Оприлюднено законопроєкт Зеленського про судову реформу

Оприлюднено законопроєкт Зеленського про судову реформу

Законопроєкт Зеленський визначив як невідкладний

Президентський законопроєкт №3711 щодо діяльності Верховного суду та органів суддівського врядування передбачає приведення положень законодавства у відповідність із рішеннями Конституційного суду.

Текст законопроєкту оприлюднений на сайті Верховної Ради.

«Законопроєктом передбачаються зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», а також до розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», - йдеться у пояснювальній записці.

Щоб відкрити документ - натисніть на нього 

Зазначається, що, відповідно до правової позиції Конституційного суду, немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного суду України та судді Верховного суду. Водночас КСУ наголосив, що оскільки судді Верховного суду України – судді найвищого органу, закріпленого у Конституції України, враховуючи незмінність їх статусу, законодавець має передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання цих суддів (Рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020).

Проєктом пропонується визначити, що судді Верховного суду України зараховуються до штату Верховного Суду у Касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування. Особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Законопроєктом визначається порядок формування ВККСУ – одного з ключових органів суддівського врядування. Новий її склад (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть узяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів.

Пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції.

У разі, якщо суб'єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, такі кандидатури має запропонувати уповноважений Верховної Ради з прав людини. Також встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу конкурсної комісії, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов'язки її членів.

Крім того, пропонується виключити статтю 28-1 закону про Вищу раду правосуддя щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики. Ця пропозиція враховує правову позицію КСУ, відповідно до якої орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу (Рішення від 11 березня 2020 року).

Законопроєктом також пропонується виключити із закону «Про судоустрій і статус суддів» положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. Проєктом вилучаються з Закону № 193–ІХ відповідні положення щодо порядку проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного суду, пов'язаного зі скороченням кількості суддів Верховного суду.

Передбачається також з урахуванням позиції Конституційного суду змінити процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.

З метою забезпечення першочергових заходів із реформи органів прокуратури пропонуються відповідні зміни, пов'язані зі зміною назв регіональних прокуратур на обласні прокуратури.

Очікується, що ухвалення законопроєкту забезпечить виконання рішень Конституційного Суду України, дасть змогу сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, на яку покладаються функції щодо добору та оцінювання суддів.

Як повідомлялося, Конституційний суд України своїми рішеннями від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав неконституційними окремі положення законів «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, зі змінами, «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII, зі змінами, «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.

Цими рішеннями визнані неконституційними окремі норми щодо ліквідації Верховного суду України.

 

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: