В Агентстві з питань держслужби пояснили, як змінились зарплати держслужбовців

Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко в інтерв’ю «Главкому» розповів про нову систему нарахування зарплат держслужбовцям, яка має зробити їхній дохід більш-менш конкурентоспроможнім порівняно з приватним сектором.
«Суть полягає в тому, що значно зросла питома вага посадового окладу в заробітній платі. Раніше, якщо ми беремо за 100% зарплату держслужбовця, десь 30% становив посадовий оклад, а все решта – премії і надбавки. Це ставило державного службовця в залежність від керівника, який міг дати чи не дати цю премію, і розбалансовувало систему між органами влади, тому що в сусідніх міністерствах люди, які працюють на однакових посадах, отримували різні зарплати», = зазначив Ващенко.
В уряді також хочуть запровадити підхід, коли люди з однаковою компетенцією, на однаковій посаді, з однаковим досвідом повинні отримувати однакову зарплатню.
«Це ж не бізнес, де в залежності від доходів підприємства або від виду господарської діяльності власник може розпоряджатися грошима. Це гроші держави, і має бути абсолютно зрозуміло, як вони розподіляються. Тобто не менше 70% заробітної плати тепер становить посадовий оклад, який підвищено з 1 січня., - додав чиновник. - При цьому ми відмовилися від багатьох невластивих і непотрібних доплат – за звання, наукові ступені, виконання особливо «героїчних» доручень. Залишились тільки посадовий оклад, доплата за вислугу років та стаж. Суть цієї доплати полягає в тому, щоб люди були вмотивовані залишатись на державній службі – тому що за кожен рік, який ти відпрацював як держслужбовець, твій посадовий оклад збільшується на 3%. Максимум – це 50%, але, по суті, якщо п’ять років ти пропрацював – у тебе вже на 15% збільшився посадовий оклад. І також іде доплата за ранг держслужбовця плюс премія, розмір якої не може становити більше 30%».
Ващенко акцентував, що була змінена модель, але робили це в межах коштів держбюджету на поточний рік, який неможливо збільшити. Тобто перерозподіл у структурі заробітної плати відбувся в межах того фонду, який було затверджено на цей рік.
«Але закон передбачає перехідний період – тобто вже з 1 січня мінімальний посадовий оклад держслужбовця має бути на рівні 1,25 мінімальної заробітної плати, а через два роки мінімальний посадовий оклад держслужбовця має становити дві мінімальні заробітні плати в країні. Хотілося б, щоб це зростання відбулося одразу, але в умовах воєнних дій і необхідності зосереджуватися на питаннях оборони та безпеки ми розуміли, що треба шукати компроміси, тому й виник цей дворічний перехідний період. Нагадаю, що у нас були часи, коли посадовий оклад районного спеціаліста був на рівні 700–800 гривень, навіть менше, ніж «мінімалка», і дотягувався до неї лише за рахунок премії і надбавок, що спотворювало саму суть премії. Це було цілковитим маразмом, і сьогодні ми це питання врегулювали – оклади поступово мають зрости до двох мінімальних зарплат», - пояснив Ващенко.
Він додав, що в абсолютному вимірі зараз зарплата не підвищилася, але зросла гарантована частина. Тобто державні службовці знають, що вони гарантовано свій посадовий оклад отримають. Тому що, якщо нещодавно були посадові оклади по 700–800 грн, а сьогодні вони зросли до «мінімалки» в 1700 гривень – це істотно, більше, ніж вдвічі. І для багатьох людей це непогана мотивація, щоб піти на державну службу і далі вже там робити кар’єру.
«Крім того, державна служба стала більш стабілізованою з точки зору політичних впливів та інших нюансів. Тому що державний службовець сьогодні убезпечений від свавільного звільнення, від того, що його до чогось змушують, – закон чітко визначив підстави для звільнення, але при цьому підвищив відповідальність держслужбовця за виконання своїх обов’язків. Тобто багатьох приваблює те, що держслужба, порівняно з іншими сферами, – більш-менш стабільна робота, яку поважають», - підкреслив Ващенко.