Через чвари у місцевому суді затягується ухвалення вироку трьом молодикам, обвинуваченим у зґвалтуванні
5 грудня мало відбутися чергове засідання Воловецького районного суду Закарпатської області у справі у гучній справі про зґвалтування. Три роки тому учні зі школи села Верхні Ворота (15-річні двоє братів-близнюків і їхній однокласник) вчинили сексуальне насилля стосовно 14-річної подруги.
За даними досудового розслідування, резонансний злочин стався у День Незалежності, 24 серпня 2021 року. На той час троє неповнолітніх, учні 10 класу Верхньоворітської загальноосвітньої школи прийшли до будинку потерпілої. Це було близько пів на 11 вечора. Не підозрюючи нічого лихого, дівчина вийшла до хлопців. Уже в суді потерпіла розповість: до цього була з хлопцями у дружніх взаєминах. У підвальне приміщення, куди її заманили обвинувачені, прийшла добровільно, не знаючи, що вони планують робити.
У суді доведено: коли компанія спустилася у підвал, один із хлопців ударив дівчину в живіт. У цей момент інший співучасник злочину нахилив потерпілу таким чином, що стиснув між своїми ногами її голову. Третій зловмисник, всупереч волі дівчини, зняв з неї одяг та нижню білизну.
Весь процес сексуального насилля один із обвинувачених фільмував на мобільний телефон. Через декілька днів це відео побачили інші школярі села Верхні Ворота Закарпатської області.
У суді всі троє хлопців визнали вину, щиро розкаялися і попросили вибачення у дівчини, яку скривдили.
Ця історія набула широкого розголосу після ухвалення вироку неповнолітнім кривдникам у березні 2023 року. Тоді головуюча суддя Оксана Софілканич обмежилася умовним терміном покаранням замість реальної посадки трьох обвинувачених: ч.3 статті 153 Кримінального кодексу передбачає від п’яти до семи років позбавлення волі. Апеляційний суд скасував надто м’який вирок через істотні порушення, допущені Софілканич, і повернув справу на повторний розгляд. Зрештою гучна справа потрапила до рук судді Олександра Пелиха.
«Ми мали завершити судовий розгляд та перейти до судових дебатів, після яких суд повинен був ухвалити своє рішення у справі. Проте, за інформацією від працівників Воловецького районного суду, наразі суддя Олександр Пелих перебуває на лікарняному, у зв’язку із чим засідання відкладено на 13 грудня», –розповів «Главкому» представник потерпілої та адвокат Miller Law Firm Ілля Воробйов.
За словами захисника, за понад рік розгляду Феміда дослідила всі докази, як із боку обвинувачення, так і захисту. І якби не вервечка дивних подій і раптова хвороба судді, вирок у справі давно було би оголошено.
Хід (екс)голови суду
Важливо детально пояснити, яку роль може відігравати суддя Оксана Софілканич у цій справі тепер. Софілканич є старожилом у цьому суді на Закарпатті – у 1999 році її призначив на цю посаду президент Леонід Кучма. К
ілька разів вона очолювала Воловецький районний суд. У вересні 2024 року суддя Софілканич втратила керівну посаду. Однак влітку цього року встигла замовити слово за нову суддю Наталю Суху, яку на початку липня президент призначив до Воловецького райсуду.
У листі до начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Закарпатській області суддя Софілканич прямо написала: вакантне крісло, у яке мала сісти суддя Суха, тимчасово зайняте (у штаті місцевого суду – троє суддів). У розпал військової агресії суддю Старобільського райсуду Луганщини Олександра Пелиха було відряджено до глибокого тилу – у Воловецький райсуд на Закарпатті. Що важливо: переведення Пелиха виявилося безтерміновим.
Повертаючись до прохання судді Оксани Софілканич, то у ньому вона просила додатково ввести посаду судді «до вирішення питання дострокового закінчення відрядження судді».
На той час голову суду було почуто в Державній судовій адміністрації: з 17 липня суддя Наталія Суха приступила до здійснення правосуддя у Воловецькому райсуді. А ще через пів року, як грім серед ясного неба, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів з’явилося повідомлення: на 11 грудня запланований розгляд питання про… закінчення відрядження судді Олександра Пелиха до Воловецького районного суду. Якщо суддю-«варяга» вдасться висмикнути, то справа закарпатських ґвалтівників розсиплеться, як картковий будинок. І тоді доведеться вже іншому судді розпочинати розгляд по-новому, третьому колу. І не виключено, що жереб може випасти вже на суддю Наталію Суху, яка умовно на Закарпатті вважають «своєю» (до призначення працювала помічницею судді Західного апеляційного господарського суду, що базується у Львові) порівняно з Пелихом, який приїхав із Луганщини.
Захист потерпілої сторони висловив певне занепокоєння щодо такого дивного збігу, коли саме перед завершенням судового розгляду призначають засідання Комісії з розгляду питання про дострокове закінчення відрядження судді Олександра Пелиха. Адвокати заявили, що звертатимуться до Державної судової адміністрації із запитом про надання інформації щодо підстав порушення питання про дострокове припинення відрядження судді, а також до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проханням відмовити у внесенні до Вищої ради правосуддя подання про дострокове закінчення відрядження судді.
Ще важлива деталь. Окрім справи ґвалтівників, на розгляді судді Пелиха перебуває інша скандальна історія – обвинувальний акт проти діючого голови Воловецької селищної ради Михайла Попелича. Посадовцю інкримінували вимагання 80 тис. грн «відкату» у керівника фірми за доступ до бюджетних підрядів.
На допомогу і тут прийшла (правильно!) суддя Оксана Софілканич. У 2022 році вона виправдала Попелича. На думку судді, вимагання хабаря з боку селищного голови є бездоказовим припущенням сторони обвинувачення. Однак апеляційний суд показав червону картку судді Софілканич і в цьому випадку – скасував вирок: «…судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин; ухвалений вирок містить істотні недоліки». Найближче засідання у справі Попелича заплановано на 12 грудня.
Пастки і хитрощі обвинувачених
Адвокати обвинувачених теж не гають часу. Внаслідок серії відводів суддям Воловецького райсуду справа вже ледь не зайшла в тупик. Розрулив здавалося патову ситуацію Свалявський районний суд Закарпатської області, який констатував: сторона захисту зловживає правом на відвід, щоб затягнути розгляд справи.
На початку жовтня захисники викинули нового «коника»: подали клопотання про закриття кримінального провадження, чим відтермінували судові дебати. Логіка адвокатів полягала у тому, що потерпіла не відвідує засідання, і це, на їхню думку, свідчить про відсутність підтримки обвинувачення. Однак суддя Пелих відмовив у задоволенні.
Справа в тім, що торік Закарпатський апеляційний суд, скасувавши вирок Софілканич, дорікнув: суд першої інстанції проігнорував рекомендації експертів, які радили обмежити участь потерпілої неповнолітньої у процесуальних діях.
«У судових засіданнях судом першої інстанції було проведено довготривалий, психологічно травмуючий допит потерпілої з-приводу обставин, що мали місце», – сказано в ухвалі апеляції.
Доволі несподіваним виявився фінт самих обвинувачених. Раптово, за день до судового засідання, двоє з обвинувачених нібито мобілізувались через Обухівський районний ТЦК на Київщині.
«Що дивно, враховуючи те, що їм лише на початку цього року виповнилося 18 років, вони не мають військової освіти, не служили строкову службу та не є офіцерами запасу, тому їх не можуть мобілізувати без добровільної згоди. Більше того, обвинувачені не проживали у Обухівському районі Київської області», – заявив захисник потерпілої Ілля Воробйов.
Гасити новий скандал кинувся безпосередньо міністр оборони Рустем Умеров. Урядовець повідомив, що двом обвинуваченим було відмовлено у проходженні військової служби за контрактом. Натомість на обухівський ТЦК Міноборони «натравило» свою інспекцію з перевіркою.
Ще одне судове засідання не відбулось через те, що обвинувачені та їх батьки розірвали договори із захисниками. У такій категорії справ участь захисника є обов’язковою, а тому суд надав їм час для укладення договору з іншими адвокатами.
Зараз обвинувачені начебто уклали договори з новими адвокатами. Суд надав їм час для ознайомлення з матеріалами судової справи для підготовки до судових дебатів. Які поки не відомо, коли відбудуться.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0