5 квітня ВАКС засудив Онищенка та Павленко до реального строку
Після чотирьох років розгляду одіозної газової справи Онищенка ВАКС виніс давно очікуваний вирок ключовому фігуранту – екснардепу-втікачу Олександру Онищенку. Крім нього свій вирок отримала фінансова директорка Онищенка Олена Павленко. Онищенка засудили на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а його пособницю – до 12 років ув’язнення з тією ж конфіскацією.
Що це за справа, чому ми вважаємо цей вирок найгучнішим у 2024 році та яке майбутнє чекає на засудженого Онищенка – розберемося далі.
Хто такий Онищенко?
Олександр Онищенко – колишній народний депутат, який двічі обирався до парламенту – спочатку від Партії Регіонів, а згодом від партії «Воля народу». У часи свого нардепства Онищенко обіймав посади заступника голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Онищенко став відомий загалу через його зв’язки з оточенням Януковича, а згодом про нього заговорили після викриття організованої ним масштабної корупційної схеми закупівлі у держави газу по собівартості. Нам більше ця історія відома як «газова справа Онищенка».
Крім цього, американський уряд пов’язує його з російською мережею, що намагалася вплинути на вибори президента США у 2020 році, через що на екснардепа було накладено санкції у 2021 році.
Не забуваймо те, що Онищенко відомий своєю пристрастю до коней та кінного спорту. У 2008 році він навіть організував збірну команду з кінного спорту та особисто брав участь у змаганнях на Олімпійських іграх у Китаї у 2008-му та на Олімпіаді у Лондоні у 2012 роках. Щоправда, спортивних успіхів Онищенку досягнути не вдалося, а от любов до коней залишилася.
Роль Онищенка та Павленко у «газовій справі»
Онищенко був ключовою дійовою особою у газових махінаціях, проведених у 2014-2016 роках. Саме він організував корупційну злочинну схему та контролював увесь ланцюжок закупівлі газу в держави за заниженими цінами.
Екснардеп для цього фактично створив злочинну організацію, до складу якої входили як особи з державних компаній, зокрема Укргазвидобування, так і представники бірж та підконтрольних приватних компаній ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» – останні торгували штучно здешевленим газом. Контроль за їх фінансовими операціями здійснювала саме засуджена фінансова директорка Олена Павленко.
Закупівля газу за зниженими цінами (майже по собівартості) у держави та його продаж через підконтрольні біржі завчасно визначеним компаніям спричинили завдання збитків державі на понад 740 млн грн. Ще 2 млрд грн держава втратила через імовірно безпідставне рішення ексголови ДФС Романа Насірова про реструктуризацію податкового боргу за користування надрами для вказаних трьох підконтрольних Онищенку компаній. Суд над Романом Насіровим ще триває, але в окремій справі, за якою теж стежать експерти TI Ukraine.
Які злочини інкримінували Онищенку та Олені Павленко?
Масштабність схеми змусила обвинувачення кваліфікувати дії Онищенка за вісьма статтями.
- Створення, керівництво та участь у злочинній організації (ч. 1 ст. 255 КК).
- Організація заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчинене злочинною організацією (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191).
- Організація підробки документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, вчинене злочинною організацією (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1 КК).
- Організація зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК).
- Організація службового підроблення, вчинене злочинною організацією (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК).
- Організація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК).
- Зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК);
- Відчуження заставного майна (ч. 1 ст. 388 КК).
Олена Павленко ж виконувала роль учасниці злочинної організації (ч. 1 ст. 255 КК), виконавиці заволодіння коштами (ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191), підробки документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб (ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1) та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК).
Рух провадження у суді
Справа є настільки масштабною, що загалом НАБУ встановило причетність до корупційної схеми аж 29 осіб. З них 18 фігурантів перебувають на лаві підсудних ВАКС, а інші 11 уже були засуджені, у тому числі на підставі угод зі слідством.
Серед фігурантів схеми ключові ролі відігравали три організатори: колишній народний депутат Олександр Онищенко разом з його матір’ю Інесою Кадировою (справа продовжує окремо слухатися після смерті обвинуваченої) та координатор згаданих компаній Валерій Постний.
Крім того, вагому роль у реалізації плану відіграв й ексголова ДФС Роман Насіров, який ймовірно дозволив реструктуризацію податкового боргу за користування надрами, а також засуджена сьогодні Олена Павленко.
Взимку 2019 року НАБУ та САП передали обвинувальний акт щодо Онищенка та Павленко спершу до Солом’янського райсуду міста Києва, проте тоді почати повноцінно слухати справу у суді так і не змогли, оскільки майже відразу її передали за підсудністю до Вищого антикорупційного суду.
За час розгляду у ВАКС з 17 жовтня 2019 року по 14 листопада 2023 року було досліджено близько 350 томів матеріалів кримінального провадження, а також допитані 43 свідки та 5 експертів.
У кінцевому рахунку, прокурор просив призначити Олександру Онищенку 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна – найсуворіше покарання за інкриміновані йому злочини. Для Олени Павленко просили трішки менше – 12 років з конфіскацією майна.
Крім цього, обвинувачення просило задовольнити цивільний позов ПАТ «Укргазвидобування» та стягнути з обвинувачених 740 млн грн для відшкодування шкоди.
До чого ВАКС засудив Онищенка та Павленко?
5 квітня ВАКС засудив Онищенка та Павленко до реального строку. Судді винесли обвинувальний вирок, яким призначили екснардепу покарання 15 років в’язниці зі штрафом 15300 грн, конфіскацією всього майна та позбавленням права займати посади та займатися підприємницькою діяльністю на 3 роки. Також в Онищенка конфіскували земельні ділянки, автомобіль, корпоративні права, кошти на рахунках (зокрема у Рросії), зброю та прикраси.
Пособниці Онищенка фінансовій менеджерці Павленко присудили 12 років тюрми з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та конфіскацією всього майна.
Також ВАКС задовольнив частково цивільний позов потерпілого ПАТ «Укргазвидобування» та зобов’язав спільників виплатити солідарно компанії 536 млн грн.
ВАКС спецконфіскував корпоративні права компаній фігурантів, а також грошові кошти.
Для виконання вироку в частині конфіскації суд наклав арешт на частину майна Онищенка та Павленко.
Чи виконається вирок Онищенку?
Наразі Онищенко не перебуває у міжнародному розшуку, оскільки ще у 2017 році Інтерпол відмовився оголошувати його розшукуваним. Сам Онищенко стверджував про політичний мотив переслідування. Тому з 2016 року він розшукувався лише на території України. Згодом стало відомо, що екснардеп переховувався в Іспанії та Німеччині, де він придбав собі нерухомість.
За поданням НАБУ у травні 2020 року Вищий земельний суд Ольденбурга вирішував питання про його екстрадицію. Проте німецький суд відмовився це робити, оскільки вважав, що не будуть дотримані мінімальні стандарти міжнародного права щодо умов утримання у тюрмах.
Це не перешкодило ходу справи у ВАКС, адже суд здійснював заочний розгляд. Проте такий підхід точно ускладнить виконання оголошеного Онищенку вироку в частині відбування призначеного покарання. Подібна ситуація склалася і з обвинуваченою Павленко, яка перебуває у розшуку з 5 червня 2017 року.
Для подолання такої перешкоди українська влада може піти двома шляхами:
- попросити Німеччину екстрадувати засудженого;
- попросити Німеччину виконати вирок на її території (у випадку відмови в екстрадиції).
Ще одна проблема, з якою може стикнутися влада, – це конфіскація майна екснардепа, як в Україні, так і закордоном, оскільки немає гарантій того, що виконавчій службі вдасться розшукати все майно Онищенка в Україні, а іноземні держави-тримачі зі свого боку можуть відмовитися повернути його за вироком.
Суд уже неодноразово арештовував потенційно легалізовані від цих злочинів активи Онищенка, що знаходяться за кордоном. Зокрема тут можна згадати про арешт конюшень компанії Gut Einhaus Liegenschafts GmbH у Німеччині, які через компанії-посередники екснардеп ймовірно намагався приховати від правосуддя. Та це жодним чином не гарантує успішність їх повернення в Україну.
Подібні махінації з приховування провели і з €500 000, які у вересні 2019 року перерахували з рахунку Онищенка у російському Банку ВТБ до Естонії за купівлю-продаж коня Oak Groves Laith. Проте ні призначення коштів, ні їх походження не були відомі. Тому естонська фінрозвідка заморозила їх та передала дані українським правоохоронцям, які й ініціювали арешт. Згодом стало відомо, що компанія взагалі не була обізнана про можливе злочинне походження коштів, тому арешт, накладений з метою конфіскації, був безпідставним.
Попри це, варто розуміти, що вирок ще не набрав законної сили, і потенційний апеляційний розгляд може затягнутися також на тривалий час. Тож ми будемо дуже пильно відстежувати всі засідання Апеляційної палати ВАКС.
Коментарі — 0
