Ніхто не зробив для розширення і зміцнення НАТО більше, ніж Путін
Зараз вже зрозуміло, що президент Росії Володимир Путін припустився великої помилки, напавши на Україну. Він планував війну як доконаний бліцкриг. Усе мало завершитись за тиждень чи два. Путін одним махом реорганізував би постсовєтський простір. НАТО було б захоплене зненацька і налякане подальшими діями Росії. Китай мав бути вражений зухвалістю Путіна, що допомогло б вирівняти незбалансовані економічні відносини між двома країнами.
Натомість війна перетворилася на дороге, ганебне, виснажливе лихо. У мінімальному сенсі Росія все ще може виграти – утримати якусь завойовану територію (хоча є сумнів навіть у цьому). Але в усіх інших важливих аспектах війна стала катастрофою, і вона стає дедалі гіршою.
В економічному плані санкції, накладені на Росію, б'ють по її ВВП. У політичному плані вона здебільшого самотня. Китай та Індія не підтримали санкції, проте з інших питань тримають дистанцію. У військовому плані війна зайшла в глухий кут, повільно схиляючись на бік українців. За рік Росія не захопила жодної нової території. Натомість Україна провела два успішних наступи, і ще один очікується вже цієї весни. А зараз, зі стратегічного погляду, Росія зазнала ще однієї невдачі: Фінляндія вступила до НАТО.
Вступ Фінляндії продовжує оточення Росії
Путін та його апологети роками стверджували, що розширення НАТО спричинило російський ревізіонізм на периферії. Якби НАТО не розширилося, Путін не втручався б у справи Криму, Грузії, Білорусі тощо.
Але такі міркування перевертають причинно-наслідкову логіку. НАТО виросло тому, що східноєвропейські країни хотіли приєднатися до Аьянсу і мотивація для вступу була цілком очевидна – занепокоєння щодо зовнішньополітичної поведінки Росії. Вона має тривалий історичний досвід завоювання і домінування над багатьма своїми сусідами. Стара Російська імперія включала Польщу та Фінляндію. Совєтський Союз, який фактично став будівничим імперії у Східній Європі, контролював ще більше країн, які приєдналися до НАТО в 1990-х роках.
Якби Росія могла комфортно жити в межах своїх кордонів, якби не наполягала на великих цивілізаційних місіях – таких як захист «руского міра», то могла б жити у злагоді зі своїми сусідами. Але це рідкісне явище в російській зовнішній політиці. Прагнення Росії до домінування змушує сусідні країни врівноважувати російську владу. Підпорядковані СССР європейські держави, як могли рятувалися в 1990-х роках, вони побігли до НАТО тільки-но змогли. Фінляндія відчула достатню загрозу з боку Путіна, щоб відмовитися од свого багаторічного нейтралітету. Швеція також приєднається до НАТО, й Україна теж хоче туди вступити.
Отже, ширшим стратегічним наслідком війни є залучення ще більшої кількості країн до НАТО.
Фінляндія є активом для НАТО
Існує певне занепокоєння, що приєднання Фінляндії послабить, а не посилить НАТО. Фінляндія перебуває далеко від традиційного західноєвропейського центру НАТО. Вона має довгий кордон з Росією. У 1939-40 роках воювала з Совєтським Союзом і зазнала жорстокої поразки. Міркування Заходу щодо допомоги Фінляндії були притуплені відстанню й погодою. Фінляндія уникала НАТО упродовж усієї холодної війни, щоб не провокувати СССР, і впродовж останніх 30 років, аби не провокувати Росію. Для характеристики цієї нейтральної позиції навіть виник термін «фінляндизація».
Ці побоювання надмірні з двох причин. По-перше, Фінляндія має значно боєздатнішу армію, ніж типові західноєвропейські збройні сили з їхнім недостатнім фінансуванням. Фактично, НАТО підштовхнув уряд Фінляндії до того, щоб вона витрачала більше коштів і серйозніше ставилась до російських загроз. Занепокоєння щодо вільної поведінки, яка псує відносини США з такими союзниками, як Німеччина чи Італія, тут не застосовується. Після поразки 1940 року Фінляндія позиціонувала себе як таку, що готова знову воювати з росіянами, якщо буде необхідно.
По-друге, російські збройні сили зараз не в тому стані, щоб загрожувати звичайній потужній армії. Російська армія сильно ослаблена в болоті України. Якщо вона не може перемогти Україну, то ще менш імовірно, що зможе перемогти фінів за підтримки НАТО. Умовна загроза від Фінляндії вимагатиме виходу Росії з України і великих зусиль з відновлення армії.
Остання російська військова модернізація, що відбулася за десять років до вторгнення в Україну, провалилася. Вона призвела до того, що армія сьогодні зазнає поразки. Для Фінляндії основна російська загроза на основі звичайних озброєнь очікується щонайменше через 10 років і передбачає менш корумповану й некомпетентну модернізацію (у порівнянні з попередньою)
Інакше кажучи, вступ Фінляндії до НАТО – ще один несподіваний удар по російській могутності. Росія не може суттєво протистояти йому, бо загрузла в Україні. Це ще більше ізолює Росії від найрозвиненіших економік світу.
Джерело: 19fortyfive.com
Переклад з англійської Вікторії О. Романчук
Коментарі — 0
