Сьогодні стартував відбір суддів до ІР-суду: інфографіка

Протягом останніх 15-ти років у цивілізованому світі спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності стають масовим явищем. Перш за все вони створюються у країнах, де існує активна інвестиційна діяльність та ризики порушення їх прав. Україна також обрала європейський шлях захисту інтелектуальної власності, тому під час судової реформи створюється новий спеціалізований суд. Вищий суд з питань інтелектуальної власності - це  позитивний сигнал для учасників ринку, представників бізнесу, винахідників, а головне інвесторів. 

Вищий суд з питань інтелектуальної власності утворено указом президента від 29 вересня 2017 року. Вища кваліфікаційна комісія суддів України 30 вересня 2017 року оголосила конкурс за заняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, передає Укрінформ.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності, або, як його ще називають ІР-суд (IP -англ. Intellectual property - інтелектуальна власність), має розглядати справи, керуючись новим Господарським процесуальним кодексом України.

Передбачається, що створення ІР-суду дасть можливість автору в професійному суді простіше та ефективніше захистити права на інтелектуальну власність.

Як зазначив голова ВККСУ Сергій Козьяков, «уже близько 20 країн світу успішно застосовують практику розгляду IP справ спеціалізованими судами».

«Приємно, що Україна долучається до їх переліку, адже це говорить про повагу до інтелектуального продукту та є позитивним знаком для інвесторів, які досі вагались у співпраці з Україною», – сказав Козьяков.

Згідно з умовами конкурсу до ІР-суду, на участь у ньому можуть подавати документи особи, котрі мають: стаж роботи на посаді судді не менше трьох років; досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п’ять років; досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років та сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше п’ять років.

У процесі конкурсу кандидати проходять кваліфікаційне оцінювання, складають іспити (тести і практичні завдання з урахуванням ІР-спеціалізації), проходять співбесіди.

Окрім того, конкурсна комісія оцінює кандидатів до ІР-суду за особистісними, в тому числі морально-психологічними, якостями та соціальними.

За даними ВККСУ на участь у конкурсі подали документи 234 кандидати, із яких 215 - суддів, 11 – адвокатів і 8 – патентних повірених.

Із цих осіб за результатами спецперевірки до проходження кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності допущено 214 осіб.

Саме вони 3 жовтня 2018 року складатимуть іспит у дві стадії: анонімного письмового тестування та виконання одного практичного завдання.

Передбачається, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності буде діяти і як суд першої інстанції, і як суд апеляційної інстанції.

Для цих цілей буде створена апеляційна палата, яка працює на постійній основі. Згідно з законом, в Апеляційній палаті суду буде 9 суддів. Конкурс на посади в Апеляційну палату суду оголосять згодом.