Три міфи про Західну допомогу для України
Навіщо Брюссель проводить аудит поставок зброї країнами ЄС в Україну?
Насправді, Україні ніколи не видавали як зброю, так і фінансову допомогу, будь на що. Як ЄС, так і США.
Хоча у даному разі, скоріше за все, мається на увазі ефективність застосування та обʼєми з боку кожної конкретної країни блоку, і необхідність їх збільшення на рівні колективного рішення напередодні саміту 1 лютого. Бо не всі країни діляться інформацією щодо наданих озброєнь.
Що ж стосується США, то свого часу в Hudson Institute вийшла корисна публікація з приводу міфів, які просуває група противників додаткової допомоги США Україні у Палаті представників. Мова йде, зокрема, йшла про наступні чотири найбільш поширені міфи:
Міф 1
«Вашингтон виписує Києву відкритий чек, який американці не можуть собі дозволити». Видання спростовує цей міф тим, що насправді усі кошти проходять схвалення Конгресу та виділяються під конкретні цілі. «Станом на вересень 2023 року США виділили Україні допомогу на 101 млрд $ або близько 0.4 3% ВВП США. Але Україні ніколи не виписувався відкритий чек».
Міф 2
«У США немає належного нагляду над американською допомогою Україні». Це твердження спростовується тим, що взагалі «мало коли існувала більша звітність щодо американської зовнішньої допомоги, ніж щодо допомоги Україні». Зокрема, у США діє робоча група міжвідомчого нагляду України, у рамках якої понад 160 чиновників у 20 федеральних наглядових агенціях здійснюють моніторинг американської допомоги Україні. «Конгрес виділив 50 млн доларів на посади генеральних інспекторів у міністерстві оборони, державному департаменті та USAID для здійснення нагляду через робочу групу».
Міф 3
«США є непомірно великим донором України». Для спростування цього твердженн наводяться висновки Інституту світової економіки Кіля, згідно з якими «загалом країни Європи виділили вдвічі більше коштів Україні, ніж США у відсотках до ВВП».
Насправді, ці міфи – це про ризики довгої війни, розтягнутої у часі. З одного боку, влада України повинна бути дуже пильною, і не давати приводів для сумнівів у доцільності надання додаткової допомоги. Тим більше зараз, коли у світі побільшало старих/нових гарячих точок, а також з урахуванням електоральних ризиків. А з іншого – окремі політики/політичні сили/групи на Заході вочевидь використовують цю тему в політичних цілях.
Коментарі — 0