Америка шпигує за всіма. Що показав витік документів Пентагону

26 лютого 2023 року працівники СБУ дійшли вражаючого висновку. Їхні агенти в Білорусі порушили наказ та атакували російський літак-розвідник. Американські розвідники стежили за усім цим. Вони занотували ці дані у засекреченому файлі про війну в Україні, поширеному американським об'єднаним штабом 1 березня. За кілька днів цей файл, а також понад 50 інших, були роздруковані й викладені в Інтернет. Схоже, це найсерйозніший витік американських розвідувальних даних за останнє десятиліття.

Витік файлів, які включають військові оцінки війни в Україні і доповіді ЦРУ з цілого ряду глобальних питань, привернув широку увагу, коли деякі з них з'явилися у популярному в Росії Telegram, додатку для обміну повідомленнями. Згідно з даними розслідувальної групи Bellingcat, деякі з документів були опубліковані 1 і 2 березня на Discord – чат-сайті, популярному серед любителів відеоігор. Інші секретні матеріали з'явилися ще в січні.

Коли файли поширювалися в Telegram, принаймні один з них був грубо сфальсифікований із метою завищення кількості жертв серед українських військових і заниження російських втрат. У решті слайдів не було явних ознак якихось маніпуляцій. Кілька колишніх працівників американських та європейських розвідок розповіли виданню The Economist, що, на їхню думку, ці звіти, ймовірно, є справжніми американськими документами. Пентагон практично підтвердив це. Його педставник заявив, що він очолює міжурядову групу з оцінки наслідків. Високопосадовці консультуються з партнерами і союзниками по всьому світу. У той час як Міністерство юстиції розпочало розслідування щодо джерела витоку, адміністрація Байдена «уважніше придивляється до того, як і для кого поширюється інформація такого типу».  Гіршого часу для цього годі й придумати: Україна готує контрнаступ, який може розпочатися вже за кілька тижнів. Витік інформації відкриває дивовижне вікно на стан ЗСУ.

Кілька слайдів надають вражаюче детальний звіт про плани Заходу щодо озброєння й підготовки української армії, включаючи статус кожної української бригади, інвентар бронетехніки та артилерії, а також точну кількість снарядів і високоточних ракет, які Україна вистрілює щодня. Якщо ці дані є точними, то російська військова розвідка зможе ідентифікувати конкретні бригади, які, ймовірно, отримали завдання прорвати російську оборону на початку наступу. Це, своєю чергою, дозволило б Росії ретельно стежити за цими підрозділами, щоб оцінити місце наступу. На одному зі слайдів зазначено, що 10-й український корпус, ймовірно, буде очолювати операцією, що зробить його штаб російською мішенню.

Мабуть, найбільш руйнівні документи описують стан української протиповітряної оборони. Вони перебувають у жахливому стані після відбиття неодноразових ударів російських безпілотників і ракет. Для розміщених в Україні систем «Бук», ракети, ймовірно, мали закінчитися 31 березня, виходячи з нинішніх темпів їх використання, хоча незрозуміло, чи сталося це насправді. Ракет для С-300 має вистачити лише до 2 травня. Ці два типи озброєння становлять близько 90% української протиповітряної оборони середньої дальності. Решта батарей, включаючи західні системи ППО, «не в змозі відповідати російському обсягу» вогню, заявляє Пентагон, хоча 4 квітня він оголосив, що надішле більше ракет-перехоплювачів. Здатність України захищати свою лінію фронту «буде повністю знижена» до 23 травня, підсумовує Пентагон. У таблиці вказана дата, коли кожен тип ракет буде вичерпаний; на карті зображено розташування кожної батареї.

Однак витік документів навряд чи змальовує «рожеву картину» для  російських збройних сил. Хоча вони й спустошили місто Бахмут: за словами начальника української військової розвідки, який цитується в одному зі звітів, ситуація там була «катастрофічною» до 28 лютого, боєздатність росіян підірвана. За оцінками розвідувального управління Міністерства оборони США, загинуло від 35 тис. до 43 тис. російських військовослужбовців, що вдвічі перевищує кількість українських втрат, і понад 154 тис. отримали поранення, що приблизно на 40 тис. більше порівняно з українцями (розвідка визнає, що ці цифри є приблизними). Росія також втратила понад 2 тис. танків і зараз «у театрі бойових дій» має лише 419 танків. На іншому  скрині йдеться про те, що російська «кампанія виснаження» на сході «прямує до тупикової ситуації», і що результатом цього, ймовірно, стане «затяжна війна після 2023 року».

Документи матимуть ширші політичні наслідки. На одному зі слайдів йдеться про те, що в Україні перебувають 97 спецпризначенців з країн НАТО, в тому числі 50 – з Великої Британії, 17 – з Латвії, 15 – з Франції та 14 – з Америки. Більшість з них, ймовірно, тренують своїх українських колег; країни часто розгортають спецпідрозділи зі значним ступенем секретності. Незважаючи на це, Кремль, ймовірно, використає витік інформації, аби виправдати свій наратив про те, що він воює не лише з Україною, але й з усім НАТО.

Витік також є нагадуванням про те, що американські розвідники збирають інформацію про своїх союзників – факт, який викликав скандал у 2013 році, коли стало відомо, що Аґенція національної безпеки США, відповідальна за розвідку, серед інших світових лідерів, шпигувала за тодішнім канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Останній скрин показує, що американські аґенції стежать не лише за українськими генералами та розвідниками, а й за офіційними особами в Угорщині, Ізраїлі, Південній Кореї та Міжнародною аґенцією з атомної енергії, що є наглядовим органом ООН. В одному зі звітів ЦРУ стверджується, що керівництво ізраїльської служби зовнішньої розвідки «Моссад» заохочувало своїх чиновників і громадян Ізраїлю протестувати проти суперечливих судових реформ (згодом ці реформи були відкладені).

І що найважливіше, витоки свідчать не лише про те, за ким Америка шпигує, але й про те, як вона це робить. Наприклад, опис оцінки атаки на білоруський літак позначений не лише грифом «цілком таємно» – найвищим рівнем засекречення в Америці, але й абревіатурою si-g. За словами чиновників, знайомих з цією системою позначень, ця абревіатура грифує матеріали, отримані в результаті розвідки особливо чутливих сигналів, таких як прослуховування телефонних розмов чи електронного перехоплення. Але оскільки з витоків багато документів описують конкретні комунікації між окремими особами чи групами, в тому числі в російських військових і розвідувальних відомствах, вони можуть допомогти зрозуміти, як США отримує інформацію.

За словами Томаса Ріда з Університету Джона Хопкінса, публікація цих документів, ймовірно, є одним із чотирьох найбільш значущих витоків розвідувальної інформації в цьому столітті, поряд з викраденням файлів колишнім підрядником Агенції національної безпеки Едвардом Сноуденом у 2013 році і публікацією інструментів для хакерських атак Агенції нацбезпеки та ЦРУ в 2016 і 2017 роках відповідно. Наслідки можуть бути серйозними. Витік підтверджує, що американські спецслужби значною мірою проникли в Росію. Але російські розвідники й генерали тепер, скоріш за все, вживатимуть захисних заходів, наприклад, змінюватимуть свої методи спілкування.

Американські союзники також можуть вагатися, перш ніж ділитися секретами. Величезна кількість американців має доступ до секретної інформації. Близько 1,3 мільйона з них, включаючи багатьох підрядників, таких як Сноуден, мають допуск до надсекретних файлів. А після терактів 11 вересня, які сталися частково через те, що відомства швидко не обмінювалися розвідданими, чутлива інформація розповсюджувалася значно ширше.

У результаті система стала більш дірявою. З цієї причини українські генерали остерігалися розкривати свої секрети. Тепер, у вирішальний момент, вони взагалі можуть замовкнути. «Якби щось схоже сталося у Великій Британії, Ізраїлі, Німеччині чи Австралії, – каже Рід, – США повністю припинили б ділитися [розвідданими]».

Джерело: The Economist

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук