Газманов сконфузився з піснею-халтуркою на підтримку російських окупантів

Російським пропагандистам «двійка»: за весь час повномасштабного вторгнення їх артисти не спромоглися видати ні однієї тямущої пісні на підтримку духу своїх вояків. Бігають з гітарами по військових госпіталях з нафталіновими композиціями та розпихують кроваві гонорари по кишенях. На відміну від наших артистів, в яких, що не день, то нове одкровення про жорстоке протистояння. І от прем'єра – один з найзатятіших ура-патріотів Газманов, як пишуть російські видання, видав «патріотичну та актуальну» композицію. Але, яке прикре самогубство: після прослуховування зразу стає ясно, що насправді, це стара пісня, якій вже років і років.

Газманов пояснює, навіщо вирішив перетрусити стару творчість: «Раніше ця пісня звучала в серіалі «Солдати», завдяки чому стала відомою та багатьма улюбленою. Нещодавно я зрозумів, що вона буде актуальною саме зараз, якщо допрацювати текст та створити співзвучний духу часу кліп. Переписав другий куплет і змінив ключову фразу приспіву. Тепер пісня називається «Солдати Росії».

Російські ЗМІ в традиціях радянських газет урочисто повідомляють: «Відеокліп зворушив росіян. У коментарях під відео багато хто написав, що при перегляді на очах наверталися сльози. Шанувальники дякують Газманову за творчість і виконану роботу. Оновлена композиція видалася дуже актуальною».

Насправді пісня дуже дивна, здається, що текст писався півгодини на коліні. «Проходит год, и ты – солдат, как будто ты другим и не был», «тебя, как щепку вдоль реки, несет на службу боевую». Тут і відсилання до серіалу «Солдати» з натяками на дідівщину: «Кто не был в роте, не поймет, за что сержант бойца терзает, а кто отслужит только год, тот молодых терзать желает». А далі різкий перехід до «дідів, які воювали»: «Когда настанет битвы час и ворог станет у границы, должна Россия верить в нас, все, как один, мы будем биться». І приспів – просто набір слів: «Упал, отжался – и вперед! Солдаты! Солдаты России, победа и сила».

В комментарях серед ура-патріотичних дописів про «браво» і «супер та клас», чимало тверезих міркувань: «Тупішої маєчні не чув», «Не може весь світ бути не правим, а одна Росія права», «Безвідносно політичного контексту, війни та іншої «величі» та «процвітання», цікаво, ми справді деградували як народ настільки, що це ось у нас зірка? Адже не може бути, щоб люди дружили з головою, мали більш-менш уявлення про погане і хороше, і при цьому всерйоз сприймали це чудовисько. Я не можу цього збагнути. Навіть шансон, навіть якусь Ваєнгу або, прости господи, Кіркорова. Це також вульгарщина, але в них іноді, хоча б, якісь ноти є в піснях», «Родіон вже відслужив?», «Немає жодних ДНР та ЛНР – ці землі захопила Росія».