Військові медики розповіли про ключові проблеми тих, хто пройшов через м’ясорубку тортур
21 вересня Україна повернула з полону 215 своїх героїв. Під час обміну з’ясувалося, що усі звільнені українці – у вкрай виснаженому стані, на відміну від полонених росіян, яким надавали всю необхідну допомогу, відповідно до міжнародних законів.
«Україна спеціально облаштовує табори для військовополонених росіян, забезпечує гуманне ставлення до них. Але до нас повертаються наші захисники з полону, пройшовши м’ясорубку тортур. Ми все фіксуємо з лікарями, під час медичних оглядів і лікування. Працюємо спільно з прокуратурою та СБУ. Росія облаштувала кілька десятків місць утримання наших полонених. У всіх умови перебування – невідповідні, діють жорстокі правила поводження з нашими бранцями. Майже всі звільнені захисники проходять тортури й катування», – наголошує Володимир Пєтухов, заступник начальника науково-дослідного відділу супроводження заходів внутрішньої комунікації Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ.
«Українським полоненим допомагають… інші полонені»
Звільнені з полону 21 вересня українці були зневоднені, втратили суттєву вагу через систематичне недоїдання, вони не отримували медичної допомоги, не мали гігієнічних засобів, а спали подекуди на голому бетоні. Наразі, розповідає Тетяна Остащенко, командувачка медичних сил ЗСУ, стан здоров’я звільнених дуже різний.
«Якщо військовослужбовець потрапив у полон уже з пораненням, то це поранення було запущеним. Дехто з військовослужбовців втратив зір через застаріле поранення, яке не лікувалося, – зазначає Остащенко. – У полоні якщо медична допомога нашим бранцям і надається, то хіба що медпрацівниками, які також потрапили у полон. Старший лікар бараку розповідав, що він без медикаментів та медичних інструментів намагався надавати допомогу пораненим товаришам. Якщо ж людина не була поранена, то «стандартний набір» її страждань – недоїдання, застарілі переломи».
«З початку повномасштабного вторгнення Україна провела 24 обміни полоненими і повернула додому 808 захисників. Ще тисячі чекають на обмін», – зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Усі повернені військовополонені обов’язково проходять поглиблений огляд у лікувальному закладі. Тобто одну особу оглядають вісім спеціалістів – включаючи хірурга, терапевта, вузьких спеціалістів, пояснює Тетяна Остащенко, командувачка медичних сил ЗСУ.
«Відбираються аналізи, фахівці оцінюють загальний стан здоров’я й описують травми та поранення. Залежно від сукупності цих факторів людина або направляється на лікування, або проходить військово-лікарську комісію на предмет подальшої придатності до військової служби», – пояснює Остащенко.
Командувачка медичних сил ЗСУ також повідомила, що зараз опрацьовуються зміни до законодавства, щоби людина могла звільнитися із ЗСУ або за станом здоров’я, або за власним бажанням, незважаючи на стан здоров’я. «Після полону психологічний стан у людей різний. Тому після проходження військово-лікарської комісії військові або відправляються до частини, або додому, або на подальше лікування та реабілітацію», – каже вона.
Заступниця Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак зауважує: на сьогодні партнерські (закордонні) медзаклади приймають українських пацієнтів зі складними мінно-вибуховими, комбінованими травмами, опіками, а також із хронічними захворюваннями. Це стосується і військовослужбовців, і цивільних, поранених внаслідок ракетних обстрілів.
Кожного тижня Україна відправляє на закордонне лікування близько 40 осіб. Пацієнтів з України приймають 18 країн, зокрема Польща, Німеччина, Португалія, Мексика, Ізраїль, США. В Україні з 24 лютого побували близько 500 іноземних лікарів різних профілів, які навчали українських медиків, а також працювали у лікарнях, консультували, оперували і асистували. Іноземні колеги запевняють, що досвід українських лікарів – унікальний, і обмін досвідом відбувається «в обидва боки».
«Основна частина полонених має занедбані травми, ускладнені поранення, які вони отримали, зокрема, і від ненадання адекватної медичної допомоги. Усі вони потребують подальшого лікування. Частіше це реабілітація і відновне лікування, особливо – психологічна реабілітація, у цьому напрямку ми будемо працювати ще не один рік, на жаль. Психологічна реабілітація потрібна і полоненим, і їхнім родичам», – наголошує заступниця міністра охорони здоров’я.
З тими, хто був у полоні, працюють спеціально підготовлені психологи
Володимир Пєтухов з Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ, розповідає: сьогодні одне з головних завдань – подарувати шанс на майбутнє звільненим військовослужбовцям. «Наразі створений Центр, до складу якого входять спеціалісти різних напрямків. Наше основне завдання, відповідно до стандартів НАТО – триетапна реінтеграція військовослужбовців, які повернулися з полону. На першому етапі – після того, як Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міноборони України повернули військовослужбовців, вони проходять медичне сортування і потрапляють на другий етап і, якщо немає гострих ситуацій, направляються у наш Центр, де з ними вже працюють медики. Їм надають поглиблену медичну допомогу з подальшим направленням на реабілітацію або лікування. Крім того, працюють психологи з питань відновлення та підтримки і стабілізації. Після цього ми забезпечуємо їх документами, пояснюємо соціальні права, щоб вони могли будувати свої плани на майбутнє. Бо людям, які щойно повернулися з полону, дуже важко будувати майбутнє. Ще нещодавно вони перебували під постійним тиском і зараз їхній стан відрізняється від стану військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, але не потрапили у полон. З тими, хто пройшов полон, навіть не може працювати будь-який психолог, тут потрібна відповідна підготовка», – наголошує Володимир Пєтухов.
Також фахівець додав, що у листопаді буде повністю впроваджено закон про соціальний правовий захист осіб, які були позбавлені волі і у якому зазначається порядок надання грошової допомоги колишнім полоненим.
Нагадаємо, 26 січня, Верховна Рада ухвалила закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей». Закон передбачає, зокрема порядок виплати грошової допомоги особам, які перебували у полоні та їхнім родичам; створення та функціонування Єдиного реєстру таких осіб; гарантії на медичну та реабілітаційну, зокрема психологічну, допомогу, порядок надання правового захисту; реалізацію житлових, трудових, освітніх прав, права на пенсійне забезпечення та на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Аліна Євич, для «Главкома»
Коментарі — 0