Горбунов розповів, як його теща зрозуміла, що перемога у війні – за українцями
Телеведучий згадав про найстрашніший для себе період війни
Телевідучий на продюсер Юрій Горбунов розповів, як його сини, яких виховує з дружиною, телеведучою Катею Осадчою живуть під час війни, а також зізнався, як його теща зрозуміла, що перемога у війні – за українцями.
«В Івана випав перший молочний зуб і зубна фея принесла йому гроші за це. Я питаю: «Куди ти витратиш ці гроші?», а він: «Я буду складати на автомат», «Для чого тобі автомат?» «Щоб полетіти в Москву і вбити Путіна». І це говорять шестирічні діти. Я відповідаю: «Добре, Іван, якщо це так, я додам ще грошей». А іноді син запитує: «Тато, скажи, а чому Росія на нас напала?» І я не знаю, що казати дитині. Тому що росіянам не подобалось, як ми живемо, як ми святкуємо наші Дні незалежності, як ми розмовляємо своєю мовою й одягаємо вишиванки?», – розповів Горбунов в інтерв'ю «Фактам».
Юрій Горбунов згадав про найстрашніший для себе період війни: «Думаю, що це початок. Коли ти ще не знаєш, що це таке, як це могло статися. Потім ти, звичайно, до цього жаху війни вже звикаєш, психіка пристосовується. Хоча знову стало страшно у жовтні – коли почались масовані ракетні обстріли й блекаути. Коли їдеш по Києву і нічого не світиться, усі будинки темні, а люди ходять з ліхтариками. Ще пам’ятаю нашу з Катею і дітьми дорогу на Івано-Франківщину у кінці лютого. Їхали майже добу. Одному сину 5 років, а другому – пів року. Ці величезні тягнучки. Ніхто з дітей не пискнув всю дорогу, попри те, що Іван у нас дуже непосидючий, а Данило маленький. Це викликало різні незручності – погодувати дітей, поміняти памперс. Але те відчуття гнітючої атмосфери напевно так само впливало й на дітей – вони розуміли, що не час зараз вередувати».
Також телеведучий розповів, як його теща зрозуміла, що ми обовязково переможемо рашистів: «Ми з дружиною Катею не мали тривожної валізи, у нас були порожні баки у машині й майже порожній холодильник. В перший день ми вже стояли в тих довжелезних чергах за бензином і продуктами. А через кілька днів полички в маркетах взагалі спустіли. Пам’ятаю слова Катіної мами, яка розповідала: «Заїжджаю в маркет, а там нічого немає. Тільки великі кільця сиру і чипси. І все. Говорила собі, добре, що діти тоді всього багато закупили». А потім дзвонить і каже: «Все, ми переможемо!» Я питаю: «Чому?» А вона: «Знову в магазинах продукти з’явились. І люди спокійно їх купують».
Коментарі — 0