Суд у Гаазі: Москва відкинула всі звинувачення з боку Києва

У Міжнародному суді ООН завершився другий день розгляду справи «Україна проти Росії», в рамках якої першочерговим розглядається запит Києва на запровадження тимчасових заходів проти Росії, які повинні захистити права українських громадян на звичайне життя.

Сьогодні свою позицію представляла російська сторона, котра, як і передбачалося, відкинула всі звинувачення з боку Києва. «Росія повністю виконує свої зобов'язання в рамках обох конвенцій (Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. – Ред.)... Ми не бачимо ані законодавчих, ані фактичних підстав для таких (тимчасових запобіжних) заходів», – заявив глава делегації РФ Роман Колодкін.

У виступах представників РФ лунала вже відома риторика про «переворот», «екстремістів», «повстанців» та інша, притаманна зовнішній політиці РФ на адресу України з 2014 року.

Москва відкинула звинувачення у фінансуванні тероризму на сході України, а наявність озброєнь у бойовиків пояснила тим, що вони захопили її з місць зберігання зброї колишньої радянської армії, які були розташовані у шахтах, а також за рахунок зброї української армії.

Інший представник РФ Ілля Рогачов назвав АТО «конфліктом, який розпочала українська влада, її Збройні сили та нерегулярні батальйони проти людей на сході України, самоорганізованих у «ЛНР» та «ДНР», які шукали захисту від тих, хто захопив владу під час перевороту».

Ще один представник РФ Семюель Вордсворс (Samuel Wordsworth) заявив, що єдиний, кого можна охарактеризувати терористом у цій ситуації, то це Україна.

Торкаючись звинувачень у дискримінації татар у Криму, представник російського МЗС Григорій Лук'янець заявив, що це Україна, а не Росія десятиріччями дискримінувала татар на півострові. «Росія докладає значних зусиль, щоб підтримувати кримських татар та українську спільноту та просувати їхню культуру в Криму, незважаючи на складну фінансову ситуацію. Такі зусилля ніколи не були здійснені на цій території», – заявив він.

Ще один представник РФ Матіас Форто заявив, що після 2014 року (рік незаконної анексії Криму Росією) кількість шкіл, в яких учні можуть здобути освіту своєю мовою, збільшилася, а не зменшилася, як і кількість засобів масової інформації. «Ситуація загалом покращилася», – стверджував він.