Суд призначив найвищу міру покарання співробітнику Управління державної охорони Артему Косову
22 вересня Шевченківський районний суд Києва поставив крапку у резонансній справі, розгляд якої тривав понад рік. 30-річного співробітника Управління державної охорони Артема Косова засуджено до довічного ув’язнення за умисне вбивство з хуліганських мотивів (пункт 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу). Обвинувачений із надуманих причин, як зазначив суд, позбавив життя 16-річного киянина Максима Матерухіна. Трагедія сталася у квітні минулого року на очах у десятків пасажирів столичного фунікулера.
«Покарання – довічне позбавлення волі. Це рішення максимально наближене до справедливості. Максимально наближене, бо життя дитини не можна співставити з будь-яким терміном ув’язнення… Я переконаний: кожен, хто вбив дитину, повинен отримувати найсуворіше покарання – довічне позбавлення волі. Це моя принципова позиція як генерального прокурора». Так прокоментував вирок генпрокурор Руслана Кравченка, який у буквальному сенсі зайшов у справу за місяць до вироку.
Водночас обвинувачений пішов у ва-банк: він не визнає провини. Ба більше – наполягає на тому, що підлітки начебто самі спровокували його застосувати фатальний бійцівський прийом. Косов каже, що «не міг передбачити, що такі вчинки, спричинять такі наслідки».
До слова, протягом семи років Артем Косов займався бойовими мистецтвами, зокрема, дзюдо; має спортивний розряд «кандидат у майстри спорту».
У своїй ухвалі суд назвав обвинуваченого «особливо небезпечним для суспільства». З 9 квітня 2024 року Косов перебуває під вартою.
«Главком» попросив незалежних юристів оцінити вирок. Зокрема, редакцію цікавило, наскільки часто Феміда у подібних злочинах вдається до найвищої міри і за яких умов обвинувачений усе ж може вийти на волю, якщо суди всіх рівнів залишать це рішення без змін.
Довічне ув’язнення: аргументи судів
Військовий адвокат Дар’я Соларьова у коментарі «Главкому» пояснила: вирок Косову цілком узгоджується з кваліфікацією за частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу («Умисне вбивство»). Разом із тим, сторона захисту намагалася змінити кваліфікацію на статтю 119 Кримінального кодексу («Вбивство через необережність»), але суд дійшов до висновку, що твердження адвокатів не заслуговують на увагу.
«Положення частини 2 статті 115 Кримінального кодексу передбачають, що довічне позбавлення волі застосовується лише у випадках, серед іншого, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний термін (окрім довічного, санкція статті дає вибір суду – від 10 до 15 років тюрми для обвинуваченої особи – «Главком»). Феміда також бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Все це впливає на призначення покарання», – зазначила юрист. Проти обвинуваченого Артема Косова зіграли обтяжуючі обставини – вчинення злочину у стані алкогольного спʼяніння та стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. А ось обставин, які помʼякшували б покарання, Феміда не побачила.
«Чи суворий вирок? Так, оскільки призначено найвищу міру покарання. Проте наголошую: покарання визначено в межах санкції. Маємо розуміти, що певний вплив на справу мав суспільний розголос, контроль генерального прокурора, бо не у всіх кримінальних провадженнях він (генпрокурор – «Главком») присутній особисто», – зауважила Дар’я Соларьова.
Юрист Дмитро Бузанов, з яким поспілкувався «Главком», вважає: хоч і вирок є максимальним, але він є адекватним і обґрунтованим щодо встановлених обставин. Суд не знайшов підстав для пом’якшення, наголосивши на тяжкості покарання (смерть неповнолітнього настала від зухвалих дій посадовця у стані сп’яніння). Щоправда, правник визнає, у менш резонансних випадках могло б бути 15 років позбавлення волі для обвинуваченого.
«За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, довічне за пунктом 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу суди призначають рідко. Переважно, в резонансних випадках з обтяжуючими факторами (сп’яніння, неповнолітній потерпілий, громадське місце). Зазвичай Феміда ухвалює покарання у вигляді 10-15 років, якщо є пом’якшення (каяття, компенсація шкоди). У цій справі захист просив 15 років, але суд відхилив, враховуючи суспільний резонанс (зал аплодував, батьки загиблого назвали вирок «справедливим» і «найкращим подарунком сину на день народження»). Подібні вироки, наприклад, за вбивства з хуліганських мотивів у громадському транспорті, часто пом’якшують, якщо умисел непрямий і обвинувачений має позитивну характеристику. Однак тут суд акцентував на «особливій небезпечності» Косова для суспільства», – наголосив правозахисник.
Адвокат Бузанов вдався до цікавого аналізу. Узяв за основу вирок Косову і порівняв його з іншим – вбивство у Житомирі: 18-річний юнак завдав 95 ножових поранень потерпілому через відмову дати цигарку. Тоді суд першої інстанції призначив вбивці 14 років в’язниці.
Спільними рисами в цих історіях, переконаний юрист, є кваліфікація та мотиви. Обидва злочини – умисне вбивство з хуліганських мотивів. У Житомирі додатково пункт 4 статті 115 Кримінального кодексу (особлива жорстокість: численні удари, тривалі страждання потерпілого при свідомості). В обох випадках умисел раптовий, дії зухвалі, в громадському місці (вулиця/фунікулер), без попереднього знайомства з жертвою.
Наслідки злочину: смерть від масивних поранень (Київ: рана шиї з пошкодженням артерій/вен/м’язів/гортані; Житомир: поранення грудної клітки, живота, шиї, кінцівок з ушкодженням органів, що призвело до комбінованого шоку).
Щодо доказової бази, то в обох злочинах доведеність вини обвинувачених підтверджена свідченням очевидців, протоколами оглядів, експертизами (судово-медична, трасологічна), відео з камер. Що важливо: до вбивства обоє обвинувачених не мали конфліктів з жертвами.
| Аспект | Київський вирок (довічне) | Житомирський вирок (14 років) |
|---|---|---|
| Вік та статус жертви | Неповнолітній (16 років), підліток у групі друзів. | Дорослий (33 роки), йшов один додому з роботи. |
| Вік та статус обвинуваченого | Дорослий (н. 1992 р.), майстер-сержант УДО, водій, одружений, вища освіта, навички бойових мистецтв (кандидат у майстри спорту з дзюдо), значна фізична перевага. Порушив службові заборони (сп’яніння). | Юнак (18 років на момент злочину), безробітний, неодружений, середня освіта, раніше не судимий. Позитивна характеристика за місцем проживання, посередня — за навчанням. Не на обліку в психіатра/нарколога. |
| Стан обвинуваченого | Алкогольне + наркотичне сп'яніння (каннабіноїди), обтяжуюча обставина (ч. 1 ст. 67 КК). | Не вживав алкоголь/наркотики того вечора (за показаннями). Без обтяжуючих обставин. |
| Механізм злочину | Один поштовх (схопив, розвернув, штовхнув у скло), непрямий умисел (передбачав смерть, але припускав). Жертва померла миттєво. | 95 ножових поранень (численні удари в шию, тулуб, кінцівки), прямий умисел на смерть з жорстокістю. Жертва страждала тривалий час при свідомості, померла в лікарні о 05:05. |
| Привід | Сприйняв жарти підлітків на свій рахунок, втрутився, погрожував. | Відмова дати цигарку (обвинувачений мав електронну, але розряджену). |
| Поведінка після злочину | Імітував допомогу (джгут), суд розцінив як спробу уникнути відповідальності. Обвинувачений не розкаявся. | Не пам'ятав деталей (фрагментальна амнезія), злякався крові. Збирався здатися поліції, але затримали вдома. |
| Позиція обвинуваченого | Не визнав вини, показання спростовано доказами. Без щирого каяття (лише шкодував про «ситуацію»). | Повністю визнав вину, дав послідовні показання (в суді та під час слідчих дій). Визнав дії жорстокими, не хотів приховувати, але злякався. Частково компенсував шкоду (140 000 грн матеріальної). |
| Пом'якшуючі обставини | Відсутні (позитивні характеристики з роботи суд не врахував). | Повне визнання вини, часткове відшкодування шкоди, молодий вік, перше правопорушення, позитивна характеристика. |
| Обтяжуючі обставини | Сп'яніння, ризик рецидиву (посадовець з доступом до зброї). | Відсутні. |
| Дата злочину / вироку | Злочин: 07.04.2024; Вирок: 22.09.2025. | Злочин: 28.10.2024; Вирок: 10.06.2025. |
А тепер ключове: чому суд у Житомирі призначив 14 років, а не довічне? За словами Дмитра Бузанова, житомирський вирок не такий суворий, як у випадку з Артемом Косовим, через пом’якшуючі фактори (вік злочинця, визнання провини, компенсація), які дозволили уникнути довічного. Натомість у київському вироку наголошується, що обвинувачений мав статус посадовця, сп’яніння та неповнолітню жертву, а також не розкаявся.
«Обидва вироки справедливі в контексті Кримінального кодексу, але ілюструють, як суди балансують з поняттями суворість покарання і виправлення обвинуваченого», – звертає увагу експерт «Главкома».
Адвокат Бузанов також навів статистику, опираючись на пошуково-аналітичну систему Verdictum: за час великої війни вирок Артему Косову (саме довічне ув’язнення, пункт 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу) є першим за кваліфікацією умисне вбивство.
Вийти на волю: шанс є?
Попри довічний термін Артему Косову (якщо з вироком погодяться апеляційна та касаційна судові інстанції) у нього все ж є шанси якщо не вийти на волю, то принаймні спробувати. Така можливість з’явилася з осені 2021 року завдяки Конституційному суду: було визнано неконституційною норму статті 81 Кримінального кодексу, яка стосується умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
«Зараз таке звільнення можливе за умови відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний термін», – сказала Дар’я Соларьова.
Аби претендувати на умовно-дострокове звільнення, особі з довічним покаранням необхідно відсидіти у тюрмі не менше 15 років. І лише потім можна клопотати перед судом про зміну покарання – з довічного на позбавлення волі від 15 до 20 років.
Іще довічники можуть розраховувати на помилування, яке запускає президент своїм указом. Та й тут не все так однозначно. Як каже адвокат Дмитро Бузанов, щоб скористатися цією процедурою, довічно засудженій особі треба відбути у в’язниці не менше 10 років. Також в’язень повинен розкаятися у вчиненому злочині.
«Математика така: спершу засуджений має відбути 15 років довічного, щоб узагалі постало питання про заміну покарання. Після заміни суд може призначити термін від 15 до 20 років (фактично нове покарання, після якого в’язень може клопотати про дострокове звільнення – «Главком»). Для умовно-дострокового звільнення за умисний особливо тяжкий злочин треба відбути не менше ¾ цього терміну. Якщо довічне ув’язнення замінено на 15 років, то виходить 11 років і три місяці. Тобто сумуємо основне покарання за довічне плюс часткове за умовами умовно-дострокового звільнення і назбирується 26 років три місяці – стільки доведеться відсидіти довічнику. Якщо ж Феміда довічне покарання замінить на 20 років, то за умовами дострокового звільнення засуджений додатково повинен відсидіти 15 років. Разом із основним виходить 30 років тюремного терміну. Отже, мінімально засуджений реально проведе в неволі понад 26 років», – наголосив Дмитро Бузанов.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0