Фраза «український наступ» – новий хіт російської пропаганди

Путінський «воєнкорівський рух» в Україні пройшов певну еволюцію. Так само, як і «друга армія світу», яка тепер змушена закуповувати зброю у Північної Кореї, а набирати людей після «мобілізації» по колоніях Росії через новий креативний підхід…

Російську залізницю зобов’язали завербувати не менше 10 тисяч цивільних залізничників для участі у війні з Україною. Тим часом Україна поступово очищується від окупантів – нещодавно стався ювілейний, 20-й замах на їхніх ставлеників. Детальніше про це – у дайджесті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Найпопулярніша фраза російської пропаганди 

На 195-й день війни фраза «український наступ» стала найпопулярнішою у російській пропаганді. 6 вересня вона вже звучала в контексті міста Балаклія у Харківській області.

Повідомлення були переважно панічними. Хоча й з різними відтінками.

Так, стверджувалось що «українські військові наступають, ведуться удари з великокаліберної артилерії та РСЗВ. ЗСУ закріпилися на околицях міста». 

Панічні настрої підсилювались й питаннями «куди ж у Харківській області увесь цей час завдавалися удари «Іскандерами»?

Насправді, еволюція російського «воєнкорівського руху» в Україні пройшла складний шлях від лютневого «закидаємо усіх шапками» до «поставитись до наступу української армії з усією серйозністю, а не намагатися закидати шапками та бравурними заявами».

«Катюші» з Пхеньяну допоможуть Шойгу?

Путін 6 вересня перебував на Далекому Сході, де відвідав багатонаціональні військові навчання «Схід-2022».

Під «багатонаціональними» треба розуміти обмежені контингенти та спостерігачів з таких країн: Азербайджан, Алжир, Вірменія, Білорусь, Індія, Киргизстан, Китай, Лаос, Монголія, Мьянма, Нікарагуа, Сирія, Таджикистан.

Для повноти величі протистояння «Рамштайну» в особі колективного Заходу на чолі з США не вистачає тільки Еритреї, КНДР та Ірану.

Насправді, останні дві країни названі не випадково. Адже залишаються чи не єдиними постачальниками зброї та боєприпасів для Росії.

Видання The New York Times у розпорядженні якої виявилися нещодавно розсекречені дані американської розвідки, повідомило, що Росія купує мільйони артилерійських снарядів та ракет малої дальності у Північній Кореї.

Москва також прагне купити у Пхеньяна військову техніку. Угода з КНДР говорить про відчай Кремля, який виявився неспроможним виробляти у потрібній кількості навіть найпростішу військову техніку.

За словами військового експерта з Американського інституту підприємництва (AEI) Фредеріка Кагана, у північнокорейській зброї немає високих технологій: Пхеньян може постачати, наприклад, 152-міліметрові артилерійські снаряди або ракети типу «Катюші».

Звернутися до КНДР Росію змусили як нестача боєприпасів, так і неможливість отримати необхідне озброєння від інших постачальників. Західні санкції, які заборонили експорт високотехнологічних компонентів до Росії, порушили ланцюжки поставок. Через запроваджені обмеження Москва не може купувати зброю або деталі для її виробництва.

 «Єдина причина, чому Кремль змушений купувати артилерійські снаряди чи ракети у Північної Кореї чи у когось ще, полягає в тому, що Путін не може мобілізувати російську економіку для війни навіть на базовому рівні», — пояснює Каган.

Наприкінці серпня США заявили, що РФ отримала перші іранські безпілотники. Однак з їх використанням у російських військових виникли технічні проблеми. 

Отже, КНДР і Іран є єдиними країнами, які можуть постачати Росії зброю та військову техніку, нічим не ризикуючи. Адже вже знаходяться під санкціями. Але і «Катюші» часів Корейської війни, і безпілотні іранські «шахіди» на тлі, наприклад, того ж Himars, м’яко кажучи, мають непереконливий вигляд. 

Колабораційний мартиролог: від Струка до Бардіна

6 вересня стало відомо, що в тимчасово окупованому Бердянську було підірвано автомобіль так званого військового коменданта міста Артема Бардіна, якого шпиталізували у важкому стані. Згодом він помер від травм, несумісних з життям.

Насправді, це вже ювілейний, 20-й замах на ставлеників Кремля в окупованій Україні. Відповідна статистика по регіонах має такий вигляд. 

Херсонська область

• 20 березня в Херсоні в автомобілі біля свого будинку застрелено помічника голови російської окупаційної адміністрації області Володимира Сальдо Павла Слободчикова. 
• 20 квітня застрелили ще одного помічника заступника Сальдо – Валерія Кулешова.
• Відразу три замахи сталися у червні. Жертвою першого, 18 червня, став призначений Москвою начальник обласного управління пенітенціарної служби Євген Соболєв, якому вдалося вижити, але його шпиталізували з тяжкими травмами.
• 22 червня підірвали автомобіль голови проросійської адміністрації Чорнобаївки Юрія Турульова. 
• 24 червня у Херсоні загинув керівник відділу сім’ї, молоді та спорту окупаційної адміністрації області Дмитро Савлученко. Під його автомобіль заклали вибуховий пристрій потужністю 300 грамів у тротиловому еквіваленті.
• 7 липня у Новій Каховці застрелили так званого заступника начальника поліції Сергія Томка. Тіло знайшли у його власному автомобілі. 
• 4 серпня голову окупаційної адміністрації Херсонської області Володимира Сальдо шпиталізували в Інституті Скліфосовського в Москві з підозрою на отруєння. Остання інформація про нього публікувалася 20 серпня. Повідомлялося, що стан Сальдо значно покращився, а Міноборони РФ проводить розслідування того, що сталося. Спочатку стверджували, що у Сальдо нібито почалися ускладнення після перенесеного Covid-19 і через перевтому. Однак тепер слідство опрацьовує версію про застосування проти нього «бойових отруйних речовин».
• 6 серпня у своєму будинку застрелили заступника голови адміністрації окупованої Нової Каховки Віталія Гуру. Чиновника шпиталізували з тяжкими травмами, він помер під час транспортування до Криму. 
• 22 серпня у Херсоні підірвали автомобіль заступника начальника відділу внутрішньої політики окупаційної адміністрації Херсонської області Ігоря Телегіна. 
• 29 серпня заступника голови окупаційної адміністрації Херсонської області з сільського господарства Олексія Ковальова  знайшли мертвим у своєму будинку в Голій Пристані.

Запорізька область

• 22 травня проросійського мера Енергодара Андрія Шевчика шпиталізували після вибуху у під’їзді будинку. Невідомі  встановили  вибухівку в електрощитовій та дистанційно привели пристрій у дію. Шевчика було доставлено в реанімацію. Він обіцяв повернутися до роботи «тижня через три - місяць», проте про нього нічого не чути й досі.
• 11 липня в Мелітополі було вчинено замах на голову окупаційної адміністрації Мелітопольського району Андрія Сігуту. 
• 12 серпня в Мелітополі внаслідок вибуху у дворі будинку було поранено одного з керівників передвиборчого штабу «Єдиної Росії» Олега Шостака. 
• 24 серпня невідомі підірвали автомобіль голови окупаційної адміністрації села Михайлівка Івана Сушка. Він помер у лікарні, куди його доправили у критичному стані.
• 26 серпня в Бердянську під час вибуху загинув так званий заступник начальника ДІБДР міста Олександр Колесніков.
• 27 серпня в Михайлівці знайдено повішеним начальника міської поліції Андрія Рижкова . Раніше він служив в українських прикордонних частинах. За інформацією ЗМІ, він сам звернувся до підконтрольної Росії адміністрації і запропонував себе як начальник поліції.

Харківська область

• 10 липня проросійський голова села Великий Бурлук Євген Юнаков загинув через підрив автомобіля біля будівлі місцевої адміністрації. Окупаційна влада заявила, що вибухівку під машину заклала українська «диверсійно-розвідувальна група».

Луганська та Донецька області

• 2 березня було знайдено мертвим колишнього депутата Луганської облради, проросійського голову міста Кремінна Володимира Струка. 
• 20 серпня в Маріуполі Донецької області вибухнула саморобна бомба біля входу до зоопарку, який збирався відвідати проросійський мер Костянтин Іващенко.

Хтось вперто полює на колаборантів. І головне – вміло. 

Військові у РФ будуватимуть залізницю, а залізничники воюватимуть

Уряд РФ розглядає можливість збільшення чисельності залізничних військ для прискорення робіт на Байкало-Амурській та Транссибірській магістралях. Формування двох залізничних корпусів поза штатною чисельністю збройних сил Росії може потребувати, за оцінкою Міноборони РФ, 254 млрд рублів із бюджету. Також військових залізничників Росії можуть використати для відновлення зруйнованих під час військових дій в Україні шляхів.

Насправді, хай би вони й надалі в Росії використовували безкоштовну солдатську працю на «будівництвах народного господарства». У СРСР це було абсолютною нормальним явищем.

Але ця новина цікава українцям й тим, що керівництво російської залізниці (РЖД) зобов’язали завербувати не менше 10 тисяч цивільних співробітників для участі у війні з Україною.

Про це повідомляє видання The Insider з посиланням на пост та документ, які опублікував виконавчий директор російської правозахисної організації «Школа призовника» Олексій Табалов.

У документі йдеться про те, що президент Путін особисто встановив квоту на контрактників у розмірі 10 тисяч осіб з числа персоналу РЖД. 

Тим, хто погодиться на контракт, обіцяють відпустку без збереження заробітної плати, але зі збереженням робочого місця.

Також Путін 5 вересня розпорядився «забезпечити трудові гарантії громадянам, які йдуть добровольцями для участі у спецоперації в Україні».

Отже БАМ і Транссіб безкоштовно будуватимуть військові залізничники, в той час як 10 тисяч штатних співробітників РЖД підуть на війну в Україну.

Ось так в Росії працює практично все. 

Путін вирішив гнати на війну бюджетників. Щоб відтягнути повний розгром та втечу – потрібне м’ясо. Поки воно горітиме і шукатиме свої відірвані ноги, у Путіна виникне час продумати черговий крок у своїй гібридній мобілізації.

Центр стратегічних комунікацій