Морили голодом, били, поки кийки не ламалися…
Минулого тижня Україна повернула з російського полону 215 своїх захисників. Це був найбільший обмін з початку повномасштабного вторгнення. Він вирізнявся тим, що відбувався одночасно у кількох різних локаціях. Приблизно в один і той самий час із Росії, різними літаками вирушили іноземці, які захищали Україну і потрапили у полон, і п’ятеро командирів з «Азовсталі». І у цей же час на кордоні з Чернігівщиною відбувався обмін росіян на 200 наших захисників і захисниць.
Наразі у полоні, за словами президента Зеленського, залишається близько 2,5 тис. тільки бійців «Азовсталі». Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що Росія продовжує відкидати пропозиції України обміняти «всіх на всіх». Російська сторона також відмовилася передавати українським полоненим, яких вона морить голодом, гуманітарну допомогу: ліки та їжу від України.
За словами Лубінця, садистське ставлення до полонених проявлялося навіть у тому, що росіяни до останнього не говорили їм, що везуть на обмін. Їх тримали із зав’язаними очима і нічого не пояснювали впродовж кількох годин.
Перше, що помітили представники спецпідрозділів, які проводили обмін – абсолютно всі наші захисники були фізично виснажені. Під час процедури обміну були задіяні 30 карет екстреної медичної допомоги і лікарі рекомендували негайно госпіталізувати чи не кожного визволеного. Вже наступного дня їх розмістили у медзакладах по всій Україні.
Лубінець порадив активістам не поспішати з організацією збору коштів на лікування оборонців «Азовсталі» оскільки кожного буде проліковано за рахунок держави.
«До нас надходять різні пропозиції і в межах України, і за кордоном пролікувати та реабілітувати наших захисників. Але всі наші врятовані з полону українці забезпечені лікуванням і реабілітацією. Кошти передбачені на те, щоби повністю відновити захисників, навіть якщо знадобиться довга реабілітація за кордоном», – наголосив він.
«Якщо хтось піднімав голову – били»
Всі військовополонені, з якими спілкувався після звільнення омбудсмен, розповідали про жахливі умови у полоні. «Звісно, не було дотримано жодних юридичних моментів – ні визнання й надання їм статусу полоненого, ні надання прав, які для захоплених у полон осіб передбачає Женевська конвенція. Наших полонених пропускали крізь стрій людей, які їх били гумовими кийками. Коли ці кийки ламалися, брали вже дерев'яні палиці й продовжували бити. Українців змушували тримати голову увесь час нахиленою вниз, називали це «удочки вниз». Якщо хтось піднімав голову – били», – розповідає Лубінець.
Годували бранців вкрай погано, води давали теж обмаль.
«Я спілкувався з хлопцем, який під час полону втратив 60 кг, інший – 70, – каже омбудсмен. – Найменша втрачена вага – 25 кг, цей військовий дуже невисокий на зріст і сказав, що завжди вважав себе худорлявим та навіть не уявляв, що може втратити ще стільки ваги. Ми можемо впевнено казати, що голод Росія використовувала як один з основних елементів тортур».
У полонених захисників «Азовсталі» не було мила, туалетного паперу, зубної пасти та інших засобів гігієни. Спали часто просто на бетоні, росіяни не давали ні матраців, ні ковдр. Представників міжнародних організацій до полонених не допускали, щоби вони не засвідчили перераховані фізичні та моральні знущання.
«Жодного разу, і я це заявляю офіційно, під час перебування у полоні, українці не бачили й не спілкувалися з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста! Додам, що при виході наших захисників з «Азовсталі» представники Червоного Хреста були присутні. Майбутнім полоненим навіть роздали якісь листівки від організації, які треба було заповнити для ідентифікації тих, хто вийшов з території заводу. Потім, як сказали хлопцям, за цими листівками мав би хтось приїхати. Але не приїхав ніхто», – зауважує Лубінець.
Схожа ситуація складається й щодо нещодавно створеної моніторингової місії ООН, яка мала б швидко приїхати в Оленівку і провести там незалежне розслідування. Однак досі обрані фахівці – троє з трьох – не відвідали місце теракту. На думку Лубінця, усі представники місії вже тривалий час перебувають під впливом Росії.
«Я дам свій аналіз цій місії зі складу з трьох осіб-іноземців: практично всі вже перебувають під впливом Російської Федерації. Не знаю, чи сподобався ООН мій аналіз з цього приводу, але на сьогодні вони роблять лише «процес заради процесу», – сказав він. – Усі розуміють, що Росія вже прибрала всі докази воєнного злочину, який там стався і через який загинули наші захисники. Крім того, всі експерти зійшлися на думці, що вибух в Оленівці – заздалегідь спланована операція для знищення військовослужбовців полку «Азов», яких виселили напередодні теракту в окремий барак. З’ясовано, що снаряд був підірваний всередині бараку».
Захисникам роздали рюкзаки з речами і телефонами
Речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов розповів, що наразі тривають підготовчі етапи до наступних обмінів військовополоненими. У російському полоні досі залишаються особи, яких захопили ще у 2014-2016 роках. Деяким із них Російська Федерація вже призначила покарання за те, що вони нібито шпигували на користь України.
«Ми давно пропонуємо вийти на формат обміну «всіх на всіх», і це нібито мало би влаштувати і Росію. Але їм чомусь не підходить. Попри це, ми продовжуємо працювати і у цьому напрямку, і ведемо перемовини щодо персонального обміну, щоби повернути додому всіх наших людей», – додає до сказаного Юсовим омбудсмен Лубінець.
Станом на сьогодні усі документи повернених із полону уже відновлені. Серед них – не лише паспорти, а й банківські картки. Для того, аби їх поновити, до речі, банківські установи надсилали своїх представників у медзаклади, де лікуються повернені захисники. Також, за словами омбудсмена, одразу після повернення з полону захисники і захисниці отримали рюкзаки з одягом, спіднім, засобами гігієни, мобільними телефонами тощо.
Родичів просять не везти смажене і солодощі
Зараз визволені захисники «Азовсталі» перебувають у так званому «медичному карантині».
«Ми просимо військових перший час після повернення перебувати у карантині. Організм після полону має відновитися, як і психологічна складова. До того ж лікарі навіть нам жаліються: коли родини приїжджають до своїх рідних, завжди везуть солодощі, цукерки, щось смажене. І через два дні пацієнти мають проблему зі шлунком», – пояснює Лубінець.
Крім того, карантин потрібний, щоби правоохоронні органи могли дізнатися інформацію, необхідну для визволення інших бранців. Через те, що пам’ять у безпеці починає «блокувати» й «видаляти» пережиті неприємні згадки, розпитати звільнених захисників необхідно якнайшвидше. Ще одна причина необхідного «медичного вичікування» у тому, що компетентні фахівці мають зафіксувати всі шрами від побоїв і тортур, аби задокументувати їх і додати до справи проти Росії.
Повернуться додому усі загиблі захисники
Дмитро Лубінець зауважує: на сьогодні питанням повернення загиблих захисників займається окрема команда, яку очолює Олег Котенко, уповноважений з розшуку зниклих безвісти за особливих обставин.
«Тіла наших загиблих героїв повертаємо. Також нещодавно ми повернули тіло британця, закатованого у тюрмі на Донеччині. Я бачив його тіло, з численними ознаками катувань. Ми розбираємось у всіх цих справах», – наголосив омбудсмен.
Аліна Євич, «Главком»
Коментарі — 0