«Спецоперація» провалилась. Ворожа армія та пропаганда переходять в оборону
Виступ російського диктатора Володимира Путіна на економічному форумі на Далекому Сході мав загрозливий вигляд. Диктатор робив агресивні випади на адресу колективного Заходу, погрожував відключити Європу від енергоносіїв, аби вона замерзла, та хизувався тим, що війна з Україною тільки зміцнила російський суверенітет. Проте бравурність та тон цих заяв не дуже в’яжуться з реальним станом речей в економіці РФ. Та й на фронті наступ окупантів захлинувся із перших днів вторгнення, а на деяких ділянках ЗСУ проводять успішний контрнаступ.
Деякі фактори вказують на те, що Росія банально переоцінила свої сили та недооцінила опір української армії та суспільства. Тому Москва якщо не повністю відмовилась від ідеї «покарання» України, то, принаймні, готова поставити цей процес на паузу.
«Їм зараз потрібне невелике перемир’я та припинення вогню або на певній ділянці, або по всій лінії фронту, – вважає Костянтин Машовець, координатор групи «Інформаційний спротив», яка моніторить ситуацію на фронті з перших днів російської агресії. – Я б це назвав навіть не перемир’ям, а «фіксацією прибутку», зокрема, з новими окупованими територіями. Цей час потрібен їм для накопичення резервів як в матеріальному, так і в людському плані».
Про те, що окупанти готові принаймні на деякий час «відповзти» та отримати передишку, свідчать конкретні події. Головні з них такі…
«Готовність» до переговорів
За словами путінського прессекретаря Дмитра Пєскова, Росія готова вести переговори з президентом України Володимиром Зеленським і припинити «спецоперацію». І це все звучить попри постійні мантри про «кривавий київський режим» та «президента-наркомана». Звісно, що готовність до перемовин відразу ж обставляється неприйнятними для України умовами на кшталт визнання російського статусу Криму та «незалежності» Донбасу, та набридлих і беззмістовних «демілітаризації» і «денацифікації». Але зрозуміло, що всі ці вимоги та їхнє виконання можна трактувати по-різному, що дозволить обом сторонам заявити про свою перемогу або принаймні про вихід на компромісний варіант. Той же Пєсков вже робив дуже промовисту ремарку, що Україна має не виконати умови Росії, а просто врахувати її інтереси. Під це гіпотетично можна підігнати що завгодно – було б бажання сторін.
Десакралізація Z і V
Останнім часом російські пропагандисти, що ведуть активну діяльність в Телеграмі, почали масово видаляти літери Z и V з назв своїх каналів. Вони пояснюють це нібито новими правилами цієї платформи. Але така поведінка може бути ознакою того, що Z-«шедевр» кремлівських політтехнологів, з яким асоціюється вже не лише «спецоперація», а й її ганебний провал, вирішено списувати в утиль. Навіть попри те, що цими символами встигла істерично захопитися значна частина росіян,. Також ці літери, які стали символом війни, зникають з воєнної техніки окупантів, а замість з них з’являються нові. Проте сумнівно що вони будуть такими ж популярними серед рядових росіян. Стати в таку позу на шкільній лінійці буде важкувато.
Ігри в «референдуми»
Російські ЗМІ почали розганяти інформацію, що навряд чи «референдуми» щодо приєднання до РФ на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей відбудуться в єдиний всеросійський день голосування 11 вересня. Хоча раніше саме такий варіант був найбільш ймовірним і місцеві гауляйтери до нього готувалися. Мовляв, не варто штучно наближати голосування, а краще орієнтуватися на дати ближче до листопада. Аргументація чудова – бо це буде зручніше для мешканців, які звикли голосувати на українських виборах наприкінці жовтня, і таким чином буде врахований «фактор електоральної пам’яті».
У тих же пропагандистських ЗМІ наводиться «соціологія» про підтримку місцевим населенням «воз’єднання з Росією», але, скоріш за все, навіть таке декоративне голосування на окупованих територіях зараз просто неможливо організувати. Тому окупанти і не поспішають.
Повернення телерозваг
Із початку «спецоперації» свою сітку змінили не тільки українські телеканали, які об’єдналися і запустили загальнонаціональний марафон. На російському телебаченні також відбулися безпрецедентні метаморфози: з ефіру федеральних каналів прибрали розважальні шоу та ще більше підняли рівень антиукраїнської та антизахідної істерії. З сітки мовлення кремлівського ТБ були викинуті програми-легенди на кшталт «Поля чудес», а їхні слоти зайняли відверто пропагандистські «Время покажет» і «Большая игра». Про цілодобового Соловйова, який почав бризкати ненавистю з усіх «прасок», годі й згадувати.
Але, схоже, кремлівським стратегам дійшло, що таке непереривне «зомбування» глядачів українською тематикою вже почало давати зворотній ефект. Рейтинги федеральних каналів обвалилися (і, вочевидь, це пов’язано не тільки з фактором сезонності). Саме тому Первый канал почав повертати до ефіру розважальний контент. Про це окремо оголосив гендиректор каналу Костянтин Ернст, але зауважив, що від постійної промивки мізків росіяни зможуть поки що відпочити тільки у вихідні. І ще трохи ввечері у п’ятницю, коли традиційно знову почне виходити «Поле чудес». Не факт, що навіть в розважальних шоу не будуть проскакувати мілітаристські «жарти», але саме повернення веселого контенту показове.
Спецоперація «Газифікація»
Після антиукраїнського передозу російська влада обережно повертає своїх громадян до внутрішнього порядку денного, до якого кремлівські керманичі з їхніми вселенськими планами завжди ставилися прохолодно.
Так, термін «спеціальна операція» російська пропаганда поступово міняє на співзвучну «соціальну газифікацію». Попри амбіції Путіна позиціонувати Росію як «енергетичну наддержаву», навіть за офіційною інформацією, чверть країни лишається негазифікованою. Реальна ж ситуація ще гірша. У планах – забезпечити російським газом, від якого масово відмовляються європейці і Росія просто його спалює, 5 млн росіян. Тож тепер пропаганда замість вже набридлої «глибинному народу» тріскотні про Україну отримала новий привід для розхвалювання свого лідера, який турбується про простих людей.
Відставка командування
Твердолоба тактика ведення бойових дій часів Другої світової призвела до втрат десятків тисяч російських військових та купи техніки. Більш того – загинуло більше десятка російських генералів, які вимушені були виїжджати на позиції, аби розібратися, «що йде не так». Декому з вищих чинів пощастило більше: Путін їх просто звільнив. Останні голови тих, хто розчарував головнокомандувача, полетіли буквально кілька днів тому.
Паралельно в західних ЗМІ з’являється інформація, що Путін самостійно керує та планує операцію, не довіряючи навіть своєму старому подільнику – міністру оборони Сергію Шойгу. При цьому оголошувати масову мобілізацію, до чого президента закликають ура-патріоти, він також не наважується, бо це зламає нинішню заспокійливу концепцію «все идет по плану». Такі очевидні кадрові та ресурсні проблеми можуть змусити господаря Кремля взяти тайм-аут.
Перехід в оборону
В останньому своєму спічі Путін зробив одну показову обмовку, заявивши, що в ході цієї «спецоперації», яку знову пообіцяв довести до кінця, Росія нічого не втратила. Якщо кремлівське керівництво не вважає втратами заморожування кілька сотень мільярдів доларів, стрімке падіння економіки, втрату західних ринків та закриття підприємств, не кажучи про численні жертви зі свого боку, – це, звісно, його суб’єктивні оцінки. Але сама постановка питання, що Росія не «здобула», а просто «не втратила», багато про що говорить. Як і те, що російська пропаганда зараз намагається заперечувати успіхи контрнаступу українських військ, в той час, як раніше рапортувала лише про свої плани щодо захоплення нових територій.
Всі ці фактори в тій чи іншій мірі можуть свідчити про те, що окупанти наразі розмірковують щодо поступового виходу з затяжної тупикової ситуації, в яку самі себе загнали. Завдяки «мудрості» військового керівництва та прорахункам тих, хто підсовував йому відповідні папочки з планами взяти Київ за три дні.
Втім, як випливає з детального аналізу ситуації нашого Генштабу, навряд чи війна завершиться до кінця цього року. Питання лише в тому, які форми вона в подальшому може прийняти через певну виснаженість агресора. І коли та де після вірогідної вимушеної паузи він завдасть новий удар.
Коментарі — 0