Польща, Чехія чи Німеччині – хто виграє в конкуренції за робочу силу з України
Польща довгий час залишається популярним напрямком для українських працівників, але маршрути трудової міграції з України мають тенденції до змін. Пандемія лише пригальмувала ці зміни, але ніяк не зупинила. Близькість до України, схожість мови і відносно прості процедури працевлаштування і зараз роблять Польщу привабливою для заробітчан. Однак, в минулому році боротьбу за трудових мігрантів розгорнула Чехія, а на початку цього року Німеччина заявила про відкриття трудових ринків для іноземців. Німеччина, Польща і Чехія готові йти на значні поступки, щоб залучити й утримати трудових мігрантів. Всі три держави мають гостру потребу в працівниках з України, які зарекомендували себе краще, ніж трудові мігранти з інших країн. Вони готові відправляти за працівниками чартери, робити тести на коронавірус за рахунок підприємців і спрощувати процедури легалізації. А більш-менш стабільна, попри рецесію, економічна ситуація дозволяє цим країнам вести між собою рівну боротьбу за робочу силу. Одночасно економічна ситуація в Україні і невизначена державна стратегія залучення мігрантів для розвитку власної країни буде і надалі сприяти виїздам на заробітки українських трудових мігрантів.
Аналітичний центр Gremi Personal досліджував, де вже зараз чекають українців і чи збереже Польща статус найпривабливішої країни для заробітків.
Німеччина приваблива, але важкодоступна
ЄС до німецького ринку. Фото REUTERS" width="720" height="480" />З 1 березня в Німеччині набув чинності закон про трудову міграцію, який спрощує доступ кваліфікованих кадрів не з ЄС до німецького ринку. Фото REUTERS
Протягом останніх кількох років Німеччина – найбажаніша країна працевлаштування для українців. Це демонструють численні соціологічні дослідження. Українських робітників ФРН привертає, перш за все, високою заробітною платою. Середня місячна ставка кваліфікованого іноземного робітника з урахуванням 35% податків становить приблизно €1625. Це на 17% менше, ніж отримує німецький працівник такої ж кваліфікації.
З 1 березня в Німеччині набув чинності закон про трудову міграцію, який покликаний був полегшити доступ кваліфікованих кадрів не з ЄС до німецького ринку праці. Люди, які мають профосвіту училищ, технікумів, коледжів можуть отримати робочу візу, надавши диплом про освіту на перевірку і підписаний контракт з роботодавцем. За даними соціологічного дослідження, проведеного аналітичним центром Gremi Personal спільно з VoxPopuli в лютому цього року, близько 40% українців, які працюють в Польщі, були готові їхати на заробітки до Німеччини.
Але пандемія поставила на паузу плани Берліна щодо залучення іноземних працівників, а видача робочих віз була і зовсім припинена, виняток – представники деяких професій, як водії вантажівок або медперсонал для догляду. Однак навіть під час локдауна багато компаній не припинили набір нових співробітників, або залишили позиції відкритими, запланувавши прийом на роботу на осінь. Очевидно, що вакансій стало менше, але рівень безробіття в Німеччині не такий високий, як у інших країнах Європи, – 3,9%. Це четверте місце після Чехії, Польщі та Нідерландів в списку країн з найнижчим рівнем безробіття. І хоча німецькі економісти говорять про небувалу для Німеччини рецесію в 6,5%, але підкреслюють, що відновлення економіки почнеться вже влітку, а повернення до зростання, за різними оцінками, прогнозують вже на осінь цього року - першу половину 2021 р.
Деякі галузі, хімічна, фармацевтична, навіть в кризовій ситуації потребують нових кадрів. А сільське господарство однозначно не може обійтися без робочої сили ззовні.
У даний час Німеччина потребує кваліфікованих робітників, особливо в будівництві, медичній сфері, а також для догляду за літніми людьми. Причому потреба в спеціалістах з вищою освітою набагато нижча, ніж в робітниках. А німці неохоче йдуть на важку роботу. У період початку сезонних робіт Німеччина організовувала чартери для працівників з Румунії, щоб заповнити дефіцит робочої сили на полях.
Зараз малоймовірно очікувати великого потоку українських робітників до Німеччини. Процедура отримання робочої візи вимагає чималих зусиль і витрат часу. Так само як і логістика робочої сили в умовах карантину. Крім того, німецькі роботодавці часто хочуть працівників зі знанням німецької мови, що теж є перешкодою для багатьох українців, які мають можливість потрапити на роботу в Польщі або Чехії без особливих зусиль. Однак в довгостроковій перспективі, коли українські трудові мігранти оцінять ситуацію і свої шанси на німецькому ринку праці, а карантинні обмеження на кордонах буду зняті, Німеччина стане для них найбільш перспективним і бажаним напрямком для роботи.
Чехія - потенційна загроза для польських роботодавців
У 2019 році Чехія зайняла друге місце за обсягами переказів грошей заробітчанами в Україну
Чехія - друга після Польщі за популярністю серед українців країн, куди вони відправляються на заробітки. Вона також близька географічно і зацікавлена в іноземних працівниках. У 2019 році Чехія зайняла друге місце за обсягами переказів грошей заробітчанами в Україну, випередивши Росію і США. Переклади з цієї країни в порівнянні з 2018-м зросли на 29%. Все тому, що в минулому році Чехія удвічі збільшила квоти на працевлаштування українців. Країна переживала економічне зростання і потребувала кваліфікованих працівниках, яких на внутрішньому ринку не вистачало, зокрема будівельників, працівників соціальної сфери та молодшого медперсоналу. Тепер щороку Чехія здатна працевлаштувати 40 тисяч українців.
В цілому ж на початок нинішнього року дозволи на проживання та роботу в Чехії мали понад 150 тисяч українців, майже чверть від загального числа іноземних працівників у цій країні.
У пандемію українці з Чехії, як і з Польщі, частково стали повертатися додому. За даними посольства України в Чехії, країну покинуло близько 20-30 тис. українських громадян. Уряд Чехії, як і Польщі, на момент введення надзвичайної ситуації 12 березня дав можливість українцям, які перебували на території країни легально, залишатися в країні без штрафів і депортацій до закінчення особливого режиму 17 травня і ще два місяці, щоб залишити країну. Нещодавно, чеський уряд продовжив можливість знаходиться в країні до 16 вересня, це стосується тих, у кого закінчувалася чеська робоча віза. Країна перша в Європі, оперативніше ніж Польща, вийшла з карантину, почала відкривати кордони і дозволила працювати українцям на полях після здачі тесту на коронавірус за рахунок підприємців. Чеська економіка, за оцінками експертів Європейської комісії, впаде на 7,8%. Однак, Чехія знаходиться в кращому становищі, ніж більшість країн ЄС. І поки таке падіння не позначилося на ринку праці – рівень безробіття в Чехії найнижчий в Європі – 2,4%.
Країні також не вдалося знайти заміну іноземним ремісникам, технікам, механікам ні серед студентів, ні серед своїх безробітних громадян. Деякі компанії були змушені відкладати терміни поставки своїх товарів і послуг, зокрема у будівельній галузі.
У Міністерстві праці та соціальних питань Чеської Республіки стверджують, що після відкриття консульств не очікують збільшення кількості заявок на отримання шенгенських віз для працевлаштування через складні умови приїзду в країну і низку інших чинників. Однак країна зараз працює над лібералізацією доступу до ринку праці, плануючи розширити спрощене працевлаштування з нинішніх трьох місяців до дванадцяти. Чеські компанії готові брати українців на роботу навіть без знання мови, а на заводи охоче беруть тих, хто працював на подібних виробництвах в Польщі. Кордони поступово будуть відкриватися. І хоча чеський ринок праці не є таким великим, як польський, і не прийме сотні тисяч українських заробітчан, але Чехія є більшою конкурентною загрозою для польського ринку праці, ніж Німеччина.
Польщі немає ким замінити українських трудових мігрантів
Українці досі віддають перевагу Польщі – в умовах пандемії сюди найпростіше дістатися
Частину вакансій під час карантину на підприємствах Польщі закрили самі поляки, також був задіяний невеликий відсоток працівників з азіатських країн. Гострий дефіцит українських працівників польські підприємства відчували і в найбільш кризовий місяць локдауну – квітень, коли близько 150 тис. українців вже виїхали на Батьківщину, а попит на робочі руки в пандемію ріс в харчовій промисловості і логістичній сфері, де зазвичай зайняті українці. Польські фермери – найбільші експортери полуниці, малини та яблук – попереджали владу, що урожай пропаде, а ціни на продукти зростуть через відсутність сезонних працівників. Польський уряд відреагував на прохання бізнесу автоматичним продовженням документів на легальне перебування і роботу українців в період пандемії. Проаналізувавши, як після локдауну відновлюється польська економіка і попит на робочу силу на підприємствах, Аналітичний центр Gremi Personal прийшов до висновку, що найвищий попит на працівників існує в харчовій промисловості, логістиці, виробництві побутової техніки і деревообробній галузі, будівництві та сільському господарстві. У цих сферах робота для українців буде до кінця року. А з урахуванням того, що Польща краще за всі країни ЄС переживе пандемію з рецесією в 4,6% і практично на стільки ж, за прогнозами, виросте в 2021-му, спад попиту на робочу силу з України тут навряд чи варто очікувати.
Українці теж на даний момент віддають перевагу Польщі – в умовах пандемії через близькість найпростіше дістатися до Польщі за безвізом, отримавши дозвіл на роботу. Однак основною перешкодою для приїзду на роботу називається необхідність проходити обсервацію протягом 14 днів по приїзду. Це можуть собі дозволити не всі українці, бо лише деякі великі компанії допомагають в проходженні карантину своїм співробітникам. Тоді як більшість – покладають його на самих працівників.
Чверть трудових мігрантів, які прилетіли чартерами у червні, організованими Gremi Personal для своїх працівників, повідомили, що збиралися на заробітки в Чехію, Німеччину і скандинавські країни, проте через складнощі на кордонах не ризикнули і прилетіли чартером на роботу в Польщу. Близько 40% працівників, які з початку літа вилетіли чартерами до Польщі, прибули сюди вперше на заробітки. Однак, вони не розглядають Польщу як кінцевий напрямок, а готові їхати далі в пошуках кращої роботи і зарплат, розглядаючи Польщу як вікно в Європу.
Громадяни країн ЄС не готові йти працювати фізично навіть в умовах безробіття
Пандемія – шанс для польських роботодавців утримати трудових мігрантів, які збиралися на заробітки в інші країни. Однак якщо на державному рівні не буде схвалена більш лояльна візова програма, а також не буде сприяння асиміляції українців, вони все частіше обиратимуть не Польщу, а Чехію та Німеччину.
***
У Європі через спад економіки попит на робочу силу найближчим часом не відновиться в повному обсязі. Але локдаун показав глобальну тенденцію – громадяни країн ЄС не готові йти працювати фізично навіть в умовах безробіття. За українськими заробітчанами закріпився статус незамінних. Крім того, одним із серйозних викликів ЄС є старіння населення. Вже в 2018 році люди старше 65 років становили п'яту частину всіх жителів Євросоюзу. Це змушує уряди країн ЄС постійно пом'якшувати свою міграційну політику, особливо для трудових мігрантів. Економічна ситуація в Україні навряд чи стримує українців в країні. З відкриттям кордонів вони поїдуть туди, де можна швидко знайти офіційну роботу за максимально простою процедурою.
Дослідження компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal (Гданськ, Польща)
Коментарі — 0