Що робити, якщо вам за 60, але вас женуть на роботу?
Кабінет міністрів 2 квітня заборонив особам старше 60 років виходити з дому. Єдиний випадок, коли літнім людям дозволили променад, – похід у магазини, розташовані у радіусі не більш ніж 2 км від місця проживання особи. Та вже згодом з’ясувалось, що влада не врахувала суттєвий момент: багато людей пенсійного віку працюють. Щодня вони мусять долати відстань на роботу і з неї додому.
Саме тому, через два дні, Кабмін опублікував роз’яснення своєї постанови, де спробував відповісти на найпоширеніші питання, які виникли у зв’язку із новими обмеженнями.
Серед іншого, у роз’ясненні йдеться про те, що ж робити пенсіонерам, які працюють. Ходити вулицями дозволено лише тим з них, хто трудиться на підприємствах критичної інфраструктури та долучені до боротьби з Covid-19. І це лише при умові, що такі люди не можуть працювати віддалено. У роз’ясненні також пояснюється, що таке критична інфраструктура. Це, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які:
- провадять діяльність в енергетиці, хімічній промисловості, транспорті, інформаційно-комунікаційних технологіях, електронних комунікаціях, банківському та фінансовому секторах;
- надають послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
- є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги;
- включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Тобто це всі структури, зупинка яких призведе до порушення життєдіяльності країни. Однак чіткого переліку конкретних підприємств критичної інфраструктури, до роз’яснення не долучено.
Крім того, незрозумілим лишається ще одне питання: що робити людям, які досягли пенсійного віку, працюють на об’єктах критичної інфраструктури, але з тих чи інших причин (чого гріха таїти, навіть через простий страх заразитися) не бажають тепер ходити на роботу.
З історії питання
Визначення того, які об’єкти належать до критичної інфраструктури, уряд цього разу слово у слово скопіював із ст.6 закону… «Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні». Окремого ж закону про такі об’єкти в Україні та їхній захист досі, на сьомому році війни, немає. Спробу це виправити здійснив уряд Володимира Гройсмана: наприкінці травня минулого року, під завісу своєї каденції він зареєстрував відповідний законопроєкт. Однак документ був відкликаний.
Олександр Бригинець, нардеп 8-го скликання, член комітету з питань нацбезпеки і оборони, а саме цей комітет розглядав згаданий законопроєкт, у коментарі «Главкому» нагадав: «Це був період, коли Верховна Рада впродовж двох місяців голосувала лише за законопроєкти до Виборчого кодексу. Тому чимало важливих законопроєктів не були проголосовані». А коли змінився Кабмін, усі законопроєкти попереднього були відкликані.
Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян уточнив, що законопроєкт щодо об’єктів критичної інфраструктури наступники не перевнесли і альтернативного не запропонували. «Команда Зеленського взяла наші напрацювання, але не всі. У нас (уряду Гройсмана, – «Главком») було близько 40 готових законів, вони взяли десь 15», – поділився підрахунками Омелян.
Під грифом «таємно»
На думку екснардепа Бригинця, урядова постанова щодо карантинних обмежень є недосконалою. «Я думаю, що ця постанова уряду швидше готувалася як літературний твір, а не нормативний документ. Там є чимало посилань на інші закони, які фактично не мають відношення до предмету постанови. Наприклад, це визначенням громадського місця», - звертає увагу на ще одну проблему політик.
Водночас Володимир Омелян наголошує: повний перелік об’єктів критичної інфраструктури існує, і він зберігається під грифом «таємно». «До цих об’єктів, зокрема, відносяться мости, дороги, шлюзи, аеропорти, залізничні станції», – зазначив колишній урядовець.
Нардеп Ірина Верещук також говорить, що у відкритому доступі цього переліку немає, і це нормальне явище. «Якщо на якийсь подібний перелік ви і натрапите, то він не відповідатиме дійсності, оскільки цей список несталий: одні об’єкти виключаються з переліку, інші вносяться».
За словами Верещук, цей список формує Кабмін. «У чинному уряді цей список фізично є», – переконує представниця партії влади. «Трапляється, що певні підприємства зараховують до об’єктів критичної структури лише у особливий період. До прикладу, підприємство «Укрспирт» не входить до числа об’єктів критичної інфраструктури, але зараз (в умовах карантину) їх зарахували до такої категорії», - зазначила парламентар і уточнила, що керівники цих підприємств завжди проінформовані про те, що їхнє підприємство має особливу вагу у цей період.
Але логіка Верещук не спрацьовує у випадку з останніми урядовими постановами. Якщо ж пиратися на визначення об’єктів критичної інфраструктури, яке наведено в постанові уряду, то виходить, що медичні заклади до таких об’єктів нині… не відносяться. Нардеп на уточнююче запитання «Главкома» про те, чи є тепер серед об’єктів критичної інфраструктури медичні заклади, відповіла: «Думаю, що є, але які саме – я не знаю».
Що робити людям, яких женуть на роботу?
Відповіді на питання про те, що ж робити людям віком старше 60-ти років, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури, але які не хочуть ризикувати своїм здоров’ям, в уряду немає.
Мінсоцполітики у відповідь на запит «Главкома» про те, як бути літнім лікарям чи прибиральникам супермаркетів, яких змушують працювати у період карантину, відповіли так: питання трудових відносин не входять до сфери компетенцій міністерства. Чиновники Мінсоцу порадили звернутися до їхніх колег з Мінекономіки: мовляв, вже кілька місяців трудовими питаннями опікуються два департаменти цього відомства. Але і в Мінекономіки це питання не змогли роз’яснити.
«Главком» також звернувся до Міністерства охорони здоров’я з питанням, які права за нинішніх обставин мають літні лікарі. Але і тут зрозумілих інструкцій не мають. У відомстві взагалі нині важко отримати будь-яку інформацію, адже вчора там змінили двох заступників міністра.
У головного санітарного лікаря пообіцяли «найближчим часом прокоментувати це питання».
Ексміністр з питань соцполітики Павло Розенко підкреслює: рішення уряду щодо визначень, хто має йти на роботу, а хто – ні, взагалі є незаконним. «Ніхто не має права, окрім Закону – навіть у період карантину – встановлювати якісь особливі умови та дискримінувати людей за статтю, віком, сексуальною орієнтацією, релігійними переконаннями тощо. Це є грубе порушення Конституції», – зазначив він у коментарі «Главкому».
Розенко наголошує, що уряд створив юридичну колізію, «коли усе залежатиме від волі роботодавця: захоче відпустити людину – використає постанову Кабміну, і до нього претензій не буде. Не захоче виконувати постанову – може послатися на Трудовий кодекс, який суворо забороняє будь-яку дискримінацію, у цьому випадку йдеться про вікову».
«Людина має звернутися із письмовою заявою до роботодавця щодо свого тимчасового незалучення до роботи, у якому повинна перерахувати причини такого прохання», - порадив він.
Юристи ж трактують останні рішення уряду так: всі вони не на користь громадян. «На осіб 60+, що працюють на об'єктах критичної інфраструктури, обов'язок самоізоляції не поширюється. Якщо боятися працювати – тільки звільнення за власним бажанням, лікарняний при погіршенні здоров'я, або обов'язкова відпустка за власний рахунок. Законодавство передбачає для пенсіонерів термін такої відпустки до 30 календарних днів на рік», – зазначила у коментарі «Главкому» адвокат Анна Морозова.
Відмовити у відпустці за свій рахунок роботодавець просто не має права. «За законом для пенсіонерів обов’язково повинна надаватись відпустка без збереження зарплати до 30 днів на рік, а також може надаватись за згодою сторін. Навіть під час карантину», – сказала у коментарі «Главкому» ексміністр охорони здоров’я, доктор правових наук Зоряна Скалецька.
За словами Скалецької, щодо тривалості такої відпустки на час дії встановленого Урядом карантину немає обмежень, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Якщо зараз вам відмовили у відпустці за свій рахунок: алгоритм дій
Судова практика свідчить: суд виходить з того, що роботодавець не має права відмовляти у відпустці за свій рахунок до 30 календарних днів впродовж року. Якщо ж роботодавець не відпускає у відпустку за свій рахунок, то працівник може оскаржити такі дії у суді, зазначає адвокат Анна Морозова.
«У цій ситуації потрібно належним чином оформити заяву, а також обов’язково добитися, щоб вона була зареєстрована, мала свій номер. Якщо такої можливості немає, раджу надіслати документ керівникові поштою, рекомендованим листом, бажано із описом вкладення, а також лишити собі копію цією заяви, яку потім можна буде у суді використовувати як доказ», - додала Морозова.
Якщо ж працівник у належній формі оформив заяву на відпустку за свій рахунок, а роботодавець ніяк на цей документ не відреагував, тоді працівник може просто перестати ходити на роботу впродовж терміну, який вказаний у його заяві. Після закінчення терміну, звісно, людина може виявити, що її звільнено за прогули. «У такому випадку потрібно позиватися до суду щодо неправомірності наказу про звільнення. Прогул – це відсутність на роботі без поважних причин. У цьому ж випадку причина поважна, а аргументом захисту може стати бездіяльність керівництва та ненадання відпустки, на яку працівник має право», – прокоментувала адвокат.
У світі ж практикуються різні підходи щодо літніх громадян. До прикладу, Великобританія запроваджувала тотальну ізоляцію людей старше 70 років, але водночас лікарів та медсестер, які вийшли на пенсію, повертають на роботу. У Португалії лікарі, які вже пішли на заслужений відпочинок, також повертаються працювати у лікарні. Польські ж лікарі звернулися до уряду із вимогою визнати захворювання на Covid-19 професійним.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0