Психоз замість хорошої пам'яті: Супрун розвіяла міфи про пігулки для мозку

Про це написала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у Facebook.

«У період навантаження – дедлайнів, сесій чи напруженого робочого графіку, люди схильні звертатися до чарівних пігулок, щоби покращити свою продуктивність та швидко виконати всі завдання. Поруч з цим вони часто нехтують повноцінним сном, здоровим харчуванням, заняттями фізичною активністю та часом на відпочинок», – пише чиновниця.

За її словами, практично всі такі «чарівні пігулки», тобто ноотропи – це прості харчові добавки, тобто суміші вітамінів, ліпідів, антиоксидантів та рослинних речовин, які тим чи іншим чином пов’язані зі здоров’ям мозку.

«Найбільш популярними інгредієнтами, які додають до ноотропів є омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи В, флавоноїди, корінь женьшеню чи трава бакопа і гінкго білоба. Жодна з цих добавок не показала ефективності саме в покращенні когнітивних функцій. Ні для здорових людей, ні для людей з помірним когнітивним дефіцитом», – підкреслила Супрун.

Також медик вказує на те, що до ноотропів часто відносять препарати призначені для лікування синдрому порушення активності уваги та нарколепсії, що містять у своєму складі психостимулятори центральної нервової системи (до прикладу, амфетаміни або декстроамфетаміни). Дослідження вказують, що такі засоби можуть бути ефективними для покращення когнітивних функцій та роботи пам’яті.

Але такі препарати, як пише Супрун, мають низку побічних ефектів. Серед них психози, суїцидальні думки, порушення ритму, кардіоміопатії, раптова серцева смерть, інфаркт міокарда, гепатотоксичність. Водночас вони можуть викликати залежність. Жодні міжнародні протоколи не рекомендують вживання таких препаратів здоровим людям.

Серед інших «ноотропів», які часто застосовують, аби мати більше енергії та сил – кофеїн. Але вживати кофеїн варто обережно, адже для деяких людей (хто повільно його руйнує та у кого від кави болить серце і безсоння) він може бути небезпечним, особливо у високих дозах.

Супрун наголошує, що якщо вам потрібно «прискоритися» є справді безпечні та дієві способи. Серед них:

Повноцінний сон. Нашому організмові потрібна певна кількість годин регулярного сну для повноти та ефективності запам’ятовування. Уві сні з’являються нові нейронні зв’язки та зміцнюються нейронні мережі, а це потрібно для формування пам’яті.

Намагайтесь лягати спати і прокидатись в однаковий час. Щоби покращити якість сну, не користуйтеся електронними пристроями, уникайте переїдання, вживання кофеїну та алкоголю перед сном. Що більше ви будете нехтувати сном для виконання роботи, то гірше працюватиме пам’ять, концентрація та необхідна увага.

Правильне харчування. Не пропускайте прийомів їжі, але не переїдайте. Науковці радять обов’язково споживати жирну рибу, горіхи, яйця, нерафіновані злаки та багато свіжих овочів.
Попри поширену думку, солодощі допомагають краще думати – це не так. Надлишок солодкого швидко вилучається з крові та до нейронів не потрапляє. Солодка і жирна їжа дають тимчасове задоволення, водночас вона робить нас кволими та сонливими.

Рух та фізична активність. Науковці вказують, що обмеження калорій і заняття спортом «запускають» роботу мозку. Вони сприяють утворенню так званого нейротрофного фактору мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF), що сприяє виживанню нейронів і їх взаємодії – а отже, навчанню і пам’яті. Також від занять спортом виділяються ендорфіни, серотонін, дофамін та ендоканабіоноїди – сполуки, що покращують настрій.