Насамперед США та ЄС незадоволені тим, як Київ бореться з корупцією
На четвертому році правління президента Петра Порошенка риторика західних партнерів на адресу України зазнала помітних змін. Схвалення та підтримка, які часто отримував Київ у 2014-15 роках, поступово зійшли нанівець. Якщо ще рік тому європейці та американці висловлювались м’яко, не бажаючи когось образити, то тепер тон «дружніх порад» став помітно жорсткішим: все частіше західні дипломати не добирають слів і заявляють про розчарування та демонструють роздратування.
Особливий сплеск емоцій у наших партнерів спровокувало фігурування окремих українських політиків у «панамському скандалі», скандальні події навколо нових антикорупційних органів, гальмування створення Антикорупційного суду та загалом безрезультатність боротьби з корупцією.
Колишній віце-президент США Джозеф Байден
«Я відчайдушно схвильований регресом у боротьбі з корупцією у Києві... Корупція залишається найбільшою проблемою України. Я рекомендував посадовцям адміністрації Трампа уважно фіксувати, що говорять і що не договорюють українці, а також перевіряти, як виконують вони свої обіцянки».
23 січня 2017 року
Реакція України: офіційної реакції не було, однак наступного ж дня у ЗМІ з’явилисякоментарі «не під запис» нардепів від БПП і «Народного фронту». «Якийсь мудак з-за бугра приїде і буде розказувати нам, як тут жити і будувати свою країну? Вони зроблять свій ручний суд і це все – кінець. Вони замкнуть вертикаль: НАБУ-САП-суд. І далі підуть «антикорупційні трійки», як в НКВС. Бо прийдуть, по кого захочуть і коли захочуть. Це буде держава в державі», – обурився один із впливових депутатів БПП.«Захід хоче поставити нас уже під повне зовнішнє управління! Вони там думають, що натиснуть на Порошенка, а він змусить нас усе прийняти. Але так не буде. Не в цьому випадку», – сказав парламентар від «Народного фронту».
Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган
«У міжнародної спільноти вичерпується терпіння у зв’язку з браком практичних результатів боротьби з корупцією в Україні… Щодо боротьби з корупцією, на мій погляд, фактичні результати достатньо скромні. Я вважаю, за цим має пильно стежити влада: уряд та інші її органи. Справа не лише у заснуванні інституцій чи наявності необхідного законодавства, а й у тому, як воно реалізується».
«Наскільки я розумію, півтора мільйона людей задекларували своє майно. Але, якщо я не помиляюся, перевірено поки що тільки близько ста. Сто із півтора мільйона – це не результат».
16 листопада 2017 року
Реакція України: відсутня
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS)
«Публічне розкриття інформації про антикорупційні розслідування Генеральною прокуратурою значно послаблює здатність Національного антикорупційного бюро України ефективно працювати і підриває довіру громадськості до ефективної боротьби з корупцією».
«Українська влада повинна активізувати свої зусилля задля забезпечення незалежності, оперативного потенціалу та повної ефективності антикорупційних інституцій… Робота цих закладів повинна не підриватися, а підкріплюватися».
5 грудня 2017 року
Контекст: розслідування «справи Пімахової»
Реакція України: 1 грудня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у його відомстві готують підозру агенту НАБУ, який і «пропонував хабара» Пімаховій. Втім, врахувавши реакцію Заходу та громадян України, які традиційно стали на бік НАБУ, за 10 днів генпрокурор змінив риторику. Агента НАБУ до відповідальності не притягли, а сам Луценко не виключив, що Пімахову потрібно притягати до відповідальності, однак поклав відповідальність за відповідне рішення на свого заступника – керівника САП Назара Холодницького: «Вирішувати питання щодо притягнення першого заступника голови Державної міграційної служби Діни Пімахової до кримінальної відповідальності буде Спеціалізована антикорупційна прокуратура».
Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Норберт Реттґен
«Порошенко має визначитися, хоче він бути президентом чи олігархом - країна чи гроші».
«Україні конче потрібно вжити рішучих кроків проти поширення корупції… І це починається з керівництва держави».
20 грудня 2017 року
Реакція України: юристи Порошенка поспішили заявити, що матеріали ЗМІ на основі документів Paradise Papers стосовно президента «містять маніпулятивні твердження, що не підтверджені фактами».
Міжнародний валютний фонд
«Подання президентом законопроекту про Антикорупційний суд мало стати кроком у правильному напрямі (у питанні боротьби з корупцією). Однак щодо того проекту, який був поданий 22 грудня, у нас є серйозні застереження, низка його положень не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеціанської комісії».
15 січня 2018 року
Контекст: Внесення до Верховної Ради президентського законопроекту про Антикорупційний суд
Реакція України: Після зустрічі Порошенка з главою Фонду Крістін Лагард у Давосі, президент пообіцяв прискорити ухвалення закону про Антикорупційний суд. Крім того, він подякував керівництву Фонду за «важливу зустріч», на якій було визначено, «що і до якої дати потрібно зробити».
Представник МВФ Джеррі Райс
«[Нове пенсійне законодавство]…має певні вади, які нівелюють мотивацію людей працювати довше і робити більші внески. Це робить пенсійну систему нестійкою, і ми вважаємо, що потрібно докласти більше зусиль для вдосконалення цієї системи»
18 січня 2018 року
Реакція України: відсутня.
Міжнародна правозахисна неурядова організація Freedom Нouse
«Нездатність (української) влади розслідувати широкомасштабну корупцію на керівних посадах, підірвала рівень підтримки уряду серед населення і вплив на спроби проведення реформ. У сфері цивільних свобод політичний тиск і напади на журналістів загрожують свободі преси».
16 січня 2018 року
Контекст: доповідь про стан свободи слова та дотримання прав людини у світі
Реакція України: відсутня.
Таня Купер, дослідник міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch
«Минулого року Україна ставилась до зобов’язань в сфері захисту прав людини як до необов’язкового компоненту. Влада вдається до недемократичних дій і пропонує нові закони, які шкодять основоположним свободам в Україні».
«Виправдовуючись необхідністю протистояти військовій агресії Росії на Сході України та антиукраїнській пропаганді, протягом останніх місяців, уряд України зробив кроки з обмеження свободи волевиявлення, ЗМІ та зібрань».
18 січня 2018 року
Контекст: доповідь організації про дотримання прав людини у світі
Реакція України: відсутня.
Читайте також матеріали «Главкома»:
Коментарі — 0