі міністр Кулеба взяв участь у конференції послів Бельгії, яка відбувалась у рамках Дипломатичних днів Бельгії. Україна на такий захід була запрошена вперше, а тому така можливість була для нас великою честю.
«Безпрецедентно активний діалог»
Як оцінити, виміряти підтримку з боку Бельгії?
Зараз між нашими державами – безпрецедентно активний діалог, якого не було до повномасштабної війни. Вже на другий день російського вторгнення Александер Де Кроо зателефонував президенту Зеленському і запропонував військову допомогу. Тобто Бельгія стала однією з перших хто, не чекаючи на реакцію інших, запропонувала нам таку необхідну у перші дні допомогу.
Прем’єр-міністр Бельгії бере участь у всіх міжнародних ініціативах президента України. Пан Де Кроо був учасником другого та третього самітів Кримської платформи, Бучанського саміту. Крім того, бельгійський прем’єр 4 травня 2023 року підписав, спільно з президентом України і прем’єром Нідерландів декларацію про підтримку України на шляху до НАТО, зміцнення військової спроможності України, притягнення агресора до відповідальності. Бельгія доєдналась до Спільної декларації країн G7 про підтримку України за результатами саміту НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 р.
Де Кроо неодноразово демонстрував свою проукраїнську позицію, відгукуючись на запрошення посольства. Так, 7 січня 2023 р. прем’єр-міністр Бельгії вперше в історії двосторонніх відносин відвідав українську школу у Брюсселі, привітавши українських діток із Різдвом. Крім того, 15 лютого він взяв участь у відкритті організованої посольством фотовиставки, присвяченої року протистояння російській агресії.
Бельгія стала першою країною, яка долучилася до зернової ініціативи Grain from Ukraine і допомогла з відправкою українського зерна до найбідніших країн Африки. Ідеться про суму допомоги у 10 млн євро. Бельгійський прем’єр взяв участь в установчому саміті та приєднався до спільної заяви за його результатами. Це все дуже важливо для нас і ми хочемо це підкреслити.
Раніше були заяви від Бельгії про намір передати Україні два навчальні літаки. Коли Україна зможе їх отримати?
До фактичної передачі літаків F-16 Україні Бельгія спрямує свою допомогу на підготовку технічних спеціалістів та українських пілотів. З цією метою у 2024 році два військово-навчальні літаки F-16В Бельгія передасть у Данію, де відбуватиметься підготовка українських пілотів. Туди ж вирушать і бельгійські військові. Водночас українців навчатимуть і у Бельгії, йдеться про інструкторів і фахівців з планування місій.
Сам факт наявності домовленостей про передачу літаків Україні, про навчання українців – це дуже переконливий результат вкрай позитивного діалогу між двома країнами.
Безумовно, наша основна задача – отримати максимальну допомогу у військовій сфері. Ми будемо продовжувати діалог з бельгійською стороною, щоби потреби України у військовій сфері були реалізовані.
«Ви думаєте, що ухилянти перебувають на території Бельгії?»
Повномасштабна агресія триває вже майже два роки. Один з головних викликів – мобілізація. Політики і чиновники час від часу обговорюють можливість повернення військовозобов’язаних чоловіків з-за кордону. Чи має посольство якісь інструкції щодо цієї роботи?
Ви думаєте, що ухилянти перебувають на території Бельгії? Ми за ухилянтами не бігаємо, ми їх не бачимо тут. Ніхто ж не приходить до посольства і не каже «я – ухилянт».
Ухилянти часто виїжджають за кордон у статусі волонтерів, наприклад водіїв, які возять вантажі. Чи стикалися ви з такими «волонтерами»?
Насправді, принаймні у Бельгії, ми не спостерігаємо цієї проблеми. Ми як посольство співпрацюємо з відомими бельгійськими громадськими організаціями, які складаються тільки з бельгійців. Наприклад, є така дуже відома громадська організація BEforUkraine. Вона допомагає нашим державним установам, медичним закладам, школам, садочкам. Щоби хтось з українців приїжджав і ховався за волонтерські організації – таких випадків я не знаю.
Ми збираємо інформацію від міністерств наших про те, що нам потрібно. Це можуть бути автомобілі швидкої допомоги, рефрижератори тощо. Тобто формуємо запит відповідно до списків потреб, які надходять до нас від наших органів влади.
Від волонтерів в Україні часто можна почути, що чим далі, тим менше українці донатять. Бельгійці також втомилися від нашої війни?
У перші місяці повномасштабної війни була безпрецедентна допомога Україні на всіх рівнях. З часом інтенсивність все-таки трохи зменшилась. Але наразі допомога надається. Йдеться про військову, гуманітарну, фінансову, медичну сфери. Ми не відчуваємо цієї втоми, про яку ви кажете. Робота дипломатів для того і є, щоби утримувати фокус уваги на Україні, на тому, що відбувається у нашій країні.
Давайте згадаємо минулий рік і обстріли енергетичної інфраструктури. З нашого боку був великий запит на енергообладнання: трансформатори, генератори, високовольтні перемикачі. Бельгія однією з перших надала нам суттєву допомогу як на державному рівні, так і з боку приватних компаній.
Не залишалась Бельгія осторонь і після знищення росіянами Каховської ГЕС – уряд виділив пакет гуманітарної допомоги у 3,5 млн євро: електрогенератори, медичне обладнання, ліки, резервуари для питної води, сухі пайки, намети, матраци, спальні мішки, каністри і гігієнічні набори.
Зараз бельгійці допомагають у лікуванні наших воїнів. Українські захисники проходять реабілітацію у бельгійських медзакладах. Тут їм надають надзвичайно високого рівня медичну допомогу. Завдяки якісному лікуванню воїни мають змогу раніше, ніж планувалося, повернутися додому. Наразі Бельгія зазначає, що готова і надалі приймати українських військових на лікування. На сьогодні, до речі, існує велика потреба у лікуванні опіків, у чому Бельгія має особливо великий досвід і зарекомендувала себе як одна із найкращих у цій сфері.
«Ми переконали будівельну компанію ETEX вийти з російського ринку»
Скільки військових лікуються і проходять курс реабілітації? Скільком бельгійські медики зможуть допомогти наступного року? Яка середня вартість лікування і реабілітації одного українського військового?
24 військовослужбовці у Бельгії проходили і наразі шестеро ще проходять курс лікування. На наступний рік поки що кількість невідома. Це залежить від української сторони. Бельгія готова прийняти велику кількість. Усе лікування і реабілітація оплачується бельгійською стороною.
Які пріоритетні задачі зараз стоять перед вами?
Безумовним пріоритетом є збільшення військової допомоги Україні, постачання необхідної зброї у пришвидшеному темпі, налагодження оборонної взаємодії. Також ми працюємо над забезпеченням імплементації Формули миру президента України. Крім того, важливо зберегти підтримку євроінтеграційних, євроатлантичних прагнень нашої держави та прискорити вступ України до ЄС і НАТО.
Ще одним із пріоритетів є посилення санкційного тиску на державу-агресора. Водночас ми зацікавлені у подальшій залученості Бельгії до гуманітарної програми Grain from Ukraine. Одним із ключових завдань є вжиття всіх необхідних заходів задля притягнення Росії до відповідальності за всі звірства, вчинені проти українців. Також завдяки впливу Бельгії на Африканському континенті намагаємось суттєво посилити співпрацю із країнами Африки.
Продовжуємо роботу з бельгійською стороною задля отримання у найкоротші строки необхідного енергообладнанння. Як ви пам’ятаєте, минулого жовтня ворог почав масовані обстріли наших об’єктів інфраструктури. Тоді ж ми одразу встановили контакт з провідною компанією-виробником енергообладнання Pauwels Transformers. Відтоді було забезпечено діалог з Міністерством енергетики України, «Укренерго», «Київобленерго» і «Хмельницькобленерго» для визначення першочергових потреб та надання допомоги Україні. Мова насамперед про трансформатори, генератори.
Серед наших пріоритетів – забезпечення виходу бельгійських компаній із російського ринку. Нещодавно ми провели зустріч із бельгійською будівельною компанією ETEX, яка є одним із лідерів на світовому ринку будівельних матеріалів. Вона зберігала свою присутність на російському ринку. Втім, після нашого діалогу із керівництвом компанії було скликано раду директорів, за результатами якої ухвалено рішення про остаточний вихід із цього ринку. І це справді досягнення, оскільки ця компанія більше не сплачуватиме багатомільйонні податки у Росії, які держава-терорист спрямовує на ведення війни проти України.
Є на черзі ще бельгійські компанії, з якими також працюємо, аби вони вийшли з Росії.
Також посольство дуже активно працює над пошуком компаній, які би могли допомогти придбати для українських школярів лептопи. Чимало українських школярів через війну вимушені навчатися дистанційно. Як забезпечити комп’ютерами сім’ї, у яких двоє, троє чи більше дітей шкільного віку? Саме тому ми працюємо, аби допомогти українським школярам.
Продаж алмазів приносить суттєві прибутки Росії. За словами Александра Де Кроо, країни G7 дуже близькі до того, щоби створити систему повного відстеження переміщення алмазів, аби заблокувати таким чином можливість торгівлі ними з Росією. Як ця система працюватиме? Чи долучена Україна до її розробки і впровадження?
Дозвольте трохи передісторії. Робота над включенням заборони на імпорт необроблених російських алмазів до санкційних пакетів велася ще з минулого року. Її старт – звернення президента Зеленського до федерального парламенту Бельгії 31 березня 2022 року. Глава держави тоді засудив торгівлю російськими алмазами і сказав, що мир вартує більше, ніж алмази.
Бельгія безумовно підтримує жорсткі санкції проти РФ. Водночас застереження країни стосувалися подальшої власної конкурентоспроможності на світовому діамантовому ринку. Адже без обговорення чіткого механізму відстеження походження діамантів, відповідна заборона на рівні ЄС призвела би лише до переміщення такої торгівлі до Об'єднаних Арабських Еміратів або Індії. Варто пам'ятати, що саме в Антверпені є один зі світових центрів діамантової промисловості. У зв’язку із цим Бельгія зауважила, що обмежувальні заходи мають вдарити не по ній, а насамперед по Росії. Тобто фактична відмова Бельгії від закупівлі російських діамантів призведе до того, що ринки перейдуть в інші, неєвропейські країни, а основна мета – економічний крах Росії – не буде досягнута у такому разі. Відтак розпочався пошук шляху вирішення цього питання.
Активна робота нашого посольства і діалог з бельгійцями, у тому числі із представниками діамантового сектору, призвели до того, що Бельгія запропонувала встановити нові стандарти прозорості у торгівлі алмазами, а саме критерії відстеження походження дорогоцінного каміння від продавця до кінцевого споживача. Така система сертифікації не дозволить російським діамантам потрапляти на світові ринки в обхід санкцій. 20 вересня цього року у Нью-Йорку відбулась зустріч прем'єр-міністра Бельгії із представниками бельгійської діамантової промисловості, на якій Де Кроо зазначив, що Бельгія має долучитися до наміру країн G7 скоротити доходи Росії від торгівлі алмазами. Тож ми очікуємо, що вже найближчим часом заборона на імпорт російських алмазів буде ухвалена як на рівні G7, так і на рівні Європейського Союзу.
На зустрічі представників G7 сторони обговорили чотири пропозиції щодо санкцій проти діамантів російського походження. Це пропозиції, які напрацювали Бельгія, Індія і Всесвітня алмазна рада. Йдеться насамперед про те, як перевірити походження алмазів. Це головне питання. Зупинилися на тому, що запропонувала Бельгія, а саме необхідності започаткування механізму відстеження походження алмазів.
«У Бельгії – понад 75 тис. українських біженців»
Як повномасштабна війна позначилася на товарообігу між Україною і Бельгією?
Двостороння торгівля між Україною та Бельгією відносно стабільна. Упродовж 2018-2021 років двостороння торгівля товарами та послугами демонструвала щорічне зростання на рівні 20-25%, проте з негативним сальдо для України. В історії нашої торгівлі завжди переважав український експорт над імпортом...
Повномасштабне вторгнення мало короткостроковий негативний вплив на двосторонню торгівлю, яка у 2022 році зменшилася на 28%. Причому спостерігається як падіння показників експорту української продукції, так і падіння показників імпорту бельгійських товарів. Це пояснюється у першу чергу зростанням витрат на логістику (більше ніж на 10%), а також цін на електроенергію (близько 60%).
У структурі експорту українських товарів до Бельгії зменшилися поставки виробів з чорних металів та металевих руд, це пояснюється тим, що українські меткомбінати та гірничо-збагачувальні комбінати розташовані у зоні бойових дій або ж поблизу неї.
У 2023 році спостерігається відновлення позитивної торговельної динаміки між Україною та Бельгією. Так, за даними Державного комітету статистики України, за перше півріччя 2023 року товарообіг між Україною та Бельгією склав $488,5 млн, що на 35,8% більше обсягів торгівлі товарами за минулий рік. Обсяги експорту українських товарів до Бельгії склали $169,9 млн та збільшились на 20,4%.
Чи багато у Бельгії багато українських біженців? Скільки повернулися в Україну, яка тенденція?
У Бельгії понад 75 тис. українців, які від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну оформили статус тимчасового захисту і отримали так звану картку «А». Які права дає цей статус? Це забезпечення освітніми послугами дітей, йдеться про можливість перебувати у дитячому садочку, початковій школі, середній школі. У власників цього статусу є право на забезпечення медичними послугами як в екстреному, так і у плановому порядку, на рівні з громадянами Бельгії. Медичні послуги надаються як державними лікувальними закладами, так і приватними. Рівень відшкодування вартості медичних послуг залежить від типу страхового медичного полісу. Важливо, що базове медичне страхування, у тому числі для громадян України, забезпечується системою охорони здоров’я Бельгії, тобто є для українців безкоштовним, або таким, що дозволяє отримати медичну послугу зі значною знижкою. Це стосується і придбання ліків. Той, хто застрахований, та має рецепт лікаря на ті чи інші ліки, може їх придбати із суттєвою знижкою.
Крім того, українці мають право вільного доступу до бельгійського ринку праці на рівні із бельгійцями. Також українці мають право на отримання грошової допомоги щомісячно, але тут є кілька умов. Насамперед, отримати гроші можна за умови відсутності інших джерел фінансування та за умови, якщо українець не проживає у родичів першої лінії.
Українці можуть безкоштовно або зі значною знижкою відвідувати курси французької, нідерландської, німецької, іноді навіть англійської мови.
Але якщо у Бельгії стільки пільг для українців, чому у порівнянні з Польщею, чи Німеччиною у Бельгії так мало наших громадян?
Складно сказати. Мені здається, що все-таки фактор близькості до кордону з Україною важливим був для наших громадян, коли вони виїздили з України. До того ж, фактор наявності друзів, близьких грав свою роль. До них перш за все їхали.
З якими проблемами українці найчастіше до нашої дипмісії у Бельгії звертаються? Чи всі проблеми вдається вирішити?
Наші громадяни найчастіше звертаються з клопотаннями про оформлення паспортів, довіреностей, реєстрації новонароджених, консультації щодо законодавства України, а також сприяння в отриманні статусу тимчасового захисту у Бельгії (у разі, коли відсутні паспортні документи). Крім того, посольство сприяє поверненню в Україну співвітчизників, які не мають паспортних документів і виявили бажання повернутися додому, надає консультації щодо законодавства та правил країни перебування.
Є проблема із закордонними паспортами. Українці, які мешкають у Бельгії, розповіли «Главкому» про неможливість зробити новий закордонний паспорт через систему електронної черги. Як людям вирішити проблему?
Є система «Запис до електронної черги», яка була розроблена централізовано для уникнення передусім довгих черг під консульським відділом. Тобто необхідно було зареєструватися у вільному слоті і прийти на заброньований час до консула. Водночас, ця система була запроваджена до війни. Тобто вона не була розрахована на таку велику кількість українців, яку маємо зараз. Це стосується не лише Бельгії, а й багатьох наших дипустанов в інших країнах.
Слід врахувати, що від початку повномасштабного вторгнення РФ понад 8 млн осіб вимушено залишили територію України та нині тимчасово перебувають у інших країнах світу, що спричинило кратне збільшення кількості звернень до закордонних дипломатичних установ України. Як наслідок, говоримо про суттєве збільшення навантаження на консульських посадових осіб у дипустановах.
У посольстві України у Бельгії працює два консульських працівника, це об’єктивно не співмірно з величезним попитом. Консули намагаються зробити все, щоби прийняти якнайбільшу кількість українців. Для вирішення проблеми ми, у тому числі, збільшили години консульського прийому.
Зараз у нашій державі реалізується пілотний проєкт – йдеться про паспортний сервіс державного підприємства «Документ», яке розгорнуло свої підрозділи/мобільні точки у країнах Європи з найбільшою кількістю українців: в Польщі, Словаччині, Німеччині, Чехії, Іспанії, а також у Туреччині. ДП «Документ» надає послуги з оформлення, зокрема, паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Згаданий сервіс запрацював задля розвантаження роботи консульських підрозділів закордонних дипломатичних установ України (насамперед у країнах ЄС). Було би добре, якби ДП «Документ» надавав відповідні послуги і у Бельгії. Це справді є вкрай необхідним.
Як українські дипломати переживають війну?
Це безумовно наш біль. Ми, працюючи тут, у Бельгії далеко від дому, намагаємося усіма силами допомагати рідній країні. Не так давно посольство організувало благодійну інтелектуальну гру для залучення фінансової допомоги Україні за допомогою платформи United 24. Гра була побудована за принципом брейн-рингу, де більшість питань охоплювали теми історії, географії, культури та спорту України і Бельгії. Загалом у заході взяли участь понад 120 учасників. Це зокрема представники дипломатичного корпусу, акредитованого у Бельгії, бельгійської влади, а також бізнес-спільнота. За результатами благодійної гри вдалося залучити понад 2 млн грн, які були спрямовані на відбудову житлового будинку у Гостомелі.
Михайло Глуховський, «Главком»
Читайте також:
- Винищувачі F-16 – «чарівна паличка» для України?
- Оборонні пакети та винищувачі: Зеленський підбив підсумки візиту до чотирьох держав
- Голова оборонного комітету Німеччини закликала уряд якнайшвидше надати Україні ракети Taurus
- Українські військові вже почали навчання на F-16
- Передача F-16 для України. Що треба розуміти
- Не тільки F-16: Україна очікує отримати від західних партнерів чотири типи літаків
- Ігнат прокоментував чутки про затягування навчань пілотів на F-16 через мовний бар’єр
- Як стати пілотом F-16. Фаховий розбір
Коментарі — 0