Як парламент ухвалював закон про соціальний захист добровольців
Сьогодні парламент ухвалив закон № 2045-1, який регулює присвоєння статусу учасників бойових дій та соціальних гарантій добровольцям, які брали участь в антитерористичній операції. «За» відповідний законопроєкт проголосували 329 нардепів: «Слуга народу» - 225, «Європейська Солідарність» - 24, «Батьківщина» - 19, «Голос» - 17, група «За майбутнє» - 18 і «Опозиційна платформа – За життя» - 1 (свій голос віддав Ілля Кива).
Закон вводиться в дію з 1 січня 2020 року. Він розповсюджується на добровольців, які брали участь у війні та захищали незалежність та територіальну цілісність України поза Операцією об’єднаних сил, що розпочалася 30 квітня минулого року. Щодо тих добровольців, які взаємодіяли з ООС, буде ухвалений окремий закон.
Закон передбачає:
- надання статусу учасника бойових дій «особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту територіальної цілісності України, упродовж не менше 30 календарних днів (у тому числі за сукупністю днів) брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах АТО. Ці формування мали перебувати у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ чи військовими формуваннями та правоохоронними органами.
- статус учасників бойових дій не поширюється на працівників тилового забезпечення АТО, а також на волонтерів.
- поширення державних соціальних пільг та гарантій цих осіб і членів їх сімей.
- порядок надання статусу учасників бойових дій і позбавлення такого статусу визначатиме міжвідомча комісія, створена урядом.
- встановлює процедуру надання статусу учасника бойових дій таких осіб і відповідні підстави.
Процедура отримання статусу вельми непроста – добровольцю треба буде побігати різними установами для того, аби зібрати необхідні папірці.
Отже, для отримання статусу УБД необхідно:
- Довідка від СБУ, МВС, Нацполіції, Міноборони чи іншого правоохоронного чи центрального органу виконавчої влади про період безпосереднього виконання особою завдань АТО в районах її проведення у взаємодії із одним із цих органів.
- Витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення АТО або витяг з наказу Генштабу ЗСУ про залучення особи до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, або витяги з наказів командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення заходів АТО, документи про направлення у відрядження до районів здійснення таких заходів.
Якщо ж такі документи отримати не вдалося, то підставою для надання статусу УБД є:
- для осіб, які брали безпосередню участь в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони – свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально;
- для осіб, які під час безпосередньої участі в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони отримали поранення, контузію, каліцтво, - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, підпис на яких має бути нотаріально, а також медична довідка.
Скандальна колізія
Від імені комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів з трибуни виступав «слуга народу» Анатолій Остапенко. Більшість правок від імені комітету він відхиляв, і голосування за них було негативним. Власне, за такою схемою монобільшість вже традиційно організовує голосування за правки до важливих законів.
Тому і сьогодні без скандалу не обійшлося. Співголова «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко була дуже обурена тим, що її правки відхиляли, але особливо її роздратувало ухвалення правки (за яку проголосував 251 нардеп, з них 215 – «слуги») до закону, що була запропонована самим Остапенком. Так, Остапенко домагався внести у текст закону формулювання, згідно з яким УБД вважаються особи, які «брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення». Геращенко, яка відстоювала формулювання «брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або в Операції Об’єднаних сил із здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони», не сподобалась розмитість формулювань. На її думку, поправка Остапенка створювала правову колізію, через яку статус учасника бойових дій могли б отримати навіть сепаратисти, а також люди, які взагалі не мають стосунку до бойових дій.
«Ми намагалися ліквідувати цей пункт своїми правками, але у нас тут «голубі міра» з колорадськими значками під вишиванками засіли у перших рядах. Вони протягують поправки, які нівелюють саму суть закону...», - розпалилась Геращенко.
У відповідь спікер Дмитро Разумков вже традиційно почав закликав соратницю Порошенка до стриманості: «Ірино Володимирівно, припиніть образи на адресу Верховної Ради про колорадські значки під вишиванками, про свастику, про будь-які інші атрибути. Давайте по-іншому ставитися до своїх колег».
У відповідь Геращенко процідила, що просить повернутися до розгляду поправки Остапенка і переголосувати її. Спікер зауважив, що Геращенко має бути відомо: повторно правки на підтвердження не ставляться, згідно з Регламентом.
«Тоді фракція не буде голосувати за цей закон. І ми просимо усі інші фракції не голосувати, а направити на повторне друге читання», - заявила Геращенко і стукнула мікрофоном.
Після таких заяв Разумков вирішив оголосити коротку перерву та покликав до себе голів фракцій та ще кількох нардепів для обговорення правки, яка була не до душі «ЄС».
На диво, депутатам вдалося дійти згоди. Разумков запевнив, що одразу після ухвалення цього законопроєкту, буде напрацьований та розглянутий за прискореною процедурою окремий проєкт, який врегулює колізію та визнає учасниками бойових дій учасників добровольчих формувань, які взаємодіяли з ООС, адже ухвалений сьогодні документ їх дійсно не стосується. Варто зазначити, що перед тим, як поставити на голосування проєкт, Разумков нагадав іще раз про те, що «уточнювальний» закон буде опрацьований та ухвалений найближчим часом.
Розпашіла і задоволена Геращенко з місця подякувала колегам за конструктивну роботу і пафосно додала: «Ми всі тут з прапором України на грудях, і це приклад конструктивної роботи».
«Я так розумію, що це вибачення за некоректні висловлювання, Ірино Володимирівно?», - запитав Разумков.
Геращенко не поспішала вибачатися, тому відповіла: «Це не перший раз, коли свою правоту доводиться відстоювати через емоції. Я б дуже не хотіла щоб так було надалі». На уточнення спікера про те, чи можна її слова розцінювати як вибачення, Геращенко відповіла: «Це діалог, дякую вам».
Натомість колега Геращенко по фракції Ірина Фріз не згордувала вибачитися «за градус емоцій». Напередодні Фріз у себе на сторінці у Facebook написала, що законопроєкт про надання статусу УБД для добровольців «через штучно створені процедурні перешкоди» практично не має шансів на ухвалення. «Турборежимна монобільшість розтягнула погоджений з усіма сторонами законопроєкт на два читання, спаплюжила його правками, і навіть після цього, якщо і вносить його в порядок денний, – то так, щоб до нього не дійшла черга», – зазначила Фріз.
Власне, емоціями керувались не лише Геращенко і Фріз, а й їхня соратниця Софія Федина. Спершу вона написала вельми нестриманий пост у Facebook (який потім відредагувала), а згодом додала коментар, у якому показала, що навіть не знає, хто перед нею виступав понад півгодини, і як у колеги прізвище. У відповідь на запитання про те, хто автор скандальної правки, відповіла: «якийсь Остапчук».
Втім, не лише «ЄС» висловлювала незгоду із формулюваннями, закладеними у законі. Так, нардеп з групи «За майбутнє» Тарас Батенко намагався внести правку про те, що сім’ї загиблих внаслідок бойових дій добровольців мають отримати статус учасників бойових дій. Комітет в особі Остапенка правку відхилив: «Це регулюється іншими законами». Звісно, і голосування було не на користь ухвалення правки Батенка.
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2) безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються урядом;
4) 50% знижки плати за користування житлом в межах норм, передбачених чинним законодавством.
5) 50% знижки плати за комуналку та скраплений балонний газ для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у приміщенні і має право на знижку, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50% знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
6) 50% знижки від вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
8) позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
9) користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
10) щорічне медобстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
11) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
12) виплата допомоги з тимчасової непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу роботи;
13) використання чергової щорічної відпустки у зручний час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
14) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників та на працевлаштування в разі ліквідації організації;
15) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
16) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Позики надаються в порядку, який визначається урядом;
17) першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів, кооперативів з будівництва та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
19) зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати;
20) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів. Абонплата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів;
21) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
22) позачергове влаштування до закладів соцзахисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються урядом;
23) вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0