Про шкоду від американського вугілля і Будапештський меморандум.
Головні одкровення Джона Керрі в Києві
68-й Держсекретар США прочитав лекцію українським студентам
«Можливо, єдина річ щодо якої республіканці і демократи можуть дійти спільної думки – це те, що Київ є чудовим містом, в якому завжди приємно бути», - розпочав свою лекцію у столиці України Джон Керрі. На посаді державного секретаря США він був одним із найвпливовіших політиків у світі. Цього разу Керрі відвідав Україну в межах Щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії, яку традиційно організовує мільярдер та зять екс-президента Кучми Віктор Пінчук.
Джон Керрі чотири роки пропрацював на посаді Державного секретаря США при президентові Бараку Обамі. Раніше, з 2009-го до кінця 2012-го очолював сенатський комітет із закордонних справ. Загалом Керрі уже понад 30 років у великій політиці, відтоді як у 1983 році став губернатором Массачусетсу. До Києва політик приїздить не вперше, раніше, він побував у нас під час Революції гідності. «Знаєте, у мене залишилося таке враження, яке не згладити. Враження вашої потужності, вашої місії... На Майдані тоді були особливі дні», - згадує політик.
Ключові завдання для України
Куди ви прямуєте, чи зможете ви виконати цю місію, місію покладену на вас Євромайданом, і чи зможете ви досягнути того, чого люди так прагнули досягнути? Це - прозорість, підзвітність, подолання корупції, впровадження нових реформ? Ось ключові завдання.
Про шкоду від американське вугілля
На жаль, президент (США) сконцентрований на політиці використання вугілля. Справді, було б добре, аби ми надіслали до вас технічних спеціалістів, аби вони допомогли вам будувати нову мережу енергогенерації. Адже можна значно скоротити затрати на видобування енергії, можна переробити, переосмислити багато речей, аби відходити від викопного палива. Проте адміністрація нинішнього президента, як ви бачите, обрала інше рішення.
Про зростання популізму в світі
Ми бачимо зростання популізму, злості і, на жаль, ми бачимо також, що зростає демагогія. Політика не повинна сягати оцих низин. Політика - це щось високе, політика це щось, що повинне надихати людей ставати кращими. Нам потрібно зробити все, щоб хтось не натиснув курок тільки через те, що є у світі інші люди і у них є свої думки.
Люди підтримують популістів через злість. Злість їхня, чесно кажучи, десь є і справедливою, оскільки уряди тривалий час не зважали, відкладали на другий план думки людей, їхні проблеми. І це лише підливало оливи у вогонь. І от ті вибори, які ми побачили у нас в США. Їх результатом став дуже відчутний гнів. Людям пообіцяли відповідні угоди щодо торгівлі, щодо довкілля, але нічого не відбувається. Тому люди сердяться... Люди у світі надто насторожені через рівень корупції, через забрудненість повітря довкілля, через тероризм. І я відчуваю, що все це навіть якось виходить з-під контролю. Проте я все ж вірю, що ми можемо впоратися з цими викликами.
Про інвестиції
Нам потрібно створити більше робочих місць, нам потрібно, щоб громадянське суспільство призвичаювалось до цієї нової економіки, нам потрібно збільшувати інвестиції у громадянську інфраструктуру і нам потрібно революційно змінити способи виробництва електроенергії і підходи до торгівлі.
Після Другої світової війни у нас був план… Нам потрібно почати інвестувати у ті країни, які потребують допомоги, у молодих людей, освіту. Думаю, таким чином ми задовольнимо потреби людей, які за допомогою своїх гаджетів дивляться на можливості інших, чого самі не мають.
Про руйнування системи безпеки
Міжнародну систему безпеки було започатковано, щоб поважати верховенство права, створювати стабільність, а також повагу до суверенітету націй відповідно до їхніх кордонів. І починаючи із Другої світової війни ми жили з ось цим почуттям поваги аж до останніх декількох років.
XX століття визначали певні нації. Але нинішнє століття визначають не великі нації, а меншості, які не є чисельними, але є радикальними, і які несуть екстремістські ідеї. Не знаю, як ви, але я ніколи не чув, щоб ці радикальні меншості говорили про охорону здоров’я, про школи, про необхідність того, щоби дівчатка ходили до школи, щоб люди отримували належну освіту. І це не зіткнення цивілізацій, це сутичка якимись нецивілізованими методами.
Про дипломатію Лаврова
Дипломатія – це мистецтво політики, яке використовується для налагодження стосунків між країнами з тим, щоби захистити цінності і інтереси. Часто ми з Лавровим (глава російського МЗС, - «Главком») йшли на компроміси, багато в чому погоджувалися, багато в чому сперечалися. Але ми підходили до всього професійно із взаємоповагою. Це давало нам змогу залагодити ті відмінності, які є між нами. Якось на прес-конференції в Лондоні мене запитали: чи можливо, щоби не відбулося бомбардування (Сирії)? Я відповів, що так, тільки нехай ця країна позбавиться хімічної зброї. Через кілька годин подзвонив Сергій Лавров і попросив мене про зустріч. За кілька днів ми зустрілися, а через тиждень ми досягли згоди, щоби з країни (із Сирії)було вивезено хімічну зброю. Так, ми знали, дещо було приховано, але те, що ми змогли досягти вивезення 13 тисяч тонн такої зброї, це успіх… Росія також допомагала нам проводити переговори стововно Ірану, ми також підписали Паризьку угоду щодо зміни клімату (2015 рік). Це все дипломатія, хороший приклад. Ми зібрали 200 країн, які погодилися скоротити рівень викидів в атмосферу. Минулого року вперше в історії було витрачено більше коштів на альтернативну, відновлювану енергетику в світі, ніж на видобувне паливо…
Але погоджуюся, що дипломатією всьому не зарадиш. На жаль, деякі країни настільки перейшли межу, що часто доводиться застосовувати силу. Ми очікуємо від Китаю, аби він скористався своїм впливом на Північну Корею. Адже ми знаємо, що на 100% постачання зброї іде з Китаю, банківська система також об’єднана з китайською.
Хто зможе повернути Крим Україні
Якщо говорити де-юре, то Крим – це Україна. Лише в свідомості пана Путіна Крим є російським. Зрозуміло, що це питання, як і питання Донбасу, залишаються викликом у стосунках з Росією. Важливо продовжувати нашу політику, поновлювати Мінські перемовини, працювати в Нормандському форматі. У «Мінськ» не закладено питання Криму? Це так, але нам слід діяти крок за кроком. Часто люди питають: «Чому ви ведете переговори, якщо їх результат сумнівний?» Але якщо би ми не вели переговори, то й далі б падали бомби, не було би результатів, які є. Щодо Криму, то ми будемо вести ці перемовини, але дещо пізніше.
Про Будапештський меморандум і відповідальність США
Вважаю, що США донедавна поводилися дуже відповідально у царині ядерної зброї. Я вів боротьбу за підписання документу (щодо необхідності скорочення кількості ядерної зброї у світі), це було дуже важко зробити. З 50 тисяч боєголовок ми скоротили кількість нашого озброєння до 1500. Пан Обама пропонував, щоби ми ще більше скоротили.
Через погіршення стосунків США із Росією був певний крок назад у цьому напрямку. Та я сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Ви повинні знати, що нинішній президент (США) з його адміністрацією має дещо інше ставлення до зброї, ніж ми (за часів президентства Барака Обами). Я не чув слово «нерозповсюдження» з їхніх вуст і не знаю, куди вони спрямовують свою політику. Почекаємо і подивимося.
Що стосується Будпештського меморандуму, то я розумію, що є певні питання до законності (порушення норм цього документу), але те, що ми підписали означає, що США повинні дотримуватися фундаментального духу того договору. Зараз проводяться палкі дебати про те, як нам це зробити, якими шляхами, аби не наразитися на ще більшу нестабільність через неправильне трактування наших кроків. Дуже багато є неправильних кроків, які ми можемо застосувати, які можуть призвести лише для поглиблення цього конфлікту (між Україною і Росією). Подивимося, наскільки адміністрація (президента Трампа) залучатиметься активно до цієї дискусії.
Про наслідки глобального потепління
Дуже важко змусити людей зрозуміти необхідність захисту клімату. Тут має бути єдиний вибір. Нині відбуваються речі, які передбачали ще 10-15 років тому. Я працюю над питанням клімату з 90-х. У Ріо-де-Жанейро, у 1992 році, коли президент Буш підписав договір (Декларацію з довкілля і розвитку – «Главком»). Проте цей документ так і залишився декларативним, не виконувався. Зараз кожен з нас бачить, що відбувається, кожен бачив цьогорічну спеку. Минулий липень був найспекотнішим за всю історію людства. 10 років поспіль спостерігаються найспекотніші липні. Це десятиліття також найгарячіше.
Науковці передбачають, якщо триватиме потепління, збільшуватиметься вологість, більше розливатиметься світовий океан, зростатиме кількість штормів. За подолання наслідків попередніх 10 штормів у США ми витратили $65 млрд. Якщо ми не замислимося над цим, ставатиме гірше.
Ми знаємо, що у світі є люди, які вбивають інших заради доступу до води. Є люди, які стають біженцями через клімат. Якщо ви гадаєте, що міграція відбувається через такі події, як у Сирії, то ви помиляєтеся. В Африці є багато мільйонів людей, які не можуть вирощувати їжу і не можуть отримати доступ до питної води. Це не з фільму жахів, це – реальність. Нещодавно я прочитав, що (в одній з країн Африки – «Главком») підвищилася кислотність ґрунтів через викиди шкідливих речовин. Унаслідок цього овочі просто не ростуть. Лобстери, краби та інші подібні можуть втратити свої клішні, панцирі через кислотність.
Минулого року, коли я ще був Держсекретарем, я поїхав до Гренландії, до Арктики. Я летів над льодовиковим щитом , над фіордами й бачив величезні глиби льоду, які відколюються і падають у море. Потім мені сказали, що всю картину справжнього танення льоду я тут не побачу. Для цього потрібно летіти до Антарктики, що я і зробив. Минулого листопада у день президентських виборів я полетів з Нової Зеландії до Антарктики. Думав, що там і залишуся, коли дізнався результати виборів (посміхається). Те, що я там побачив, було дійсно жахливим явищем. Льодовиковий щит, справді, руйнується. Якщо рівень океану підніметься, ми усі будемо під водою.
Але це не та проблема, до якої у нас немає рішення. У нас є слушні рішення для розв`язання цієї проблеми – це енергоефективна політика. Якщо ви зробите правильний вибір яким чином діяти із нашими енергоресурсами, то ви вирішите проблему.
Про «зелену» енергетику
Якщо зелені технології перемагатимуть, то вони створюватимуть дуже багато робочих місць. Таким чином ми знижуватимемо рівень захворюваності на рак. У 70-ті роки я долучився до відзначення Дня Землі. 20 млн американців тоді вийшли зі своїх будинків і сказали: «Ми не хочемо жити із законами, за якими люди викидають у повітря токсини, ми не хочемо хворіти через те, що до річки можна піднести запальничку і вона загориться, настільки вона забруднена».
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0