Відомий соціолог пояснив, чому дитяча книжка про нестандартні родини спровокувала конфлікт в Україні

Відомий соціолог пояснив, чому дитяча книжка про нестандартні родини спровокувала конфлікт в Україні

Соціолог Євген Головаха

Фото: Главком

Соціолог вважає, що багато людей не можуть жити без фанатичної віри в якісь ідеологічні догми

Соціолог Євген Головаха в інтерв’ю «Главкому» розповів, що дитяча книжка «Майя та її мами» про нестандартні родини спровокувала конфлікт в Україні через системи традиційного, напіврозкладеного патріархального суспільства.

«Я б назвав це українською «Матильдою». В Росії, звичайно, масштаби цього більші, але психологічні основи та соціальне підґрунтя — однакові. На жаль, і ми, і Росія перебуваємо в системі постфеодального минулого. Тобто ми ще не вийшли з системи традиційного, напіврозкладеного патріархального суспільства... Абсолютно правильно, у них свої «скріпи». І трагедія суспільства, що вони намагаються це нав'язати. На жаль, багато людей не можуть жити без фанатичної віри в якісь ідеологічні догми», - розповів Головаха.

За його словами, за цим стоїть страшна антицивілізаційна хвиля (причому вона світова), базисом якої є фундаменталізм у будь-якій формі — мусульманський, православний, шовіністичний, етнічний.

«Ми ж ідемо в Європу, хіба вони будуть терпіти, якщо у нас фундаменталісти вирішуватимуть, що можна, а що не можна. Тому суспільство повинно все це дуже серйозно сприймати і повинна бути адекватна реакція і діячів культури, і громадськості. Вони повинні поставити на місце тих, хто вказує нам, як жити, зі свого далекого напівпатріархального і напівфеодального минулого», - зазначив соціолог.

Головаха пояснив, що раніше люди жили громадами, була велика патріархальна сім'я з чіткою ієрархією, де керував найстарший чоловік.

«Коли відбулася індустріалізація, з'явився інший тип сім'ї - так звана нуклеарна сім'я (тато, мама, дитина). І між мамою і татом з'являються вже деякі елементи партнерства. Але нуклеарна сім'я виявилася дуже вразливою, оскільки жінка здобула певні права, і перш за все, право на розлучення. І сім'ї почали розпадатися, причому найчастіше з вини чоловіків. У зв'язку з цим цивілізація стала намацувати нові форми, які могла б компенсувати невдалі гетеросексуальні шлюби. Ось звідси це і йде: сім'ї можуть бути різні, аби враховувалися інтереси дітей, щоб вони могли отримати захист, матеріальну підтримку і любов. Але це не вкладається в свідомість людей, які ще до нуклеарної сім'ї не доросли. У нас напіврозкладене патріархальне суспільство, тому все одно чоловік претендує на статус беззастережного патріархального батька. А у нього для цього немає ніяких підстав. У всіх дослідженнях вже доведено, що на загал чоловік витрачає набагато менше сил на підтримку сім'ї», - розповів соціолог.

Він зазначив, що дослідження показують, що молодь більш орієнтована на партнерські шлюби — коли немає проблеми, хто чим буде займатися.

«Головне — це та частка сили, часу і матеріальних засобів, які вносить в сім'ю кожен її член. Інше питання, що в нас великий розрив між зарплатами чоловіків і жінок. У принципі, жінкам платять менше, ніж чоловікам за рівну працю. Це є скрізь, крім країн північної Європи, вони навіть зуміли це закріпити законодавчо. До того ж, у нас була дуже пізня урбанізація, років на сто пізніше, якщо порівнювати з країнами Європи. У місті не так важлива фізична сила, а важливим є соціальний статус, який ти займаєш. У нас до 60-х років було 70% сільського населення. Вже наприкінці 70-х -– більше 60% міського. І тому в нас дуже сильна традиційна психологія. Особливо у представників старшого, середнього покоління. Хоча навіть у молоді патріархальні стереотипи ще дуже сильні», -  резюмував Головаха.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: