Президент хоче узаконити азартні ігри – щоб наповнити бюджет чи притиснути Авакова?
Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до 1 грудня 2019 підготувати закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Втім, як саме його легалізовуватимуть – наразі незрозуміло. Раніше Зеленський уточнював, що йдеться про легалізацію «казино в 5-зіркових готелях, що стимулюватиме розвиток туристичного кластеру регіону біля Чорного моря».
Кількома днями раніше голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія заявив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков контролює гральний бізнес, який монокоаліція планує легалізувати. За словами Арахамії, не лише Аваков «кришує» ігорні салони - акціонером мережі нелегальних казино є і колишній генеральний прокурор Юрій Луценко. «Коли ми почали вивчати нелегальний гральний бізнес, то бенефіціаром виявися весь політикум… Наприклад, Юрій Луценко є акціонером мережі підпільних казино», - сказав Арахамія.
Арахамія також пообіцяв «написати письмову заяву» щодо причетності Авакова до нелегального грального бізнесу, але не уточнив, на чиє ім’я.
Він також вчора запевнив, що подасть заяву про злочин Юрія Луценка в Державне бюро розслідувань. «Сьогодні (тобто 3 вересня, - «Главком») ввечері фіналізуємо і реєструємо. Я ж обіцяв», - сказав Арахамія.
Історія питання
Ігорний бізнес був заборонений Верховною Радою 15 травня 2009 року. Тодішній прем’єр Юлія Тимошенко особисто відстоювала це питання. Під час обговорення цього законопроєкту, який підтримали 340 нардепів. Тоді президент Віктор Ющенко ветував закон, але нардепи подолали вето.
Реальних передумов для закриття було дві. Перша – українські казино стали тим місцем, де «відмивалися» доходи, отримані у неправомірний спосіб. «Наприклад, я приходжу в казино і кажу, що маю десять мільйонів доларів, зароблених на торгівлі наркотиками. Мовляв, нехай допоможуть їх легалізувати. Людина купує фішки в казино, віддає гроші власнику, і тут раптом – за щасливим збігом обставин виграє 9 мільйонів», – навів приклад юрист Данило Гетманцев, який у 2009-у був помічникомнардепа-регіонала Володимира Сівковича, а нині – нардеп «Слуги народу».
Друга – трагічна. У ніч на 7 травня в Дніпропетровську на 1-му поверсі 5-поверхового житлового будинку в залі ігрових автоматів «Метро Джекпот» виникла пожежа, в результаті якої 9 людей загинули, 10 постраждали. Попередньо причиною трагедії називали недотримання закладом правил пожежної безпеки, однак за півроку правоохоронці заявили, що причиною займання став підпал із міркувань помсти. Тоді уряд ініціював перевірку усіх гральних закладів країни, у результаті 15 травня Рада заборонила гральний бізнес на території населених пунктів країни.
Члени Асоціації грального бізнесу України висунули власну версію того, що відбулося: досить велика кількість гравців із РФ приїжджали в Україну та програвали значні суми. Таким чином російські мільйони осідали в Києві. Кремлю це не подобалось, тож заборону грального бізнесу вважають звичайним «договірняком» Путіна з Тимошенко. Привід для прийняття закону – пожежу у Дніпропетровському клубі – в Асоціації вважають підозрілим.
Відповідно до стенограми того засідання, проти виступала Ксенія Ляпіна (тоді – член фракції «Наша Україна – Народна Самооборона»), яку дуже непокоїла не ідея заборони, а форма, у якій був виписаний законопроєкт. «Це той приклад, коли добрими намірами вистелена дорога в пекло. Законопроект говорить про тимчасову заборону до прийняття рішення про дозвіл в окремій зоні щось проводити. Знаєте, на що це схоже? Це схоже на аукціон. Виставили на аукціон, і хто кому більше дасть, тому дозволять в окремій зоні. Це гіперпопулізм. І насправді немає нічого спільного з бажанням дійсно обмежити доступ наших громадян до негативного явища такого як ігроманія», - сказала вона.
У законі прописані три важливі пункти. Перший: згідно зі ст. 2, «в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх». Другий: відповідно до ст.1, «до азартних ігор не відноситься організація та проведення лотерей». Третій: у прикінцевих положеннях міститься доручення Кабінету Міністрів протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом «розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про діяльність з організації та проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах». Всього цього зроблено не було.
Після ухвалення закону казино змінили вивіски на «Інтернет-клуби» і почали працювати фактично нелегально. «Згідно чинного законодавства, під заборону підпадає усе, окрім трьох операторів лотерей: «Українська національна лотерея» (найбільша, власник – нардеп Олександр Третьяков), «М.С.Л.» і «Патріот». Всі вони – недержавні, але мають статус державних лотерей, це не форма власності, а статус. У тому числі – он-лайн казино, як широко рекламуються в Інтернеті. Це робиться в обхід закону, правоохоронці просто «не помічають» цих казино», - розказав Гетманцев у коментарі «Главкому».
Чи віднімуть у Авакова нелегальний бізнес?
Екснардеп Борислав Береза, який під час своєї каденції активно боровся із нелегальними казино, вважає, що легалізація ігрових закладів у дорогих готелях фактично проблему не вирішить. «Ініціатива президента не вирішує проблеми підпільних казино, а лише легалізовує ті, що будуть розміщені у 5-зіркових готелях. Нелегальні казино продовжать існувати під дахом правоохоронців і прокуратури», - сказав він у коментарі «Главкому».
У тому, що вуличні ігрові салони продовжують напівлегальну роботу, Береза вважає винними експрем’єра Володимира Гройсмана та нинішню главу Мінфіну Оксану Маркарову, яка працювала і в попередньому уряді. «Мінфін випустив листа, яким анулював усі старі ліцензії ігрових закладів, але залишив їх у лотерей. Фактично таким чином дав лазівку цим ігровим пітонам називатися «ігровими лотереями». Вони отримували документ, який підтверджував, що усі ці однорукі бандити – не що інше як автомати для розіграшу лотерей. Я звертався до Гройсмана, звертався до Маркарової, усі вони ігнорували цю проблему», - розповів «Главкому» колишній нардеп.
Береза розказав, що на усі заяви його та його помічників щодо незаконного функціонування того чи іншого нелегального казино правоохоронці не реагували. Дотично це також може підтверджувати слова глави фракції «Слуга народу» Арахамії про те, що саме шеф поліції має інтерес у подальшому функціонуванні підпільних ігорних салонів.
У грудні 2014 року Аваков заявляв, що міліція протягом десяти днів ліквідує всі підпільні гральні заклади в Україні, однак досі так і не зробив цього.
Поки немає тексту законопроєкту, важко зрозуміти, як законодавча ініціатива Зеленського позначиться на міністрові внутрішніх справ. Якщо припустити, що у законопроєкті йтиметься лише про легалізацію казино у 5-зіркових готелях, а напівлегальні ігрові салони працюватимуть, як і раніше, то певно, інтереси Авакова жодним чином не постраждають. Якщо ж відштовхуватися від заяви Арахамії про плати легалізації бізнесу Авакова, то виходить, що доведеться визнавати легальними усі ігрові заклади, які нині є або «лотереями», або «інтернет-кафе».
У свою чергу політолог Володимир Фесенко вважає, що основний мотив Зеленського не пов'язаний із тим, щоб відняти нелегальний бізнес у міністра – одного з двох урядовців, який він залишив із попереднього Кабміну. «Відняти за бажанням можна було б і без легалізації: не призначати міністром, а далі – справа техніки. Головний сенс простіший: повернути державі те, що вона має отримувати. Йдеться про тіньові кошти, причому величезні, які зараз просто йдуть у чужі кишені», - зазначив Фесенко у коментарі «Главкому».
Швидке наповнення бюджету
Легалізація казино справді могла б внести чималі кошти до державного бюджету.
Якщо казино справді працюватимуть лише у 5-зіркових готелях, не будуть знаходитися у легкій доступності – то це буде недешева розвага, вважає екснардеп Борислав Береза. «Ми порахували, що від легалізації азартних ігор чисті надходження до бюджету за рік від 7 до 12 млрд грн за рік», - зазначив він.
Приблизно такі самі цифри називають економічні експерти. Так, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що від легалізації азартних ігор державна казна отримає від 4 млрд до 10 млрд грн.
На думку нардепа-юриста Гетманцева, відкриття казино в готелях – це прийнятна форма, це відповідає практиці інших країн.
«Але це мають бути справжні 5 зірок, які відповідають європейським стандартам, не українським», - підкреслив він. Крім того, умови, яким мають відповідати зони, де дозволено розміщення таких закладів, мають бути чіткими та суворими. В іншому випадку, побоюються експерти, будь-яке містечко захоче оголосити себе курортною зоною і набудувати ігрових закладів.
Економічний експерт, радник президента Олег Устенко визнав, що легалізація казино тягне за собою низку ризиків. «Треба розуміти, що у бідній країні у зону ризику можуть потрапити ігромани, залежні люди. Для того, щоб цей ризик мінімізувати, потрібно обмежити доступ у ігрові заклади. Один зі способів – це обмеження за рівнем доходів, сам тому йдеться про дозвіл на роботу казино у дорогих готелях», - сказав він у коментарі «Главкому».
Друге обмеження, за його словами, – територіальне: «Розглядається варіант чорноморського узбережжя. Паралельно триває дискусія про те, чи можна дозволити те саме в інших містах – у Києві, Харкові».
Устенко визнав, що існує ризик відмивання брудних грошей у казино і звести його нанівець не вдасться. «Такий ризик існує у будь-якій країні, де легалізовані казино. Але не забувайте, що існує первинний запобіжник – це FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей, англ. Financial Action Task Force on Money Laundering - міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей, - «Главком»), який відстежує переміщення кримінальних коштів. Спершу відбувається скрінінг з боку FATF, і це само по собі вже знижує ризик. А взагалі треба робити усе можливе, щоб мінімізувати ці ризики», - зауважив експерт.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0