Верховний суд дозволив визнавати документи окупаційної влади за однієї умови

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду постановила, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання обмежує права громадян.

Про це ідеться у повідомленні на сторінці Верховного суду в Facebook.

«Документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу», - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, до такого висновку дійшла колегія суддів, розглянувши адміністративну справу за позовом громадянина до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Зокрема, позивач оскаржував рішення обласного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

«Відповідач обґрунтував свою відмову тим, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає менше необхідних 15 років. До такого стажу відповідач не врахував частину періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджуються архівними довідками, підписаними посадовими особами так званої ДНР, тож їх дійсність відповідач поставив під сумнів», - ідеться в повідомленні.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, скасувавши рішення ОУ ПФУ про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а також зобов’язав відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про призначення пенсії з урахуванням архівних довідок.

Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх до суду касаційної інстанції.

Верховний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Як зазначається, згідно зі ст. 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У ВС інформують, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Що стосується доводів відповідача, викладених у запереченні на позов, в апеляційній та касаційній скаргах, про те, що довідки, видані на тимчасово окупованій території, не можуть бути взяті до уваги, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, пояснюють у суді.

Колегія суддів також звернула увагу на позицію Європейського суду з прав людини, який розвиває цей принцип у своїй практиці.

Постанова Верховного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.