Мобілізація, бронювання. ЗМІ аналізують наслідки для економіки

Перший великий шок ринок праці в Україні пережив навесні 2022-го, коли спостерігалося масове закриття виробництв, скорочення персоналу і пік міграції. За рік-півтора після цього здавалося, що він поступово оговтався і пристосувався до нових обставин. Але зараз його наздоганяє друга кризова хвиля. І без збалансованого підходу з боку держави вона може бути не менш руйнівною, пише Мінпром. 

«Статистика найбільших українських джоб-порталів свідчить: якщо до початку широкомасштабного вторгнення на одну вакансію в Україні припадало 24 потенційних претенденти, то у 2023-му – у 10 разів менше: 2,3 претенденти. Станом на початок 2024 року на деякі вакансії кількість претендентів уже є меншою за одиницю. Основний дефіцит стосується саме тих професій, які традиційно вважаються чоловічими: водії, слюсарі, механіки, виробничий персонал, інженерні фахівці, вузькопрофільні спеціалісти, продавці й В2В-менеджери», – вказують опитані виданням експерти.

Так, партнерка юридичної компанії «Василь Кісіль і Партнери» Валерія Безпала зауважила: ринок праці хоч і є ринком, але не надто вільним, адже є гравець, який суттєво впливає на цей ринок через власні політики та регулювання, і це – держава.

За її словами, держава чинить вплив на сферу трудових відносин, як у регуляторній площині, так і у військовій – і це нова суттєва група чинників. Стосується вона мобілізації, потенційного зниження призовного віку, електронних реєстрів військовозобов’язаних, взаємин роботодавців і ТЦК тощо. Ще одна гостра проблема ринку праці – ідеї, що стосуються бронювання, адже ці ідеї часто відірвані від економічної реальності.

Економіка України – це складний механізм з великою кількістю малорентабельних підприємств, але важливих виробників проміжної продукції. І якщо закриється одне через брак робочих рук, то можна втратити цілу галузь, підкреслили у виданні.

«Влада пропонувала підприємствам бронювати тих, хто отримує офіційну зарплату понад 35 тис. грн і сплачує зарплатний податок (ПДФО) 6 тис. грн і більше. При тому, що, за оцінкою Мінекономіки, у 2023 році середня зарплата склала 18,5 тис. грн. А за розрахунками Державної служби статистики, за результатами 9 місяців 2023 року понад чверті промислових підприємств отримали збиток. Тобто якщо розмови про 35 тис. грн стануть реальністю, то щонайменше 25% промисловості ризикують закритися через брак робочих рук. А якщо врахувати те, що цільова зарплатня має бути на 60% вищою від середньої прогнозованої у 2024, то частка закритих підприємств буде ще більшою», – резюмували у Мінпромі.

Нагадаємо, з’явилася також інформація, згідно з якою депутати пропонують ввести додаткову сплату до військового збору за кожного заброньованого працівника. Варіант, який розглядається зараз – до 1,5% військового збору додається фіксована ставка у розмірі 20 тис. грн.