Чи готовий Путін атакувати ракетами Київ?

Росія перенесла ядерні навчання на лютий, а Путін погрожує застосуванням ядерної зброї у разі, якщо Україна вступить до НАТО і «спробує повернути Крим». Є це блефом Кремля чи його реальними військовими намірами? Експерти, яких опитав «Главком», визнають: Путін намагається підвищити ставки до максимуму, однак на реальний «ядерний удар по Києву» під час вторгнення він не зможе піти з цілої низки причин. Однак такі дії та заяви РФ свідчать про зростання ризику вторгнення. Це визнають і українські фахівці, й урядовці Великобританії та США.

Європейські країни будуть втягнуті у військовий конфлікт з Росією із використанням ядерної зброї, якщо Україна вступить до НАТО і спробує повернути Крим військовим шляхом. Таку погрозу висловив президент Росії Володимир Путін за підсумками своїх переговорів з президентом Франції Емманюелем Макроном. У цьому випадку «переможців не буде», наголошує Путін.

«Потенціали... НАТО і Росії – незіставні... Але ми також розуміємо і те, що Росія – одна з провідних ядерних держав. А за деякими компонентами навіть багатьох випереджає. Переможців не буде. І ви виявитеся втягнутими в цей конфлікт поза своєю волею», – наголосив Володимир Путін, звертаючись до Макрона під час спільної пресконференції 8 лютого.

За даними західних медіа, в останні дні Росія не вперше погрожує Україні та Заходу своїм ядерним потенціалом. Так, Financial Times повідомила, що Кремль переніс традиційні осінні навчання з використанням ядерних озброєнь на середину лютого – на період ймовірного нового вторгнення до України. Про це розповіли на закритій зустрічі у Палаті представників Конгресу США голова Комітету начальників штабів Марк Міллі та директорка національної розвідки Сполучених Штатів Авріл Хейнс.

Двома днями пізніше Міллі припустив, що в разі успіху російського наступу, захоплення Києва може відбутися «упродовж 72 годин», передає Fox News.

Проте у своїх офіційних заявах сам Міллі та дипломатичні представники США цих слів не підтверджували. «Главком» звернувся до посольства США в Україні за коментарем і очікує на відповідь.

Поки ж варто зауважити, що інформацію про ядерні навчання та їх проведення запустила сама Росія на початку року. Із посилання на неназване джерело у міноборони РФ про це 3 січня повідомили федеральні ЗМІ. Одна конкретна деталь в цих повідомленнях – гучна назва навчань «Гром». Тому цілком такий «перенос» можна розцінювати й як додатковий тиск на Україну та Захід в ситуації з «ймовірним вторгненням».

«Ядерний» шантаж: як реагують Україна та Захід

Чи злякається Захід кремлівських погроз та що буде з підтримкою України?

Останнім з-поміж західних політиків поговорив з Путіним президент Франції Емманюель Макрон. Він заперечив, що «безпека та суверенітет України можуть бути предметом компромісу».

«Геополітичною метою Росії сьогодні є явно не Україна, а зміна правил співіснування з НАТО та ЄС. Ефективний та тривалий діалог з Росією не може і не повинен іти через ослаблення будь-якої європейської держави», – наполягає Макрон в інтерв'ю французькому виданню Le Journal du dimanche.

Втім, після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заговорив про новий безпековий порядок в Європі, «який влаштував би усіх».

«Перед нами стоїть дуже важке завдання на найближчі тижні. Це широкий діалог... з питань безпеки, який би для нас усіх створив новий безпеково-оборонний порядок, що влаштовував би всіх на континенті», – анонсував Макрон продовження переговорів про деескалацію.

З іншого боку, після «ядерної» демонстрації сили Кремлем не змінилася риторика ані США, ані Великобританії, які найбільше підтримують Україну фінансово, дипломатично і збройно.

«Я переговорив з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою про те, що ще ми можемо зробити для стримування агресії Росії. Ми підтримуємо Україну та її народ, який хоче миру. Ми завжди будемо підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України», – цитує слова держсекретаря США Ентоні Блінкена американське посольство.

Ця заява була зроблена 4 лютого, невдовзі після отримання американцями інформації про ядерні навчання Кремля.

Як реагує українська влада на російську гру м'язами? Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, як і раніше, закликає до дипломатичного рішення. Але відкидає російські вимоги, посилаючись на українські «червоні лінії»:

«Ніяких поступок щодо суверенітету, територіальної цілісності (України) у міжнародно визнаних кордонах. Жодного прямого діалогу з російськими окупаційними адміністраціями в Донецьку та Луганську. Лише громадяни України визначатимуть її зовнішньополітичний курс», – наполягає Кулеба.

Російські ракети: блеф, погроза чи підготовка до реального удару?

Про що може свідчити активність Кремля із ракетними озброєннями та його погрози застосувати їх проти України та Заходу? Експерти в коментарях «Главкому» говорять про імовірність різних сценаріїв.

Головна мета цих російських дій та заяв – інформаційний вплив, що є елементом гібридної війни, визнає політична експертка Олеся Яхно у спілкуванні з «Главкомом».

Я схиляюся до того, що передусім це – елемент політичного тиску і збільшення напруження. Паралельно тривають й інші підривні інформаційні кампанії Кремля. Але ніхто до кінця не знає, що в підсумку може бути. Навіть сама Росія – не знає. Її дії виглядають досить непрогнозованими», – попереджає Олеся Яхно, яка досліджує і українську, і російську політичну ситуацію.

Спроба Кремля вказати Європі «правильну відповідь»: «Пожертвуйте Україною»

«Ядерний шантаж» є продовженням «тактичної гри» Кремля в рамках тиску на Захід, зауважує безпековий експерт Юрій Костюченко:«Це вже поступове переведення шантажу на наступні щаблі: підвищення градусу до максимуму після всіх тих ультиматумів, які використовував Путін. Чи є це реальною загрозою початку ядерного конфлікту з боку Росії – навряд чи. Цьому є різні об'єктивні завади. Але маємо розглядати і такий сюжет, бо російське керівництво не можна назвати раціональним».

Значно більш імовірними Костюченко вважає різні форми гібридних атак проти України.

Водночас, за словами Костюченка, ті західні партнери, які вже озброюють Україну, не змінять своїх намірів після погроз: оскільки політичні рішення у Вашингтоні та Лондоні вже ухвалені, й оскільки метою постачання зброї є саме зменшення ризику нового нападу Кремля.

Кремль заговорив про ядерну зброю саме тому, що його попередні ультиматуми про нерозширення НАТО Захід просто відкинув, пояснив «Главкому» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

«Тема ця з'явилася не випадково: бо путінський ультиматум був просто відкинутий Заходом. І Кремль продовжує підвищення ставок. Тому що на Заході є помітна консолідація перед загрозою, але немає єдності. Тому Путін починає страхати європейців ядерним жахіттям, – пояснює Гончар. – Це спроба вказати Європі «правильну відповідь». Мовляв, ви просто пожертвуйте Україною – і все буде добре».

На думку фахівця, низка політиків, зокрема в Німеччині та Франції, схиляються до цих аргументів.

«Ядерна» гра м'язами – це блеф, спрямований передовсім на західне суспільство, пояснює політолог Євген Магда.

«Цей блеф розрахований на західного споживача і на те, щоб у суспільствах Європи було занепокоєння і тиск на уряди. Кремль знає важелі західної демократії та намагається застосувати їх. Бо його минулі вимоги США та НАТО просто взяли на кпини», – пояснює експерт мотиви Путіна.

Західні розвідки та низка українських експертів вважають, що Володимир Путін розглядає можливість зробити «бліцкриг» і захопити Київ. Чи означає це, що російський лідер готовий атакувати ракетами Київ та інші великі міста?

Михайло Гончар зауважує, що це суперечить фундаментальним ідеям російської пропаганди про Київ як святиню та колиску «російської цивілізації».

Господар Кремля насправді боїться вдаватися до відкритої, не гібридної збройної агресії: єдиний імовірний сценарій, за якого це можливо – вторгнення після масштабної провокації, у якій звинуватять Україну, припускає Олеся Яхно.

Євген Солонина, для «Главкома»