Покинута іграшка. Чому росіяни не їдуть до окупованого Криму

Цьогоріч російські туроператори зафіксували падіння продажів путівок до Криму у період травневих свят. За їхніми даними, на окупований півострів вирушили на 38% туристів менше, ніж 2016 року. Прогнози на розпал сезону теж невтішні: кількість відпочивальників у липні-серпні знизиться на 20-30% від минулорічних показників. Підстави для таких прогнозів дають навіть цифри офіційної статистики. Вона теж фіксує спад, але у «скромніших» масштабах. Так, за січень-травень 2017 року, за даними Російського союзу туріндустрії, в Криму відпочили 807,6 тис. туристів. Це на 0,3% нижче від рівня аналогічного періоду торік. Окупаційна влада стверджує про близько 5 млн туристів щороку, натомість незалежні експерти з туризму кажуть про 1,5 – 1,6 млн відпочивальників. Про зменшення туристичного потоку говорять і представники російських туроператорів. Але роблять це непублічно, у приватних розмовах.

Пливти тяжко, летіти дорого

Ще у березні цього року перед початком курортного сезону в інтерв’ю російському інформагентству ТАСС «глава» окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про плани будівництва нового терміналу в аеропорту Сімферополя. За його підрахунками, турпотік до з Росії не знижується, а стрімко зростає, в середньому на 20-22% за рік. Тому й зростає потреба в розширенні «повітряних воріт» півострова.

У той же час так званий міністр курортів захопленого Росією українського півострова Сергій Стрельбицький теж помічає негативні тенденції. Він вважає, що туристичну галузь Криму «вбиває»  висока вартість перельотів із російських міст, зокрема,  з Москви. Мовляв, відпочинок для росіян на курортах, що є-основними конкурентами Криму, обходиться дешевше, тому споживачі роблять вибір не на користь півострова.

Оголошення про вартість перельотів та відпочинку на морі, які легко можна найти на російських сайтах, підтверджують, що приводів для суму за туристами у кримчан більш ніж достатньо. До прикладу, мінімальна вартість перельоту до Сімферополя з Москви авіакомпанією «Росія», що входить в групу «Аерофлот», становить від 22 тис. руб. Водночас мінімальна вартість перельоту за маршрутом Москва - Анталія становить від 23 тис. руб. в обидва боки, якщо скористатися послугами бюджетного турецького перевізника Pegasus. Приблизно така сама вартість перельоту з Москви до столиці Греції Афін, острова Крит або до курортної столиці Болгарії Варни. В обидва боки квиток на літак обійдеться з Москви у 20-22 тис. руб. Іншими словами, дістатися найпопулярніших курортів із російської столиці можна не дорожче, ніж до Криму.

Але це лише півбіди.

За приблизної рівності у вартості трансферу з Москви до Криму і інших популярних курортів, вартість проживання значно відрізняється. «Главком» порівняв ціни у курортних центрах Криму, Греції, Болгарії і Туреччини.

Чому росіяни махнули рукою на Крим

Для порівняння візьмемо найдоступніші тризіркові готелі з дуже популярною опцією харчування для російських туристів «усе включено». Скориставшись пошуковиком Booking.com, можна з’ясувати: на першу половину липня практично на всіх напрямках наповненість готелів понад 50%.

Варна. Болгарські курорти вважають дуже подібними до кримських. Вартість номера для однієї людини тут від 4200 руб. на добу.

Анталья. Турецький середземноморський курорт також є популярним серед росіян. Вартість готельних номерів поблизу моря становить від 2600 руб. на добу. Анталійську рив’єру  називають Меккою пляжного туризму Туреччини.

Острів Крит (Греція). Найбільший грецький острів, найпопулярніший курорт. Мінімальна вартість проживання від 6150 рублів на добу.

Ялта. Якщо ж вірити Booking.com, у курортній столиці Криму немає тризіркового готелю з опцією «усе включено», тобто й вибрати немає з чого. Пошуковик відправив нас до Алушти, де подібні готельні апартаменти обійдуться відвідувачеві за 7200 руб. на добу.

У більшості випадків головний критерій для туристів – це ціна. І вона ставить окупований півострів на останнє місце в змаганні з головними конкурентами.

Остання надія кримчан - фінансування Кремлем державних путівок до Криму. За словами колишнього міністра туризму АР Крим Олександра Лієва, у довоєнні часи до Криму регулярно їздили туристи із Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга «відпочити від російської влади, триколорів і Путіна». Після анексії ці люди перестали їздити. Натомість поїхали ті, хто відпочиває «за рознарядкою», отримавши бюджетні путівки, таких у останні роки було близько 700 тис., компанію їм складають професійні «ватники», які рушили на півострів на хвилі «ура-патріотизму». Нині ж Кремль уже не фінансує путівки до Криму у тих же обсягах, каже Лієв. Та й «ватний» запал помітно погаснув. «Якщо раніше до Криму приїжджали так до 1,5 мільйона росіян на рік, то тепер таких добровольців не більше 100 тисяч», - говорить Лієв в коментарі «Главкому». Експерт також додає, що на ринку пляжних послуг Крим конкуренцію не витримує, бо має лише два місяці пляжного сезону, порівняно з південнішими Анталією чи грецькими островами, де пляжний сезон триває п’ять-шість місяців. «Крим ніколи не намагався зайняти нішу розважального курорту. Він все ж курорт оздоровчий», - каже Лієв.

Що чекає на кримські курорти

Якщо побоювання, негативні прогнози та статистика можуть викликати сумнів, то є спосіб, який ставить крапку у питанні тенденцій у кримській туріндустрії за одну мить. Мова про веб-камери з кримських пляжів.

На думку директора українського Центру розвитку туризму Володимира Царука, в разі завершення будівництва Керченського моста, потік туристів до Криму безперечно зросте, але загалом на туристичну привабливість регіону цей фактор навряд чи вплине. Успішність туризму залежить не тільки від зручного транспортного сполучення, а й від цінової політики регіону, у якому ціни цілком уже російські, а не українські. Тобто значно значно вищі, ніж раніше.

За словами Лієва, вартість відпочинку в Криму зросла, порівняно з довоєнними часами, у півтора рази. «Росіяни обирають навіть дорожчий відпочинок в інших країнах, де значно кращий сервіс, краще море, якщо мова про середземноморські курорти Туреччини», - між тим каже Царук.

Експерти сходяться в тому, що на збільшення туристичного потоку впливатимуть і політичні фактори, стабільність у регіоні, а також інвестиції в галузь, які, за умови невизнаної окупованої території, так само як у Північному Кіпрі, неможливі і в Криму.

Михайло Глуховський, «Главком»