Колишні члени ОПЗЖ демонструють дивовижний рівень політичної еквілібристики
«Немає нічого гіршого, ніж ті, хто перебуваються…». Як не парадоксально, але це слова Нестора Шуфрича у Верховній Раді. Однак політик говорив це не про себе та колег із забороненої проросійської ОПЗЖ, а про нардепа від ЄС Олексія Гончаренка.
Якщо до великої війни спікери ОПЗЖ переважно несли російський пропагандистський наратив про «здачу суверенітету України в обмін на кредити», то зараз вони демонструють дивовижний рівень політичної еквілібристики: кажуть, що «Росія – це тюрма народів, яка має бути зруйнована». Водночас проросійські нардепи розповідають про «цькування людей за мову», «побиття жінок, людей літнього віку та священників» і що «у СБУ та поліції зрадників більше, чим в УПЦ (МП)».
Рух «Чесно» проаналізував стенограми засідань Верховної Ради, аби продемонструвати, які теми були у фокусі виступів проросійських нардепів у Раді протягом другого року повномасштабного вторгнення.
Попри те, що один із лідерів забороненої ОПЗЖ Нестор Шуфрич із вересня 2023 року перебуває під арештом у СІЗО, йому вистачило попередніх восьми місяців, щоб посісти першу сходинку у рейтингу найбільших балакунів серед колег по групі.
Кількість його виступів є найбільшою не лише серед представників групи ПЗЖМ, а й серед іншої частини колишньої ОПЗЖ – групи «Відновлення України».
Як і раніше, у виступах Шуфрич імітував «опозиційність» до влади та критикував ініціативи монобільшості, але в результаті закликає не «плясати і юродничать», а підтримати та швидше голосувати.
«Ми, безумовно, сприймаємо рішення монобільшості, це їх конституційне право – вибирати і призначати певні кандидатури і щодо зняття з посади, і щодо призначення на посади. І вважаю, що ми маємо до цього поставитись з увагою і повагою, а не плясати зараз і юродничать. Є рішення монобільшості, і воно має право бути реалізовано згідно з Конституцією», – заявив Шуфрич під час обговорення відставки Сергія Шкарлета з посади міністра освіти.
Втім, бажання співпрацювати зі «Слугою народу» у Шуфрича з’явилося не так давно, адже у 2020 році він був переконаний, що «Слуга народу» – це «реінкарнація Порошенка». Критика влади була основним мотивом заяв як усієї партії, так і самого Шуфрича. Але для політиків-хамелеонів вже є звичною практика зміни публічної риторики залежно від політичної кон’юнктури: це було як після Помаранчевої революції та Революції Гідності, так і після повномасштабного вторгнення.
Показово, що сам Шуфрич під час одного із виступів дав оцінку політикам, що змінюють позицію залежно від ситуації. Звісно, йшлося не про представників забороненої ОПЗЖ, він реагував на вимогу Олексія Гончаренка «викинути геть ОПЗЖ» з парламенту:
«Я мав честь бути обраним у 2006 році до Одеської міської ради. І згадую ті часи. Так, тоді була Партія регіонів, тоді був Льоша, який створив в Одеській міськраді фракцію Януковича і зараз тут щось говорить про інших. Льошенька, угомонись. Ви знаєте, і сміх, і гріх. На жаль, саме з таких у свій час набирали поліцаїв. Я б хотів, щоб це залишилось в минулому і ніколи більш не поверталось. Немає нічого гіршого, ніж ті, хто перебуваються, перегортаються».
Другим за кількістю виступів серед депутатів ПЗЖМ є Юрій Павленко. Він також демонструє неймовірне «перевзування» у публічній риториці. Адже до початку повномасштабного вторгнення Павленко розповідав про «здачу суверенітету України в обмін на кредити», підсилюючи російський наратив про зовнішнє управління Україною.
А вже у 2023 році Павленко говорив у своїх виступах про підтримку військових, підвищення обороноздатності України та необхідність розірвати всі контакти з країною-агресоркою. Нерідко Павленко закінчує свої промови гаслом «Слава Україні!», яким ще донедавна проросійські політики «лякали» свій електорат. З іншого боку, депутат закликав робити все можливе, аби Україна якнайшвидше стала членом НАТО.
«Ми, безсумнівно, підтримуємо звернення українського парламенту до учасників саміту НАТО з вимогою ухвалити принципове рішення щодо членства України. Останні півтора року, майже півтора року, чітко визначили, хто друг, хто ворог, чітко показали, який має бути український вибір. І сьогодні переважна більшість українських громадян бачать разом із НАТО майбутнє української держави, і, переконаний, Верховна Рада України одностайно прийме необхідне звернення».
Однак, попри публічне декларування патріотизму та відстоювання європейського курсу, Павленко згадує Росію та росіян у позитивному контексті. Під час одного із засідань депутат зазначав, що багато представників малих корінних народів РФ воюють і борються за українську незалежність. Більше того, воюють не лише за Україну, а й за свободу своїх народів. Цей виступ Павленко підсумував закликом допомогти росіянам: «Ми зобов’язані максимально підтримати і допомогти кожному корінному малому народу, який сьогодні є на території РФ, здобути волю, здобути свободу, стати незалежними державами. В’язниця має бути зруйнована. Саме тому сподіваюся, що спеціальна комісія, створення якої ми підтримуємо, напрацює необхідний план дій, як нам жити після перемоги з новими державами, які виникнуть на території РФ. Бо перемога України – це і перемога багатьох росіян. Слава Україні!».
Попри розкол забороненої ОПЗЖ на дві окремі групи, у 2023 році в парламенті все ж знайшлося питання, щодо якого вони виступили одностайно. Сталося це під час розгляду проєкту про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Росією (№ 8371). Аргументи депутати наводили різні, але одностайно наполягали на відхиленні ініціативи. Бурхливу реакцію викликали тези голови групи ПЗЖМ Юрія Бойка, адже, окрім іншого, він встиг назвати предстоятеля російської церкви в Україні Онуфрія патріотом: «Все ж таки були мудрі наші попередники, які прийняли в 96-му році Конституцію України. І 35-та стаття Конституції, вона відокремлює церкву, релігійні організації від держави. І якщо хтось хоче прийняти… закон, то треба спочатку змінити Конституцію. Наша група не буде підтримувати цей закон, тому що він суперечить Конституції України. А від себе особисто, я знаю владику Онуфрія – настоятеля Української православної церкви. Він є патріотом України і користується довірою вірян».
Власне, це голосування та заяви є очікуваними для проросійських нардепів. Рух «Чесно» раніше писав, що представники ОПЗЖ за останні роки повним складом не голосували у ключових питаннях, де був хоч якийсь інтерес країни-агресорки. Наприклад, під час звернення до міжнародних організацій у зв’язку з ескалацією Росією безпекової ситуації навколо України, невизнання незалежності самопроголошених утворень ОРДЛО, голосування за вихід України з угод СНД. Вони не голосували навіть за продовження угоди між Україною та Нідерландами щодо розслідування падіння літака рейсу MH17.
Не менш самовіддано на захист московської церкви виступили й депутати групи «Відновлення України». Наприклад, колишній «слуга» і одеський мажоритарник Артем Дмитрук під час виступу неодноразово наголошував на необхідності відхилити проєкт, аби уникнути розколу суспільства.
«Чи можемо ми сьогодні говорити про демократичну Україну? Однозначно – ні. Але чи можемо ми сьогодні говорити про свободу слова, віросповідання? Однозначно – ні. Цькування людей за їх мову, варварське відношення до віруючих по всій країні, рейдерське захоплення храмів, побиття жінок, людей похилого віку та священників – це відбувається кожного дня у нашій державі. Чи за таку Україну стояв Майдан? Чи за таку Україну гинуть кращі сини нашої країни?» – виголошував під час виступу Дмитрук.
Ще один колишній «слуга» і запорізький мажоритарник Євген Шевченко згадав про «розкол» і навіть пригадав під час виступу Київську Русь: «Українська православна церква історично є церквою Київської Русі, ми є нащадками Київської Русі. Так сталося, це історія. На Соборі Української православної церкви 22 травня 2022 року було прийнято рішення, яке засудило Кирила, відокремилося від Московії. Що по поводу зрадників. У нас в СБУ, у поліції зрадників більше, чим в УПЦ. Так що тепер, забороняти СБУ і церкву? А ви знаєте, скільки запросу у суспільстві про заборону Верховну Раду? Нащо цей розкол робити у суспільстві?».
Проросійським нардепам не вдалося переконати Раду відхилити законопроєкт, проте згадані депутати продовжили захищати Московську церкву. Дмитрук, Шевченко та Бойко подали сотні правок до тексту під час підготовки до другого читання. Пізніше, аби якнайдовше відкладати фінальне голосування, депутати розпочали збір підписів під вимогою до Руслана Стефанчука звернутися до Венеціанської комісії щодо висновку. Наразі проєкт перебуває на розгляді комітету, після висновку якого має бути винесений на голосування у другому читанні.
Група «Відновлення України» – це мікс нардепів від ОПЗЖ, колишніх представників «Слуги народу», «Довіри» та позафракційних. Лідером групи за кількістю виступів протягом 2023 року став Анатолій Бурміч. Минулого року він розповідав про корупцію та дітей чиновників, фактично повторюючи наративи Росії про українську владу, яка відсиджується за спинами громадян. Схожі тези Бурміч поширював ще до заборони ОПЗЖ та початку повномасштабного вторгнення.
«Що робиться у тилу на сьогодні, щоб підвищувати мотивацію захищати Батьківщину? Ми бачимо, як підвищуються тарифи, щоб компанії гарно жили, і державні теж, тому що є наглядові ради іноземні, вони повинні отримувати високі зарплати. Залякують людей, коли у нас по статистиці 14 мільйонів знаходяться за межею бідності. У нас сьогодні в тилу ніхто не об’єднує людей, а навпаки, зіштовхують лобами на релігійній та мовній основі».
Попри декларовану жагу до справедливості, притягнення до відповідальності чиновників-корупціонерів та боротьбу за вмотивованість українців протистояти ворогу, Бурміч неоднозначно коментував відкриття реєстру декларацій: «Ми на початку агресії цілком обґрунтовано прийняли рішення про відтермінування декларацій. Чому? Тому що виникали безпекові питання по складності і таке інше, і це логічно. А що сталося? Ми вже перемогли і звільнили територію, людей повернули, реєстри, все? А сталося просто, тому що суспільство і наші партнери бачать, як тут окремі представники влади розкрадають той бюджет і ту допомогу, яку нам надають. Просте декларування – воно нам не допоможе, треба посилювати відповідальність».
Декларації та можливість запровадження заборони на повторні перевірки коментувала і депутатка Антоніна Славицька. Крім того, під час обговорення законопроєкту про лобізм вона висловила пропозицію, що буквально копіює російське законодавство, яке маркує організації та їхніх представників «іноземними агентами»: «Ми погоджуємося з тим, що громадські організації, які не отримують прибуток, вони не мають бути суб’єктами лобіювання. У той же час ті організації, які отримують іноземне фінансування, все ж таки, на нашу думку, мають підпадати під певні категорії суб’єктів лобіювання».
Цікавий мовний конфуз стався під час виступу Володимира Мороза. Під час чергового обговорення він закликав залу голосувати російською мовою. На це відреагував голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який змусив депутата повторити фразу українською. Ймовірно, це сталося через довготривалу політику ОПЗЖ, від якої був обраний Мороз, – повна підтримка та захист російської мови в Україні.
На другому році повномасштабної війни у Верховній Раді досі працює більшість нардепів від забороненої проросійської ОПЗЖ. Вони впливають на те, за якими правилами житиме Україна, вирішують, якими будуть особливості військової служби у ЗСУ тощо.
Натомість українці вже дали однозначну відповідь щодо того, яким бачать майбутнє таких політиків. Результати соцопитування, яке було проведено на замовлення Руху «Чесно», свідчать, що лише 1% громадян вважають за доцільне дати депутатам таких партій допрацювати до кінця каденції.
Вікторія Олійник, рух «Чесно»
Коментарі — 0