Засекретити справи держзрадників та воєнних злочинців? Чим небезпечний план депутата Маслова

Голова комітету з питань правової політики Денис Маслов («Слуга народу») пропонує частково закрити відомості у реєстрі судових рішень. Разом з колегами він подав законодавчу ініціативу (№7033-д), яку громадський сектор, зокрема Фундація Dejure та ще майже 30 організацій, розкритикували. Парламент закликали не підтримувати цей проєкт, але 23 травня парламентська більшість за нього таки проголосувала. 

Нардеп Денис Маслов повідомив, що до 6 червня комітет чекає на пропозиції перед другим читанням: «Проблема полягає в тому що наш ворог, використовуючи, в тому числі, відкриті дані з судових рішень отримує інформацію, обирає цілі і завдає ударів. Є, на жаль, наслідки цього. Ми відкриті до конструктивних пропозицій від всіх. І з урахуванням цього Комітет буде опрацьовувати законопроект до другого читання».

У тому варіанті, який підтримали депутати у першому читанні законотворці пропонують суттєво розширити перелік відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень. Таких як:

• адреси та назви вищих навчальних закладів, що належать до сил оборони;
• адреси та назви об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки.

Більшість цієї інформації була і є у відкритому доступі. Стратегічні об’єкти нашому ворогу давно відомі й так. А перелік об’єктів критичної інфраструктури (органи державної влади, ЗМІ, ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо) може постійно змінюватися. 

Також законопроєктом пропонувалося обмежувати доступ до судових рішень у кримінальних справах, що становлять значний суспільний інтерес (злочини проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби).

Такі обмеження мають діяти не лише на період воєнного часу, а й через рік, як він завершиться. 

Про що свідчить статистика вироків у таких категоріях злочинів? (у дужках – відсоток від загальної кількості постановлених вироків у кримінальних справах за рік).

Справи про злочини:

• проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) – 3,6 тис. (4,3%) за 2023 рік та 2 тис. (3,3%) за 2022 рік; 
• у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації – 1,6 тис. (1,9 %) за 2023 рік та 528 (0,9 %) за 2022 рік;
• проти основ нацбезпеки – 1,6 тис. (1,8 %) за 2023 рік та 648 (1,1 %) за 2022 рік;
• проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – 718 (0,9 %) за 2023 рік та 356 (0,6 %) за 2022 рік.

Отже, за 2023 рік таких справ, відомості про які можуть виявитися найближчим часом закритими, було приблизно 9% від загальної кількості розглянутих кримінальних справ (всього 7,5 тисяч).

Беззаперечно, обмеження доступу до такої великої частки судових рішень, тільки ще більше поглибить недовіру громадян до судової та правоохоронної системи. Це при тому, що довіра до судів по суті найнижча, а це критично важливо і для сприятливого інвестиційного клімату. 

Результати соцопитування Центру Разумкова (2023 рік)

Адже громадськість не зможе дізнатися, кого і як судять за колабораціонізм, державну зраду, ухилення від мобілізації.

Крім того, планувалося надати суддям право на власний розсуд, вже після розгляду справи у відкритому засіданні, закривати у судових рішеннях інформацію, що «може зашкодити безпеці» та не підлягає розголошенню.

А це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

Більше того, в судовому процесі успішно використовується формат закритих судових засідань. І якщо суд розуміє, що якась інформація, яка може бути озвучена в судовому засіданні, становить державну чи іншу таємницю, він може проводити слухання такої справи в закритому режимі.

Прийняття цього законопроєкту обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, що не відповідає нашій євроінтеграційній політиці та може спричинити регрес на шляху до розбудови демократичних інститутів та розвитку громадянського суспільства.

Юрій Мельник

Aдвокат громадської ініціативи «Голка»