Порошенки рятують майно. Верховний суд поставив крапку в скандальній справі

Верховний суд поставив крапку у законності арешту майна подружжя Порошенків у так званій вугільній справі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр.

У постанові суду зазначено, що у вересні 2024 року Марина Порошенко подала скаргу до Верховного суду на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року. Скаржницю не влаштовував вердикт апеляції. Тоді Феміда повернула її апеляційну скаргу на ухвалу Печерського суду про арешт майна у «вугільній» справі. Апеляційний суд чітко пояснив: Марина Порошенко мала п’ять днів для оскарження рішення. Натомість її апеляційна скарга надійшла… через рік і 10 місяців!

Вже у Верховному суді дружина експрезидента переконувала, що довідалася про арешт майна «з відкритих джерел у засобах масової інформації». На засідання до Печерського райсуду, який 6 січня 2022 року, наклав арешт, її не запросили. Також адвокат Марини Порошенко переконував, що його клієнтка є співвласницею майна (разом із чоловіком Петром Порошенком), арештованого у січні 2022-го.

Крім того, адвокати дружини колишнього глави держави наполягали, що апеляційний суд позбавив Марину Порошенку доступу до правосуддя, оскільки повернув її скаргу. На такий закид Верховний суд відповів: «…особи, інтересів яких стосується майно, можуть в будь-який момент звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 6 січня 2022 року».

У цілому, Верховний суд дійшов висновків, що апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про повернення апеляційної скарги Марині Порошенко.

Важлива ремарка. Начебто необізнаність дружини Порошенка у питанні арешту низки нерухомості на грошових активів у «вугільній» справі, за якою її чоловіку Петру Порошенку оголошено підозру у держзраді, викликає сумніви. Адже один і той самий адвокат Іван Чорний подавав апеляцію, як в інтересах експрезидента, так в інтересах Марини Порошенка щодо скасування арешту майна. Про це свідчить інформація з сайту Київського апеляційного суду.

Марина Порошенко мала п’ять днів для оскарження рішення. Натомість її апеляційна скарга надійшла через рік і 10 місяців

дані: Київський апеляційний суд

Зокрема, представник колишнього президента Іван Чорний подав апеляційну скаргу вже 10 січня 2022 року.

10 січня 2022 року представник колишнього президента Іван Чорний подав апеляційну скаргу на скасування арешту майна

дані: Київський апеляційний суд

Цей же самий адвокат, але вже на боці дружини експрезидента, намагався скасувати арешт восени 2023 року. Однак дві спроби адвоката Чорного зазнали фіаско.

Цей же самий адвокат Іван Чорний, але вже на боці дружини експрезидента, намагався скасувати арешт восени 2023 року

дані: Київський апеляційний суд

Нагадаємо, що наприкінці 2021 року правоохоронці повідомили про підозру Петру Порошенку за тяжкими статтями: «Державна зрада» і «Сприяння у створенні терористичної організації». Окрім нього, підозри отримали: кум Путіна і тодішній нардеп Віктор Медведчук, бізнесмен Сергій Кузяра і міністр енергетики та вугільної промисловості у 2014-2016 роках Володимир Демчишин. Йшлося про купівлю вугілля на державних шахтах Донецької і Луганської областях, у той час, коли ці підприємства фактично перебували під контролем російських найманців та терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

6 січня 2022 року слідча суддя Печерського райсуду Віта Бортницька арештувала майно Порошенка.

«Главком» наводить перелік арештованого майна та активів Петра Порошенка у рамках «вугільної» справи:

• квартира  загальною площею 68,2 кв. м у Вінниці;
• квартиру загальною площею 134,06 кв. м у Києві;
• житловий будинок з трьома альтанками, котельнею, двома гаражами, будинком охорони загальною площею 1331,7 кв. м у Козині під Києвом;
• дві земельні ділянки загальною площею 3,8 га;
• частки в інвестиційному фонді «Прайм Ессетс Кепітал», ПрАТ «Київський завод експериментальних конструкцій», страховій компанії «Країна», «Міжнародному інвестиційному банку», ТОВ «Інвест Консалт», ТОВ «Ай Бі Кепітал», ПАТ «Севастопольський морський завод», ТОВ «Жил-Уют», ДП «Севморрос», ТОВ «Сефморверф», АТП «Севмортранс», ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», ТОВ «Медсервіс-Плюс», ТОВ «Фірма «Екран», ТОВ «Максимум ТВ-Київ», ТОВ «Максимум ТВ-Донецьк», ТОВ «Максимум ТВ-Миколаїв», ДП «Телерадіокомпанія «НБМ – Запоріжжя»; ТОВ «Автор ТВ», ТОВ «Максимум ТВ-Дніпропетровськ»;
• гроші на рахунках у «Міжнародному інвестиційному банку»;
• 42 картини.

У травні 2025 року слідство скерувало обвинувальні акти щодо Порошенка, Медведчука та Кузяри до суду.

Не дочекавшись вердикту у Верховному суді, Марина Порошенко навесні 2025 року пішла у Крижопільський райсуд Вінницької області. Там вона намагається закріпити за собою великий шмат активів сім’ї, який, до слова, під арештом з січня 2022-го. А саме – частку у розмірі 78,93%  закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал» (його вартість оцінено у 8,33 млрд грн). Майже 20 років незмінним його власником є Петро Порошенко.

Інвестфонд було зареєстровано 2006 року. За даними ЗМІ, «Прайм Ессетс Кепітал» володіє 10 компаніями, включаючи аграрні – «Крохмалпродукт», «Укпромінвест-Агро», медійні – «5 канал», «Трускавецьке телебачення», «Радіо Дрогобича» і фірма «Екран» та деякі промислові підприємства.

Розгляд позову Марини Порошенко у райсуді на Вінниччині продовжиться 30 вересня.

Віталій Тараненко, «Главком»