Психолог дала поради абітурієнтам, які не вступлять до вишів

Сьогодні оприлюднена інформація про рекомендації до зарахування вступників до вишів на місця державного замовлення. Тим абітурієнтам, які не потраплять до вишу, не варто засмучуватись. Цю ситуацію варто розглядати не як покарання, а сприймати як один з етапів життя. Такі поради озвучила на прес- конференції в «Главкомі» Катерина Гольцберг, дитячій і сімейний психолог, психолог-аналітик, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів

За її словами головний момент у житті людини – це розуміння, чим вона хоче займатись.

«Однак як 17-річна дитина може зрозуміти, чи буде вона щаслива в обраній професії? Я часто спостерігаю, що люди, коли з ними щось трапляється задають собі питання «за що?». А я б перефразувала це питання –« навіщо?». Навіщо мені це? Який висновок я маю зробити? Як має змінитись моє життя, щоб я досягнув успіху? Потрібно сприймати перешкоди не як покарання, а ставити собі питання «навіщо?». Можливо, це не мій шлях, я спробую змінити його напрямок і, можливо, він виявиться успішним. Я не ізотерик, однак вважаю, що доля робить свою справу. Ми можемо змінювати свої можливості в результаті уроків, які отримуємо», - пояснює Гольцберг.

Кожного року велика кількість абітурієнтів з острахом чекають завершення вступної кампанії. Однак психолог пояснює, що з віком змінюються погляди, бажання, схильності людини, тому вона може змінити погляди щодо майбутньої професії і цього не потрібно боятись.

«З радянських часів було закладено, що людина все життя має пропрацювати на одному місці. Це були особливі люди, які пропрацювали на заводі 10 років та були в особливій пошані... Однак увесь світ мігрує. Людина шукає, де їй комфортніше, шукає себе у професії. Наприклад, американська програма «Work and travel» допомагає пізнати себе у різних професіях», - розповідає експерт.

Психолог переконана, що діти, котрі старанно працювали, без сумніву зможуть вступити до вищого навчального закладу, однак, існує багато професій, котрі не потребують вищої освіти.

«Наша вища освіта наразі дуже переоцінена. Навчальний процес відірваний від практики, тобто він непрактичний. Іноді спеціалісти, які одразу влились в якийсь трудовий колектив і почали вивчати професію на практиці, стають більш успішними, ніж ті, які вивчили теоретичну основу. Цей досвід роботи може дати в подальшому серйозніший прогрес та успіх. Тому вища освіта в нашій країні переоцінена, ось у чому проблема. Існує стереотип, що радянська освіта була найкращою, тому ми до неї йдемо. Але ми просто не знали іншого. Є різні типи освіти. Одні направлені на практику, а інші – теорію. Дивлячись, що ми хочемо отримати. В результаті ми отримуємо, що багато менеджерів широкого профілю і нам не вистачає хороших майстрів,висококваліфікованих інженерів, наприклад. Котрі б мали практичний досвід. Тому є певний дисбаланс. Але система сама виштовхує непотрібні елементи. Багато таких менеджерів потім перекваліфіковуються та працюють в інших сферах. Гармонізується система сама, за рахунок себе», - підсумовує Катерина Гольцберг.

Дивіться запис пре-конференції:

Як повідомлялося, рекомендації до зарахування на місця державного замовлення отримали 60 тисяч 928 вступників.